Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Петро Скоропис (1980)

Інфо
* Народний рейтинг 4.773 / 5.4
* Рейтинг "Майстерень": 4.254 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Переглядів сторінки автора: 71779
Дата реєстрації: 2011-03-01 12:51:48
Звідки: Волинь
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2020.09.21 07:12
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
З Іосіфа Бродського.
Осінній вечір в скромнім, а утім,
в містечку, і не байдужім до мапи
(топограф у азарті був, чи квапив
свої стосунки з дочкою судді).

Киваючи на втому від причуд,
вас Простір не обтяжує на масу
рис величі, обмежуючись тут
лиш головною вулицею; Часу
і погляду днедавнього стача
на циферблат, полиці у крамниці,
де є усе, що тільки постача
наш світ: і телескоп, і всім по шпильці.

Тут є кіно, салуни, темне склом
вікно кафе, зашторене опівдні,
банк цегляний з розіпнутим орлом
і церква, чиї скріпи непохитні
не мали б зиску з напнутих тенет,
аби не пошта поруч: щонеділі,
коли б не діти, судячи з газет,
хрестив би пастор і автомобілі.

Тут тиш і цокіт коників: у шість,
як атомної вислід щовечірній
війни – уже не стріти ні душі.
І тільки повня вписується в пильний
квадрат вікна, що твій Екклезіаст.
Лиш зрідка, рикошетом від квадрата,
розкішний б’юїк фарами обдасть
фігуру Невідомого Солдата.

Тут снится вам не жінка у трико,
але адреса ваша на конверті.
Тут, гледячи на скисле молоко,
молочник запідозрить вас у смерті.
Тут можна не гортати календар,
бром попивати, не ятрити душу,
і у свічаді бачити ліхтар,
задивлений у висохлу калюжу.





-----------------------