Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Наталія Буняк
"Учітеся!"- сказав пророк Шевченко,
"Дасте одвіт!" гримів до всіх Франко.
У мові нашій, рідній, голубиній
Знайдемо шлях, призначений давно.

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ярослав Томин, [ 2011-02-27 01:32:00 ],
на сторінці поезії     "Не шукайте тепла в чужині"   Буняк Наталія

Чудово!
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-02-28 03:31:09 ],
на сторінці поезії     "Не шукайте тепла в чужині"   Буняк Наталія

Сердечно дякую за похвалу
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-02-28 21:07:21 ],
на сторінці поезії     "Буковинській поетесі ,Анні Дущак, присвячую"   Буняк Наталія

Минув рік від смерті талановитої буковинської поетеси, Анни Дущак. Вона 34 роки була прикута хворобою до ліжка , але не переставала писати. Багато її віршів було поставлено на ноти і зараз часто співаються по концертах. Вічна їй пам'ять!
Спи спокійно наша "лелеченько!"
Коментатор Ігор Федчишин, [ 2011-03-01 23:48:12 ],
на сторінці поезії     "Туга"   Буняк Наталія

Поділяю вашу тугу за Батьківщною, знаю що то таке.
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-03-02 21:30:31 ],
на сторінці поезії     "Туга"   Буняк Наталія

Дякую Ігоре, що заглянули у мої вірші. А ми вже з вами знайомі!
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-03-07 22:17:50 ],
на сторінці поезії     "Вона лиш в снах ходила"   Буняк Наталія

Аня Дущак видала 7 книжок. Писала про життя в природі, в своїй Буковині, яку любила понад усе.
Хоч 33 роки пролежала нерухомою в ліжку, у снах бувала кругом. Казала- я не каліка, я перш за все- людина.
Коментатор Ігор Федчишин, [ 2011-03-08 11:23:36 ],
на сторінці поезії     "Відлетіла любов"   Буняк Наталія

Кохання - наче серцю еликсир,
а ампула отрути - то є зрада.
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-03-08 17:59:02 ],
на сторінці поезії     "Відлетіла любов"   Буняк Наталія

Дякую ,Ігоре ! А скільки тих "ампул" спричинилися до розводу "колись закоханих"
Коментатор Ігор Федчишин, [ 2011-03-10 19:48:30 ],
на сторінці поезії     "Пощо ж ти , Господи, створив"   Буняк Наталія

А землю ту, що ти сТворив

Гарні роздуми
Коментатор Ігор Федчишин, [ 2011-03-10 19:58:34 ],
на сторінці поезії     "Я повік одержима тобою"   Буняк Наталія

Щиро змальовані почуття, гарно
Коментатор Мирослав Дердюк, [ 2011-03-12 19:02:26 ],
на сторінці поезії     "Бабуся"   Буняк Наталія

гарно написано))
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-03-18 14:04:31 ],
на сторінці поезії     "Вербна Неділя"   Буняк Наталія

Пробувала змінити зміст, щоб більше відповідало правді, яка записана в еванглії. Надіюся, читачі приймуть цю зміну, без осудів.
Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2011-06-04 23:59:40 ],
на сторінці поезії     "Якщо любиш Україну"   Буняк Наталія

Все вірно, Наталю! Добрий вірш.
Коментатор Яфинка Незабудка, [ 2011-06-21 14:57:25 ],
на сторінці поезії     "Матусенька"   Буняк Наталія

Казка про маму! Гарно, пані Наталю! з дитинтством у кожної дорослої людини асоціюються казки. можливо тому, що там нам їх розповідали матусі, бабусі. І саме дитинство - як казка. А матуся - добрий Янгол-охоронець, добра Фея. просто Матуся з Великої Літери. Спасибі, що й мені навіяли спогади про моє казквое дитинство!
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-06-21 17:51:11 ],
на сторінці поезії     "Матусенька"   Буняк Наталія

