Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віктор Мельник (1958)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  * * *
    Прийде осінь, якої не переживу.
    Кулеметна сльота обсікатиме сад,
  • •  В нас сьогодні на районі свято.
    В нас сьогодні на районі свято.
    Торжествуй, демократичний дух!
  • •  Вогонь над багаттям, як звільнені душі дерев
    Вогонь над багаттям, як звільнені душі дерев –
    Злітають у рай, на прощання махнувши димками,
  • •  Зимові саги
    (З Рауля Чілачави)
  • •  Як тебе відпустити в минуле?
    (З Рауля Чілачави)
  • •  Вп’ялись у вись громовідводів вістря
    Вп’ялись у вись громовідводів вістря
    Під спалахи миттєвих ран небесних,
  • •  Варна
    (Із Станіслава Пенева)
  • •  Балчик у листопаді
    (Із Станіслава Пенева)
  • •  Прибій
    (Із Станіслава Пенева)
  • •  Автомат
    Птах залізний червоним дзьобом
    Цілу ніч клює горизонт.
  • •  Стоїть такий снігопад!
    Стоїть такий снігопад!
    Здається, голки ялинок
  • •  Картинка з Копенгагена
    Мов замку Росенборг стрімкий паркет,
    Дахи зелені стелить Копенгаген,
  • •  Дороги
    Вирвалась, як стріла
    Із тятиви горизонту.
  • •  У спадщину зоставимо печаль
    У спадщину зоставимо печаль
    В чорноземі жита озимим болем
  • •  Б’є океан в кардіограми скал
    Б’є океан в кардіограми скал
    Ніч розкрива діряві парасолі
  • •  Світ розламавсь, як світло об кришталь
    Світ розламавсь, як світло об кришталь
    Крижини континентів, блудний полюс
  • •  1933. Травень
    1933. Травень
  • •  Стану, губу прикусивши
    Стану, губу прикусивши,
    Перед нічним вікном.
  • •  Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
    Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
    Стареньких вулиць ламаний асфальт,
  • •  Все глибше й глибше в ночі й холоди
    Все глибше й глибше в ночі й холоди
    Пірнають кленів жовті субмарини,
  • •  Вечір. Вітру непомітний пальчик
    Вечір. Вітру непомітний пальчик
    Мокрі струни пробує в садах,
  • •  Базар дев’яностих
    В сірім небі мішають розчин,
    Колір хмар – цемент і пісок.
  • •  Від заношених слів, неслухняних, як пальці з морозу
    Від заношених слів, неслухняних, як пальці з морозу,
    Від пустого повітря, де очі відсутні твої,
  • •  Неприкаяні очі зведи
    Неприкаяні очі зведи
    В небеса, де немає нікого –
  • •  Тиха свічка – ручка чорноброва
    Тиха свічка – ручка чорноброва –
    На шибках віконних вірші пише.
  • •  Ще на кілька годин
    * * *
    Ще на кілька годин
  • •  Часи недосяжні, коли забуваються втрати
    Часи недосяжні, коли забуваються втрати.
    Склерозний годинник заплутавсь між днів і годин.
  • •  Нічого на гострі слова не сказав
    Нічого на гострі слова не сказав,
    Вирішив мовчки піти.
  • •  Стишились трамвайні перестуки
    Стишились трамвайні перестуки.
    Вкрилось місто ковдрою небес.
  • •  Так статись не мало
    Так статись не мало: надвоє
    Життя розділивши, лежать
  • •  Не на останній межі
    Не на останній межі,
    Не в переддень смерті,
  • •  Вкотре в вікно задивлюся і знову
    Вкотре в вікно задивлюся і знову
    Сотні розмов у думках відмовчу.
  • •  На долонях щорік – мов на Марсі – різкіші канали
    На долонях щорік – мов на Марсі – різкіші канали.
    Вдосконалює доля жорстокий, як ніж, телескоп.
  • •  Торкаєшся мови, як глини
    Торкаєшся мови, як глини,
    І ліпиш епохи й світи,
  • •  Колима 1938-го. Втеча
    Розчинюся в снiгах, бездорiжжям доб’юся до вiкон,
    Де, немов поплавок, упiрнає вогонь в заметiль,
  • •  Із пекла асфальту – босонiж в чорнобильськi роси
    Із пекла асфальту – босонiж в чорнобильськi роси.
    Пiд кожним листком – крижана материнська сльоза.
  • •  Різдвяне
    Ховає сміх у вус пан Біг:
    Лишивши білий слід,
  • •  Днi мої тануть, як вiтер у жовтнi
    Днi мої тануть, як вiтер у жовтнi.
    Сухо завмер полиновий пустир.
  • •  Сiм акордiв каторжної гами
    Сiм акордiв каторжної гами -
    Сiм в'язничних крокiв у вiдлюдь...
  • •  В Могилеві-Подільському
    На краєчку країни, в осінніх краях,
    Де асфальтом пливуть жовті човники листя,
  • •  * * *
    Осінні сайти обіцяють дощ,
    І жовте, мов коньяк, стікає листя.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки