Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Шляхтич (1946)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ми діти свого краю
    Ми діти свого краю
  •   Така нині доля Неньки – України (сонет в тавтограмі )
    Веселих Свят Різдва Христового і миру в Україні бажаю всім Вам і вашим родинам. Тут приєдную Вам свого вірша. Христос Народився! Славмо Його!
  •   Європо (лімерик)
    У Новий Рік прокинься Європо
    Допоможи прогнати йолопів
  •   Будь Вільна Україно (лімерик)
    В Новий Рік будь Вільна Україно
    Досить крові хай діти не гинуть
  •   Москалі (сонет)
    Говориш: Я є християнином.
    А точно кажучи ти є
  •   Міркування Калиночки
    Матусю, то я,
    Донечка твоя.
  •   Про птахів
    Знов соловій своє співає
    Боже як він співати вміє
  •   Українці
    Українці не вмирають. Якщо, то лиш тіло.
    Їх героїзм живе далі. В героїзмі сила.
  •   Нам діяти
    І так нам діяти тепер.
    Душити в нас москоські гниди,
  •   Смерть ординським москалям!
    Смерть ординським москалям
    в кожне завтра й нині!
  •   Москалям
    Будьмо готові, бо не знати,
    яким гріхом буде співати
  •   нашим на передовій
    живим співати буду гімн
    померлим панахиду
  •   Вже нині правд табу нема (Тавтограма)
    Втомлений, несений думками
    В землю покійних вже батьків.
  •   Весна
    Весна зайде також до нас
    Вона для всіх людей чудова
  •   В нас є своя рідна мова (тавтограма)
    В тебе твоя рідна мова
    В мене моя рідна
  •   Поклонись (тавтограма)
    Поле правди покрив порох.
    Плаче пам’ять прадідів.
  •   ІСУСА ВІТАЙМО
    ІСУСА ВІТАЙМО
  •   Моя шухляда
    Знаю хто я.
    Хто ви – не знаю.
  •   До народу
    Тобі треба взяти нині
    Геніїв своїх слова
  •   Ось Україна яка
    Ми на своїй землі - хто?
    Питаю. Відповідь німа.
  •   Молюся тихенько за рік 47
    Молюсь журюся де є наше небо‚
    На якому зорі розсілись весною
  •   Żyjąc w Wolnej Europie
    Powiedz, proszę, kim ty jesteś,
    Że chcesz wybrać nam przyjaciół?
  •   Думка про ВЛАДУ
    Правда, якій не заперечиш...
    Вона болить, а ще й кривавить.
  •   Несу людям спів
    Сідаю на скраю чужої весни
    Читаю як грають дощеві струги
  •   Дороги круті
    Дороги круті де байстрюки
    Пишуть майбутнє для діток
  •   Сім’я моя (тавтограма)
    Сім’я моя. Моя родина.
    Сестри і брат. Сини і внуки.
  •   Спішить майбутнє
    Не молився, як гожа дитина.
    Не молився, коли підоспів…
  •   Світ питає
    Нас немає
    Тут де ми є
  •   З Богом життя не страшне.
    Якщо приймемо БОЖУ ВОЛЮ,
    життя не буде нам страшне.
  •   Слово до НАРОДУ.
    Срізь на світі є вічний і вечір, і ранок.
    Та сад, в якому добре добро родить
  •   Сім’я моя.
    Сім’я моя. Моя родина.
    Сестри і брат. Сини і внуки.
  •   З сердець стікає кров
    Невинна в Батьківщині кров
    З людських сердець стікає...
  •   Весна квітом заговорила
    Весна говорить вишень квітом.
    В пелюстках вже груші і сливи.
  •   Wierzyć w marzenia
    Iść dalej i dalej
    Z otwartą przyłbicą
  •   До народу
    До народу
  •   Тобі Україно
    Україно, моя
    душа
  •   Весна квітом заговорила (тавтограма)
    Весна говорить надій квітом.
    В пелюстках груші, вишні, сливи.
  •   Молитва
    Дай Боже МУДРИХ на престолах
    нашої рідної землі.
  •   Спів трапить до всіх
    Спішу думками в рідний край.
    Стаю на його гідній ниві.
  •   Голодомор
    Єдиний Бог є паном світа.
    Цю правду вже й дитина знає
  •   Світ знає! Пам"ятаймо і ми про ГОЛОДОМОР!
    В кожній хаті у вікні
    Хай заграє свіча.
  •   Осінь
    Роздивися, мій народе,
    Ходить осінь по Карпатах.
  •   Осіння пісня
    Золотом по листу пише до нас осінь
    По розлогих кронах кленів і беріз,
  •   Замальовують пам"ять
    А, як тобі, діду,
    В чужій стороні?...
  •   Це вони
    Шалених людей
    Без ідей
  •   Сумно тобі батьку
    Сумно тобі батьку, хоч квітки в долонях.
    Напевно згадав ти минулі роки,
  •   Осінні роздуми
    З надійних слів плету осінню косу,
    В яку вплете листочки листопад.
  •   СЛОВО до ПОЕТА
    Не було дане мені
    Зустрітися з Вами
  •   Нова церква в Ряшеві
    Нова церква в Ряшеві
  •   Зором в минуле
    Минулий час правди не ніс.
    А стільки людей її ждало...
  •   Дозвольте, прошу, запитати...
    Скажіть, чому тут на „Майстернях...”
    Мої думки для вас, як терня?
  •   А ти?
    Я знаю, що хочу.
    Ти ні.
  •   Так си думам - да котрим поетам в Україні (на лемківськтх говірках)
    Смотрю на вас з заграниці
    Про якиси там дурниці
  •   мудрості міра (тавтограма)
    мудрості міра
  •   Думок кошик
    Думок кошик
    В серці ношу
  •   Непомітний поет
    Непомітний поет
  •   Тихо
    Так тихо
    А думки мої літають
  •   Моя улюблена
    Моя улюблена, єдина...
    З молитвою у небо йду
  •   Як коментар
    Як коментар
  •   Божий ХЛІБ
    З української землі
    В чужину, в якій живу
  •   Калина
    Я плоди калини
    Маю з України.
  •   Десь...
    Як птахи осінні хвилі відлітають
    Вітер покладе їх на могилах днів
  •   Хочу сказати
    Задум хочу сказати
    Над тим що є що буде
  •   Внучок
    Десь у діда у Василя
    І бабці Оксани
  •   Щоб зростала Україна
    Україно, що з тобою?
    Понижають брат з сестрою,
  •   Все це наше
    Невивчена рідна мова,
    Хоч це мова наших батьків.
  •   Моє бачення (про ПОЕЗІЮ Івана Низового)
    Так, я Івана Низового
    Ціную з вилитих рядків.
  •   Про рідне в горах (на лемківських говірках)
    Про рідне в горах
    (на говірках)
  •   Мене болить
    Минає літо в чужині.
    Минає дуже скоро.
  •   Як коментар
    Рядки ті, мов останній подих
    Великого Пана Івана.
  •   Доброї ночі Боже дай
    Доброї ночі дай усім:
    - ворогам, друзям, Україні...
  •   Правда пшеницею писана
    Привіз калину з України.
    Привіз чотири колоски.
  •   Любити РІДНЕ
    Повірте друзі, дуже прошу,
    У те, що Бог дає життя,
  •   З України повернулись я в чужину
    З України повернулись я в чужину,
    В яку ВОРОГ в сорок сьомому нас кинув,
  •   Де пливе вужоватий Сян
    В пам’ять записуймо синам
    історію СВОГО краю.
  •   Те, що я бачу
    Так, я пливу трошечки іншим світом.
    Який він є? Яким він завтра буде?
  •   Сила любові
    Любов, це велика сила.
    У неї могутні крила,
  •   Запитання
    Таке запитання весь час
    Думками марширує.
  •   Це також НАШІ Карпати
    В Лемківщину поїдь брате.
    Це також наші Карпати.
  •   Так воно було
    Так воно було
  •   Волинь кісточкою незгоди
    В тебе твоя батьківщина.В мене моя.
    Ворогами нам бути не треба.
  •   Любіть своє
    Любіть своє де б ви не були
    Малий тризубчик вишивку
  •   Сорока
    Бачу. як козацьким кроком
    по моїм городі
  •   Мамі присвячую
    Іду дитячими думками.
    Поріг осінній в чужині.
  •   Я син рідної землі
    Питаєте мене - хто я,
    Син рідної землі над Сяном.
  •   Християнин
    Ходить любові стежками.
    Не ворожить з ворогами.
  •   До перемог
    Крила віри несуть людину
    В наше минуле і в майбутнє
  •   Скажіть...
    Іти, щоб тільки йти. Не треба.
    Іти, щоб бути. Моя ціль.
  •   Україно моя
    Україно моя,
    Ти мені так чудова...
  •   Наше село
    Палили села,
    В тому і наше село.
  •   Пам’ятаймо
    Щоб нас не було в ріднім домі
    Там, де й нині бути повинні,
  •   Любіть СВОЄ
    Ви хочете, щоб я мовчав у своїй хаті.
    Забув про те, чому живу у чужині.
  •   До бувших загарбників земель наших
    По яке лихо в нашу Волинь
    З орлами й вогнем ви ішли?
  •   Воскресе
    Добре, каже батько до сина
    Хочеш щоб я тобі розповів
  •   Кланяймося калині (товтограма)
    Коли не чуємо себе,
    Коли не плачемо словами,
  •   Перед 1025 річчям Хрещення Русі - України
    Незабаром знов поїду в Україну.
    Там в церквах молитись буду за любов
  •   Наші герої
    Там, де вже прозора вічність,
    Знай, з прапорами любові
  •   Де весна
    Над заходом сонце світить
    Нас поки що ще не гріє
  •   Ви боїтеся
    Ви боїтеся в ріднім краю
    Співати те, що я співаю
  •   Сторінки історії
    Ні, не всі собою були,
    Коли чужі вітри дули.
  •   Буває й так
    У Польщі, десь на зупинці
    Стоять хлопці - українці.
  •   Твоя монета
    Слова в шліфованій чаші.
    Та що ж, суті в них нема.
  •   Меланхолія
    Відходять дні.
    Минають ночі.
  •   Рідна земля
    Рідна земля, нам ще присниться небо.
    Нам в молитвах шукати надій.
  •   Чужа сила
    Бувало, страшенно боліло.
    Не тільки тіло, ще й душу...
  •   Про себе
    Наскільки вмію, на скільки можу,
    Свою копійку я Вам доложу.
  •   На каменях не сій
    На камінь кинеш мрій зерно,
    І хоч води би вилив море –
  •   Гріх
    Волинь коле поляків
    Сорок третім роком.
  •   Запитання
    Любилися.
    Молилися
  •   Волинь
    В Україні
    На Волині
  •   Бо я є
    Не налили,
    То й не п’ю
  •   Не соромлюсь!
    Село спалили поляки.
    Нащадки не забули.
  •   Гинули волинські сини...
    Вельми шановний пане «П»
    За те, що любиш ти моє
  •   Сієш мрії - жнеш надії
    Родить плоди нам калина.
    Тішить вродою дитина.
  •   З минулого читаю
    Сестри,
    Що з нами межували,
  •   Напередодні свята
    Улючани
    Знов зійдуться над Сяном,
  •   З Улюча родом (акровірш)
    Шлях мій почався над Сяном.
    Лину і нині там думками.
  •   Співає сум
    Скільки правд ще не дозріло?
    Скільки болю гріх дає?
  •   Зором дитини
    Взяти в руку світ дитячій
    Де все було так чудове
  •   Сон
    Ви знаєте, приснився вранці
    Чудовий сад наш в вишиванці,
  •   НАШ УЧИТЕЛЬ
    Вчитель, що у рідній школі,
    Так звертається до Олі:
  •   Живим ГЕРОЯМ
    За те, що не відкинув зброї
    І з піснею ішов вперед
  •   Єдина Україно
    Ось само пишеться життя
    На світу безкресних стежинах
  •   Про НИНІ
    Не море говорить про це
    Як мрії надіями грають
  •   Дякую
    О, дякую Тобі, Єдиний Боже,
    За те, що Ти в житті для мене дав!
  •   Осіння
    Осіння
    серенада
  •   Слова
    Кадило
    Посилить
  •   Все нормально
    Все нормально. Зрозуміло.
    Чорне - чорним. Білим - біле.
  •   *** *** ***
    Хижі «правди» хатини обсіли –
    Неможливо одразу збагнути
  •   Травень
    Травень спогадами грає.
    Спить бандура і трембіта...
  •   ***
    і клав слова і пестив їх
    своїм надійним зором
  •   Мене болить
    Мене болить
    Лиш я не плачу
  •   Поетам присвячую
    Гнів залишили в хаті рідній
    З собою взяли тільки гідність
  •   В нутрі спогадів
    Я не привик до чужини.
    У ній раю я не побачив,
  •   Читаймо
    Молитва приснула чомусь,
    Хоч правда і віра в зеніті.
  •   Осіння рапсодія
    Ти сказала йому
    Що ти любиш цю осінь
  •   Яке то щастя
    Яке то щастя бути в себе,
    Де рідна земля й своє небо.
  •   Зас про своє гварит туга (на лемківських говірках)
    Чув єм, чув єм .
    Кус єм читав
  •   Богдан Ігор Антонич
    Богдан Ігор Антонич
    (акровірш)
  •   Не бачене
    Взяв в руки щось чого не бачив
    Стиснув в долонях і моливсь
  •   Про плач (сонет)
    Для плачу потрібні сльози,
    Плачуть очі ще й душа,
  •   Будьмо у Явожні
    Земель нащадки - наші, рідні,
    Земель, з яких вигнано нас,
  •   Ветеранам війни в Україні
    Чи за Радянську Україну,
    Чи за Союз Радянський у борні
  •   Великоднє
    Його розп*яли на хресті,
  •   Провісник
    Поет терпить.
    Його болить,
  •   Починаймо!
    Починаймо вже від нині
    діяти, щоб в Україні
  •   Христос Воскрес!
    Христос Воскрес! Так Бог хотів
    Щоб Божий Син смерть по бідив,
  •   Про НАШУ мову
    Мово наша, мово рідна
    Коли в себе станеш гідна
  •   Так бувало колись
    Так бувало колись
  •   Про птахів
    Знов соловій своє співає
    Боже як він співати вміє
  •   В серце глянь
    Не мені
    На правдах сідати
  •   Iskierka nadziei
    Wtedy, gdy ogień nienawiści zgaśnie,
    Gdy chociaż jedna iskierka nadziei
  •   Від А до З в Україні
    А вже мало бути як треба
    А є як є народ це бачить
  •   Україно моя (сонет)
    Україно моя
    (сонет)
  •   Про ЛЮДЕЙ
    Якщо є люди
    Що читають ненаписане
  •   літати душею
    я серцем був з вами
    душею літав
  •   Правий поет
    Присів поет. Почав писати.
    Папір приймав праві пісні.
  •   Дарунок від Бога
    Бог дарив усім очі,
    Щоб ми побачили добро,
  •   Мало нас не бути
    З нами Великодні свята
    В квіт одягнені сади
  •   Читане нині
    Ваші пісні
    Не німі
  •   Христос терпить
    Нема ідей.
    Пропав Мойсей.
  •   Чи якось то буде?
    Шукаю доріжок.
    Шукаю стежини,
  •   Мрії
    Хтось мрії кинув у крамницю.
    Подумав: - Продам. Будуть гроші,
  •   Між ЗАВТРА а НИНІ
    Скажіть, яке нам ЗАВТРА буде?
    Яке є НИНІ, усі знають.
  •   Можна
    Можна перейти життя Вашим шляхом,
    Шановна Пані ...
  •   Іде ВЕСНА
    Ще хвилина.
    Ще хвилина.
  •   Сум серце ріже
    Сум серце ріже
  •   Наша гривня
    Раз до київського банку
    Сотня гривень зайла з ранку
  •   *** *** ***
    У вечірню хвилю я в компютер входжу
    (В день працюють м*язи щоб гроша здобути )
  •   Читаймо
    Молитва приснула чомусь,
    Хоч правда і віра в зеніті.
  •   Давайте
    Давайте точку опору мені
    На якій жердь віри я б підперти зміг
  •   Страждання – про «Акцію Вісла»
    Солов’ї співали стрільцям серенаду.
    Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
  •   Може десь...
    Може десь, за нашим краєм
    сади цвітами втішають.
  •   Весна
    Через день... Може два...
    Завітає ВЕСНА
  •   Знайди себе
    Шукай себе
    Там, де ти є.
  •   Запам’ятай
    Якщо з малку навчиш сина,
    Що це таке - УКРАЇНА,
  •   *** *** ***
    Скільки дій незрозумілих
    Між нами кружляє
  •   Стань Тарасе, подивися...
    Стань Тарасе, подивися -
    Україна уже вільна.
  •   Над рідним Сяном
    Теплий ранок, мов той панок
    В рідний Улюч завітав.
  •   Наше рідне слово
    Наше рідне слово
  •   Осінні роздуми
    Пожовкле листя впало. Спить.
  •   Колись
    Колись захочеш
    Поки що
  •   Мене болить
    Мене болить
    Лиш я не плачу
  •   Бджоли
    Бджоли
  •   Волі вікна
    Вони ішли
    Виром весни
  •   Юда також був людино
    Юда також був людиною
    Розум він мав такий як мав
  •   Линь РІДНА мово
    Я міркую те, що бачу,
    Та й небачене шаную,
  •   До мами
    Ночами
    І днями
  •   Славлю Тебе - Подяка
    Славлю Тебе Боже,
    За все що буває,
  •   Нове іде, - а ми...
    Перед нами
    Вже руку на згоду дає
  •   Ми, ще не ми
    Ми, ще не ми на своїй ниві.
    Гордість у нас ще не своя.
  •   ЗАХИЩАЙ
    ЗАХИЩАЙ
  •   Разом бути нам
    А я так хочу в Україну:
    Почути, як реве Дніпро,
  •   Осіння балада
    Золотими листочками, мов янголи крильцями,
    Заспівали тихесенько клени й дуби.
  •   Де Герої
    Й зимою
    Герої
  •   Тихо
    Так тихо
    А думки мої літають
  •   Рік в Україні
    Україна весни ждала.
    Та прийшла. Була. Зів’яла,
  •   Мої слова
    Через життя іду словами.
    Слова, як кроки я кладу.
  •   Перед дорогом (на лемківських говірках) - продовження
    В Мудрикові при дзвіници,
    Што на горбі з церквом стоїт,
  •   І про це співаймо всім
    Хтось перлисту сльозу кине.
    Коли ввійде в святість свят,
  •   Улюблений НАРОДЕ
    Ні, НАРОДЕ, ти не бідний -
    Маєш землю й мову рідну,
  •   Земля не шле більше запитань
    Здається, грає хтось в сусіда -
    Звучить бандура і трембіта
  •   Про задум лемків - Введення (на лемківських говірках)
    З поколіня в поколіня
    Дід внукови гвечер гварив,
  •   Під своїм небом
    Побачити своє рідне небо
    Почути шепіт життя і мовчати
  •   Страждання ( тавтограма – всі слова починаються на літеру «с» )
    Солов’ї співали стрільцям серенаду.
    Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
  •   Рідне слово (сонет)
    Рідне слово тишею співає,
    Серенада осені – під вікном зими,
  •   Різдвяні свята
    Радіють стежки і дороги.
    Ісус Христос у гості йде.
  •   Я вам скажу
    Питаєте, чому мені
    Невесело на чужині?
  •   Святий Миколай
    Повірте, дітки, Миколаю,
    Святий - прихильник ріднокраю,
  •   І про це співаймо всім
    Хтось перлисту сльозу кине.
    Коли ввійде в святість свят,
  •   Те, що я бачу
    Те, що я бачу
  •   Коли це буде ? (тавтограма)
    Кожна хвилина правду пише.
    Край переляканий. Терпить.
  •   І таке буває
    Він відійшов, геть світ за очі.
    І оженився. Діти є.
  •   Сумна тиша
    Затих, мов кашель, кулемет,
    Стрільців легені не зітхають,
  •   Будьмо разом
    Над горами зірки висять.
  •   З Новим Роком
    З Новоріччям, Україно,
    Привітай Святу Дитину
  •   Щастя
    Яке то щастя правду пити
    Із чаші віри та надії,
  •   Спів душі
    Чую душі мовчазний спів
    Чую як життя грає
  •   Є як є
    Лихо не спить а всі щасливі
    Погасли зірки за межами
  •   Проминання
    Глянь! Мрії сідають.
    Минуле їм грає
  •   Все таки іду
    До ваших правд доріг шукаю
    Іду думками не почутий
  •   Сучасність
    БудувАти силу на словАх
    А у снАх вимрІяти їй вЕлич
  •   Ні, ти того не памяташ
    А памяташ, як колиси
    Билисме молоди?
  •   Бути
    Влітати
    В Карпати
  •   Тиха молитва
    Леоніди вимінялись
    Ми біди боялись
  •   Січень
    Розлився січень
    По всіх площинах
  •   +++
    Всі Роки
    Потоком
  •   Zaraz święta
    Dzieci stoją przy oknie
  •   Нинішні думання
    Вогню надії не зупинить
    Буря брехні і вітрів злочин.
  •   Іду в минуле
    Так. Я влітаю в світ дитячий
    Де все було таке просте
  •   ставати і творити
    чи нам боятися
    ставати проти
  •   Юлько верне (поема на лемківських говірках. ІІ частина )
    Отец, якби зрозуміли,
    Што си думат коник сивий.
  •   *** *** ***
    ja nie czytałem brudnych ksiąg
    nie trułem się głupotą
  •   Smutek
    Widać wakat był w niebie
    Drogi mały Marcinie
  •   *** *** ***
    Dziś świat wie
    skąd się wziąłeś
  •   Наша весна
    Весна говорить
    Майбутнім днем,
  •   Братам полякам
    Rozumiem. To nie wasza wina.
    To zbrodnie dziadów i pradziadów.
  •   ***
    Боятися світла
    Боятися ночі
  •   Вірш на лемківській говірці
    Колись лемки мандрували
    Не лем по Карпатах...

  • Огляди

    1. Ми діти свого краю
      Ми діти свого краю

      Не можеш чорта чортом звати,
      Який малює край в руїні,
      Щоб не дай Боже гріх не втратив
      Гордості в нашій Україні.

      Колись, ще не було держави,
      Тарас наш писав без зупину
      Про тих, які несли неславу
      В нашу страждальну Україну,

      Хоча теж була заборона
      З кремля, з чортівської палати.
      Тарас, який нам як ікона
      З рідним заходив до кімнати.

      А нині що? Скажіть що нині,
      Коли вільна у нас держава?
      Про гріх і біль в нашій країні
      Писати я не маю права?

      З чортами миритись не хочу.
      Повірте друзі, що й не буду
      Славити чортівство з півночі.
      Чорти – ординці, це не люди.

      Я впевнений, що прийде ранок
      І сонце правди всім засвітить.
      Тим над Дніпром і тим над Сяном.
      Бо всі ми свого краю діти.
      08.06.2023р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Така нині доля Неньки – України (сонет в тавтограмі )


      Веселих Свят Різдва Христового і миру в Україні бажаю всім Вам і вашим родинам. Тут приєдную Вам свого вірша. Христос Народився! Славмо Його!

      З Богом!

       

      Така нині доля Неньки – України

      (сонет в тавтограмі )

       

      Теплом ворожнечі душі не зігрієш

      Тіло якщо мертве знай тепла не дасть

      Ти не будеш мати того про що мрієш

      Тільки віра в Бога скарбницею щасть…

       

      Там у Віфлеємі десь біля Йордану

      Тихенько в печері народивсь Ісус

      Той якого знають теж діти з за Сяну

      Тато кладе сіно на стіл і обрус…

       

      Тихо незабаром колядка полине

      Тут де ми є нині в обіймах тих свят

      Тішаться що втекли з війни в Україні

      Тарас і Тетяна. Нема в них проклять

      Там в мокрих окопах стоять батько з сином

      Та просять в Ісуса всім веселих свят…

      21.12.2022р.

      Василь Шляхтич



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Європо (лімерик)

      У Новий Рік прокинься Європо
      Допоможи прогнати йолопів
      Годованих ординців
      У московських злочинців
      Тільки ти зупиниш їх Європо.
      28.12.2022р.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Будь Вільна Україно (лімерик)


      В Новий Рік будь Вільна Україно
      Досить крові хай діти не гинуть
      Хай з батьківської землі
      Підуть геть всі москалі
      І залишаться в себе за тином.
      28.12.2022р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Москалі (сонет)


      Говориш: Я є християнином.
      А точно кажучи ти є
      Відвічний ворог України.
      Ординське серце в тебе б’є.

      Спадщину орди взяв на спину.
      Гени ординські ввійшли в кров.
      Ти став поплічником руїни,
      Яку у край наш несеш знов.

      Такі як ти, ідуть і гинуть
      На нашій священній землі.
      Їх кості у нас не спочинуть.
      Гноєм стануть під нашим тином.
      Не люди ви, ви москалі.
      Вас не просила Україна.
      24.09.2022р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Міркування Калиночки

      Матусю, то я,
      Донечка твоя.
      Минув в мене вже один рочок.
      Ще день, або два
      На своїх ногах
      На радість зроблю перший крочок.

      Татусю, так я,
      Калинка твоя.
      Радію, коли тебе бачу…
      Читаєш мені
      Вірші і пісні.
      Коли я їх чую, не плачу.

      Дідусю, то я,
      Внученька твоя,
      Візьми мене, прошу, на руки…
      Ти любиш мене,
      Й моє: - Не, не, не…
      А я люблю твої звуки.

      Бабусю, то я,
      Потіха твоя.
      Так любо дивлюсь в твої очі…
      Читаю думки.
      Відгадую сни.
      Я знаю, добра мого хочеш.
      03.05.2022р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Про птахів


      Знов соловій своє співає
      Боже як він співати вміє
      Весняний вітер йому грає
      А його спів всі розуміють

      Птах свого співу не міняє
      Напевно він не злюдиніє
      Бо свого він не забуває
      Крук звуком півня не запіє

      Півень не стане соловієм
      Хоч його голос теж вражає
      А голос дуже сильний має
      По соловійному не вміє

      Злюдачіє - не стане людиною
      Запіє – закукурікає
      Соловієм – солов’єм
      По соловійному – по солов’їному



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Українці

      Українці не вмирають. Якщо, то лиш тіло.
      Їх героїзм живе далі. В героїзмі сила.
      Українець не братався з москалем ніколи.
      Свого він не відцурався, хоч було, жив з болем.
      Українці, мирні й щирі. Вони завжди з Богом.
      З молитвою в дусі віри поборють ворогів…
      02.04.2022р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Нам діяти
      І так нам діяти тепер.
      Душити в нас москоські гниди,
      Аж скажуть, що москаль помер
      Під українським краєвидом...
      Душити в нашому Криму,
      Душити в нашому Донбасі.
      Нам побороти сатану.
      Поможуть Бог і Святі НАШІ!...
      15.03.2022р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Смерть ординським москалям!


      Смерть ординським москалям
      в кожне завтра й нині!
      Наш народ зготує вам
      пекло в Україні!

      Злочин з яким ви прийшли
      у НАШУ державу
      впишуть в історію сини,
      в яких серце кривавить.

      Нема виправдань для вас
      московські злочинці.
      Вже наближується час.
      Пишуть вам дороговказ
      усі УКРАЇНЦІ!
      Хай гинуть путінці!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Москалям


      Будьмо готові, бо не знати,
      яким гріхом буде співати
      московська гідра в Україні.
      Зодягнімося в свою святість,
      коли прийде нам захищати
      тризуб і прапор жовто-синій...

      Будьмо готові москалеві
      дарити віночок терновий,
      якщо захоче він залізти в Україну.
      сказати йому - ти фальшивий!
      це наша тобі справедливість.
      тобі тікати, бо інакше в нас загинеш.

      Я впевнений, москаль рогатий
      почує нас. Втече до хати
      і кругом Москви буде ставив барикаду.
      ми діти козацького роду
      всім москалям, як нагороду
      заспіваємо «вічну пам'ять», як баладу.
      07.02.2022р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. нашим на передовій



      живим співати буду гімн
      померлим панахиду
      святим про майбуття і всім
      про наші краєвиди

      я тим на передовій рим
      про героїзм у бою
      бо їм рідна земля - килим
      за яку стає воїн

      вони сини батьківщини
      всі вони її діти
      знай стають проти сатани
      що з північної сторони
      йде щоб кров нашу пити
      проти них стоять там вони
      29.01.2022р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Вже нині правд табу нема (Тавтограма)


      Втомлений, несений думками
      В землю покійних вже батьків.
      В села, що щезли між горами.
      В церкву, з якої нісся спів.

      В поле, над яким жайворонок
      Високо летів, цвіркотів.
      В хату, де висіли ікони
      Влітаю так, якби там жив...

      Виловлюю слова бабусі.
      Вони були тверді, бо з гір.
      Виджу одягнених в кожусі,
      В небо спрямований їх зір...

      Вони надбане наше взяли.
      Виправдань ніяких нема.
      Везли на захід, щоб пропали.
      Вони, католики, як я...

      Вікно відкрите. Є комп’ютер.
      Вже нині правд табу нема.
      Вистачить ввійти там і бути
      Вшита там правда і брехня...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Весна


      Весна зайде також до нас
      Вона для всіх людей чудова
      Вписує себе в кожний час
      В вільних державах у їх мовах

      Вавилон гордо колись жив
      Вірою в мудрість свого слова
      Відважний був не зрозумів
      В тоді Господь розрізав мову

      Всі знаємо від там тих днів
      В небо є лиш одна драбина
      Віра і молитовний спів
      Висловлюймо Божого Сина

      Весна і піст вже біля нас
      Всі чуємо весняний подих
      Він життєвий дороговказ
      Відважним і вільним народам



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. В нас є своя рідна мова (тавтограма)


      В тебе твоя рідна мова
      В мене моя рідна
      Вона звучна і чудова
      В світі горда й гідна

      Вивчив її як дитина
      Від мами і тата
      Вивчив її на чужині
      Вивчив і не втратив

      Вас благаю брати сестри
      Всюди де ви нині
      Віру й мову серцях нести
      В майбуття діточок вплести
      Вони батьківщині
      Вікном гордості і честі
      06.08.2019р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    16. Поклонись (тавтограма)


      Поле правди покрив порох.
      Плаче пам’ять прадідів.
      Пісню починає пророк.
      Північ просить приспівів.

      Предки полеглі питають
      Пароха про парастас.
      Правий парох пропадає
      Попробувавши прикрас.

      Пливе пісня понад полем
      Патріотична. Подивись...
      Правда приходить поволі.
      Подасть плоди. Помолись.
      Помста пархами посолить.
      Правді предків поклонись.
      10.03.2012р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ІСУСА ВІТАЙМО
      ІСУСА ВІТАЙМО

      Лиш правди мовчазні
      Літають відважно.
      Куди їм? Не знаю. Так тихо, аж страх...
      Різдвяні вітання.
      Вже й колядування.
      Анголи і зорі заходять під дах.

      Обрус. Стіл накритий.
      Всі любов'ю вмиті.
      В свічці вогник грає. Вже пахне пиріг.
      Є кутя й борщ білий.
      просфоркою ділить
      найстарший з родини. А за вікном сніг...

      Ікони на стінах.
      Весела родина
      Стає біля столу. Молитва звучить...
      Рушник вишиваний,
      Він НАШ. Йому шана...
      На ньому тарілка. В тарілці часник...

      "Христос ся рождає"!
      Так у нас співають.
      Всі стоять щасливі. Без болю й тривог...
      Ялинка б'є сяйвом.
      Ісуса вітаймо!
      Іде, щоб спасти нас. Повірмо, Він Бог!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Моя шухляда

      Знаю хто я.
      Хто ви – не знаю.
      Ішов, іду струнко життям.
      Топчу сміття,
      Своїм співаю.
      Мій спів не дорівнює вам.

      Стелю в рядки
      Наше минуле.
      Хтось зацікавиться. Хтось ні.
      Никнуть хрести.
      Предків забули
      Діти і внуки в чужині...

      Читаю вас.
      Слова чудові.
      Без словника, не всі збагнув.
      Тікає час,
      А в рідній мові
      Я закохавшись, не приснув.

      Може збагне
      Мою баладу
      Той, який бачить у ній гріх.
      Може мене,
      Й мою шухляду
      Тоді не викине на сміх...
      08.12.2018р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. До народу


      Тобі треба взяти нині
      Геніїв своїх слова
      Що дарили Україні
      Віру гідність гордість я

      Тобі треба їх читати
      І збагнути їхню суть
      Вивчених правд не топтати
      Відкинути баламуть

      Тобі треба і нам треба
      Щирих молитов до неба
      Бо якщо не буде їх
      То брехня вкриє нас всіх
      Весь світ візьме нас на сміх
      І великих і малих.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Ось Україна яка


      Ми на своїй землі - хто?
      Питаю. Відповідь німа.
      Бодай гроші і майно,
      А патріотизму нема.

      Дивлюсь в майбуття вікно,
      А там мряка, чи імла...
      Правда має друге дно.
      Не знаю чия вона.

      Десь далеко Сян, Дніпро,
      Говерла і Дівина...
      В Донбасі весь час війна,
      Бо вогнем грає Москва
      В нашій владі хто зна хто
      Ось Україна яка...
      10.09.2017р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Молюся тихенько за рік 47

      Молюсь журюся де є наше небо‚
      На якому зорі розсілись весною
      У садах Надсяння в час перед війною
      Глянь сльозяться очі бо плакати треба
      Молюся як тато бабуся і дідо
      Як мама з сестрами десь біля каплички
      Чую молитвою промовляє річка,
      Що спішить до Сяну улюцькім Бескидом
      Молюся тихенько за рік сорок сьомий
      За спалений Улюч і за Борівницю
      За тих, що стріляли до людей як в птиці
      За жертви Волині але й Павлокоми
      Молюся і прошу о молитву брата
      Який в землю предків приніс гіркий злочин
      Бо якщо ти, брате, молитись не хочеш
      То як відсвяткуєш Великодні свята…
      0909.03.2017р.

      рік 1947, то рік, в якому операцією "Вісла" було злочинно викинуто нас з рідних земель...
      Улюч - село моє рідне, яке у 1946 році спалило польське військо за його українськість
      Борівниця - село сусіднє з Улючем. Польське село. Його селяни нападали на українські села, грабували і палил. У відповідь наші партизани з УПА спалили Борівницю.
      Павлокома українське село, в якому поляки вимордували біля чотирох сотень українців. В тому жінок і дітей.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Żyjąc w Wolnej Europie


      Powiedz, proszę, kim ty jesteś,
      Że chcesz wybrać nam przyjaciół?
      Wchodzisz w butach w naszą przestrzeń…
      Przepraszam, kto za to płaci?

      Żyjąc w wolnej Europie
      Mamy prawo czuć się sobą.
      Już dość siedzenia w okopie,
      W cudzych brudach i barłogach.

      Mamy, znamy swoich wieszczy
      I historię przebogatą.
      Dosyć bycia w obcych kleszczach
      Obozach i kazamatach.
      Bohaterów mamy swoich.
      Niepotrzebnie ich się boisz.
      29.06.2016r.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Думка про ВЛАДУ


      Правда, якій не заперечиш...
      Вона болить, а ще й кривавить.
      То влада винна кровотечі.
      Не сита грошей і булави...

      Правд у сніпок не зв’яжеш сину.
      Це неможливе для державу.
      Бо той, хто любить Україну,
      Він зробить все для її слави...

      Глянь, яку правду пише влада?
      Свою собі, а для народу,
      Який стоїть на барикадах,
      Пише щось на західну моду.
      Те, що дасть захід, кине вводу,
      А з чесних людей зробить dziada.
      19.03.2017р.
      Dziad – з польської - жебрак



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Несу людям спів


      Сідаю на скраю чужої весни
      Читаю як грають дощеві струги
      Молюся дивлюся як спішить життя
      Боюся що вкусить мене ця земля

      Думками я в мами бачу її біль
      Ця драма роками росте мов кукіль
      В городі в народі в себе в чужині
      Час злодій взяв тоді матінку мені

      Дорога до Бога матусю вела
      Ворога в порогах не мала вона
      Я знаю що в раю вона у святих
      Згадає що я є свій серед чужих
      Рядками про драму минулих років
      Ночами і днями несу людям спів
      18.03.2017р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Дороги круті

      Дороги круті де байстрюки
      Пишуть майбутнє для діток
      Де ворог лютий дарить муки
      Усім присутнім пише шок

      Якщо ідемо без зупинки
      Там де веде нас сатана
      Духовно мремо гріха вінки
      Кладе система не німа

      Лиш одиниці чарки знають
      Не п’ють брехні хоч є приказ
      Вони мов птиці в світ літають
      Щоб зрозуміти інший час
      Прикличуть дітей. Парастас
      По околиці хай співають...
      14.03.2017р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Сім’я моя (тавтограма)
      Сім’я моя. Моя родина.
      Сестри і брат. Сини і внуки.
      Серцем говорить Україна.
      Серпом Москва і її руки...

      Сім’я моя. Своя ще нині.
      Сідаємо кругом стола.
      Серцем, думками в Україні,
      Куди йде стежимо Москва.

      Сім’я моя, життєвим кроком
      Спішить до світу дуже скоро.
      Спить, коли хтось дає уроки.
      Сумно, коли дає їх ворог.
      01.08.2015р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Спішить майбутнє
      Не молився, як гожа дитина.
      Не молився, коли підоспів…
      Глянь, не люба йому Україна,
      Як молитва, як мова, як спів.

      Оправдання шукає він нині
      У неправді, що в правді була,
      І про Бога своїй же дитині
      Не розкаже святії слова.

      Роки йдуть і прощатися треба,
      І зробити з життя свого звіт.
      Перед ним земля - пекло і небо.
      Хто тут скаже в який йому світ?

      Шкандибає душа до воріт
      У тривозі, звичайно, за себе…
      У неволю до грішних сиріт.
      В церкві тихо співають молебень…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Світ питає


      Нас немає
      Тут де ми є
      Скрипка грає
      А вовк виє
      Час минає
      З часом ми
      Пропадають
      Наші сни

      Світ питає
      Ми мовчимо
      Чорти грають
      А ми спимо
      Нас немає
      Хоч ми є
      Пропадає
      В нас своє
      30.01.2016р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. З Богом життя не страшне.


      Якщо приймемо БОЖУ ВОЛЮ,
      життя не буде нам страшне.
      Любов обмежить силу болю,
      що наше тіло долу гне.

      Якщо прошу у Бога долі,
      прийму усе, що Він дає.
      Мій дух не є билина в полі.
      Мій дух цілющу ВОДУ п'є...

      Повірмо, що ми БОЖІ ДІТИ.
      Бог добрий батько на всі дні.
      Ми несемо Йому молитву
      в години радісні й сумні.
      В нас БОЖІ ПРАВДИ будуть жити,
      як все зелене на весні.

      03.12.2012р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Слово до НАРОДУ.

      Срізь на світі є вічний і вечір, і ранок.
      Та сад, в якому добре добро родить
      Є, лише за божим, віри океаном.
      Вивчи це, благаю, мій народе!

      Живи, дуже прошу, БОЖИМ ЗАПОВІТОМ.
      Будь сином свого, не чужого Краю,
      Щоб рідним словом оспівали діти
      Ті, яких нині ще в світі немає.

      Люби своє рідне в погоду, й негоду.
      Люби промінь сонця і дощу краплини.
      Люби синьо-жовтий стяг свого народу,
      Якщо ти є сином НЕНЬКИ – УКРАЇНИ!

      Зроби все, щоб москаль не загарбав СХОДУ,
      А Крим, щоб повернув знов до України.

      09.07.2015р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Сім’я моя.


      Сім’я моя. Моя родина.
      Сестри і брат. Сини і внуки.
      Серцем говорить Україна.
      Серпом Москва і її руки...

      Сім’я моя. Своя ще нині.
      Сідаємо кругом стола.
      Серцем, думками в Україні,
      Куди йде стежимо Москва.

      Сім’я моя, життєвим кроком
      Спішить до світу дуже скоро.
      Спить, коли хтось дає уроки.
      Сумно, коли дає їх ворог.

      01.08.2015р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. З сердець стікає кров

      Невинна в Батьківщині кров
      З людських сердець стікає...
      А де християнська любов?
      Де те, що Бог навчає?

      Роз’єднані у нас ЦЕРКВИ...
      Роз’єднані й РОДИНИ...
      Чи щирі наші молитви?...
      Наш край – одні руїни…

      Запитання... Запитання...
      Де відповідь - не знаю.
      Хабарництво одне й брехня...
      Усі дають й приймають…

      За те, щоб хтось там кимось став,
      Хтось щось дає, бо треба.
      Хабар в церковний входить храм...
      Чи того хоче небо?

      Чому це, прошу, так, скажіть,
      Мовчали ви роками?...
      А рідний край зморивсь терпіть...
      Така ось наша драма.

      14.07.2015р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Весна квітом заговорила


      Весна говорить вишень квітом.
      В пелюстках вже груші і сливи.
      Веселий птах. Веселі діти.
      Все кругом здається щасливе.

      Влітаю серцем в Україну,
      В якої ще зимові мрії...
      В Москві придумали руїну.
      Вже взяли Крим. Ще хочуть Київ.

      Великдень спішить в нашу хату.
      Вірить народ, з ним прийде вЕсна.
      Вона зайде до нас на свята.
      Воля і віра знов воскреснуть...
      08.04.2014р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Wierzyć w marzenia

      Iść dalej i dalej
      Z otwartą przyłbicą
      Powoli, nie szaleć
      I wierzyć w swój wyczyn.

      I wrócić, gdy trzeba
      By chwilkę odpocząć
      Pod błękitem nieba
      Przed kroczącą nocą…

      I wierzyć, choć wiara
      Przestała być w cenie.
      Odrzucać koszmary.
      Wyostrzyć spojrzenie

      I zrobić znak KRZYŻA…
      I złamać kolana…
      I grzechu się wyrzec
      Przed uchem kapłana…

      Zmyć brudy z sumienia.
      I mieć czystą duszę.
      I wierzyć w marzenia.
      Tak w drogę wyruszać.
      26.05.2014r.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. До народу
      До народу

      За Україну
      Свою єдину
      За жовто-синю
      Без нам ворожої Москви
      Під небом чистим
      Без комуністів
      Сепаратистів
      Народе Господа моли

      За мир у світі
      За дітей ситих
      За братом вбитих
      За наші й не наші гріхи
      Щоб в Україні
      Ворожі тіні
      Пропали нині
      Народе Господа моли

      За єдність в хаті
      Думки крилаті
      Народну святість
      За волю й правди хоругви
      За мову рідну
      За життя гідне
      За вихід злиднів
      Народе Господа моли
      24.05.2014р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Тобі Україно
      Україно, моя
      душа
      із тобою завжди була,
      я у мріях твоїх
      чужих
      відшукати себе не зміг.
      Я до тебе іду
      в борню,
      самотужки ніщо не зміню,
      озирнуся назад -
      парад
      із майданів кривавих сад,
      що хотіли добра...
      пора
      щось міняти давно пора!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Весна квітом заговорила (тавтограма)


      Весна говорить надій квітом.
      В пелюстках груші, вишні, сливи.
      Весь сад проснувся, наче діти
      Веселі, всміхнені, щасливі...

      Відвідала весна Вкраїну,
      В якої ще зимовий спогад.
      В Москві придумали руїну.
      Взяли нам Крим. Не взяли Бога.

      Великдень вже крокує в хату.
      Вірить народ в правду без кресну.
      Весь божий світ такий багатий!
      В ньому віра й воля воскреснуть.
      09.04.2014р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Молитва

      Дай Боже МУДРИХ на престолах
      нашої рідної землі.
      Дай вчителів, щоб дітей в школах
      навчали ПРАВДИ, не БРЕХНІ.
      Дай дітям в себе мирно жити,
      вимолювати кращі дні
      й понад усе СВОЄ любити
      в рідній, своїй БАТЬКІВЩИНІ.
      Боже всесвіту, будь з народом,
      який з Тобою БУВ і Є.
      Благаю, дай йому СВОБОДУ
      і нехай СВОЄ збереже...
      19.03.2014р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Спів трапить до всіх
      Спішу думками в рідний край.
      Стаю на його гідній ниві.
      Скажіть, де найти справедливість?
      Ставайте з Богом за наш рай.

      Спів солов’їв скоро затих.
      Сум журавлів летить у вирій.
      Своє кру, кру співають щиро.
      Сварні сорок дивують всіх.

      Старенький Київ жде своїх.
      Солідаризуватись треба.
      Стискайте долонь. Моліть небо.
      Співайте. Спів трапить до всіх.
      17.11.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Голодомор
      Єдиний Бог є паном світа.
      Цю правду вже й дитина знає
      І в чесних сумніву не має
      Що Бог як сонце яке світить.

      Колись зі Сходу і з Півночі
      Прийшли брати народ знизити
      Тому що хоче вільним жити
      І підкоритись їм не хоче.

      Їх вчинком земля трупом вкрита
      Трупи – батьки і трупи – діти
      Сліз не старчило лиця вмити
      Тим якім прийшло це терпіти.

      Варвари з червоним прапором
      На жаль він майорить і нині
      В нашій страждальній Україні.
      Чому ця правда наша хвора?

      Знижали край голодомором
      А люди так хотіли жити
      Чи то батьки чи малі діти
      Лиш не дозволила потвора.

      А все тому щоб зневолити
      Народ який так прагнув волі
      І вірив що постане з колін
      А чорт послав їм паразитів.

      Минали роки дітей в школі
      Дурила червона навала
      Яка й тепер на п’єдесталах
      Ставить бувших своїх ідолів.
      u5/175



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Світ знає! Пам"ятаймо і ми про ГОЛОДОМОР!
      В кожній хаті у вікні
      Хай заграє свіча.
      В Україні, в чужині
      Хай за мертвих кличе...

      Пам’ятаймо як було
      В ті роки тридцяті
      Як вбивали голодом
      Комуністи кляті.

      Україно, голоси
      По усіх усюдах,
      Який жах у ті часи
      Даровано людям.

      Україно, не мовчи.
      Голодом убитих
      Хоч в молитві воскреси.
      Дай їм вічно жити.
      17.11.2013р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Осінь
      Роздивися, мій народе,
      Ходить осінь по Карпатах.
      А, яка у неї врода…
      На всі кольори – багата.
      Світові дивує моди,
      Лиш вона у таких шатах.
      І селом, і містом ходить,
      І у будні, і у свята.

      І сюди вона заходить,
      Де килим на гробі тата…
      Чи погода, чи негода -
      Осінь булла й є багата.
      Й ти багатим бути годен
      Мій улюблений, народе.
      07.11.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Осіння пісня
      Золотом по листу пише до нас осінь
      По розлогих кронах кленів і беріз,
      На яких вже сіла імла срібнороса.
      А грибів... Їх можеш назбирати віз...

      Листя золотаве кида по дорогах,
      Ніби вистеляє пишні килими,
      А жовтневе сонце всі листи від Бога
      Одягає в правду – вже близько зими.


      Вкриє незабаром все білим обрусом
      Добра зимна - пані, що спішить до нас.
      Покладе ледові мости на всіх руслах...
      На віконних шибах розпише вітраж...
      Всім вечірній вітер забринить на гуслях
      Тиху серенаду… відпочити час.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Замальовують пам"ять
      А, як тобі, діду,
      В чужій стороні?...
      Хочеш на Бескиди?
      Не потрапиш… ні!
      Хто забрав Карпати,
      Поле, церкву, дзвін…
      Братом не тра звати!
      Ні! Не братом він!
      І хоч він католик,
      Хоч вірить в Христа,
      Може й Бога молить,
      Та держить хлиста.
      Знаю краєвиди
      Сумують без нас…
      Замазують гіди
      Пам'ять, слід і час…
      21.10.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Це вони
      Шалених людей
      Без ідей
      Багато в світі
      І хоч без грошей
      Без дітей
      Сонце їм світить

      Без Батьківщини
      Їх сини
      Як сателіти
      У них чужі сни
      В них вони
      Готові жити...
      24.10.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Сумно тобі батьку
      Сумно тобі батьку, хоч квітки в долонях.
      Напевно згадав ти минулі роки,
      Коли тобі квітку дарувала доня...
      Кому її нині подаруєш ти?

      Вертаєш в минуле і там віднаходиш
      Діточок маленьких, їх матір, себе...
      Тоді був сильний ти. Кипіла молодість
      Все там залишилось, де нема тебе.

      Що було, минуло. Завітала осінь.
      Діточки у світі. Дружина в землі...
      Ждеш, коли приїдуть рідні твої в гості.
      В думках їм готовиш чисту, свіжу постіль...
      Протер з лиця сльози. Важко в самоті,
      Хоч квітки в долонях, а сум у душі.
      18.10.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Осінні роздуми
      З надійних слів плету осінню косу,
      В яку вплете листочки листопад.
      Він покладе ранкову срібну росу,
      Яка вразить мільйонами зернят.

      Осінній стяг пестить краплину кожну,
      Яка сидить на листях, на траві...
      Бачить у світ спішаться журавлі...
      А я в край рідний летіти не можу.

      Так хочеться почути рідну осінь.
      І бути там, де кругом все своє.
      Де спить в землі закопане колосся...
      Де прадіди молитву в мене просять...
      Хоч нині там церковний дзвін не б’є,
      Думки мої осінню пам’ять носять.
      17.10.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. СЛОВО до ПОЕТА
      Не було дане мені
      Зустрітися з Вами
      Я в несвоїйчужині
      І Ви геть від мами

      До своїх несли пісні
      Розлиті рядками
      В небесах Ви. Я ще ні
      Я іду стежками

      І хоч круті і сумні
      З них читаю драму
      Як то в нас в Батьківщині
      Зневажають маму...
      u15/252a



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Нова церква в Ряшеві
      Нова церква в Ряшеві

      Знов в Ряшеві над Вислоком,
      Як перед роками
      Церква тішить людське око
      - Православний дімант!

      За діло це Вам кланяюсь
      Владико Адаме.
      Чув, у Рюшеві немає
      Як Вашого ХРАМУ...
      05.10.2013р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Зором в минуле
      Минулий час правди не ніс.
      А стільки людей її ждало...
      Душа людям рвались з завіс.
      Життя, усе таки тривало.

      Хтось бачив її через сон
      В весняних світа ночах.
      В хаті, в якій нема вікон,
      Не бачить той, хто хоче.

      Бо й мрій заказано йому,
      Й усмішки в двох кольорах.
      Він дуже добре знав чому.
      Лиш не розбив амфори.

      Він думав, поки зрозумів...
      (й думати заказано)
      Він вірив, що збагнений спів
      Почує в котресь рано.

      І сталося! І він почув.
      В небесну блакить глянув.
      Вітер вимріяний задув
      Душа почула ранок.

      Його душа не без гріха.
      Але це, хай Бог судить,
      Він пише всім книжку життя.
      Й за все платити буде.
      u5/44



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Дозвольте, прошу, запитати...
      Скажіть, чому тут на „Майстернях...”
      Мої думки для вас, як терня?
      Вже стільки років я їх сію...
      В чужині мене розуміють.
      А тут, де повно є поетів,
      В яких по кілька факультетів,
      Слова мої, як камінь вводу...
      Я нулем для співців народу?
      u5/28



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. А ти?
      Я знаю, що хочу.
      Ти ні.
      Я маю, що хочу.
      Ти ні.
      Я люблю, що маю.
      Ти ні.
      Не гублю благ краю.
      А ти?
      25.09.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Так си думам - да котрим поетам в Україні (на лемківськтх говірках)
      Смотрю на вас з заграниці
      Про якиси там дурниці
      Читам вашу поезию
      І не вшитко розумію

      Ви пишете так як гвони
      Слова гарни нич не повім
      Але ваши вірши про нич
      Хоц і в українскім слові

      Зас хвалите то што гнеска
      Мальованим вельким словом
      Олігархи бют оплески
      А вітер несе полову

      Хоц ви в себе я в чужині
      Інше видять наши очи
      Я загрозу в Україні
      І то як би єй помочи

      Ви в книжках в твердій оправі
      Штосте до склепу віднесли
      Думаєте лем о славі
      І пінязі зір ваш пестит

      Словом чудним вибираним
      НИЧ опишете як Бога
      А про край свій слово мами
      Лем куціцька так під здогад.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. мудрості міра (тавтограма)
      мудрості міра

      мірою майбутності
      міркування минулого
      можливість молитися
      молитвою матерів
      молоді молять мамону
      мелють млинцями маківки
      мають молоко марихуани
      молодість марніє
      минають містичні мрії
      мертвим могили.
      05.07.2011р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Думок кошик
      Думок кошик
      В серці ношу
      Душею читаю
      Бога прошу
      Не о гроші
      Хоч і тих не маю

      Думки гніву
      Й брехні співи
      Чужий вітер носить
      З права з ліва
      Нещасливо
      Нелюбе голосять

      Слова сію
      Про надію
      У кожну погоду
      Вони гріють
      Тих що мріють
      Про успіх народу

      Дні минають
      В моїм раю
      Ще не все як треба
      Ті що грають
      Добре знають
      Що все іде з неба

      Я приймаю
      Й величаю
      Діла й правди Божі
      За те маю
      Те що маю
      Або мати можу.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Непомітний поет
      Непомітний поет

      Сидить поет. Думками плаче,
      Які спливають на папір
      Він кує їх поки гарячі
      Міркуючи як дикий звір

      Читає двічі або й тричі
      Те що ще вчора написав
      Голосом гордим як на вічі
      Коли друзям пошану слав

      По темах нуртуючих скаче
      Мов партизан по схилах гір
      Бачить здорове і боляче
      Повірте в нього добрий зір

      Весь час в душу увійти хоче
      Що в тілі закрита терпить
      Вітер брехні до неї скочив
      Присів баластом і тяжить

      Хоч кругом мир тілесний триває
      Голос гримить в серці кипить
      Поет на струнах віри грає
      Той хто почує вже не спить

      І чорний колір на папері
      Славить історії стежки
      Світ відчиняє правди двері
      А там кров сльози молитви

      Поет теж пише між рядками
      Книжку триваючого життя
      Влітає зрілими думками
      Там де нас нині ще нема
      u7/108



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Тихо
      Так тихо
      А думки мої літають
      А то у сад
      А то у ліс не свій
      І там вони
      Пестять все те
      Чого шукають
      Коли знайдуть
      Зараз з келихом
      Біля сідають
      І здійснюють сни

      А в снах
      Малий дух
      Добрий дух
      На хвилях правд приїхав
      Щоб сказати
      Про святість
      Яка
      Поки що німа
      Лиш він її бачить
      Вона йому друг
      Який допоможе
      А коли треба
      Також заплаче.
      05.11.2006р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Моя улюблена
      Моя улюблена, єдина...
      З молитвою у небо йду
      І прошу Бога, й Бога – Сина,
      Щоб дали справжню свободу.

      Яка ти будеш Україно,
      Коли всі діти в світ підуть?
      Знов, схочуть тебе на колінах
      Ті, які спати не дають.

      А тих багато біля тебе.
      Вони готові через пліт
      Орлами вкрити наше небо,
      Яке вікном у вільний світ.

      А й в себе маєш їх без ліку.
      Під наш тризуб отруту ллють,
      Щоб з нього зробити каліку
      І придушити його суть.

      Вони то зором брехні й гніву,
      Розколами тебе дарять.
      На плач твій ждуть. Не хочуть співу.
      А батьки краю тихо сплять...

      Сестри опльовують нам маму.
      З батьків сміються і дідів.
      Так пишуть тобі нову драму
      Після дві тисячних років.

      А ти? А ти мій рідний краю...
      Чомусь здається тихо спиш.
      З рідного тебе окрадають,
      А ти мовчиш ,й мовчки терпиш.

      Одне хоч добре, що не плачеш
      І входиш в книги забуття.
      Виловлюєш славу козачу
      Вдушену колись у сміття.

      Ти не здаєшся. Даєш шану
      Стрільцям Січовим і УГА,
      Борцям за волю – партизанам,
      Синам святої нам УПА.

      Я впевнений, що будуть плоди...
      Що вернуть діти в рідний край.
      Тому, улюблений народе
      Своїй державі помагай!

      Вимолюй кожне завтра – нині.
      Небо почує молитви
      І в нашій славній Україні
      В дійсність замінить предків сни.

      І діти будуть гідно жити.
      Під своїм небом вчують спів,
      Що треба ворогів любити,
      Лиш звати їх, як ворогів.
      u7/104



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Як коментар
      Як коментар

      Глянь друзі розлили слово
      Ще на свіжому вогні
      Може трошки загадкове
      Тому хто десь в чужині
      Ріс без вкраїнської мови
      І в читанні і в письмі

      Кажуть що вони герої
      Жили в себе в себе є
      Рідне слово їм як зброя
      Моє слово їм чуже
      Ноти на таким не стоять
      Бо акцент з високим РЕ

      ЛЯ знизилось о пів тону
      СОЛЬ чомусь в гору пішло
      Ноти що ішли від Дону
      Вплав переплили Дніпро
      Все таки руську корону
      З рідних слів не з’їв ніхто

      Слова родились над Сяном
      Коли Сян той нашим був
      Хоч нас полонізовано
      Русин рідне слово кув
      І з тим словом ішов в танок
      Хоч ворожий вітер дув

      Горджусь що я син Надсяння
      Що син руської землі
      Не відрікся я кохання
      Що передано мені
      Повірте моє співання
      Зрозуміле в чужині

      Не вбивайте мене сміхом
      Бо наголос не там сів
      Може рядок ріже гріхом
      Не до ваших він рядків
      Мій рядочок звучить тихо
      А ваш буде гомонів



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Божий ХЛІБ
      З української землі
      В чужину, в якій живу
      Привіз хлібні колоски.
      Ними ікону святу
      Прикрасив в обжинків час
      З вірою, що божий хліб
      Це пожива для ВСІХ НАС,
      Всіх розкинених осіб...
      15.09.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Калина
      Я плоди калини
      Маю з України.
      Талісманом нині
      Висять на стіні.
      Спогляну, згадаю
      Те, чого не маю
      І мати не буду
      Тут на чужині...
      14.09.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Десь...
      Як птахи осінні хвилі відлітають
      Вітер покладе їх на могилах днів
      На яких вчорашній подишок присів
      А чому так сталось хай серце співає

      А з хвилями надії у вічність летять
      Як пісня співана дітям перед сном
      Бо вітер осінній присів під вікном
      На склі вигриває хай потіхи сплять

      Лиш діточки волі не хочуть приснути
      Їх мрії цілують майбутнім дарять
      Бо вірять що вітер усі шляхи круті
      А перш за все рідні батьками забуті
      Що в душі обіймах як зернятка сплять
      Весною обдарить нехай не тужать
      10.09.1969р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Хочу сказати
      Задум хочу сказати
      Над тим що є що буде
      Як приймуть мене люди
      До не своєї хати
      Кого мені питати
      В чиї вдарятись груди
      Горб в мене як в верблюда
      Ніяк його сховати
      Глянь хтось в собачу буду
      Захотів зайти спати
      А там блохи є всюди
      Та всі хочуть кусати
      Той хто дружиться з блудом
      Весь час мусить тікати
      u2/46a



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Внучок
      Десь у діда у Василя
      І бабці Оксани
      На теплих весняних хвилях
      Завітав світанок.
      На грушу пташки злетіли.
      Бесіду почали.
      Хоч по-свому говорили,
      Здається питали:
      - Де ваш внучок, де Давидко?
      Надлетів лелека.
      - Його поки що не видко,
      Він вже десь далеко...
      Малі пташки заніміли.
      В садку стало тихо.
      Видко й вони зрозуміли,
      Що внучок від’їхав.
      u1/294a



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Щоб зростала Україна

      Україно, що з тобою?
      Понижають брат з сестрою,
      А ти мовчки терпиш образи і болі.
      Зневажають нам героїв,
      Мову обкидають гноєм...
      Та проснися, прецінь ти вийшла з неволі.

      Над тобою копул неба.
      Нам лишень молитись треба
      До Святого Бога - Духа, Отця й Сина...
      Хай з небесної палати
      Всі святі і Божа Мати
      Допоможуть, щоб зростала Україна.
      12.09.2013р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Все це наше
      Невивчена рідна мова,
      Хоч це мова наших батьків.
      Незрозуміла історія,
      Століттями писана.
      Не перечитана книжка,
      Бо соромно було її купувати.
      Не покохана Батьківщина,
      Бо псевдо патріоти поміняли її...


      Вас питаю –
      Чому це так?
      Це дійсність наша,
      А може тільки переляк?
      Запитання літають...
      А відповідь?
      Ще спить!
      Коли встане?
      Не знаю.
      Яка буде?
      Не знаю.
      Та, що ж...
      Ця мовчанка болить.
      20.11.2006р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Моє бачення (про ПОЕЗІЮ Івана Низового)
      Так, я Івана Низового
      Ціную з вилитих рядків.
      Для мене вони, як дорога
      Над якою спів солов’їв...
      Кожний рядочок, кожне слово
      Оточені мудрістю знань.
      Краса української мови
      Була силою спілкувань...
      Я впевнений, що Іван нині
      Пише поеми для святих.
      В раю, присівши при калині
      Він про любов нашу і гріх...
      Пише, говорить, що чув й бачив,
      Коли жив з нами на землі.
      Бува сміється, бува й плаче
      Коли не збагнуть слів святі.
      Наші святі тепер читають
      Те, що за життя писав Він,
      Бо там у небі не всі знають,
      Яких Україна жде змін.
      Івани Низовий і Франко
      Може присіли десь, в раю
      В своїх чудових вишиванках
      І дають святим інтерв’ю.
      Може у небесних газетах
      На перших сторінках їх двох...
      Може українських ПОЕТІВ
      На чай попросить сам Петро...
      09.09.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Про рідне в горах (на лемківських говірках)
      Про рідне в горах
      (на говірках)

      Повічте мі лемки млоди
      Хто з вас в тамти роки входит?
      Чи гварив да хто з дідами
      Про ту повоєнну драму?
      А можесте лем мовчали
      Товдиль, як діди плакали?
      Гнес, коли юж дідів не є
      Ви пишете епопею...

      Гори стоят де стояли
      Лем без лемків. Їх вигнали.
      Не зробили то татари.
      Бо тот, што лемка вишмарив
      З його рідной Лемковини
      Не признає ся до вини.
      Він не братом, ни сусідом.
      Взяв ЛЕМКОВЕ й стерат сліди...

      Дідо добрі знав як било.
      З хижи вишмарили силом
      Поляки. Гнали през село...
      Штоб било смішно й весело
      Ищи циганів найняли
      Штоб на гуслях лемкам грали.
      Лемко молився і плакав.
      І што думав о поляках?

      Штойно гнеска о тім гварит.
      Не боїтся, він юж старий.
      Оповідат своїм внукам,
      Як їх вітця ніс на руках
      І му гварив - посмотр сину...
      Залишаме Лемковину...
      Ци да коли там вернеме?
      Ци в чужині пропадеме?
      24.03.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Мене болить
      Минає літо в чужині.
      Минає дуже скоро.
      Вітер виспівує пісні,
      А я думками в горах...
      Карпати кладуться в рядки.
      Ріки, церкви, каплиці
      Пригадують батьків роки,
      Роки тверді як криця.
      Вони одягнені в любов,
      Мов в теплу кожушину.
      Я чую, як гуляє кров,
      Так я думками лину
      В село, що щезло над Сяном
      У сорок шостім році.
      Слова батьків приходять сном.
      Купаються в потоці,
      Який хащами вже обріс...
      Колись росла ліщина.
      Нині й на полях росте ліс.
      Земля - батьків перлина
      Вкрадена братом тихо спить.
      І час її не будить...
      Мене болить. Мене болить
      Те, що зробили люди
      01.09.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Як коментар
      Рядки ті, мов останній подих
      Великого Пана Івана.
      В них Він прощається з народом,
      Бо знає, що іде до ПАНА.
      В рядках Його немає плачу...
      Там для усіх живих наука.
      Про те, що чує Він і бачить
      Розлите в мелодійних звуках...

      Нема Івана між живими
      На землі дарованій Богом.
      Пішов у вічність. Його рими,
      Нехай нам будуть як дорога.
      Мудрість в рядках і між рядками.
      Любов до рідного, до свого...
      Про те, як і чим жив роками.
      Так, це ПОЕЗІЯ Низового.

      Дасть Бог, зайде вона у школи.
      Діти і молодь вдячні будуть
      За Його мелодійне слово,
      В якому ніякого бруду.
      04.09.2013р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Доброї ночі Боже дай
      Доброї ночі дай усім:
      - ворогам, друзям, Україні...
      Нехай ЛЮБОВ напише гімн
      тому, хто гріх відкине нині...

      Боже, Твоїми дітьми ми.
      Святе Письмо читали скоро…
      Мабуть тому не збагнули
      Що ближнім може бути ворог

      Боже, Ти знаєш хто є хто.
      Хочеш, щоб всі були собою.
      Щоб один одному ДОБРО
      Дарили, а ніколи зброю.

      Доброї ночі Боже дай
      Тому, хто любить своє рідне.
      Тому, хто любить рідний край
      Допоможи зберегти ГІДНІСТЬ.

      Знаєш суть наших молитов
      Спертих на вірі й правді нині.
      То Ти сказав: - несіть ЛЮБОВ,
      Як віри хрест на своїй спині.
      30.08.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Правда пшеницею писана
      Привіз калину з України.
      Привіз чотири колоски.
      Поклав їх в чужині, на стіну.
      Правдою будуть тут рости.
      Привезене – мені перлина .
      Подумав, ми не сироти.
      Прецінь в нас НЕНЬКА – УКРАЇНА...
      Почаїв, Київ і церкви...
      Паломником був в Україні.
      Проща залишиться в душі.
      Правду привіз в душевній скрині,
      Про наше ВЧОРА, наше НИНІ.
      Правди пшеничні колоски
      Передам дітям і родині.
      01.09.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Любити РІДНЕ
      Повірте друзі, дуже прошу,
      У те, що Бог дає життя,
      А хто у серці Його носить,
      Той не втрачає свого Я.

      Тому з молитвою іти нам
      До Господа і всіх святих,
      Щоб поєдналась Україна
      І стала матір’ю для всіх.

      Не є гріхом любити рідне
      І не цуратися лиця,
      Хто любить, той уже не бідний,
      Бо він –дитина у Отця.

      В любові мудрість наша й гідність.
      З любові ми і всенький світ.
      В любові ми знайдемо міцність
      Життя і миру заповіт.
      23.08.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. З України повернулись я в чужину
      З України повернулись я в чужину,
      В яку ВОРОГ в сорок сьомому нас кинув,
      Щоб затратили ми свою ІСТИНУ,
      Щоб в водах брехні забули УКРАЇНУ...

      З Україною душею ми завжди.
      Перед очі стає червона калина...
      Віру й правду стережуть наші сини.
      Мимо болю, не вмирає УКРАЇНА...

      Як колись, Дніпро наш Києвом пливе.
      Як колись, мова батьків знов має шану.
      В чужині ми зберігаємо СВОЄ.
      Думки наші йдуть Хрещатиком, Майданом...
      І завдяки тому були ми і є
      Ми, як діти своїх предків – ХРИСТІЯНИ.
      21.08.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Де пливе вужоватий Сян
      В пам’ять записуймо синам
      історію СВОГО краю.
      Де пливе вужоватий Сян,
      де птах СВОЄ співає
      в гору злетівши над бур’ян
      з молитвою до неба...
      Брати сестри там бути нам
      хоча раз в році треба...
      Бур’ян нам рвати і будяк
      з історичної ниви,
      з якої то колись поляк
      народ наш вирвав з гнівом
      і кинув по всіх чужинах,
      щоб ми там потопились.
      А ми знаходимо свій шлях.
      Знайдемо й справедливість...
      10.08.2013р.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Те, що я бачу
      Так, я пливу трошечки іншим світом.
      Який він є? Яким він завтра буде?
      Що принесе нашим онукам, дітям,
      Яким батьки малюють свої блуди?

      Я бачу те, чого не бачать очі -
      Миті в піску на історії пустині.
      Ні! Ви не ждіть. Я плакати не хочу.
      Сльози не несуть прикрас Україні.

      Народ давно відплакав свої болі.
      Розлиті сльози вже висохли давно.
      На жаль, про них нічо не чути в школі
      Де вчитель наш, лиш йому все одно.

      Знов бур'яном стелиться чужа мова.
      Заглушує відродження надій.
      А вчитель вчить про Леніна, Хрущова...
      О ні! Той вчитель діточкам не свій.

      Правди судно на тихім океані
      Не ловить зір. Не бачить берега.
      Ті, яким вірив знов брехнею п'яні,
      А інших нині - поки що нема.

      Город надій колись побачать діти,
      Правду відкриє затоптана земля,
      Щоб сталось так всім нам треба молитись
      Завжди до Бога. Ніколи до змія!
      u7/200a



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Сила любові
      Любов, це велика сила.
      У неї могутні крила,
      На яких летиш у рідне, як дитина
      В обійми своєї мами
      Мимо болів, мимо драми
      Якщо знаєш, що десь плаче БатьківщИна...

      Той хто любить, добре знає,
      Що таке любов до краю
      У якого святе ім’я УКРАЇНА!
      Завжди буде захищати -
      Віру, землю, мову, хату
      Так, як мати захищає доню й сина...
      08.08.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Запитання
      Таке запитання весь час
      Думками марширує.
      Яка майбутність жде на нас?
      Куди вона прямує?

      Промивши очі, бачу шлях
      Синів, дочок і внуків,
      Що то відкинули вже жах
      Наших земель байстрюків.

      Діти вже горді, хоч батьки,
      Ще з сумнівами грають.
      До сонця , чи зірок іти?
      Зірки ще спокушають.

      Ідеології книжки
      В підвалах прикрив порох...
      Не викинули їх батьки.
      Не викинуть ще скоро.

      Мрія минулого жива.
      Надії в них ще п’яні.
      Майбутність пише їм Москва.
      Не були на Майдані.

      З молотом і з серпом прапор
      Увесь час в них в пошані.
      Не вірять про бувшій терор,
      Табори в Магадані...

      Голодомор, кажуть брехня,
      Не геноцид народу.
      Бо так вчила і вчить Москва,
      Яка неправду родить.

      Запитання весь час живі
      Чому це так питаю
      Чи дасть хтось відповідь мені
      З улюбленого краю?
      24.02.2008р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Це також НАШІ Карпати
      В Лемківщину поїдь брате.
      Це також наші Карпати.
      Там церкви осиротілі тебе ждуть...
      Там щиро помолиш Бога.
      - Знай , в молитві перемога.
      Там душа твоя і тіло шлях знайдуть...

      Забери з собою сина.
      Ждати буде Лемківщина
      Українців, що її не відреклись.
      Бути там, теж бути в себе...
      Наша земля. Наше небо...
      Ми там жили і любили це колись...

      Нині лишень одиниці
      Приїжджають з за границі
      Хтось помолиться, світлину зробить хтось
      Придорожньої каплиці
      Сльоза сяде на зіниці
      В того. Який вивчить правду як було...
      05.08.2013р.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Так воно було
      Так воно було

      В Україні на Волині.
      В Галичині, над Сяном...
      Добре знають про гріх нині
      Він вертає до всіх сном

      Сорок третій... Сорок сьомий...
      Це роки випробувань.
      Це земель наших Судома.
      А тут стільки запитань...

      Сотні років українці
      Молились за волі дні.
      А коли ця прийшла в кінці,
      Поляки сказали - НІ!

      Поляк хотів бути паном
      Етнічних наших земель.
      На Волині і над Сяном
      Ішов з вогнем до осель.

      Спалив Улюч. Добре знаю.
      Це моє рідне село,
      Яке тоді в травні – w maju
      Ціле, знай, з димом пішло...
      26.07.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Волинь кісточкою незгоди
      В тебе твоя батьківщина.В мене моя.
      Ворогами нам бути не треба.
      Від сотень років у кожного своя земля.
      Від створення світу, всім нам єдине небо.

      Волинь, це кусок української землі,
      В якій русин не був у той час паном...
      В двадцятих, поляк сказав братам – НІ!
      В ті роки почався роздор поміж нами.

      Від двадцятих закривано нам школи
      В тридцятих насильно руйновано церкви
      В такий то злочин вростала наша Волинь
      Вона терпіла і ждала свободи

      Вже сім десяток років проминуло.
      Вільними нині Україна і Польща.
      Вірив, що гріх простили й призабули.
      В поляків чомусь, спокою знов нема.

      Воскреслий Ісус каже: - Простити брату!
      Все таки гордість пише брату суть.
      Він є готовий наше нам забрати.
      Він всім і всюди сіє каламуть.

      Він наші землі називає «Креси»
      Він знає, хто їх й коли завоював
      Вижшість і гордість він там й нині несе.
      Вірить, що буде там в друге панував.

      Всевишній бачить і думки читає.
      Вірить, що колись зрозуміє брат,
      В якого нині розум ходить краєм
      Власних помилок, в час Великодніх Свят.
      10.05.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Любіть своє
      Любіть своє де б ви не були
      Малий тризубчик вишивку
      Співучу кобзу і бандуру
      І в рідній мові молитву

      Любіть історію в правди ризах
      І не цурайтеся її
      Не один раз прийде ще криза
      Наче той вовк в хутрі вівці

      Любіть своє доки в вас крила
      Якими нести буде час
      Любіть своє в своїм є сила
      А сила це дороговказ

      Любіть свою церкву єдину
      В якій завжди лиш один Бог
      Любіть як матір Україну
      Яка триває мимо тривог

      Любіть себе в своїй державі
      Яка ще нині не своя
      Де чужа мова в більшій славі
      Рідна боїться свого я
      31.05.2010р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Сорока
      Бачу. як козацьким кроком
      по моїм городі
      вельми шановна сорока,
      мов княгиня ходить.

      І тут гляне. І там гляне.
      І з псом поговорить.
      Буває, на плоті стане,
      Потім летить скоро

      до дітей. Несе їм в дзьобі
      черв’яка, горіха...
      Це все діточкам на Обід.
      Зараз буде втіха.

      Бо сорока добра мама.
      Діток доглядає.
      Не один раз не з’їсть сама...
      Нехай діти мають.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Мамі присвячую
      Іду дитячими думками.
      Поріг осінній в чужині.
      Теплий, затихлий голос мами...
      Ні. Незабутий він мені.

      Хата і брат з сестрою в хаті.
      Піч. Біля неї чорний кіт.
      Стіни. На них ікони святі.
      Стіл, при ньому нас троє сиріт.

      Буханець хліба поклав тато.
      Ми зором обійняли хліб.
      Думками ми, де мами гріб.
      На лицях сльози. Їх багато...
      Мама у вічність відійшла.
      Ми в сльозах несли своє я.
      23.03.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Я син рідної землі
      Питаєте мене - хто я,
      Син рідної землі над Сяном.
      Я, пересічна людина,
      Яка жде на надійний ранок,
      Щоб бути знов серед своїх
      На землях наших прадідів,
      З яких прогнав нас не наш гріх,
      Ще й сіяв ворожнечі спів.

      Питаєте мене - чому
      Рядки мої про наше рідне?
      Якби ви знали чужину,
      Де топчуть нашу правду й гідність,
      Ви зрозуміли би мене
      - Сина Надсяння, Карпат сина,
      Який рідне відстоює
      Й думками завжди в рідне лине.

      Колиб ви жили в чужині,
      В якій історію пише ворог...
      Правда його – сестра брехні,
      А та росте тут дуже скоро.
      Одурює сестер, братів
      Так як колись, так воно й нині.
      А я серед тих ворогів
      Співаю гордо Україні.
      28.07.2013р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Християнин
      Ходить любові стежками.
      Не ворожить з ворогами.
      Це тому, що на шляху знайшов він Бога.
      Хоч гріх сідає на плечі,
      Він не йде до ворожнечі.
      Душа й серце завжди на правих дорогах.

      Йому так хочеться жити...
      Дружина в нього і діти.
      Своя віра, своя мова, рідна хата...
      Своє сонце, своє небо...
      Та чого ж ще більше треба?
      Іде з Богом, тому він завжди багатий.

      Мрію, щоб на нашій ниві
      Всі, як він були щасливі.
      Щоб єдналися долоні в землі рідній.
      Щоб церква була ЄДИНА,
      Щоб всі жили, як РОДИНА.
      Молю Бога, щоб вернула в край наш гідність.
      25.07.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. До перемог
      Крила віри несуть людину
      В наше минуле і в майбутнє
      Душа виспівує своє
      Наповнює усім що є
      Життєва крутиться присутність
      Земним життям у руках гріху

      Яким завтра обдарує Бог
      Немає зірок п’ятикутних
      До правд дороги відкриті всі
      Нині не є ми вже німі
      Дух Божий дарував могутність
      Людям щоб ішли до перемог
      21.07.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Скажіть...
      Іти, щоб тільки йти. Не треба.
      Іти, щоб бути. Моя ціль.
      Вірити в Бога, в своє небо
      І з правд життя рвати кукіль.

      Пишатися маленьким словом.
      Збагнути сказану суть ним.
      Весь час довчати рідну мову,
      Щоб нести своїм людям гімн.

      Скажіть, чи хочу я багато?
      Чи того колись досягну?
      В мене є віра мого тата.
      Надбані правди збережу.
      Одягну омоформ святим
      І дам нащадкам, хай несуть.
      23.07.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Україно моя
      Україно моя,
      Ти мені так чудова...
      З чужини дивлюсь я
      І нема в мене слова,
      Щоб світлини красу
      У рядки розписати.
      Україно моя,
      Знай, мені ти мов мати...
      23.07.2013р



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Наше село
      Палили села,
      В тому і наше село.
      Моє село...
      Хто вони?
      Батьки знали...
      Чому спалили?
      Говорили,
      Що тому
      Бо Наше воно,
      Й українське було.
      Через сотні років
      З села,
      З церкви що на горі
      Лунав спів.
      Свій спів...
      Він говорив
      Що ми
      Землі цієї сини.
      Наш народ співав
      Також у полі
      Не лиш в церкві.
      Мабуть через це,
      Село моє
      Мусило вмерти,
      Бо так
      Захотів брат – поляк.
      І спалив його
      На наше свято
      Вознесіння Христового
      У тисячу дев’ятсот сорок шостому...
      Прийшли брати? – поляки
      Не в гості.
      В їх руках були
      Вогонь і зброя
      І ними писану любов
      Вони
      Несли...
      А через рік,
      Хоч не було вже хат
      Поляк – брат?
      Забрав не лиш наші поля
      А
      Цілими сотнями років надбані плоди
      - Церкви,
      Каплиці придорожні,
      Ліси...
      Все це люди побожні
      Взяли.
      І з тих піль
      З тих рідних земель
      Викинули нас.
      Залишили в серцях біль,
      Який триває
      Тут, де ми є
      І там
      Де нас немає.
      21.07.2013р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Пам’ятаймо
      Щоб нас не було в ріднім домі
      Там, де й нині бути повинні,
      Поляк всіх нас у сорок сьомім
      Викинув й каже: - Це ви винні!

      Більше сто тисяч українців
      З рідних земель, де мирно жили
      Вирвав і кинув мов злочинців
      В чужину щоб ся сполячили.

      В деякій мірі йому вдалось.
      Немає сіл і нас немає.
      Бур’ян на правді виростає...
      Колись наше життя там тривало.
      Нині, лиш сум в кущах співає.
      Час руки ломить. Все пропало.
      19.07.2013р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Любіть СВОЄ
      Ви хочете, щоб я мовчав у своїй хаті.
      Забув про те, чому живу у чужині.
      Забув про все, що говорило нам про святість.
      Щоб погасив я тут до любові вогні

      Говорите, що жити так, легше прожити...
      Коли мовчиш, голос душі не є чіткій.
      На тему цю читав я вже багато критик
      І всі вони кричали щоб тікав від мрій.

      Мудрих людей послухати гріхом не буде.
      Суть їхніх слів я міркував життям своїм.
      Те, що зустрів, несу я і говорю людям -
      Любіть своє там, де ви є . Все це, наш ГІМН!
      19.07.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. До бувших загарбників земель наших
      По яке лихо в нашу Волинь
      З орлами й вогнем ви ішли?
      Ні, ви добра там не несли.
      Ви руйнували церкви, школи...

      Ішли в етнічне наше поле
      І проливали нашу кров.
      Ні, з вами не ішла любов.
      Ви годували Волинь болем.

      Сьогодні вільна Україна
      Миритися з усіма хоче.
      Але покайтеся за злочин.
      Скажіть, що ваша це провина
      Дивлячись українцям в очі.
      А перед Богом на колінах.
      17.07.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Воскресе
      Добре, каже батько до сина
      Хочеш щоб я тобі розповів
      Як цвила у веснах Укураїна
      Світ їй знав шанував і любив

      Я розкажу тобі мій коханий
      Про історію яка ще спить
      Бо як край і історія в кайданах
      І це синку народ мій болить

      Нашу славу зарили в могилах
      Як вогню всі боялись її
      Як орла у якого є крила
      І літає по небі своїм

      Прийде день що розриють могили
      Вже не довго нам ждати на це
      Душі тих які правду творили
      Вийдуть з нутра і край Воскресе.
      весна 1971рік (w1/15)



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Кланяймося калині (товтограма)

      Коли не чуємо себе,
      Коли не плачемо словами,
      Кожна хвилина геть іде.
      Куди? Питай своєї мами.

      Крок повертає і стає.
      Кажуть, що треба відпочити...
      Коліна м’якнуть. Серце б’є.
      Кров хоче груди розвалити.

      Край кличе нас – мене, тебе.
      Коріння наше в Україні.
      Кожний, хто цінує своє
      Копійку хай несе їй нині.
      Калина з новим плодом йде.
      Кланяймося НАШІЙ калині.
      12.07.2013р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Перед 1025 річчям Хрещення Русі - України
      Незабаром знов поїду в Україну.
      Там в церквах молитись буду за любов
      І за тих, що тиснуть край мій у руїну.
      Україні треба наших молитов.

      Там у Львові зайду до Святого Юра.
      На Личаків, де сплять Січові Стрільці.
      До кав’ярні, де почую спів бандури,
      Яку чую рідко так у чужині.

      На дорозі буде Унів і Почаїв.
      Святі місця християнської землі.
      Там помолимось і поїдемо далі,
      Щоб промити свої очі у Дніпрі.

      Здійсняться в життя вписані мої мрії.
      Кличе нас ювілей хрещення Русі.
      Молитвами заговорить батько Київ,
      Як столиця української землі.

      На це свято усіх просить Україна.
      Всіх з заходу, зі сходу і з чужини
      Всі присутні там помолять Бога – Сина
      О добро для нашої Батьківщини.

      Україно твої діти знов з тобою
      В мові й вірі своїх предків, як колись.
      В молитвах згадають всіх своїх героїв,
      Що за віру і край життя віддали.

      Бог почує молитви і спів народу,
      Щоб з’єдналися усі наші ЦЕРКВИ!
      Всемогутній подарує в нагороду
      Україні мирні і благі роки.
      10.07.2013р.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Наші герої
      Там, де вже прозора вічність,
      Знай, з прапорами любові
      Стоять втомлені герої.
      Нині в них молитва - зброя.
      Молять Бога в рідній мові
      За усі роки трагічні.

      Нема орденів з тризубом.
      На гробах хрестів немає.
      Грудь їх кулями прошита.
      Їхнє тіло кров’ю мите
      Десь у лісі спочиває
      Під старим гіллястим дубом.

      І нам годиться там бути,
      Де кружляє душа й слава,
      Щоб дати належну шану.
      Бог захоче, вони стануть,
      Щоб захищати державу
      Від нових, глянь, баламутів...
      03.07.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Де весна
      Над заходом сонце світить
      Нас поки що ще не гріє
      Ми не в силі зрозуміти
      Те що інші розуміють

      Сонце божі правди сіє
      Мов весна пахучі квіти
      А в нас весь час сонні мрії
      Їх пробудять щойно діти

      Ми слабкі щоб гідно жити
      Час краде наші надії
      В нас усього дефіцити
      Куди глянеш там злодії
      Правду й мову дусять скрито
      Щоб знов стали сателітом
      u3/25a



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Ви боїтеся
      Ви боїтеся в ріднім краю
      Співати те, що я співаю
      В чужині.
      Ви боїтеся іти проти
      Тим, що вам закривають роти.
      А я ні

      Для мене те, що вчила мати
      Все було, є і буде святе.
      А вам ні?
      Вас, ще історія не навчила,
      Що в правді й ріднім слові сила?
      В брехні НІ!
      31.01.2007р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Сторінки історії
      Ні, не всі собою були,
      Коли чужі вітри дули.
      Були такі, що стояли і сміялись...
      Хтось був з Богом, хтось без Бога,
      Тому на наших дорогах
      Тоді важко було знайти ідеалів.

      Бачу нині, правди жорна
      Мелють біле, мелють чорне
      І буває, що пробують це змішати.
      Колір з тої мішанини
      Не чіткий для України.
      Ця, не знає, кому її довіряти...
      22.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Буває й так
      У Польщі, десь на зупинці
      Стоять хлопці - українці.
      Між собою ведуть діалог в польській мові...
      Я питаю їх: - Краяни,
      Чом у вас своє без шани?
      Хочете імпонувати полякові?

      Замовкли брати зі Львова.
      А скоріш почута мова
      В пам’яті залишиться, як сон про гідність.
      А будучи в ріднім краю
      Цю подію я згадаю
      Як в Польщі забули хлопці своє рідне...
      23.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Твоя монета
      Слова в шліфованій чаші.
      Та що ж, суті в них нема.
      Тому, хоч вони і наші,
      Мудрість ллється з них німа.

      Пустим словом годувати
      Сина, внука, ворога
      У своїй, вільній вже хаті
      Хоче правда не своя.

      В батьків наших факультети.
      Кажуть – вчені, а дурні.
      Без лиця їхня монета.
      Прошу, викиньте її.
      18.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Меланхолія
      Відходять дні.
      Минають ночі.
      Вітер з дерев листочки рве...
      Сумно мені,
      Бо мої очі
      Спрямовані там, де своє.

      У сад батьків,
      Який став лісом
      Душа моя літає сном,
      Щоб вчути спів.
      Він в горах висить
      Й мовчазно несеться Сяном.
      u5/176



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Рідна земля
      Рідна земля, нам ще присниться небо.
      Нам в молитвах шукати надій.
      Всесильний Бог дає нам все, що треба.
      Ти лиш повір, що Він є твій і мій…

      Рідна земля, над вужоватим Сяном.
      Стільки років ти спиш у буряні.
      Щороку ждеш на той весняний ранок,
      Коли повернуть на своє, свої.

      Рідна земля. Тебе я не забуду.
      Я з чужини несу тобі пісні
      І молюся, щоб не пропали люди
      Розсіяні по усій чужині.

      Рідна земля, ти знаєш наше горе.
      Ти розумієш наш мовчазний спів.
      Наші батьки вже вилили сліз море.
      Рідна земля, ти не забудь батьків.
      19.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Чужа сила
      Бувало, страшенно боліло.
      Не тільки тіло, ще й душу...
      В серцях так сильно стукотіло.
      А народ міркував – чому?
      Хоча були у нього крила,
      Й віра, що збагне висоту…
      Лиш неприязна, чужа сила
      Весь час кидала до низу.

      Ця сила, то сестри не рідні.
      Вони породжували біль.
      Гріхом душили нашу гідність.
      Сіяли злочин, мов кукіль.
      Хотіли, щоб ми були бідні
      Серед своїх пшеничних піль.
      20.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Про себе
      Наскільки вмію, на скільки можу,
      Свою копійку я Вам доложу.

      А коли буде їх багато,
      Всі підкарбовані і рівні
      (як говорили колись тато):
      - Може, доб’єшся й ти до ГРИВНІ...
      19.06.2013р.





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. На каменях не сій
      На камінь кинеш мрій зерно,
      І хоч води би вилив море –
      То знай, не виросте ніщо.
      Про це усіх повчає Творець.

      Улюблений народе мій,
      Повинен завжди про це знати:
      Ти мрій на каменях не сій,
      Бо дітям не буде що жати...
      18.06.2013р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Гріх
      Волинь коле поляків
      Сорок третім роком.
      Ворожнеча несе спів
      Неправих пророків...

      Ті, де можуть і коли
      Роз’ятрюють рани
      Замість нести молитви,
      Віру, любов, шану...

      В них лишень до свого я
      Безгранична віра.
      Сниться їм НАША земля,
      Й їхні богатирі .

      Через століття вони
      Були в нас панами.
      Думали, що далі ми
      Будемо рабами.

      І хоч виправдань нема.
      Гріх, бо гріхом буде.
      Винувата не війна.
      Гріх творили ЛЮДИ.
      16.06.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Запитання
      Любилися.
      Молилися
      В церквах і костелах...
      Дружилися.
      Сварилися
      І в містах, і в селах...

      Стрічалися.
      Вінчалися.
      Родилися діти.
      Що сталося,
      Що і в сім’ях
      Тоді братню кров лито?
      16.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Волинь
      В Україні
      На Волині
      В роках сорокових
      Від сусіда
      Ішла біда
      Цілі сім’ї в крові

      Зрозуміти
      Треба вміти
      Хто гріхи породив
      Це й фашисти
      Й комуністи
      Нищили народи

      На Волині
      В Україні
      Брат був проти брата
      Тоді Юди
      Були всюди
      І несли прокляття

      Героїчні
      На етнічних
      Землях України
      За державу
      Земля кривавить
      Її діти гинуть

      Кінець в кінці
      Й Українці
      Захотіли свого
      Землі слави
      І держави
      Але чи йшли з Богом? ...
      15.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Бо я є
      Не налили,
      То й не п’ю
      З порожньої склянки.
      Нема сили,
      Не іду.
      Посплю собі з ранку.

      Буду снити
      Про своє,
      Бо воно триває.
      Хочу жити,
      Бо я є.
      Чи ти про це знаєш?
      10.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Не соромлюсь!
      Село спалили поляки.
      Нащадки не забули.
      І повертають в ті роки,
      Про які то їхні батьки,
      Що в чужині заснули
      співали, коли ще жили.

      З земель дідів нас вирвали,
      Щоб зів’яв кущ калини
      Там, де століттями жили,
      Віри і мови берегли.
      І в тому наша вина?
      Не соромлюсь тої вини!
      29.05.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Гинули волинські сини...
      Вельми шановний пане «П»
      За те, що любиш ти моє
      Не жди подяки ні від мене ні від сина
      Колишню шаблю і вогонь
      Запам’ятав тому долонь
      Глянь не спішить, бо це була твоя провина.

      І виправдання знай нема
      Що завірюха, що війна
      Гордість твоя сіла тоді на нашу Волинь
      Народ молився і терпів
      Помста породжувала гнів
      Коли ти руйнував церкви наші і школи...

      Земля яку ти нам забрав
      І колоністам своїм дав
      З перших років сіяла в людях ворожнечу
      До тих що на княжій землі
      Насилали свої сім’ї
      Насильством влади, тобто знов вогнем і мечем.

      Терпіла Волинь не твоя
      У всі міжвоєнні літа
      Народ український чекав на день свободи
      І коли прийшла світова
      Народ повірив в своє я
      Знай таке право є у кожного народу.

      І родивсь злочин в час війни
      Гинули волинські сини
      Горіли села і оселі мого краю
      Промовляв злочин в час війни
      Я в правдах шукаю вини.
      Для злочину все таки виправдань немає.
      04.06.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Сієш мрії - жнеш надії

      Родить плоди нам калина.
      Тішить вродою дитина.
      І надії
      Височіють
      У серцях наче смереки...
      Добра мати любить сина...
      Кожний син, дитя єдине.
      Ждати буде.
      Скажуть люди.
      Коли верне він з далека...
      08.06.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. З минулого читаю
      Сестри,
      Що з нами межували,
      Життя мого народу
      Не хрестиком,
      Не хрестом,
      А вогнем і мечем
      Вишивали
      На нашій землі.
      Сльози...
      Терпіння...
      Злочин...
      А нині вони
      Хочуть,
      Щоб нащадки гноблених -
      Простили їм гріх.
      Та це нічого.
      Народ мій
      Сотні років
      Терпів.
      Відкидав гнів.
      Моливсь.
      А коли почув,
      Що іде воля -
      Сказав: - Досить!
      І рушив до бою,
      За належну собі
      Волю.
      А їх це боліло
      І нині болить...

      На це не годилися тоді
      - Ні фашист німець...
      - Ні комуніст москаль...
      - Ні шовініст поляк...
      В них родився
      Переляк,
      Що стає на ноги
      На своїх етнічних землях
      Нова держава.
      Перелякана Москва...
      Перелякана Варшава...
      А десь, далеко,
      У фашистському Берліні,
      Власне тоді
      Гітлер погрожував
      І кричав
      - НІ УКРАЇНІ!
      А Україна ставала,
      Бо Україна, це НАРОД.
      Це земля, на якій зростала
      І мимо киданих колод
      Вона тривала.
      І по нинішній день
      Вона Є!
      І пісень
      І пошани жде!
      08.06.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Напередодні свята
      Улючани
      Знов зійдуться над Сяном,
      Щоб погане
      Воскресити на хвилину,
      Дати шану
      Тим, що сплять там вічним сном.
      Молитвами
      Оспівають батьківщИну.

      Прийди брате
      І будь з тими, що живуть
      Не в Карпатах,
      А розсіяні по світі.
      Нема хати,
      Лиш бур’яни там ростуть,
      А в них святість,
      Яку віднаходять діти.
      07.06.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    117. З Улюча родом (акровірш)
      Шлях мій почався над Сяном.
      Лину і нині там думками.
      Якщо зможу то також сном
      Ходжу я Улюча стежками.
      Тихенький ранок. Я іду.
      Икну по лемківські. Йду далі.
      Чую сльози і гіркоту.
      Вони породжують знов жалі.
      Зупинюся. Ось вже Дубник
      У сонці блищить і сумує.
      Лиш я почувши душі крик
      Юністю на гору крокую.
      Чую невидимих. Вони
      Ангели втраченого раю.
      Рід кличе іти до гори.
      Ось там всі молитов чекають.
      Дубник мовчить, як всі ті, що
      Ось там в сплячих могилах.
      Моїх це прадідів єство...
      27.05.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Співає сум
      Скільки правд ще не дозріло?
      Скільки болю гріх дає?
      Стиха віє нам кадило –
      Святість щира в світі є.

      Син чужий неправду сіє,
      Слово рідне – в забутті,
      Сонце душу вже не гріє,
      Сан святий у співчутті.

      Спить пташина на калині.
      Стогне Сян... нема проклять...
      Сам себе питаю нині:
      – Скільки, люди, нам ще спать?

      Сум в Карпатах без молитви…
      Скоро це скінчиться? Ні?
      Скільки років ще не снити
      Сяну відданих синів?

      Сян клекоче між камінням,
      Сам будив би тих, хто спить.
      Сум Карпат – співання півнів...
      Саме час нас розбудить.
      u9/123a



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Зором дитини
      Взяти в руку світ дитячій
      Де все було так чудове
      Де батьків серця гарячі
      Завжди гріли рідним словом

      Бути там де неможливо
      В добро вірити й радіти
      По дитячому щасливим
      Босоніж на світ дивитись

      Вірити що росте камінь
      Як бульба чи бараболя
      Вірити що це є діамант
      Піднятий з рідного поля

      Сісти на колінах тата
      І дивитись в їхні очі
      І питати і читати
      Все те що сказати хоче

      Досвід довгими роками
      Вивчав мудрість їх і віру
      І хоч пережили драму
      Були моїм богатирем

      Тому я так в світ дитячій
      Мов метелик поспішаю
      Те що було в них боляче
      Нині з пам’яті читаю

      Колір зрілий так як роки
      Які переніс на спині
      В душу в серце вшитий спокій
      Запустив свої коріння

      Не сумую і не плачу
      Тішуся наче дитина
      Кожний малий успіх бачу
      Яким живе Україна.
      u7/65



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Сон
      Ви знаєте, приснився вранці
      Чудовий сад наш в вишиванці,
      Де соловей у своїй мові
      Виспівував пісні чудові...
      Коли так любо спав я вночі,
      Раділь диву сонні очі:
      Мені наснились наші діти
      Захоплені весняним квітом,
      В якому бджоли любо й радо
      Співали медову баладу.
      Як любо, Боже, таке снити,
      І все, що снилось пережити.
      u8/264



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. НАШ УЧИТЕЛЬ
      Вчитель, що у рідній школі,
      Так звертається до Олі:
      – Ти скажи, якщо вже знаєш,
      В якій мові птах співає?

      – В мові власній – у пташиній!
      Так було завжди та нині.
      Кожна птаха мови гідна,
      Тож кохає мову рідну.

      Кожна пташка має знати,
      Свою мову гріх міняти.
      Мовою, що вчила мати
      Всюди треба щебетати.

      Закарбуйте, любі діти,
      Де б не довелося жити –
      Ви шукайте все, що гідне,
      Та не забувайте рідне.
      u8/267



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Живим ГЕРОЯМ
      За те, що не відкинув зброї
      І з піснею ішов вперед
      ВІН став ГЕРОЄМ, твоїм, моїм...
      Вуста його, це кулемет.

      За те, що віри не відкинув
      І не кланявся ворогам,
      Поклонись ЙОМУ Україно
      І ПАМ"ЯТЬ передай синам...

      Справжні сини Нашого роду
      Питайте правди у живих.
      Не пийте брудну сестер воду.
      Досить у нас джерел своїх.
      u14/5



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Єдина Україно

      Ось само пишеться життя
      На світу безкресних стежинах
      Всі недоліки й відчуття
      Я зберігаю мов перлини
      І стережу від забуття

      Досить вже лиха батьківщИно
      Тепер тобі у майбуття
      Хоча друзі пишуть провини
      Яких не було і нема
      Вони бо ждуть коли ти згинеш

      Ох Україно ти моя
      Сестер братів онуків сИнів
      Степів безкресних і сміття
      Часів чудових і руїни
      Ти нам єдина і свята.
      21.03.2010р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Про НИНІ
      Не море говорить про це
      Як мрії надіями грають
      Не слава булаву несе
      У Київ де змії гуляють

      Вкраїно де сини твої
      Чому то закуто їх подих
      Ангели де велич землі
      Без зброї герої відходять

      Без Бога дорога пуста
      В любові без крові спить святість
      Дитино Вкраїна твоя
      Як мати без тата у хаті

      Мамона корону приспить
      На дубі тризуби без шани
      А вітри розітруть блакить
      Заграють над краєм кайдани

      Так буде як люди приснуть
      Знов зерно під терном зів’яне
      Каміння насіння дадуть
      А словом промовить погане

      Відважні мовчазно у снах
      На крилах безсилих літають
      Забули минуле бо страх
      В могилу їх силу кидає

      Погода на згоду мине
      А осінь запросить громаду
      Злодіїв у Київ і все
      Мамона на троні засяде.
      10.11.2009р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Дякую
      О, дякую Тобі, Єдиний Боже,
      За те, що Ти в житті для мене дав!
      За те, що я живу, а не ворожу,
      І славлю Віру у якій зростав.

      Я, дякую Тобі за день і ранок
      Вже пережитий тут, на чужині,
      За думи, що пливуть над рідним Сяном
      і сни, що сняться кожен день мені.

      Я дякую, що рідне слово лине,
      Яке народ так вірно стереже,
      І для моєї неньки України
      Благі надії й мрії всім несе.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Осіння
      Осіння
      серенада

      В садочку
      Листочки
      На вітрі
      В повітрі
      Фліртують
      Мов зорі
      На морі
      У ночі
      Охоче
      Танцюють
      Це осінь
      На росі
      Вальсами
      Тне драму
      Я бачу
      Дівчину
      Осінню
      На полях
      Неволі
      І плачу
      А сльози
      Загрози
      Мов лихо
      Йдуть тихо
      Я чую
      Їх шепіт
      У степу
      Де сила
      В могилах
      Крокує.
      01.11.2009р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Слова
      Кадило
      Посилить
      Могили
      Життя

      Поети
      Конкретів
      Не плетуть
      А я

      Дитина
      Билина
      Коліна
      Ломлю

      Надії
      І мрії
      Раз сію
      Раз ллю

      Я слово
      Здорове
      Полова
      Не я

      Читаєш
      Співаєш
      Минає
      Життя

      Я руку
      На злуку
      Не крукам
      Подам

      Чи браття
      Там в хаті
      Освятять
      Мій храм
      14.10.2009р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Все нормально

      Все нормально. Зрозуміло.
      Чорне - чорним. Білим - біле.
      А все таки якісь сумніви кружляють...
      Вороги і псевдо друзі
      Служать нині одній музі.
      Разом моляться. Чи щиро? Я не знаю.

      Перевірити не в силі.
      Чи в їхній молитві милість...
      Чи охота сріблом Юди воювати?
      Зрозуміло, а не знаєш
      Хто які наміри має.
      Відповідь тобі у сумнівах шукати.

      Ось ні! Діти мого краю,
      Той, хто Богу довіряє,
      Без гріха живе, спокійно може спати.
      Лиш злодій і кровопивець
      Спати не може щасливо
      Боячись що його лихо може взяти
      14.10.2009р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. *** *** ***
      92а

      Хижі «правди» хатини обсіли –
      Неможливо одразу збагнути
      Де крокує бездушнєє тіло
      А де гарна людина ще буде?

      Як мені лжелюдей зрозуміти?
      Хто з добром від самого Бога?
      Та і як мені з цим прожити,
      В не своїх сторінних порогах?

      І не вперше обмірював далі,
      Не в останнє пожежі тривоги.
      Хист у совісті, вірі й моралі –
      Ось де істини справжня дорога.

      Час надійде – вертатися буду
      На свою широчінь - до своїх.
      Оцінують ці прагнення люди
      І запишуть діяння до книг.
      u2/92a




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Травень
      Травень спогадами грає.
      Спить бандура і трембіта...
      Ми хоч є, та нас немає.
      Час розкинув нас по світах.

      Тепер ми, як діти Бога.
      Несе нас молитов пісня
      По минулого дорогах
      Про злочинну акцію «Вісла».

      Христос Воскрес! Наші люди
      Вітають один одного.
      Те що було - Бог осудить,
      Бо суд чесний лишень в Бога.

      А нам простити гріх брата.
      Те, що було, вже не верне.
      Не забути. Пам’ятати
      На Ісусі вінець з терня !

      Голова Ісуса в крові.
      Голки тернини колючі,
      Лиш це стежка до любові
      І вічного життя ключі.
      19.05.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      і клав слова і пестив їх
      своїм надійним зором
      рядки стали чисті як сніг
      у наших рідних горах

      ставали більш і більш чіткі
      в рядках явились коми
      десь крапка впала а десь три
      суть промовляє громом

      а він ще раз і ще і ще
      чистить слова без звуків
      і наголос на них кладе
      щоб зрозуміли внуки

      може тепер збагнуть його
      свої в рідному краю
      яким весь час не все одно
      хто слово посилає
      17.05.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Мене болить
      Мене болить
      Лиш я не плачу
      Приймаю все що Бог дає
      Душа не спить
      А очі бачать
      Все те що було і що є

      Роки пливуть
      І відпливають
      Я на вершку одного зних
      Приймаю суть
      І вам співаю
      Мій голос поки що не втих

      Роки батьків
      Роки матерів
      Стеляться в кожний тихий день
      Шукаю слів
      Щоб на папері
      Викарбувати тінь пісень

      Віру свою
      І рідну мову
      Приймав і пестив в усі дні
      Я сліз не ллю
      Бо батьків слово
      Зберіг як святість в чужині

      Біль не приснув
      Причин шукаю
      Він промине я проживу
      Все що збагнув
      Все те що маю
      Всім вам брати сестри несу

      Народ хай жне
      Правд Божих ниву
      І творить хліб з всіх Божих піль
      Знає своє
      Й буде щасливим
      Хоч є рани і сиплють сіль.
      u4/5a



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Поетам присвячую
      Гнів залишили в хаті рідній
      З собою взяли тільки гідність
      І хоч в руках не мають зброї
      Світ їх вважає як героїв

      Без кулемета без ракети
      Слово прапором у поетів
      Було колись хай буде нині
      Боже дай мудрих слів Вкраїні

      Крім мудрості ще дай їм вроду
      Щоб люди їх приймали зором
      Гордістю стали для народу
      Який готовий нести гори
      Щоб діти й внуки з рядком коду
      Ішли у світ наче з прапором.
      u5/48



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. В нутрі спогадів
      Я не привик до чужини.
      У ній раю я не побачив,
      Хоча тут родились сини,
      Минали чергові весни,
      А я стежок й нині не трачу
      До своєї Батьківщини.

      Кличе мене рідна земля
      В безсонні ночі в чужині.
      Сади здичілі і поля,
      Прастарі липи з Дубника.
      Рідне село у буряні...
      Хоч є воно, його нема.

      Так. Я іду в життя батьків.
      В спогадах бачу їхній світ,
      Весняний світ без журавлів.
      Сади цвітучі без хрущів
      І повну правду тамтих літ,
      Коли жили без ворогів.

      Чую, як б’є церковний дзвін
      У Великодня Світлий День.
      В селі пахне свячений хрін...
      Сповідь веде людей до змін...
      Христос Воскрес ! Чути пісень...
      Співає дідо, батько, син...

      Співали всі. Місто й село.
      Там тоді повно було нас.
      В той день всім було весело -
      Христос Воскрес! у світ ішло.
      Який то був чудовий час.
      В сорок сьомім все відійшло.

      Церковний дзвін тоді затих.
      Церковний спів тоді замовк.
      В село прийшла ватага злих,
      Через яких промовив гріх.
      Не було чути молитов,
      Лиш чортенят глузливий сміх.

      Тому то власне чужина
      Вписала в пам’ять спогади.
      Нагадуючи, де вина.
      Проти, що ніби їй нема.
      Тому скажімо молодим,
      Щоб не забули свого я.
      u7/31



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Читаймо

      Молитва приснула чомусь,
      Хоч правда і віра в зеніті.
      Зі словом ідуть колись вбиті.
      Що скажуть? Не знаю. Боюсь...

      В нас віра говорить вогнем
      А правда чомусь не прозора.
      Душа, поки що не говорить,
      Гріхи ж бо нас ріжуть ножем.

      І так проминають в нас дні
      На віри не чистих просторах...
      Бог бачить, що в нас вона хвора.
      Недуга нам пише пісні...

      Співати ми будем колись
      Про нинішню цю безнадію.
      Чи нас небеса зрозуміють?
      Благаю, народе молись!
      u7/9a



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Осіння рапсодія

      Ти сказала йому
      Що ти любиш цю осінь
      Свою пісню сумну
      Ти йому заспівала

      Подивилась в вікно
      А до тебе йдуть гості
      І хоч сумно було
      Вийшла й їх привітала

      Кажучи добридень
      Запросила у хату
      І мов мати дітей
      Повела у кімнату

      Той осінній пейзаж
      Роздув вітер між вами
      Ви ввійшли у той час
      Й замовчали словами

      Ви стиснули долонь
      Й дарували усмішку
      Все ж любові вогонь
      Залишився десь там


      Ти забула як ви
      На весняних дорогах
      Говорили про сни
      І молились до Бога

      Щоб любов мов приказ
      Через роки тривала
      Аж по осінній час
      Щоб весною співала

      Тобі в себе чи ні
      Прийшлось жити далеко
      Линуть пісні сумні
      Летять в світ як лелеки

      Вам так добре жилось
      В батьків хаті бо в себе
      Всюди добро цвіло
      Там було ваше небо

      Прийшли роки гріха
      Даровані з заходу
      Викинули з гнізда
      Дітей мого народу
      17.10.2009р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Яке то щастя
      Яке то щастя бути в себе,
      Де рідна земля й своє небо.
      Де твої друзі і родина...
      Це рідний край, це Україна!

      Яке то щастя – чути всюди,
      Як рідною говорять люди.
      Звучить вона, як пісня мами,
      Якої співала роками...

      Яке то щастя ідеш з Богом...
      Знаєш, що це твоя дорога.
      За кроком крок ти ставиш радо.
      Душа виспівує баладу.

      Яке то щастя коли знаєш,
      Що те, що пишеш хтось читає,
      Бо розуміє твоє слово
      Хоча не завжди кольорове.

      Яке то щастя перед нами.
      Немає зірки. Щезла драма.
      Дружать усі і всі щасливі.
      Плодами дарить справедливість.
      u8/38



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Зас про своє гварит туга (на лемківських говірках)
      Чув єм, чув єм .
      Кус єм читав
      В книжках, што трафили в руки.
      Непопсув-єм
      Того сьвіта
      Своїм кус лемківскім звуком.

      Знам вас, лем зас
      Буду гварив,
      Про то, што виджу з далека.
      Взяв фрас той час.
      Нас вишмарив
      Гев де-зме. А земля чекат.

      Діти в сьвіті
      Гнес хцут жити.
      Бо там веце місця, - гварят...
      Гори хвори.
      Їх лишити?
      Не лишай! бо гріх зашмарят.

      Своє коїт.
      Своє тішит.
      В своїй хижи був би паном.
      Любив дуби,
      Смотрив в місяц ...
      Жаль за тим, што нам забрано.

      Місяц вісів
      Над горами
      Велький, як в сусіда диня.
      Мряка плаче
      Слезом мами
      Так, як лемко і лемкиня.

      Читам. Питам
      Тих, што знают.
      Про лемківски села, міста...
      Слухам вухом
      Сина краю,
      Штоб вам про сесе повісти.

      Знам кус. Вам кус
      Буду гварив
      Про то, што виджу з чужини.
      Біда сідат
      На всіх старих
      Синів нашой Лемківщини.
      09.10.2009р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Богдан Ігор Антонич
      Богдан Ігор Антонич
      (акровірш)
      (мова і наголос Надсяння)

      Бог хотів мати тебе в Небі.
      Орали там надії ниву.
      Господь подумав: - Тобі треба
      Добро сіяти й справедливість.
      А ти послушне дитя Боже.
      Ніколи не був проти Нього

      Ішов з любов’ю, не ворожив.
      Гостину прийняв. І в дорогу...
      Окраї неба з Письма знав ти.
      Роса небесна вмила ноги.

      Ангел в’їхав небесним аутом.
      Настала тиша. Біль і стогін
      Ти бачив вчора в місті Лева...
      Описом влетів ти в Карпати.
      Новицю показав ангелам.
      Ищи вірш о лемківських святих
      Чудні розлитий твоїм пером.
      08.10.2009р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Не бачене

      Взяв в руки щось чого не бачив
      Стиснув в долонях і моливсь
      Тоді почув те щось гаряче
      Задумав лиш не зрозумів

      А в його грудях серце скаче
      Наче б тайком закрався гнів
      І тіло стало так боляче
      В одну хвилину посивів

      Він зупинився і присів
      Подумав тепер усе трачу
      Серце моє якесь ягняче
      Іде в гостину до вовків
      Вже перший вовк заговорив
      Що любить він м’ясо козляче.
      19.04.2010р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Про плач (сонет)
      Для плачу потрібні сльози,
      Плачуть очі ще й душа,
      Щоб побачити загрозу –
      Їй назустріч вирушай.

      Окрім того – треба віра,
      Божість дух нам підійма,
      А любов безмежно щира
      І до правди не німа.

      Дороговкази не потрібні,
      Коли самих шляхів нема,
      Та ще й до каменів подібні
      Є перешкоди, зокрема,
      Коли вперед іду до Бога,
      Де, як надія, – перемога.
      u10/28a



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Будьмо у Явожні
      Земель нащадки - наші, рідні,
      Земель, з яких вигнано нас,
      Щоб не пропала наша гідність,
      Пора збиратися, вже ЧАС.

      Якщо ми справжні українці,
      В Явожна ліс збиратись нам.
      Серця наповнені по вінця
      Образою, що брат завдав.

      Нам треба бути у Явожні
      І помолитись за своїх,
      Забути злочину не можна -
      Хто забуває чинить гріх.

      Нам бути там, де без могили
      Цвіт Закерзоння мовчки спить,
      Нехай промовить наша сила,
      Хай світ побачить - нас БОЛИТЬ.

      Надсяння, Лемківщини діти -
      Це діти НАШИХ двох Церков,
      Щоб нам минулим відболіти ,
      Потрібно більше молитов.

      Молімось за провину брата
      (Якби і він молився теж),
      Але прокльонів нам не слати,
      Хай гнів у серці знає меж.
      12.08.2012р.
      Явожно – Там у польському концтаборі в час і опісля Акції "Вісла" був садовлений квіт світлих УКРАЇНЦІВ. Біля 400 стали його жертвами.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Ветеранам війни в Україні
      Чи за Радянську Україну,
      Чи за Союз Радянський у борні
      Ставали ми? За Батьківщину
      Вмирали, браття! Так чи ні?

      Епітет інший в України
      раніше був... і без надій.
      Хто йшов за неї до загину,
      Ставали ворогом тоді.

      Були супроти не фашисти,
      Ставали ворогом... свої,
      Бо так веліли комуністи -
      Проти своїх вести бої.

      Борцям за вільну Україну
      Чом Київ шани не дає?
      Вони ж боролись до загину
      За українське... за своє.

      Знаходьте час для святкування
      В країні ВІЛЬНІЙ, нашій, цій...
      Та будуть хай у шануванні
      Степан Бандера та стрільці.

      Тож станьмо разом на Майдані
      До ліктя - лікоть, мов брати,
      Всі ордени - хай в чемодані,
      Від рук тепло повинно йти.

      Скажімо - СЛАВА УКРАЇНІ!
      Хай „Ще не вмерла ...” - над Дніпром!
      Хай знає світ, що в нас віднині
      Панує злагода й добро.

      У церкві ми - за мир у світі
      Молитву Богові несем.
      Тож недаремно кров пролита
      За УКРАЇНСЬКЕ ВІЛЬНЕ все.
      u2/72a



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Великоднє
      Його розп*яли на хресті,

      Бо це був задум вбити.

      Лиш Бог Всевишній мовив: - Ні!

      То Син мій. Буде жити!



      Завмерло Тіло, а душа

      Злетіла вже на небо

      У Того, хто дає життя

      І помага в потребі.



      Пророки мовили колись,

      Що Божий Син Воскресне,

      Тож, брате-сестро, помолись

      За диво це небесне.



      Нам Володимир заповів,

      Прийнявши Віру Божу,

      Щоб до єднання шлях привів

      У Мові й Вірі гожій.



      Хай Всемогутній з висоти

      Молитву скріпить нашу,

      Живім у себе як брати,

      Гріха відкиньмо чашу.



      Воскреслий бачить всі діла -

      І тут, і там, і всюди,

      Щоб всіх дорога привела

      До Храму, БОЖІ ЛЮДИ.
      u3/154a



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Провісник
      Поет терпить.
      Його болить,
      Коли знає, що Квітка в’яне.
      Що в суспільстві немає шани
      Той, що поміг зняти кайдани...
      Навколо скрипить...
      І він не спить.

      Поет плаче,
      Коли бачить
      Ворожнечу з вовка зубами
      Між братами і між сестрами.
      Вона триває вже роками...
      Чортів святять
      В церкво-дачах.

      Поет вірить
      В богатирів,
      Які здійснять дідів наших мрії
      І любов, мов пшеницю засіють,
      І полову від зерна відвіють...
      Дадуть вирок
      Брехні дібрам.
      17.03.2007р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Починаймо!
      Починаймо вже від нині
      діяти, щоб в Україні
      Ісусові не вбивали більш цвяхів
      в Його святе, боже тіло.
      Щоб Його це не боліло.
      Щоб у серцях наших не було гріхів.
      Хай промовить час любові,
      нехай великодня сповідь
      викине гріхи з усіх наших сердець
      так, щоб в Великодні Свята
      любов була в наших хатих.
      За це добром дарив буде Бог Отець...
      04.05.2013р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Христос Воскрес!
      Христос Воскрес! Так Бог хотів
      Щоб Божий Син смерть по бідив,
      А людям нестрашний був хрест.
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!

      Христо Воскрес! Воскреснеш ти,
      Якщо відкинеш всі гріхи,
      Сестрам, братам не завдаш слез.
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!

      Христос Воскрес! Вже грає дзвін.
      Вже мій народ стає з колін.
      Бог бачить його правий жест.
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!

      Христос Воскрес, щоб ми жили
      І Його в хату прийняли,
      Та всі знали Його генезис
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!

      Христос Воскрес! А де ми є?
      А як ми любимо СВОЄ?
      В життя їдемо без колес.
      Христос Воскрес! Христос Воскрес!
      16.04.2005р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Про НАШУ мову
      Мово наша, мово рідна
      Коли в себе станеш гідна
      Коли спілкуватись будуть
      Нею вдома наші люди

      Мово наша, мово славна
      В державі давно державна
      Все-таки людей з півночі
      Вона чомусь коле в очі

      Мова наша материнська
      Завжди була українська
      В говірках чи на папері
      Ти відкриті мала двері

      Мово наша з села й міста
      Не все люба журналістам
      Які живуть в Україні
      А не вивчили до нині

      Тому пане президенте
      Час зробити всім презенти
      Хочуть жити в Україні
      Хай знають її від нині.
      Редагований 17.08.2010р



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Так бувало колись
      Так бувало колись

      Заплакала земля
      Скритими сльозами
      Заспівали села
      Мовчанням своїм
      Щоб це зрозуміти
      Я вивчав роками
      А коли це вивчив
      То прийняв як гімн.

      Заплакали люди
      За селом за містом
      За церковним дзвоном
      Що замовк тоді
      Коли то з корінням
      Поляк – комуніста
      Нас вирвав і кинув
      По всій чужині.

      Не всі нині плачуть
      Бо сліз не встачає
      Не всі зрозуміли
      Сорок сьомий рік
      Коли українцям
      В батьківському рАю
      Підрізали крила
      Зробивши калік.
      u4/299



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Про птахів
      Знов соловій своє співає
      Боже як він співати вміє
      Весняний вітер йому грає
      А його спів всі розуміють

      Птах свого співу не міняє
      Напевно він не злюдиніє
      Бо свого він не забуває
      Він звуком півня не запіє

      Півень не стане соловієм
      Хоч його голос теж вражає
      А голос дуже сильний має
      По соловійному не вміє



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. В серце глянь
      Ні
      Не мені
      На правдах сідати
      Дні
      В чужині
      В досвіди багаті

      Тут
      У весну
      Родиться надія
      Стань
      В серце глянь
      Чи росте що сіяв

      День
      Велетень
      Вітає весною
      Стань
      До змагань
      Щоб стати собою

      Ти
      До весни
      Не ставай задом
      Йди
      І твори
      Новий порядок

      Спів
      Вже присів
      На нашій ниві
      Син
      Став з колін
      Чи вже щасливий

      Ні
      В чужині
      Не тішить нині
      Те
      Що росте
      Там в Україні.
      u6/11



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Iskierka nadziei

      Wtedy, gdy ogień nienawiści zgaśnie,
      Gdy chociaż jedna iskierka nadziei
      Zabłyśnie w sercach napełnionych waśnią,
      Zacznie nas łączyć to, co dziś tak dzieli.

      Może wtedy zaczniemy się rozumieć
      I przestanie być nam obca bratnia dłoń.
      Z wiary w jutro zaczniemy być dumni,
      Gdy przejrzystość przemyje naszą skroń.

      Dziś stajemy na drogach rozpaczy.
      Wylewamy z serc swoich brudne łzy.
      Tak naprawdę, nic one nie znaczą,
      Gdyż są takie, jakie wnętrza mamy my.

      Dla przyjaciół chcemy być aniołami,
      Dobrze wiedząc że nie będziemy latać.
      W sercu wciąż śpi nienawiści dynamit…
      Wiemy, czym jest nienawiść dla świata.

      Spójrzmy, niebo ponownie się chmurzy.
      Czas głupoty niesie burzę z deszczem.
      My znów lgniemy w objęcia tej burzy
      Zniesławiając wolności swej przestrzeń.

      Dusza znów fascynuje się cieniem,
      Nie dostrzega słonecznych promieni.
      Czy jest z tymi, co nieśli cierpienie?…
      Może czas już kierunek ten zmienić?

      Nasze JA wciąż należy do Boga,
      Który widzi wątpiące w nas dusze,
      Co to błądzą po kłamliwych drogach.
      Choć złych kroków dziś nikt nie wymusza.

      Bóg osądzi, kto z grzechem szedł w parze.
      Kto brał to, co grzech dawał w naturze.
      W blasku nieba, krzywd ludzkich witraże
      Są plamami na narodów skórze.
      14.09.2007r.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Від А до З в Україні
      А вже мало бути як треба
      А є як є народ це бачить
      Анголи вернулись до неба
      А чорт іде й дзвінком колаче

      Брат вдруге нафтгазом грає
      Брехню про істину несе
      Бандеру й УПА ображає
      Боже чому у нас так є

      Віра батьків шукає шани
      В молитві що несе народ
      Все ж церкви наші роз’єднані
      Важко позбутись перешкод

      Гріхом співають рідні дзвони
      Голосом брата й ворогів
      Гідність втрачає рідна зона
      Громом вдаряє чортів спів

      Ґаздою в нас чужа людИна
      Ґдаче про це весь вільний світ
      Ґвалту боїться Україна
      Ґалгани вже готують звіт

      Дніпро пливе ще там де вчора
      Дітей породжують батьки
      Дні все таки не є прозорі
      Для тих що хочуть доброти

      Енергії не всім старчає
      Економічно в нас не так
      Еліта повно всього має
      Ельфам залишився лиш смак

      Євангеліє не всім нам знане
      Єдності в народі нема
      Європа поки що не для нас
      Єресьом пахне чужина


      Жовто - синій ще майорить
      Життя людей брехнею гріті
      Живим однаково в цю мить
      Жаху бояться всі неситі

      Зайшов в наш світ, а там весна
      Заговорила наче пані
      Зиму пославши в забуття
      Замовкли вітри на майдані
      u8/278



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Україно моя (сонет)
      Україно моя
      (сонет)

      Україно моя рідна,
      Заспівай Христос Воскрес,
      Нині ти у світі гідна –
      Подарунок це небес.

      Мій улюблений народе,
      Живи з Богом без загроз,
      Приймай Божу осолоду,
      Бо Воскрес Ісус Христос.

      Україно наша мила,
      Правди напрямом іди;
      Ти своє вже відтерпіла
      І вперед твої сліди.
      В тебе діти, в тебе сила,
      Вірим – вийдеш ти з біди.
      22.04.2008р. Редагований – 28.03.2010р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Про ЛЮДЕЙ
      Якщо є люди
      Що читають ненаписане
      І розуміють ненаписаного суть,
      Нехай так буде.
      Хай тим шляхом ідуть
      І відчиняють двері
      З наочними завісами.
      Хай життєвий час несуть.
      Хто відчиняє вікна правди і болю
      Людям пересічним і ідолам,
      Він для неба правий.
      Той, хто Бога молить,
      І той, хто не молить,
      А лишень пястучить груди,
      Щоб з життя свого бруди
      Які там знайшлись
      Викинути допоміг колись.
      Щоб наш світ зрозумів,
      Що таке гріх
      В божому видінні.
      Щоб Ісус за нас не терпів.
      Щоб світ не бачив війни.
      Щоб в любові жили
      Батьки і сини. І всі ми.
      Хай щезнуть неправі осУди
      А щойно тоді, ДОБРО буде.
      26.04.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. літати душею
      я серцем був з вами
      душею літав
      десь над головами
      і своє шептав
      своїми словами
      які наливав
      батьків келихами
      й зрозуміння ждав

      ставив мови хату
      з підкарпатських слів
      бо їх мене тато
      в чужині навчив
      я буду співати
      про радість і гнів
      і своє кохати
      серед чужинців

      чую ваші рими
      і наголоси
      вони мов килими
      підняті з роси
      наші пішли з димом
      там тої весни
      а слів як дитину
      батьки стерегли

      я завжди вертаю
      в минуле своє
      хоч сумне кохаю
      бо ним серце б’є
      тому й вам співаю
      про все дороге
      бо не забуваю
      того ким я є

      сумніви розлиті
      десь в книжках життя
      чи хтось схоче пити
      незбагнене я
      і сказати світу
      хто вів до гріха
      християнські діти
      й сіяв забуття
      10.04.2008р.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Правий поет
      Присів поет. Почав писати.
      Папір приймав праві пісні.
      Про пам’ять предків. Про проклятих...
      Про правди перелякані.

      Поет почув приязний подих.
      Плили пам’ятні приспіви.
      Подарок принесла природа.
      Поклала палко. Піднеси!

      Приязний промінь. Пахне поле.
      Південь.Пишаєтся пташня...
      Папір. Перо – правий пістолет...
      Пропало пере лякання.
      22.04.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Дарунок від Бога
      Бог дарив усім очі,
      Щоб ми побачили добро,
      Яке Він сотворив.
      Хто бачити це хоче,
      Бачить і розуміє його
      І кроки ставить охоче.

      Бог дав усім нам ноги,
      Щоб крокувати в життя,
      Яке Він дарував.
      І ми ідучи з Богом
      (Не має значення у якому взутті)
      Ступаємо на кам'янисті дороги...

      Бог дав людям дві руки,
      Щоб ними творити красу
      Щоб колись пишались внуки.
      Спивали праці росу.
      Життєві грішні круки
      Хай летять від нас в далину.

      Бог дає вільну волю.
      Вирішаймо куди нам іти
      В нас є розум і душа.
      У кожного своє "я",
      Далекі дороги й мости...
      Ідімо. Там нема болю.
      05.04.2008р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Мало нас не бути
      З нами Великодні свята
      В квіт одягнені сади
      Хоч гостей в нас повна хата
      Ти також до нас зайди

      Привітаємо як брата
      І відчинимо хати
      Бо то свята наші свята
      Вони завжди там де ми

      І хоч мало нас не бути
      Так брат ворог захотів
      Брехні вітром нас роздути
      Й придушити предків спів
      Лиш ми не увійшли в пута
      Бо правди вогонь горів.
      28.04.2008р.
      Вірш присвячений Акції «Вісла»



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Читане нині
      Ні
      Ваші пісні
      Не німі
      Вони співані
      Не лиш в чужині

      Ви
      Нам роздали
      Віри сни
      Ніччю писані
      В них є роздуми...