Шановна пані Наталя, дякую за відгук на мою поему "Один із зграї лебединої".
А поданий вірш такий теплий і сердечний, що й сам поринаєш у далеке своє дитинство. Як можна утриматись од цієї гіркої для мене спокуси, коли натрапляєш на рядки, що відбивають воєнні й повоєнні тяжкі літа, коли сухарик, розмочений у воді й посипаний цукром чи й сіллю, був такий смачний до нестями?!.
Гадаю, що не казку розказуєте нам, Вашим читачам, а чистісіньку правду!
Дай Боже Вам здоров'я й наснаги!
Ваший шанувальник
Іван Потьомкін з Єрусалима
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-06-22 03:38:59 ],
на сторінці поезії     "Якщо любиш Україну"   Буняк Наталія

Дякую Ярославе? Почуття у вірші не нове. Багто так думають,тілки може кажуть по інакшому. Щиро вдячна за признання.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-06-22 18:00:46 ],
на сторінці твору     "Прощай мій Києве"   Буняк Наталія

"Із пекла вирветься притоптане село..." - гарно, пані Наталю. Дай Боже, щоб так і сталося! Якомога швидше!
Разом з Вами молюся за щасливу Вкраїну нашу.
Іван Потьомкін з Єрусалима
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-06-22 20:40:26 ],
на сторінці поезії     "Остання пісня"   Буняк Наталія

"Сутінки вечірні".
Особисто для мене виникає питання - а після яких інших сутінок "день останній промінь посила", бо я відчуваю акцент, яким характеризується прикметник.
Але це не зауваження, а а практично дрібниця. Заради красоти поетичного рядка можна піти на такі рокіровки.
Милозвучність.
"Думками лину в простори осінні". Приблизно та ж сама картина плюс збіг приголосних. А чому не "Я лину думою у простори осінні"? Хіба погано?
"Повіки" - не дуже точний прислівник, бо існує майже такий самий, але значно кращий.
"Тулив" як дієслово і дія - це щось, мабуть, не дуже поетичне і ліричне. Зазвичай тулять або не тулять горбатого до стінки, а тут інша ситуація.

А вірш нормальний. А Ви англійською не віршуєте?

З повагою,
Г.С.
Коментатор Наталія Буняк, [ 2011-06-24 17:50:16 ],
на сторінці поезії     "Остання пісня"   Буняк Наталія

Дякую ,Гаррі, за ваші коментарі. Хотілося б підкреслити, що варто увійти в основу вірша і тоді можна краще розуміти автора. От мені видалася дуже дивна ваша заувага щодо початку мого вірша. Чому вам виглядає дивним чи не таким як треба,опис вечірньюї пори який я намалювала?

Сутеніє, кінчається день і блякне денний світлий промінь. Чому " думками лину" а не "я лину думою"?
У вас одна дума , у мене багато думок! В чому проблема? Просто інший вислів авторів. Щодо "повіки" мені подобається, бо це слово звучить сильніше ніж "ніколи". Дивно кінчаєте свій коментар_ невже ж тільки горбатого тулять до стіни? А дитину мати не тулить до свого серця?
Ні, англійською я не віршую. Ця мова для мене чужа, хоч і розмовляю нею плавно.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-07-06 07:21:36 ],
на сторінці поезії     "Душевний біль"   Буняк Наталія

Мне припоминается Ария Ленского "Куда, куда, куда вы удалились, весны моей златые дни?" из оперы "Евгений Онегин" Петра Ильича Чайковского (Действие второе, картина пятая).
В определенной степени приблизительно, конечно, но, тем не менее, нечто близкое.
Ударения немножко портят благостную картину моего читательского восприятия. Например, ударение в наречии "впо́перек". Прочитать правильно - строка не читается, а читать неправильно - тоже как-то нескладно. Вот и думай, что оно такое - авторский замысел или недоработка. А на сайте есть словарь - внизу справа. Это не я такой умный, а он. В нем есть все.
Затем прилагательное "ві́льних". Оно имеет такое ударение.
А стихотворение хорошее. Такой своеобразный полонез.
К Вам в Америку как-нибудь можно слетать? Поговорили бы там о рифмах и поэтических образах. А Брайтон бич посетили бы после всего. На билет денег наскребу. Паспорт куплю.
1   2   3   4   5   ...   23