Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Світлана Козаченко (1967)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Смерть героя
    Життя мільйонами розпачливих розлук
    здирає шкіру з внутрішніх поверхонь;
  •   Лот за мільйон
    Криваво йшли. Ламаючи кістки.
    І рвали плоть... Мечем, ножем, зубами.
  •   И медленно угаснет день
    И медленно угаснет день.
    И канут в розовость заката
  •   Люди, вдягнені в залізо
    Люди, вдягнені в залізо,
    йдуть у ногу, йдуть рядами
  •   Десант
    Падаю в небо.
    Погас парашут.
  •   Знову
    І знову ти. Невже це знову ти?
    А я за рік забути встигла – і назавше...
  •   Я занавешу чёрным зеркала
    Я занавешу чёрным зеркала
    и, чёрные одежды надевая,
  •   Цветок
    Двор опустел. Суть вытекла из формы.
    Стих уходящих голосов поток.
  •   Полин
    Полин не можна просто так зривати...
    А він росте, і пахне, і бринить...
  •   PRO
    Як неньку-ластівку під руки узяли –
    здригнулася земля, схитнулись ковили
  •   Ентропія часу
    Хронотоп-топ-топ-тіп-тіп!
    Стрижень часу береже
  •   Ну куди б я йшла...
    Ну куди б я йшла,
    ну кому б несла
  •   Надкусив
    Надкусив – як пісковату грушу –
    її серце суконно-байдуже –
  •   ЩАСТЯ
    То щастя безмежне – побачити світ:
    і сонце, і хмари, і зблиски грози,
  •   Кричать і корчаться слова
    Кричать і корчаться слова,
    спливає дим надій і мрій,
  •   Не вір казкам...
    Не заглядай: в чужій душі так темно,
    що моторошно стане, і тоді
  •   Вночі приходила бабуся
    Вночі приходила бабуся.
    Сьогодні сніг – лапатий і м’який.
  •   Не треба слів легких...
    Не треба слів легких –
    слова повинні ранить,
  •   Нео
    Сріблястий дощ сріблястим морем
    танцює танець срібних мрій.
  •   Нищення
    Мої спогади пахнуть суницею,
    і сосною, і луками-травами...
  •   Як зацвіте рушник...
    Як зацвіте рушник барвінком-рутою –
    вінком хрещатим душу огорну:
  •   Йде світанок лагідний...
    Йде світанок лагідний. Пора!
    Розкривай обійми дню новому!
  •   Зима в селі
    Як затишно зимою у селі!
    Бабусин пес ховається у буду...
  •   Пироги з грибами
    У бабусиній хатині –
    дві кімнати, кухня й сіни,
  •   Моя мова
    Моя мова прозора.
    І свіжа, як вітер.
  •   Іній
    Білою пухнастою красою
    кожну гілочку облив мороз.
  •   В.С.
    Я викидаю чернетки.
    Рву дрібно-дрібно у тиші.
  •   В.В.
    Співав – як жив.
    Хрипів у світ надривно.
  •   На землю тихо падає туман
    На землю тихо падає туман,
    чорніють в сіре небо голі клени…
  •   Ескіз
    Сьогодні рано у місті – іній!
    Стоять невпізнані горобини.
  •   Чистий аркуш кохання
    Був чистий аркуш –
    ні крапки, ні коми,
  •   Зміни
    ...Настануть зміни у житті, що не роби:
    поллють дощі, листком пожовклим пурхне серце,
  •   Ентропія часу
    Хронотоп-топ-топ-тіп-тіп!
    Стрижень часу береже
  •   Не хочу
    Я больше не хочу твоею быть любовницей,
    И так легко желанью этому исполниться…
  •   Останні згустки
    Торкаюся сухих гарячих скронь –
    і пальці обпіка шпаркий вогонь.
  •   Про динозаврів та кінець усьому
    Колись жили на світі динозаври –
    зелені велетні болотяного раю.
  •   Співачка
    Ті оплески вдаряли. Як блюзнірство.
    А ти стояла – сльози на очах.
  •   ***
    Ген-ген біліє вишнями село.
    Цвітуть садки у золотім тумані.
  •   ***
    Безлисте віття знов до неба тягнуть
    старезні осокори край доріг.
  •   Іній
    Білою пухнастою красою
    кожну гілочку облив мороз.
  •   Боги не вічні. І нема безсмертя
    Боги не вічні. І нема безсмертя.
    Вони живі, лиш поки люди є.
  •   Зів’яли, розмилися тіні в траві
    Зів’яли, розмилися тіні в траві.
    На хмари пухляві лягли акварельно
  •   Розплата
    На морі широкому, морі гіркому, солоному
    достигло колосся, взяло самоцвіти з глибин.
  •   Розбите дзеркало-12
    Іду під гору. Давить щось на плечі...
    Сліпуче сонце сушить піт солоний.
  •   Розбите дзеркало-11
    Поет трудився, рук не покладавши,
    складав пісні чудовні та балади –
  •   Розбите дзеркало-10
    Розбите дзеркало у ката під ногами...
    Блискучі зламки всіяли підлогу –
  •   Гостя
    Листок до листка – кольоровий альбом –
    прийшла, принесла – і сидить на дивані.
  •   Розбите дзеркало-9
    А щоб не стало дзеркало кривим –
    його створить повинен справжній майстер...
  •   Розбите дзеркало-8
    В кімнаті сміху тішиться малеча,
    щосил регоче із химерних тіней,
  •   Київська нута
    Вже починають падати горіхи,
    ступає осінь м’яко по листках.
  •   Розбите дзеркало-7
    Крилаті мешти, меч, мале люстерко
    поклав у торбу й рушив у дорогу...
  •   Розбите дзеркало-6
    Сім літ нещасть тому пророчать дому,
    де дзеркало розбили ненароком,
  •   Розбите дзеркало-5
    Свічадоньку, скажи-но, що судилось,
    де бродить щастя, лиш моє, єдине:..
  •   Розбите дзеркало-4
    На дзеркалі завжди багато пилу
    і плями, як на гріх, мозолять око...
  •   РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО-3
    Колись дзеркала тіяли з металу...
    Терпляче срібло шліфували руки
  •   РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО-2
    Вдивляюсь пильно в люстра глибину...
    Що хочу вгледіть? Срібна амальгама
  •   РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО-1
    “Це б’ють дзеркала...”
    Валерій Герасимчук
  •   Снігурі
    Дали завдання в школі нам:
    Іменники знайти.
  •   Гриби
    Міцненькі хлоп’ята й кремезні діди!
    Ховайтесь, бо хтось поспішає сюди!
  •   Щука
    У маленької Світланки
    Очі – ніби вишні-шпанки:
  •   Стріха
    А колись на хатині бабусиній
    Не було черепиці, ні шиферу,
  •   Проліски
    Синьо. У лісі так синьо,
    Мов перекинувся світ
  •   В бабусинім саду достигли сливи...
    В бабусинім саду достигли сливи
    і літо бабине заплуталось в траві.
  •   Як було
    А нам здавалося: пройшло все чисто:
    його взяли і вивели за місто,
  •   Відверто
    Ну як би так сказати нелукаво,
    відверто-щиро-чесно-від-душі,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки