Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2014-09-17 18:13:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Читати заходжу, а так, щоб відписувати, то ні.
Без "бре",
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2014-10-18 22:32:24 ],
на сторінці твору     "***"  

Минуло три дні і декілька хвилин :)
Дякую за підтримку.
З пов.,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2015-04-18 18:53:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Майже 2 місяці.
І я радію нашій присутності.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2015-04-18 20:23:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Я щось таке бачив на сайті, коли тут відбувався мало не парад пародій чи переспівів, якщо не оспівувань чиїхось бабусь. Я не ввавжаю, що я щось вкрав або запозичив. Т.б.м., "мої" бабусі виявились гостями моїх лімериків з Ельбрусу.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2015-04-18 22:26:39 ],
на сторінці твору     "***"  

Справжні - це, нмсдд, коли в них йдеться про неможливі речі. В часи моїх перших побачень з ними які лише мені не траплялись... Одні автори фактично переписували історію, ні, не спотворюючи, а офіційно визнану, другі ігнорували розміри, форму та обсяг. Я ж, хоч і намагався знайти статті дослідників про цю форму, в яких би дозволялись будь-які відхилення, таких не знайшов. Або шукав нефанатично. Мене ж влаштовують суворі підходи. Я ж дисциплінований автор. Єдине, що я собі дозволив, то це - продовжити анапест дактилічним або "жіночим" закінченням. Що перемогло - дисциплінованість чи щось інше, можливо, визначать дослідники моєї творчості, якщо її побачить світ, і вона буде комусь цікавою, а не лише ця маленька майстерня (кузня) майбутніх або уявних талантів.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2015-04-19 07:50:32 ],
на сторінці твору     "***"  

Збіг обставин. Можливо, впливають "батьківські суботи". Розкриваються душі, проливається сум. А до цього могла панувати байдужість. Я цю добірочку готував не вчора. Суботнього раннього вечора я сказав собі, що досить. А сайт, нмсдд, таки "лежав", як, буває, по периферіях "лежить" (не діє) Інтернет. І це лежання, як і певні інші, не надихало, а пригнічувало. То як підкорятися цьому мінору?
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-01 00:53:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Вони досить старі.
Щоправда, маю довгеньку низку нових, але якось не зберусь їх публікувати. Може, після лірики. З нею можна швидко набриднути.
Довга їзда не завжди заколисує. Вона може і дратувати.
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-05 18:08:12 ],
на сторінці твору     "***"  

А лише відійду, умовно кажучи, вбік, до жартів з героїкою бозна-якого другорядного значення - бац!
І пародія. Ото і ходи одним колом - від лірики до лірики. Так що не буде жартів. Лише "смайлики" :))
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-05 20:26:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Крутилася якась подібна думка. Не став її "розкручувати". Читач зрозуміє.
Публікується не на підліткових сайтах.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-05 22:31:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Якщо Ваше припущення щодо моєї програми не жартіливе, то поділюсь думками без жартів і я.
Мою творчу увагу і справді останнього часу все більше привертає до себе така от мінорна лірика.
Трьома днями раніше я було відмітився віршем іншої тональності - наразився на пародії. Які вони якісно і наскільки доречні, зважаючи на цілісну образну гаму мого вірша, а не клаптя - то інше питання. Але я бачу, що мій гумор відрізняється від якогось іншого - смішнішого чи більш тупого або народного. А живемо в колективі - то нащо збурювати зайві пристрасті? Посміюся собі вдома, а не на сторонніх людях. Серед своїх. Вони позитивно сприймають мій гумор і навідріз відмовляються чути про вічне - з молитвами воно чи без. І про кохання теж.
Повертаюсь до питання збурення. Нащо нам воно? Лірика ж мені начебто підкоряється; якщо я навіть якоюсь мірою гіперболізую відчуття, я їх практично не генерую (не вигадую). Вони керують мною, і тому можна вірити моєму ЛГ і мені. І читачі-автори-колеги-поети начебто не проти. Взаємоповага і взаємна увага, замішана на ній, визначили декілька однаково електризованих носіїв енергії. Мали би розійтися, але ні. Як судна у дрейфі - притягуються. І це таки радує. Ось і циклюсь на цій програмі. Влучне визначення.
І ділюся не зовсім тим, чим би хотілось.
Народу (я перелічив категорії вище) щось не до гигачок, а якщо іноді і до гигачок, то більше до своїх. Мої ж бо низькопробні. Клейма на них немає і не буде.
І я не Євген Петросян, а Юрій Сидорів. Або хтось інший, але все одно не Петросян.

Програм таки, напевно, дві. Ще є програма-мінімум. Вона більш весела.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-06 09:39:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Якось таким сам вийшов. Щось на зразок бейтів. Віршувати ними не наважуюсь, щоби негативно не вплинути своєю невмілістю на чиєсь уявлення про двовірші східного походження.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-06 11:21:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую.
Не можу не погодитись, але малося на увазі трішки інше. Фразеологізм.
Класти на себе хрест , заст. — хреститися.
"Кладе [Мирон] на себе широкий хрест і ревно шепоче." (Михайло Стельмах, II, 1962, 46)

Щодо янголів - самі тумани. Ніхто, напевно, не визначить їхньої конфесійної приналежності.
Питання зніметься безпосереднім контактом.

Я заробив пристойну пенсію. Навіть не працюю. Дурна тупа робота не цікавить, тривале керування, так би мовити, "комсомольсько-молодіжним колективом" скінчилося. Посаду скорочено, пряме ручне керування колективом відбувається директорами.

На пенсії, а спокою не маю. Весь час якась моя необхідність, весь час якісь завдання, а не "світ моїх захоплень". О, це чудовий світ...
Я хотів би якнайбільше побути в ньому.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-08 11:14:09 ],
на сторінці твору     "***"  

Можливо, під настрій.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-02-08 11:25:27 ],
на сторінці твору     "***"  

Не хотів дезорієнтувати.
Мислив логічно.
І вирішив зазначити рік написання першого слова і рік, коли вже не віршуватиму. Якщо з першим вдалося, то з другим - ще ні. Віршую.
Дякую і прошу вибачити.
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-03-02 20:15:52 ],
на сторінці твору     "***"  

Я не публікуюсь більше, ніж на одному сайті. На попередньому, який я залишив, якось зауважили протилежне.
Мені було про що розповісти. Не вихваляючись.
Ті вірші відлежуються архіві. Може, опублікую. Мені відомі вже дві точки зору.
Ми ходимо під Місяцем і під іншими об'єктами.
Під небом і між людьми. Під Сонцем.
Хотілось би гармонійності.
Спробую досягти.
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-03-02 22:57:08 ],
на сторінці твору     "***"  

О, привіт. Упізнав за аватаром. "Моряк з Марселя".
Приголосна пом'якшена. І до того ж у поезії не всі правила настільки суворі, щоб на них зважати.
Радий бачити.
Днями вештався по ФБ.
Ще одна радість - твої подорожі.
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-03-03 06:19:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Мова, як кажуть, розвивається.
З нею що хочуть, те і роблять її географічні носії.
Так що, гадаю, нічого страшного.
Якщо існує прислівник "утаємничено", то чому би не додати і запропонованого Вами.
Дякую,
Ю. С.
Р. S. На якусь хвилину-другу прокинувся - а тут така приємна новина. Мова розвивається далі.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-03-03 06:25:24 ],
на сторінці твору     "***"  

А терцети, секстини, терцини, сонети etc (рондо, ронделі, тріолети) - теж чикрижити.
Нормальна пропозиція.
Як не подякувати?
Як не посміхнутися?
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-03-03 21:48:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Він звідти. Я його для ясності ще й додатково охарактеризував як підземного.
Зачіпати тему пекла, можливо, зайве. Хто вже тільки і чого лише не писав про ті місця...
Але я трішечки.
Дякую,
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-03-03 21:52:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Родич - це ж непогано. Мажори звідки беруться? Від знаної рідні :)
Мені теж подобається цей рядок.
Нехай навіть він подібний до кліше.

Дякую,
Ю. С.
1   ...   29   30   31   32   33   34