Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Петро Скоропис (1980)

Інфо
* Народний рейтинг 4.773 / 5.4
* Рейтинг "Майстерень": 4.254 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Переглядів сторінки автора: 71831
Дата реєстрації: 2011-03-01 12:51:48
Звідки: Волинь
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2020.09.22 20:25
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
З Іосіфа Бродського. Північному краю
Краю модрин, укрий
якомога в грозу.
Як у порах кори
соки, хисти сльозу.
Лиш по мені мовчок,
ніби хвоїн пучок,
і зіниць моїх сни.
А живицю – зрони.

Ні, я не приміряв
оперення глухаря,
і на пера крил мені впору
листя календаря.
Годі й сховку лисиць
од спустошених лиць,
од собачого хору
і дводульних очниць.

Вкрий і заціп уста!
Най горує верста
і пожовклі плішини,
що ведуть в болота.
В їх купелі сирій
од ворожого ока крий
слід, що зім’яв купи́ни,
і в трясині зарий.

Не час мені умовкать.
Час помоги гукать
у тих, що одрають зайд
оболокам пенять
за толоки, за плин.
Вторити час у млі
співанкою без слів
частоколу ялин.

Тож шумуй сам собі
в судейській своїй судьбі,
гомони з головою,
вготованою тобі,
та дай черпнути води
зо пригоршню з ручая
житечного, самоти,
раз течія – нічия.

Не вини, не гони.
Гроз нових не гукни.
Озирнись мимоволі –
так і простують пріч:
із натовпу до узбіч,
а потім – здовж піль і рік,
потім лісами, горами,
все скоріш. Все скоріш.


-------------------------