Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Зозуля (1947)
Кажете, щоб "про себе крилато"...
можна останні крила розгубити,
- й всяко вийде нескромно!
але не про себе - спробую:
ВІРш сам складається з ВІР...
лиш дописуєш ...ш

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-01-13 15:30:36 ],
на сторінці твору     "ПРИСВІТАНКОВИЙ СВІТ"   Зозуля Юрій

Як не маскуйте любов і кров, а таку красу утаїти неможливо. Вона пролазить навіть крізь небажання їх зустрічати, бо побачивши, можна втратити гостроту сприйняття всього іншого - настільки "любов" і "кров" є органічним утворенням.
Взагалі, як і весь рядок.
Та що там рядок - увесь твір.
Цікавий авторський підхід до оспівування світу, в якому ми живемо.
Коментатор Олена Багрянцева, [ 2011-01-13 20:05:17 ],
на сторінці твору     "Про нижні форми матерії"   Зозуля Юрій

Приємно почитати таку поезію на свято. Дякую.
Коментатор Юрій Зозуля, [ 2011-01-13 20:41:19 ],
на сторінці твору     "Про нижні форми матерії"   Зозуля Юрій

мушу перепросити,- інші миті теж не ганчую:
най будуть щасливі й довгі!
Коментатор Володимир Сірий, [ 2011-01-13 21:40:37 ],
на сторінці твору     "Про нижні форми матерії"   Зозуля Юрій

Мудрість і глибина.Хто має вухо щоб чути - хай читає:)
Коментатор Юрій Зозуля, [ 2011-01-13 22:05:34 ],
на сторінці твору     "Про нижні форми матерії"   Зозуля Юрій

вдячно приймаю, та лишень авансом; до взаємно потрібних і приємних зустрічей; щасти надовго!
Коментатор Олена Кіс, [ 2011-01-14 16:15:26 ],
на сторінці твору     "ПРИСВІТАНКОВИЙ СВІТ"   Зозуля Юрій

Глибокі думки тут розсіяні. Бережімо цей світ і себе у ньому.
Коментатор Олена Кіс, [ 2011-01-14 16:18:05 ],
на сторінці твору     "Про нижні форми матерії"   Зозуля Юрій

Приєднуюся до всього сказаного. І аби прийшла ця мить - така, як треба!!!
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-02 19:26:05 ],
на сторінці поезії     "На холоди"   Зозуля Юрій

У Вас дуже мелодыйні вірші, Юрію. Майже приворотні :)
Коментатор Юрій Зозуля, [ 2011-02-02 20:09:54 ],
на сторінці поезії     "На холоди"   Зозуля Юрій

Жіночко Чорнявая, радий, що вчули; то привернулися!
(або тільки "майже"?)
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-07 19:20:01 ],
на сторінці поезії     "Причетність творення"   Зозуля Юрій

Шановний пане Юрію, помітно, що ви вже почали працювати над наголосами, але ще потрібно попрацювати над милозвучністю. Тобто, публікувати текст із коефіцієнтом прозорості меншим за 0,7 є сенс лише тоді, коли це переклад із більш сухої, аніж українська, мови, а ціль поставлена максимально точно передати оригінал.
Але ви свої переклади ще не виставляли на Майстернях? Цікаво було би їх почитати - бо не відкрию таємницю, коли зауважу, що нині жодний автор, що не перекладає інших, напевно аж ніяк не заслуговує зватися поетом...

Отже, занадто непрозорим текстом ми ображаємо читача, який хотів би на Майстернях бачити красиву мову.

Потім, що таке "сам гори здіймайся"? - я не можу зрозуміти цього виразу, якщо ваша ласка, то зробіть його зрозумілішим...

Я усвідомлюю, що пишучи вам такі коментарі, здебільшого просто втрачаю свій час, бо ви їх, переважно, видаляєте. Проте, я зобов'язаний таке робити, як і ви - намагатися писати ще краще...
Коментатор Фігляр Шико, [ 2011-02-07 20:22:52 ],
на сторінці поезії     "Причетність творення"   Зозуля Юрій

Дозволю собі зухвалість не погодитися з Редакцією Майстерень. Принцип, який закладено у формулу розрахунку "прозорості" штучно обмежує лексику української мови. Так можна теоретично дійти і до "лексичного апартеїду", коли слова, які мають непаритетний склад голосних і приголосних будуть віднесені до антипоетичних.
І стосовно перекладу. Якщо "поет" Петренко перекладає поета Цвєтаєву - інакше, як профанацією назвати це не можу, які б благі наміри у гр. Петренка не були б. Перекладач - це дар. Поет і перекладач - різні іпостостасі дару чути слово.
Імхо)
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-07 20:46:19 ],
на сторінці поезії     "Причетність творення"   Зозуля Юрій

А як же тоді, шановний Шико, малярські школи, - всі, я повторю, шановний Шико, абсолютно всі видатні художники, перемальовували, вчилися малювати, з творінь, і шедеврів попередніх Майстрів.
Тож і рівень Петренка відразу проявиться на тлі Цвєтаєвої, чи Кавафіса.
І для наших Майстерень вельми необхідно бачити свій дійсний рівень.
Думаю, якщо наших авторитетних авторів змусити взятися за переклади Майстрів поезії, то багато хто виявиться просто смішним.
Тобто, як на мене, без перекладацького мистецтва - все просто є грою на публіку, і автор не є поетом...

Щодо лексики української мови і коефіцієнту прозорості, то і справді, якщо підходити з нашою, закладеною в обчислення цього коефіцієнта, арифметикою до ідеального, то можна знайти досить багато нюансів, але нижче 0.75 ідеальне ніколи не опуститься. :)
А якщо ми вже говоримо про Петренків, то їм до ідеального довго ще зростати, і червоні прапорці, чи там вогні маяків, які подають корисні сигнали, виглядають вельми помічними. :)
Коментатор Фігляр Шико, [ 2011-02-07 20:59:09 ],
на сторінці поезії     "Причетність творення"   Зозуля Юрій

слово і фарба - дещо різні виміри) і художники перемальовували не з голандської на українську?)
не може Петренко написати (чи переписати) Моцарта.
тепер знатиму, як називається перклад українською класиків - переписування Моцарта)))
Павло Вольвач десь у коментах слушно помітив, що перекладач у поезії заручник мов..
Проблема перкладу - дуже об'ємна тема, як для коментів) чи не так?)
Та й стосовно критеріїв ідеальності є питання)
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-07 22:23:18 ],
на сторінці поезії     "Причетність творення"   Зозуля Юрій

Бачите, шановний Шико, на Майстернях ( в сенсі - на сторінках Майстерень) - адміністрація пропонує нашим авторам - будь-якої школи - розширювати область свідомого, тому індикатори, якими ми поступово оточуємо твір автора, хоча і динамічно намагаються вийти на кордони досягнутого автором у тій чи тій композиції, але вони (ці індикатори) завжди залишаються у сфері свідомого, зрозумілого (прийнятного чи неприйнятного для конкретного автора - це інша справа). До речі, збільшуючи обсяг усвідомленого, ми збільшуємо і дотичний до нас обсяг ще не усвідомленого, чи не так? :)
А розставляти індикатори у сфері підсвідомості, як то полюбляє офіційна мистецтвознавча критика - не зовсім раціонально, принаймні для Майстерень.

А щодо перемальовування художниками один одного, то, здебільшого, національний колорит відчувається навіть у малярському перемальовуванні (як на мене, звичайно).

До речі, і як на мою скромну думку, достойним перекладачем високої поезії може бути лише автор наближений за рівнем до того, кого він перекладає. Тому можна завжди себе побачити більш реально саме на тлі Великих...
Але це потрібно і мові, якою перекладають Великих.

В цьому сенсі переклади з російської, як на мене, дуже важливі якраз для гармонізації, наприклад, сфер урбаністичного поетичного мислення. Не відкрию таємниці, якщо скажу, що українці, в основній своїй масі, до рівня розуміння життя мегаполісів, тим більше, до державотворчого мислення, ще не зовсім доросли - "моя хата скраю", особливо в інтелектуальній, творчій діяльності, аж надто очевидна. Вже не кажу, що рівень творчого патріотизму у дуже багатьох на рівні козака Гонти. І де ж, і як навчатися, як не перекладаючи, як не адаптуючи постгонтівське мислення і мовотворення до нових реалій?
Коментатор Сергій Гольдін, [ 2011-02-10 22:53:45 ],
на сторінці поезії     "Популярно про Популярне"   Зозуля Юрій

а "земльою" сподобалось найбільше. Неначе суржик в селах навколо Запоріжжя. Таке живе все.
Коментатор Сергій Гольдін, [ 2011-02-10 23:10:47 ],
на сторінці твору     "ПРИСВІТАНКОВИЙ СВІТ"   Зозуля Юрій

відчуття перестороги: можна захлинутися словами. Робили вино з невідомої ягоди (гібрид чи що?), простояло 10 років, випив його, густе, немов кефір, хміль в ноги важкий, а голова ясна. Щось таке.
Коментатор Юрій Зозуля, [ 2011-02-11 08:52:32 ],
на сторінці твору     "ПРИСВІТАНКОВИЙ СВІТ"   Зозуля Юрій

вітаю, Сергію! у нас тут зранку сіра погода, а Ви її підправили таким навіть радісним коментуванням; щиро дякую за обидва сприйняття! щиро - навзаєм!
Коментатор Юрій Зозуля, [ 2011-02-11 10:38:16 ],
на сторінці поезії     "Причетність творення"   Зозуля Юрій

Дякую, пане Шіко, що заглянули (хоч тому був зовсім інший привід). Принагідно, кілька міркувань до тих висловлених Ваших (ніяк не пристосовуючи до вмісту своєї сторінки).
«Звичайне» читання багатовидове: байдуже, зацікавлене, упереджене, нетерпляче очікуюче (аж дошукуюче у собі: у тексті, наче, замало!)...
Тож, прочитати, і зреалізувати дар чи таку потребу (вчитати, відчути) теж є різні речі; і кожен читач візьме підхоже йому. Цікавий різновид читача, який сам амбітно пише; про це можна, та не варто найдовше.
А подякував, що маємо практичну повагу до слів мови, без винятку (обіперся на літературні, щоб не встряли в уточнення); а ще до всіх їх прав на пасуючі ролі у різних, також і поезійних, місцях.
Зустрічав відгук Опонента щодо прозорості (у котрогось автора), який дає мені можливість посподіватися: прикра ситуація випадкова ( така вже вона вийшла). – Мої повага, всі добрі побажання!
Коментатор Юрій Зозуля, [ 2011-02-13 11:18:30 ],
на сторінці поезії     "Причетність творення"   Зозуля Юрій

Зичу доброго здоров’я, пане Ляшкевич! Звичайно, зразу написав був лист на приязні та відвертості про Ваш наїзд; вичікував, може хто ще долучиться. Дякую за створення учбової ситуації, першу користь з неї вже маю: лист не поміщаю. Вам не було таємницею моє рішення піти з Вашого ж товариства, намірявся йти тихо,– подякую за гучну увагу. Щодо питань основних якостей Поезії, людського позитиву, якогось там обличчя: їх же і не стояло (то які відповіді?)
З добрим ставленням та повагою до творчих мешканців майстерні
1   2   3