Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Анонім Я Саландяк (1955)

Інфо
* Народний рейтинг 4.904 / 5.38
* Рейтинг "Майстерень": 4.524 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Переглядів сторінки автора: 78503
Дата реєстрації: 2011-07-27 09:42:25
Звідки: м Підгайці
Школа та стилі: Римований текст.
У кого навчаюсь: Б-І.Антонич -- Петро Перебийніс.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.06.15 12:05
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Розуміння простого (по Канту)
“Гола тяма”
(bloße Bewußtsein-гола свідомість) .
Про просте найлегше сказати: усе складно!
    А виходячи з Канта (aus Immanuel Kant) я спромігся логічно сформулювати таке: чогось простого в повноцінному досвіді - немає! (“... weil das Einfache in ganz und gar keiner Erfahrung vorkommen kann... – ... бо просте в цілому і готовому ніякому досвіді траплятися може...” - (згідно словника) Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція третя Дисципліна чистого розуму стосовно гіпотез...)
    ... Живий розум (“гола тяма”) – потребує логічно-простого!.. спробую бути відверто-голим-bloß біля Канта бронзового... пафосно виголошуючи: просто бути може – однак сумнівно!.. Смію стверджувати, що це слова Канта (вибрані): ... einfachen... sein mag... doch die Bedenklichkeit... Але... ось (про природу простоти) все-ціле речення, подане тут, на мій погляд, якомога логічно-простіше, тож:
    І Кант: Тож - хоч очевидно-абстрагований ДОКАЗ ПРОСТОЇ природи нашої мислячої сутності (субстанції-матерії), як похідної від єдності апперцепції-до чуттєвого (Apperzeption-до перцепція - до сприймання, пізнавання) - ЦІЛКОМ ПРИЙНЯТНИЙ, - ОДНАК проти, неминуче, постає невизначеність (СУМНІВНІСТЬ), отже: АБСОЛЮТНА ПРОСТОТА, тут-однак, не є поняттям, котре може з’явитись (постати), безпосередньо, з першого погляду (auf eine Wahrnehmung-за одне спостереження) , а слід (муситься) досягати її (абсолютної простоти), спочатку, відбираючи ідеї - як прості (bloß-голі) – щоб, потім, ущільнювати, не бачачи їх (у процесі) готовими, - як то-воно мені, ще ПОЧАТКОВОЮ ТЯМОЮ (bloße Bewußtsein-голою свідомістю) , бачилось (все-зразу), постаючи також і у всьому-попередньому мисленні (Denken) , зразу ж як ціле, і можливо - як щось-якесь вище (розуміння всього-воднораз), - а чи воно є (також) і одне простісіньке уявлення (einfache Vorstellung ist- поняття-нескладний сеанс є) , потрібне для ТЯМИ (Bewußtsein-свідомість, притомність, тяма) , і повинне відкриватися як знання про одиноку річ в собі (Dinges-справа, крихітка) , - тут (in welchem-в якій) (в свідомості-тямі), (де) й само мислення (Denken) має розміщуватися (sein kann-бути може).
ОТ ВАМ технічний переклад... для аналізу (згідно словника)
- Таким чином очевидно-ніби-уявно звідти гаданий-вважаний доказ простоти природи нашої мислячої-думаючої субстанції-матерії з-від згоди-одиниці-єдності апперцепції-попереднього сприйняття бути може, так стоїть йому однак сумнівність-непевність невідхильно проти: що-щоб, тут-там абсолютна простота однак ніяке поняття є, прямо за одне спостереження стосуючись ставати може, відбирати як ідеї голі змикаючи-цілісніші робити мусить, готові не для розгляду є, як мені гола свідомість-притомність, які в усім-насамперед мисленні містити-утримувати є, вищий-головний принаймні бути може, чи воно правда-хоч оскільки одне просте уявлення-поняття-вистава є, для притомності-свідомості і відомості-знання одної речі в собі відкривати бути повинне, в якій мислення одне-окреме містити-утримувати бути може”.
А ОСЬ у перекладі Ігоря Бурковського:
    Тож хоч яким би правдоподібним видавався гаданий доказ простої природи нашої мислячої субстанції, [посталий] з єдності апперцепції, усе ж таки йому неодмінно протистоїть сумнів: раз абсолютна простота не є поняття, яке може бути безпосередньо віднесене до сприйняття, а має бути лише виснувана як ідея, то геть незрозуміло, як чиста (bloße) свідомість, що міститься або принаймні може міститися в усякому мисленні , хоча в цьому аспекті вона є просте уявлення, повинне привести мене до усвідомлення та знання речі, у котрій єдино тільки й може міститися мислення.
ОТ ВАМ оригінальний текст.
Immanuel Kant: “So scheinbar daher auch der vermeintliche Beweis der einfachen Natur unserer denkenden Substanz aus der Einheit der Apperzeption sein mag, so steht ihm doch die Bedenklichkeit unabweislich entgegen: daß, da die absolute Einfachheit doch kein Begriff ist, der unmittelbar auf eine Wahrnehmung bezogen werden kann, sondern als Idee bloß geschlossen werden muß, gar nicht einzusehen ist, wie mich das bloße Bewußtsein, welches in allem Denken enthalten ist, oder wenigstens sein kann, ob es zwar sofern eine einfache Vorstellung ist, zu dem Bewußtsein und der Kenntnis eines Dinges überführen solle, in welchem das Denken allein enthalten sein kann. (І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, другий абзац) .
12.05.2018 р. facebook
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ 4... шукайте варіант тут: https://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=12583