Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Анонім Я Саландяк (1955)

Інфо
* Народний рейтинг 4.904 / 5.38
* Рейтинг "Майстерень": 4.524 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Переглядів сторінки автора: 82030
Дата реєстрації: 2011-07-27 09:42:25
Звідки: м Підгайці
Школа та стилі: Римований текст.
У кого навчаюсь: Б-І.Антонич -- Петро Перебийніс.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.09.21 12:50
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Аргумент...
Аргумент двадцять сім-вісім: точка абсурду...
    ... розум має право на абсурд, я так думаю; Кант* - мені здається, всіляко обминає слово абсурдний - Absurditat-absurd-безглуздий... а коли, його ж, “дисципліна доказів” вимагає, від нього ж, відповідного логічного вираження то от вам: або - з нуля - euch niemals-від ніколи, або: з (латинського) non liquet - не зрозумілого...
    Я ж розумію, це місце в Канта, - як право розуму, саме, на один термін: абсурд!
   Дуже часто наш розум підходить до такого пункту, - коли нам хочеться почати з нуля, але ми мусимо виходити, мов би з того латинського non liquet - не зрозумілого... і що (той загальний стан) є одночас і початком нового: логічного відліку та чогось більшого ніж просто незрозуміле - такого стану поєднання всього – де немає чогось простого... про що, раніше, Кант сказав: “... weil das Einfache in ganz und gar keiner Erfahrung vorkommen kann... – ... бо просте в цілому і готовому ніякому досвіді траплятися може...”
    – але це-таке завжди є в абсурдному!

    *І Кант: “Тож слід посилати, такого роду, ніби аргументи (докази), вже сформованими (schon vorhanden-вже присутні) (ніби об'єктивними): такими, що складають видиму впевненість, non liquet (лат.- чогось не зрозумілого) , вашої розумової здатності, уже дозрілої до зустрічного руху і, чи їхній, однак-обман (Blendwerk-бліндаж) , той-такий, ще не спроможний проникати, та, про те, маючий повне право (спроможний) робити (вести) умовивід від загального до окремого (дедукція) в середині процесу, щоб вимагати користуватися основними правилами, котрі, далі, стане можливо узгоджувати тоді, коли вони зобов’яжуть голісінький (bloßer) розум розпочинати з нуля (euch niemals-від ніколи) бути собою (entsprungen-починається sein-свій sollen-повинен)” .
    “Sind aber dergleichen angebliche Beweise schon vorhanden: so setzet der trüglichen Überzeugung das non liquet eurer gereiften Urteilskraft entgegen, und, ob ihr gleich das Blendwerk derselben noch nicht durchdringen könnt, so habt ihr doch völliges Recht, die Deduktion der darin gebrauchten Grundsätze zu verlangen, welche, wenn sie aus bloßer Vernunft entsprungen sein sollen, euch niemals geschafft werden kann”-“Посилати тож такого роду так званий-мовби доказ добре що присутній-наявний: такий складає обманливе переконання non liquet-(не зрозумілості) вашої дозрілої розумової здатністі зустрічного руху, і, чи їхній рівний обман-бліндаж той-же самий ще не проникати-досягати може, такий маючи їх але ж повним правом, умовивід від загального до окремого-дедукція в середині-в цього користуватися основоположеннями для вимагає, який, якщо вони голісінький розум починатися йому бути повинен, від ніколи діятися стане можна.” (згідно словника)
    І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, третій абзац).
19.09.2018 р.
Аргумент двадцять вісім: достовірність примарного (чудеса неминучі - далі)...
(спроба простої логічної схеми)
    ... в “ дисципліні чистого розуму стосовно його доказів”, Кант* визначає такий оптимістичний порядок:
“Але-тому, що така примара (явище світу - як голе виголошення (Vorstellungen-вистава-заперечення-напучення) , в собі самій, в даному випадку, однак стане посилатись на якусь міру неможливості чогось, і розлад цього, здавалось-би, й так примарного цілого, мусить бути обов’язковим (неминучим), хоч тут – правда – варто (можна) сміливо заперечувати, – але-тут також (тому-що в цій примарі (явищі) геть-все зумовлене є), однак, передбачено (vorausgesetzt-правомірно) й обов’язковість велико-достовірності (Größenbestimmung-величини визначення) вже в самій ідеї (Begriffe-понятті) (тобто - завжди і всюди - повна присутність реальності - а хай що-то буде).”

    *І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, десятий абзац).
20.09.2018 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Достовірність...(фотошоп)
 Я Саландяк – Достовірність...