      Наш
      Весняний час
      Наче Спас
      В правдах вписаний
      Не топче прикрас.

      Всі
      Несуть вогні
      Весняні
      Наче салогани
      Висловлені.

      Ніч
      Вітає сич
      Несе клич
      Випробуваний
      На кожну зустріч.
      26.04.2013р.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Христос терпить

      Нема ідей.
      Пропав Мойсей.
      Порожня наша хата.
      Бо ми хоч є,
      То нам своє
      Здається, вже не святість.

      Знов біля свят.
      А де наш брат?
      Весняна правда лине...
      Христос терпить.
      Народ терпить.
      Сумною Україна.
      26.04.2013р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Чи якось то буде?

      Шукаю доріжок.
      Шукаю стежини,
      Яка нас приблизить
      До Неньки Вураїни...
      Стежини задуті.
      В бурянах дороги.
      Повно баламутті
      І так мало БОГА...

      Тікає нам святість
      За межі держави,
      А думки крилаті
      В обіймах неслави.
      Десь Ісус воскресне...
      А в нас, в Україні
      Гріхи гріхів пестять,
      Як вчора, так нині...

      Здається, вільні ми
      Та лиш на папері.
      Створили килими -
      Виреклись матері.
      Бог,лишень в неділю,
      Будь велике свято.
      Пропали надії...
      Було нас багато...

      Нині нас немає,
      Будь лиш одиниці.
      Весь час нас повчає
      З півночі сестриця,
      Хоч вона молодша
      На багато років.
      Для влади солодша
      І вона пророком.

      Дороги в майбутність
      В пирію, в буряні.
      Влада в каламутній...
      На дорогах п’яні,
      Бо в їхніх келихах
      Не цілюща вода,
      А гріх, й повно лиха
      І тому незгода...

      Світ. Роки спішаться.
      А ми, там де були.
      Чого діти вчаться
      Про наше минуле?
      Історію нам пишуть
      (Нехай Бог їх судить).
      Сусідів це смішить.
      І якось то буде.

      Щоб стати собою
      Треба сорок років.
      І живих героїв.
      І мудрих пророків...
      Як того не буде,
      Знов в ярмо підемо.
      Внуки нас осудять,
      Як бувшу систему...
      23.04.2013р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Мрії
      Хтось мрії кинув у крамницю.
      Подумав: - Продам. Будуть гроші,
      З грішми піду я за границю.
      Там, кажуть, життя більш хороше...

      Так мрії лягли на стеляжі
      Біля книжок не купованих...
      Як старе авто у гаражі...
      Як чужі правди весь час п’яні...
      19.04.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Між ЗАВТРА а НИНІ
      Скажіть, яке нам ЗАВТРА буде?
      Яке є НИНІ, усі знають.
      РІДНА, мов та сирітка, блудить...
      ЧУЖА від років спокушає.

      РІДНУ, глянь забувають люди.
      Вона в СЕБЕ шани не має.
      Лиш прийде ЧАС і внук осудить
      БАТЬКА і ДІДА в СВОЇМ краю.

      І хоч весна, знай прийде грудень.
      Й морозом, снігом заспіває.
      Без вікон хата. Зимно всюди
      А НАРОД, бачу, жде на чудо
      І в своїй хаті замерзає.
      Й тихо, тихенько пропадає.
      20.04.2013р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Можна
      Можна перейти життя Вашим шляхом,
      Шановна Пані ...
      Можна думати тихо лишень про себе
      Як егоїсти...
      Нам треба знати, що ті, хто п"є вино,
      Не зараз п"яні...
      А тим, хто воду п"є – не завжди небо
      Є вічним місцем...
      20.04.2013р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Іде ВЕСНА
      Ще хвилина.
      Ще хвилина.
      Заговорить Україна
      Квітом весняного сАду.
      І калина,
      Й черемшина,
      Мов у вишивці дівчина
      Весняну почнуть баладу...
      12.04.2013р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Сум серце ріже
      Сум серце ріже

      Сів лемко думками при хижі .
      Співає молитву свою.
      Сумує, а сум серце ріже.
      Старий він, не вріс в чужину.

      Схилами Карпат він крокує.
      Стає при могилі батьків.
      Слово материнське там чує.
      Сьогодні свій біль зрозумів.

      Села, де родився, немає.
      Сад рідний здичілий стоїть.
      Сумний соловій в нім співає.
      Спитаєш, чи й його болить?
      Сказати, хай скаже, хто знає.
      Ставаймо, де святість ще спить.
      15.05.2011р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Наша гривня
      Раз до київського банку
      Сотня гривень зайла з ранку
      Від дверей у рідній мові:
      - Не підкоримось рубльові!
      Банк зробив великі очі.
      - Хто вас підкорити хоче,
      Хто вам в головах напутав?
      Та ж рубель, то не валюта.
      Двоголовий орлик в ціні
      В Росії, не в Україні.
      В нас з княжим тризубом гривня
      Ще доб’ється свого рівня!
      u8/262



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. *** *** ***
      У вечірню хвилю я в компютер входжу
      (В день працюють м*язи щоб гроша здобути )
      Тут в "Віршах Народу" мед слова знаходжу
      Тут є слово наше любе незіпсуте

      Ввійшов на сторінку Пана Низового
      Читав Його вірші як сказки дитина
      Слоа яки сіє на своїй дорозі
      Збагачують пейзаж Неньки України

      Дай Боже поетів що майбутність чують
      І телепатичні все собою в себе
      Нині свою вдячність усім їм дарую
      А Ти Всемогучій подаруй Їм небо.
      16.06.2006



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Читаймо
      Молитва приснула чомусь,
      Хоч правда і віра в зеніті.
      Зі словом ідуть колись вбиті.
      Що скажуть? Не знаю. Боюсь...

      В нас віра говорить вогнем
      А правда чомусь не прозора.
      Душа, поки що не говорить,
      Бо гріхи нас ріжуть ножем.

      І так проминають в нас дні
      На віри не чистих просторах...
      Бог бачить, що в нас вона хвора.
      Недуга нам пише пісні...

      Співати нам прийде колись
      Про цю нинішню безнадію.
      Чи нас небеса зрозуміють?
      Благаю, народе молись!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Давайте
      Давайте точку опору мені
      На якій жердь віри я б підперти зміг
      Тим чином в руїну скину світ брехні
      Прикличу час правди білішій за сніг

      Ви дайте цю точку опору мені
      Нехай на ній розум і силу зіпру
      Щоб правди які є живі в чужині
      Був в силі занести в країну свою

      Бо влада до правди чомусь не спішить
      Чи точки опору її не дають
      Без неї в державі народ наш терпить
      Тому то у найми знов наші ідуть
      Повір сестро брате що мене болить
      Коли бачу й чую таку каламуть.
      u10/183



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Страждання – про «Акцію Вісла»
      Солов’ї співали стрільцям серенаду.
      Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
      Світле сонце спиває сік старого сАду.
      Страшний сорок сьомий – садизм сатани.

      Син серця словами старий світ сприймає.
      Спитай сестер своїх, сусідів, селян...
      Скажуть - сорок сьомий сниться, спокушає.
      Сховай сльози, сьогодні сам сильним стань.

      Сорок сьомий – рік, коли то польська влада акцією «Вісла» викинула нас з рідних земель Надсяння і Лемківщини.
      28.09.2012р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Може десь...
      Може десь, за нашим краєм
      сади цвітами втішають.
      А у нас ще сніг.
      Наш край білим пухом вкритий,
      але й це нам пережити.
      Нарікати гріх...
      22.03.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Весна
      Через день... Може два...
      Завітає ВЕСНА
      У наш край і усіх привітає.
      Зайде в Київ і Львів
      З образом теплих слів.
      І пташня своє я заспіває...
      І народ по зимі
      Свої лиця сумні
      В Правді Божій і вірі обмиє...
      Зором мрій і надій
      На край рідний, на свій
      Гляне так, що й душа звеселіє...
      20.03.2013р



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Знайди себе
      Шукай себе
      Там, де ти є.
      Люби своє
      І все що рідне.
      Де нас нема -
      Пісня сумна,
      Правда німа
      І мертва гідність.

      Нам бути там,
      Де свого храм,
      Де ти не сам,
      Бо є родина.
      Своя земля.
      Свій брат, сестра...
      Батьківщина...
      - Це Україна!

      Де предків гріб,
      Пшеничний сніп,
      А з нього хліб...
      І можна жити.
      Сонце... Блакить...
      Лиш правда, спить.
      А це болить.
      Буде боліти.

      Знайди себе.
      Повір, - ти є!
      Жах, серце б’є
      Чужим ударом.
      Історії стяг
      І волі шлях
      Замовкли в снах,
      Бо яничари

      Нинішніх днів
      Почали спів.
      Манять синів.
      Злодіїв родять.
      А ти мовчиш.
      А ти терпиш.
      З нутра гориш
      Любий НАРОДЕ !
      12.03.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Запам’ятай
      Якщо з малку навчиш сина,
      Що це таке - УКРАЇНА,
      Хто це БОГ, хто БОЖА МАТИ.
      СИН це буде шанувати.
      Тому вся НАША РОДИНО,
      Якщо в тебе є дитина
      - Не забудь її сказати,
      Як їй РІДНЕ захищати...
      12.03.2013р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. *** *** ***
      Скільки дій незрозумілих
      Між нами кружляє
      Скільки то правд неправдивих
      Весь час спокушає

      Ми це бачимо все таки
      Липнемо до бруду
      І ідемо в зад як раки
      Не в перед як люди

      Всі з заходу йдуть на захід
      Нас сумнів вбиває
      Брат з півночі весь час страхи
      До нас посилає

      То трубу з газом прикрутить
      Брат що не є братом
      Бо не хоче він почути
      Що йдемо до НАТО

      А так хочеться щоб в себе
      Вже бути собою
      І під своїм чистим небом
      Не було вже гною
      u5/321



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Стань Тарасе, подивися...
      Стань Тарасе, подивися -
      Україна уже вільна.
      Така, про яку ти мріяв.
      Все тепер в її руках.
      Не в Москві і не в Варшаві,
      А в Києві, над Дніпром,
      Наш народ у Божій славі
      Дискутує над добром.
      ... Добро створять наші люди,
      Якщо будуть з Богом йти.
      Бог дасть силу, щоб щасливо
      Жили в ній сестри й брати.
      Стань Тарасе, подивися.
      Наші діти ще сумні.
      Хліба, щастя ось шукають
      Не в себе, а в чужині.
      Руйнували Україну
      Сотні років не свої.
      Щойно тепер піднімає
      Президент з колін її.
      Стань Тарасе, подивися
      На сучасний Божій світ.
      Особливо на Вкраїну,
      Яка відкинула вже гніт.
      Може ще не все як треба.
      Всюди ще скрипить, болить...
      Президент робить що може.
      Нищили нас від століть.
      Бог поможе подолати
      Недоліки, яки є
      В сім’ї, в хаті, в Україні,
      Якщо полюбимо СВОЄ!
      Стань Тарасе, подивися -
      Знов читають "КОБЗАРЯ".
      Ті, яким ти був байдужий -
      Нині славлять твоє Я.
      Славлять нашу Україну
      Вітри правди, квіт весни.
      Славлять Бога в вільній хаті
      Наші доньки і сини.
      Якщо тим шляхом ми підемо,
      То Бог зцілить рідний край,
      І поможе в мирний спосіб
      Зберегти Творений рай.
      16.04.2005р.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Над рідним Сяном
      Теплий ранок, мов той панок
      В рідний Улюч завітав.
      Сів над Сяном. Сів над Сяном...
      Слухав, про що той співав.
      Улюч. Улюч. Рідний Улюч...
      Чи ти чуєш, що я чую?...
      Сян хоче нам всім сказати,
      Про що шепчуть камінці.
      Він не втратив, він не втратив!
      Все спить в його пам’яті.
      Він це знає. Я це знаю.
      Тому, бачите, вертаю
      В рідний Улюч, тут над Сян...
      І хоч всюди, глянь, бур’ян,
      І хащі, і сосни дикі...
      Я вертаю, бо я хочу
      Свої очі керувати
      Тут, де наше улюцке.
      Тут, де колись мої тато,
      Моя мама, бабця, дідо...
      Я іду. Завжди я піду,
      Щоб почути мовчання.
      Щоб почути їхнє я.
      І хоч воно заніміле
      Я почую. Чути буду
      Як колись тут наші люди
      Свою незабуту силу
      Лили, лили, лили, лили...
      Нині дивлюсь на могили.
      Там хрести є трираменні.
      Є церковця на горі.
      Час відходить, тільки пам’ять
      Вписує десь у житті
      Те, що треба пам’ятати.
      Тому я хочу сказати
      Про історію, яку знаю
      І весь час ще їй довчаю.
      А тих всіх, którzy
      to kłamią
      Я питаю, хоч мовчать,
      Чому цю брехню вливають
      Нашім людям, яки сплять?
      Ні, прокльонів їм не шлю.
      Я, як Бог навчав, кохаю
      Ворогів і їм несу
      Добре слово. Чуйте браття!
      Чуйте голос з Підкарпаття!
      Чуйте голос з над Сяну!
      Пишіть в пам’ять слова мами.
      Не ставаймо ворогами.
      Будьмо, як колись братами.
      Хай кожний любить своє
      І добром хай серце б’є.
      Вас привабило чуже,
      Тому стали чужинцями...
      Не пора писати драму
      Коли час нове несе.
      День за днем собі іде.
      Сян пливе, хащ росте
      А здичілий сад говорить...
      Говорять мовчазні гори,
      Що ми є! Що ми є!!!
      Хоч далеко на заході
      Кричимо на скільки сили
      Що в нас істина віджила.
      Лиш нам годі, лиш нам годі
      Знаходити справедливість.
      Ми все таки віримо,
      Що Бог є, й вона десь є!
      Тому бачите мене
      Душа й серце тут несе...
      Тут минулим час іде
      І я так любо вертаю
      В рідне село,
      Яке так щиро кохаю.
      Воно було й є моє!
      u5/16



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Наше рідне слово
      Наше рідне слово

      Рідне слово тишею співає,
      Серенада осені – під вікном зими,
      Дощ сльозиться, хату оминає,
      Бо в порожній хаті нездійснені сни.

      Наше рідне слово зрозумінь шукає,
      В мріях і надіях на полях весни
      Нашого народу, котрий завмирає,
      Бо в байдужість нації вростають сини.

      Не почуте слово крізь вуха заткані,
      Незнання історії певно бруд брехні,
      Їх пора промити, та не в калабані –
      У воді цілющій, що в душі, на дні.

      Коли слово рідне стане нашим в хаті,
      Ми в обіймах світу будемо багаті.
      21.10.2010р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Осінні роздуми
      Пожовкле листя впало. Спить.

      Життя продовжує свій шлях.

      Роки минають, наче мить.

      Історію пишуть любов, жах...

      Стільки весен квітами гріло

      Молодість, яка відійшла.

      А мрії наші десь розсілись

      І пестять тихе, бувше я.

      Гарячі літа пережиті.

      Чудові ночі, тепла кров...

      Мрія, щоб стати кимсь для світу,

      Відійшла, мов лиха любов.

      Нема весни. Немає літа.

      Дощі осінні на лицях.

      Пожовкло листя, всохли квіти...

      Сумно у серці й на полях.

      Душа якби суму не чула.

      Вона, як матінки слова,

      Або зозуля, що відкула

      Наше, хоч тихе, чесне я.

      Пожовкле листя килим білий

      Вкриє собою мов перина.

      І там під нею буде гнити,

      Поки весна біль сніжну скине.

      І до саду знову зайдемо,

      Щоб під зелений купол сісти

      Й дивитися в життя поему

      Й минулого читати змісти.

      07.12.2007р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Колись
      Колись захочеш
      Поки що
      Хай тішить твоє серце мрія
      Дивлячись в очі
      Як в вікно
      Щоб бачити те що посіяв

      Колись забудеш
      А тепер
      Живи – історія накормила
      Співають люди
      Що помер
      Той який нам готовить крила

      Колись заграють
      Як колись
      І заспівають АЛИЛУЯ
      Ідеш до раю
      Помолись
      А хрест твій далі понесу я

      Колись зійдемось
      А тоді
      Чи схочемо собі простити
      Чи теж окремо
      Як звірі
      На себе будемо сердитись.
      29.02.98р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Мене болить
      Мене болить
      Лиш я не плачу
      Приймаю все що Бог дає
      Душа не спить
      А очі бачать
      Все те що було і що є

      Роки пливуть
      І відпливають
      Я на вершку одного зних
      Приймаю суть
      І вам співаю
      Мій голос поки що не втих

      Роки батьків
      Роки матерів
      Стеляться в кожний тихий день
      Шукаю слів
      Щоб на папері
      Викарбувати тінь пісень

      Віру свою
      І рідну мову
      Приймав і пестив в усі дні
      Я сліз не ллю
      Бо рідне слово
      Зберіг як святість в чужині

      Біль не приснув
      Причин шукаю
      Він промине я буду жити
      Все що збагнув
      Все те що маю
      Нехай для вас буде профітом

      Народ хай жне
      Правд Божих ниву
      І творить хліб з всіх Божих піль
      Знає своє
      Й буде щасливим
      Хоч є рани і сиплють сіль.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Бджоли
      Бджоли

      Я не знаю чи ви чули.
      Є пасіка десь. В ній вулик,
      До якого малі бджоли
      Прилітають, мов до школи.

      Головою школи трутень
      Той лиш бджоли баламутить
      Бо нема в нього освіти
      Він лиш знає медик пити

      Трутень головою школи.
      Не вчителював ніколи,
      Він як той міністр в державі
      Що не служить своїй справі.

      Свої бджоли в силі вчити
      Як квіт з медом знаходити.
      Поле, де цвіте татарка,
      В якій меду повна чарка.

      Молоді бджілочки знають
      Що коли з медом вертають
      Завжди мусять уважати
      Щоб десь шершня не спіткати

      В вулику усі родина
      Коли разом той не згинуть
      Здалося щоб в Україні
      Від бджіл вивчити що нині.
      30.05.2010р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Волі вікна
      Вони ішли
      Виром весни
      Вони боролись за своє
      Вони несли
      Весняні сни
      Всім в кого рідним серце б’є

      Віра своя
      ... Вона свята
      Велич і мудрість у ній спить
      Волі вікна
      Видом життя
      Відкриймо хай край не терпить.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Юда також був людино
      Юда також був людиною
      Розум він мав такий як мав
      Ісуса зрадив став героєм
      Його ніхто не покохав
      Ким був, нині й дитина знає.
      Окривсь він ганьбою в усіх
      Нині також такі бувають
      Для яких святістю є гріх
      Рука в болоті в брехні мозок
      А слів ріка гноєм стоїть
      Той сморід для краю загроза
      Юшки попивши народ спить
      Кати знову йдуть з поворозом.
      u5/330



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Линь РІДНА мово

      Я міркую те, що бачу,
      Та й небачене шаную,
      Я лише словами плачу,
      І в словах моїх – що чую.

      Не пишу про будь-що… майже, –
      Що слова, котрі без суті,
      Їх сприймають легковажно
      Слово мани й баламути.

      Я пишу про те, що знаю,
      І про те, що гарно плодить,
      Про любов до свого краю,
      І до тебе, мій народе.

      Будьмо разом в батьків мові,
      Хай вона звучить усюди,
      Мови звуки так чудові,
      Їх цінують чужі люди.

      Всі ми діти України,
      Чи з Надсяння, чи з Донбасу,
      Хай між нами мова лине,
      Українська мова НАША.
      06.07.2011р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. До мами

      Ночами
      І днями
      До мами
      Ідуть
      Синочки
      І дочки
      Поточком
      Пливуть
      Як мрії
      Надії
      Що сіяв
      Їх час
      Бо мама
      Кохана
      Їй шана
      Від нас

      Не камінь
      Ти мамі
      А діамант
      Несеш
      За мову
      Чудову
      За слово
      Твій жест
      Їй віра
      Все щира
      Це крила
      Твої


      Накормить
      Пригорне
      Огорне
      Своїх
      Словами
      Й руками
      Лиш мама
      Тебе
      Вітає
      Кохає
      Бо знає
      Про все.
      04.12.2009р



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Славлю Тебе - Подяка
      Славлю Тебе Боже,
      За все що буває,
      І що бути може
      У рідному краю.
      За дні пережиті
      І ті перед нами,
      За Правди розлиті
      Твоїми словами.
      За небо блакитне,
      За темряву ночі,
      За край який квітне,
      За дії урочі.
      За щиру молитву
      У кожну годину
      Про доленьку світлу
      Моїй Україні
      Славлю край свій рідний
      Словами любові,
      Вірю в його гідність,
      Бо воскрес без крові.
      З подякою лину
      За те, що бувало,
      Ти нас не покинув
      І ми не пропали.
      18.12.2009р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 6

    69. Нове іде, - а ми...
      Нове
      Стає
      Перед нами
      Вже руку на згоду дає
      Старе
      Що вростало
      Рокам
      Новими
      Шляхами
      Не йде

      Ти вірив
      Що все поміняєш
      У хаті
      В палаті
      В саду
      Глянь віра твоя
      Пропадає
      Народ наш
      Вдягає
      Журбу

      Що буде
      Як світ ся пробудить
      Що буде
      Як сон промине
      З нас будуть
      Сміятися люди
      Що ми
      Просипляємо нове

      Не того
      Вивчали роками
      Батьки
      Козаки
      І князі
      Вороги
      Своїми руками
      В амфорах
      Несли нам
      Брехні

      А ми
      На фальшивих
      Правд ниві
      Писали
      Історію свою
      Вмовляли собі
      - Ми щасливі
      І в себе
      Сіяли брехню

      Нове
      Вже
      Далеко від хати
      Якої
      Соромиться
      Син
      Який
      Неспроможний
      Мовчати
      І йти у полон
      До колін

      З копчистою
      Чаркою
      Болю
      Стаю на дорозі
      Життя
      Завзято
      Всевишнього
      Молю
      Хай кине
      Від нас
      Зіпсуття

      О Боже
      Всесильний
      Єдиний
      Владико
      Братів
      І сестер
      Скріпи
      Народ
      України
      Я прошу
      Вчини це
      Тепер
      u4/351



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Ми, ще не ми
      Ми, ще не ми на своїй ниві.
      Гордість у нас ще не своя.
      Мабуть тому край нещасливий,
      Бо наше Я - не нашим Я.

      Ні, нам не треба жити в гніві.
      Нам в серці нести Кобзаря,
      Щоб у народ ішов зі співом
      Таким, аж задрижить земля.

      Коли постануть співці сиві?
      Як довго ждати того дня,
      Щоб в краю була справедливість,
      Щоб не володіла брехня?
      Тоді діждемось того дива,
      Як на верхах зникне сварня.
      28.05.2011р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. ЗАХИЩАЙ
      ЗАХИЩАЙ

      Якщо БРЕХНІ
      Не скажеш НІ,
      Бур’яном ввійде в ХАТУ.
      Тому, СТАВАЙ!
      Хату і КРАЙ
      Від Брехні ЗАХИЩАТИ.
      04.02.2013р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    72. Разом бути нам
      А я так хочу в Україну:
      Почути, як реве Дніпро,
      Як рідна мова вільно лине;
      Молитись в храмах за добро;
      В Дніпрі промити свої очі;
      Долоню стиснути братам...

      Скажіть, я забагато хочу?
      Чому не разом бути нам?
      06.02.2013р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Осіння балада
      Золотими листочками, мов янголи крильцями,
      Заспівали тихесенько клени й дуби.
      І на їх гілочках вітер грає осінню баладу -
      У Карпатах пташок він усіх розбудив...

      А величні дуби стережуть віками Карпати,
      Як від лютого ворога матір своїх діточок,
      І з глибин ріднокраю кров святу випивають,
      Яку прадіди наші тут колись пролили.
      u8/10



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Де Герої
      Й зимою
      Герої
      До бою
      Ідуть
      Бо злидні
      Негідні
      В край рідний
      Спішать
      І несуть
      У пресі
      Чесну
      Каламуть
      Народе
      Ти годен
      Їх плоди
      Топтать.

      Глянь Крути
      Забуті
      Бо трутень
      Не спить
      Кров сина
      Невинна
      Безцінна
      Німа
      Чоловік
      В любові
      Без крові
      Терпить
      А крила
      Безсилі
      В могилах
      Ярма
      30.01.2013р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Тихо
      Так тихо
      А думки мої літають
      А то у сад
      А то у ліс не свій
      І там вони
      Пестять все те
      Чого шукають
      Коли знайдуть
      Зараз з келихом
      Біля сідають
      І здійснюють сни

      А в снах
      Малий дух
      Добрий дух
      На хвилях правд приїхав
      Щоб сказати
      Про святість
      Яка
      Поки що німа
      Лиш він її бачить
      Вона йому друг
      Який допоможе
      А коли треба
      Також заплаче.
      05.11.2006р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Рік в Україні
      Україна весни ждала.
      Та прийшла. Була. Зів’яла,
      Бо побачила що скрито
      В Україну спішить літо.
      Лиш вона не сумувала,
      Бо з малку й на літо ждала.
      Але, що ж в нашому краю
      Літо вічно не триває,
      Бо все, що весна засіє
      Літо притулить, огріє.
      А потім за тин відходить,
      Бо йде осінь й несе плоди.
      Несе хвилі вітром гнані.
      Дощ осінній, калабані...
      Україна все міркує,
      Те, що бачить і що чує.
      Десь на струнах дерев’яних
      Присне лихо і зів’яне.
      Осінь мудра. Добре знає,
      Що десь зима поспішає.
      Сріблом ліс і сади вкриє
      І баладою завиє
      Про завірюхи снігові...
      Тихі пісні колискові...
      Про діточок на санчатах...
      Про тепло в своїх кімнатах...
      Про сніг який вкриє бруди.
      Лиш той бруд був є і буде,
      Аж весна знов завітає
      Й надій дихне в ріднім краю.
      На все це нам ждати треба
      І вимолювати в Неба
      Добра для сестер родини
      І для Неньки України.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Мої слова
      Через життя іду словами.
      Слова, як кроки я кладу.
      Вони зі мною, коли сплю
      Заходять в кожну сонну драму.

      Дивлюсь на край свій. Він не дама.
      Присів на ньому чорний сніг.
      Слово, як кам’яний горіх
      Стиснений слабкими зубами...

      Вони, що стеляться рядками...
      Вони бо голкою комусь.
      Буває, слів своїх боюсь.
      В’яжу їх чорними нитками.
      На папері стають хустками
      Наших улюблених бабусь.
      20.01.2013р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Перед дорогом (на лемківських говірках) - продовження
      В Мудрикові при дзвіници,
      Што на горбі з церквом стоїт,
      Русин з Карпат од Криниці
      Зібравши опришків своїх
      Гварит до них – Камарати,
      Може би так в тот сьвіт піти,
      Штоб хоц кус його пізнати
      Й да што з того зрозуміти.
      Зібралося кус русинів,
      (Вшитки в роках Ісусових)
      Штоб разом піти в чужину
      І зазнати пригід нових.
      Кусцьок їшли, кус плинули
      Річками. што течут з гори
      І так рускій край минули.
      Чужим пройшли аж до моря.
      Же русини сут шпарливи,
      Їдучи в сьвіти незнани
      Свойой мудрости не крили.
      Кус пінязи вшили в штани,
      Же то можут ся придати
      Якби пришла дака біда.
      Втовди треба дашто мати,
      Хоцби на окрайчик хліба.

      Юж над морйом сут яки сим.
      Студінь. Вітер під кабатом
      Родит не створени мисли,
      Яких не є чим вигнати.
      Як виженеш мисли глупи,
      Коли голод в брісі сьпіват?
      В корчмі, гварят, жид всіх лупит
      А сам тайком пє на віват.
      Рад, не рад, взяли русини
      З кишень своїх по кус гроши
      І купили солонини,
      Бо сало било дорожше.
      Она подібна до сала,
      Хоц смерділа старовином,
      Юж ослизла і зялчала.
      Їсти мож єй юж лем з хріном.
      Так й кус зіли, кусцьок скрили,
      (Бо то ріжні бити може).
      З шифарями погварили,
      Што ся придаст в подорожи.
      Тоти гварят: - хліб сушений,
      Горівка і чиста вода,
      Лем не берте з собом жени.
      На шифі баба зашкодит.
      Добри керпці, гуня, пояс
      Й своє рідне Слово Боже,
      Чорти ся го всяди боят.
      Оно в житю вам поможе.
      Як вшитко будете мати,
      Помольтеся в своїй вірі,
      Яку передала мати.
      Но, лем мольтеся барз щиро.
      Вірте, Пан Біг вас почує
      І простит ваши провини.
      До ня прийдте як я ту є,
      Може возму вас в чужину.
      U10/26/I



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. І про це співаймо всім
      Хтось перлисту сльозу кине.
      Коли ввійде в святість свят,
      Хтось з колядкою полине,
      Де сестра чи, може, брат.
      Деяких уже немає,
      Бо у вічність відійшли.
      За вікном сніжинки грають
      З вітром, мов колядники.

      Хтось думками - в землю рідну,
      В хату, а її нема,
      Лине, щоб вітати гідно,
      Серце сумом обійма.
      Пригадають тата, маму,
      Що лежать серед чужих;
      Хтось затужить за горами,
      Інші скажуть: туга – гріх.

      Там батьки були щасливі,
      Бо там родились, росли,
      Там дитяча справедливість,
      Нині сплять церкви, хрести...
      Там піст постом був суворим,
      Віра на крилах несла,
      Нині в чужих руках гори,
      Церкви ліси і поля.

      Нині тиша Бога молить
      І стереже наших правд,
      Мовчать церкви, мовчать школи,
      Чужий дзвонар дзвони вкрав.
      На цвинтарях – сумні тіні,
      Душі ждуть на парастас...
      А ми, скажіть, де ми нині?
      Їдьмо – земля кличе нас.

      Відсахнімось від чужого –
      Не він паном правд святих.
      В рідній мові нам до Бога
      Треба нести молитви.
      Наші діти, наші внуки
      Хай несуть в майбутність гімн;
      Вони – наша запорука
      І про це співаймо всім.
      19.12.2010р.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Улюблений НАРОДЕ
      Ні, НАРОДЕ, ти не бідний -
      Маєш землю й мову рідну,
      В тебе - прадіди й онуки...
      Візьми все у свої руки
      І неси, неси в майбутнє,
      Повстань гордо проти трутнів,
      Що собі подібних плодять,
      Мій улюблений НАРОДЕ!
      09.11.2012р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Земля не шле більше запитань
      Здається, грає хтось в сусіда -
      Звучить бандура і трембіта
      Гучним старим "Многая літа"
      Замученому там, в Бескидах.

      Зорі розсілись і міркують:
      А звідки нині прийде літо?
      І їх думки читає вітер,
      Замислившись над тим, що чує.

      Питання ці летять по світу,
      Записані на правди квітах
      Сумної осені дощами.
      Зілля заглушене хащами...
      Земля не шле запитань більше ...

      З роками зміни прийдуть лише!
      05.06.2012р




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Про задум лемків - Введення (на лемківських говірках)
      З поколіня в поколіня
      Дід внукови гвечер гварив,
      Жеби не йшли в запомніня
      Слова лемків, гнес юж старих.
      Тото што-м чув, вам оповім.
      Послухайте того гнеска
      Як русинів з Мудрикова
      Гин за сім сьвітів понесло.
      Сотки років повтаряют
      Стари лемки ту баладу,
      Як з Бескидів в чужи краї
      Лемко ішов, правди глядав.
      Жив високо. В зьвіздах читав.
      Тоти му гварили вшитко.
      Што деси сут таки сьвіти,
      Яких і з Карпат не видко.
      Стари книги лемки брали,
      Книги сьвати і несьвати
      І на голос з них читали.
      А знали добри читати...
      Там написане про Ноя,
      Што великій шиф зрихтував.
      Прочитали тіж про Трою,
      Што через коня згинула.
      В кожній книзі кус про море -
      Вельку й безграничну воду,
      Про більши од Карпат гори,
      Про незнани їм народи...
      Як ся того начитали,
      Гварят дося: - Ходме люде.
      Взяли й пішли. Не пропали.
      Лем про тото потім буде.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Під своїм небом
      Побачити своє рідне небо
      Почути шепіт життя і мовчати
      Питаєте чи ще щось треба
      Прошу вас не треба питати

      Прецінь Новий Рік за порогом
      Пахнуть рідним мовчазні кімнати
      Прийде сусід з колядкою, з Богом
      Прийде скаже пора нам єднатись

      Пахне сіно яке приніс тато
      Поклав на стіл: Христос ся Рождає
      Пахне пиріг і кутя, що мати
      Поварила як кажуть звичаї

      Пливуть коляд рядки у кімнаті
      Подарунки ялинка і свічі
      Подивімось які ми багаті
      Продовжуймо цей батьківський звичай...
      13.01.2013р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Страждання ( тавтограма – всі слова починаються на літеру «с» )
      Солов’ї співали стрільцям серенаду.
      Сьогодні сумно стало. Сплять славні сини.
      Світле сонце спиває сік старого сАду.
      Страшний сорок сьомий – садизм сатани.

      Син серця словами старий світ сприймає.
      Спитай сестер своїх, сусідів, селян...
      Скажуть - сорок сьомий сниться, спокушає.
      Сховай сльози, сьогодні сам сильним стань.

      Сорок сьомий – рік, коли то польська влада акцією «Вісла» викинула нас з рідних земель Надсяння і Лемківщини.
      28.09.2012р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Рідне слово (сонет)
      Рідне слово тишею співає,
      Серенада осені – під вікном зими,
      Дощ сльозиться, хату оминає,
      Бо в порожній хаті нездійснені сни.

      Наше рідне слово зрозумінь шукає,
      В мріях і надіях на полях весни
      Нашого народу, котрий завмирає,
      Бо в байдужість нації вростають сини.

      Не почуте слово крізь вуха заткані,
      Незнання історії певно бруд брехні,
      Їх пора промити, та не в калабані –
      У воді цілющій, що в душі, на дні.

      Коли слово рідне стане нашим в хаті,
      Ми в обіймах світу будемо багаті.
      21.10.2010р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Різдвяні свята
      Радіють стежки і дороги.
      Ісус Христос у гості йде.
      Збереться вся рідня і з Богом
      До столу стане. Все вже є:
      Смачні вареники в кімнаті,
      Яличка теплим світлом б"є,
      На столі обрус, сіно в хаті,
      З просфоркою татусь іде...

      Сніжинки на вікно сідають.
      І веселиться вся рідня,
      Яка несла зі свого краю
      Традицію - до цього дня!
      А дітям нести її далі...






      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Я вам скажу
      Питаєте, чому мені
      Невесело на чужині?
      Чому думками досхочу
      В Надсяння рідне я лечу?
      Я вам скажу: Ось рідний Сян
      Весь час мені, мов той Йордан!
      Думками я на Дубнику*.
      Старі могили в гущаку,
      А я стою, молюся Богу,
      В надії на Його підмогу.
      Він чує мій мовчазний спів.
      Він знає суть моїх рядків.
      Різдво Христове. Рік Новий...
      Каліки ми з вини братів,
      Бо нас загнали в чужину;
      Молюся я за їх вину.
      Я не суджу братів за гріх,
      Лиш Бог один хай судить їх.
      11.01.2013р.
      *Дубник - гора в Улючі над Сяном. На ній церква дерев*яна, якій минуло 500 років. У тому селі я родився.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Святий Миколай
      Повірте, дітки, Миколаю,
      Святий - прихильник ріднокраю,
      Іде не тільки у Карпати,
      А завітає в кожну хату,
      У кожне місто і село,
      Де снігом землю занесло,
      Де білі ангели вгорі
      Засвітять зорі-ліхтарі.

      Іди ж, Святий наш Миколаю,
      Подай же дітям все, що маєш,
      Смачних цукерок повні жмені,
      Ще й копійчину до кишені,
      Буквар і книги пречудові,
      Аж міх казок на рідній мові,
      Щоб всі могли, не тільки діти,
      Ще більше рідне все любити!
      18.12.2012р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. І про це співаймо всім
      Хтось перлисту сльозу кине.
      Коли ввійде в святість свят,
      Хтось з колядкою полине,
      Де сестра чи, може, брат.
      Деяких уже немає,
      Бо у вічність відійшли.
      За вікном сніжинки грають
      З вітром, мов колядники.

      Хтось думками - в землю рідну,
      В хату, а її нема,
      Лине, щоб вітати гідно,
      Серце сумом обійма.
      Пригадають тата, маму,
      Що лежать серед чужих;
      Хтось затужить за горами,
      Інші скажуть: туга – гріх.

      Там батьки були щасливі,
      Бо там родились, росли,
      Там дитяча справедливість,
      Нині сплять церкви, хрести...
      Там піст постом був суворим,
      Віра на крилах несла,
      Нині в чужих руках гори,
      Церкви ліси і поля.

      Нині тиша Бога молить
      І стереже наших правд,
      Мовчать церкви, мовчать школи,
      Чужий дзвонар дзвони вкрав.
      На цвинтарях – сумні тіні,
      Душі ждуть на парастас...
      А ми, скажіть, де ми нині?
      Їдьмо – земля кличе нас.

      Відсахнімось від чужого –
      Не він паном правд святих.
      В рідній мові нам до Бога
      Треба нести молитви.
      Наші діти, наші внуки
      Хай несуть в майбутність гімн;
      Вони – наша запорука
      І про це співаймо всім.
      u10/84a



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Те, що я бачу
      Те, що я бачу

      Так, я пливу трошечки іншим світом.
      Який він є? Яким він завтра буде?
      Що принесе нашим онукам, дітям,
      Яким батьки малюють свої блуди?

      Я бачу те, чого не бачать очі -
      Миті в піску на історії пустині.
      Ні! Ви не ждіть. Я плакати не хочу.
      Сльози не несуть прикрас Україні.

      Народ давно відплакав свої болі.
      Розлиті сльози вже висохли давно.
      На жаль, про них нічо не чути в школі
      Де вчитель наш, лиш йому все одно.

      Знов бур'яном стелиться чужа мова.
      Заглушує відродження надій.
      А вчитель вчить про Леніна, Хрущова...
      О ні! Той вчитель діточкам не свій.

      Правди судно на тихім океані
      Не ловить зір. Не бачить берега.
      Ті, яким вірив знов брехнею п'яні,
      А інших нині - поки що нема.

      Город надій колись побачать діти,
      Правду відкриє затоптана земля,
      Щоб сталось так всім нам треба молитись
      Завжди до Бога. Ніколи до змія!
      u7/200




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Коли це буде ? (тавтограма)
      Кожна хвилина правду пише.
      Край переляканий. Терпить.
      Козак в могилі. Шабля висить.
      Калина квітне. Стрілець спить.

      Кому сказати: - Стань козаче,
      Кольори правди знов чіткі.
      Крові не треба, хай не плачуть
      Колишні наші вороги.

      Країно предків, Україно,
      Коли знов по твоїй землі
      Крокував буде батько з сином?
      Кланятися будуть змії,
      Коли-то народу святі
      Калину – символ, змінять в ВИНО?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. І таке буває
      Він відійшов, геть світ за очі.
      І оженився. Діти є.
      А повернути вже не хоче,
      щоби добро творить своє.

      Він віру батьківську відкинув,
      А мова рідна - звук пустий,
      Чужі і гроші, і родину
      Готовий в душу занести.

      Любив колись і поспівати,
      Не злазив з батькових колін.
      Казав: - Співаймо разом, тату!
      І "Ще не вмерла..." ладив він.

      Тож нісся спів по всенькій хаті.
      І кожне слово - мов магніт.
      Які ж тоді були багаті,
      А правда й віра - цілий світ...

      Так син підріс. Батьків не стало.
      А світ валютою обріс...
      І те, що батько вчив, пропало.
      Пішов мутантом під укіс.
      05.12.2012р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Сумна тиша


      Затих, мов кашель, кулемет,
      Стрільців легені не зітхають,
      Стрекоче тільки час вперед,
      Ніхто нас в купу не збирає.

      А дні сховалися в кущі,
      Говорять словом тамтих років,
      Хоч, як колись, гудуть хрущі –
      В душі моїй притих неспокій

      В свій дім вертаю, наче птах,
      Душі і тілу там-то мило,
      Сховаю зір свій у кущах,
      Де кулемети говорили
      05.06.2008р. – 02.2010р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Будьмо разом




      Над горами зірки висять.

      З за Маґури зійшов місяць.

      Всюди тихо, бо і вовки вже не виють.

      З хат тепло спішить Різдвяне.

      Воно таке, як над Сяном .

      Всім говорить, що розпочалась велия.



      Глянь, вітають Бога – Сина

      Надсяння і Лемківщина.

      Ті самі коляди у світ несе вітер...

      Те, що від батьків почули

      -Пам’ятають! Не забули!

      В рідній мові колядують наші діти.



      Ось вам рідненькі Карпати

      З чужини буду кланятись.

      При святочному столі моя родина...

      „Рождество...” і „Бог предвічний...”

      Також в чужині є вічні.

      Я є впевнений, що ми вже не загинем.



      Хай звучить карпатська мова!

      Вона наша, теж чудова!

      З нею жили всі наші предки – русини.

      Говорили і співали.

      Власне тому не пропали!

      Пропадуть всі ті, що своїх предків кинуть.

      05.01.2010р.








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. З Новим Роком
      З Новоріччям, Україно,
      Привітай Святу Дитину
      Так, як рідних маму й тата
      У своїй, у рідній хаті.

      З Новоріччям, рідний краю,
      З чужини тобі бажаю -
      Стань із Богом, будь щасливим,
      Щирим, добрим, справедливим.

      З Новоріччям, мій народе,
      Подолаєм перешкоди,
      А в Дніпрі, мов у Йордані,
      Згинуть всі діла погані.

      З Новоріччям, добрі люди,
      Хай в серцях вам тепло буде,
      Гнів і смуток хай тікає,
      Місце їм не в нашім краї.

      З Новоріччям, Сянік*, Улюч**,
      Бачу вас у снах і чую,
      Поспішаю до молитви,
      Там в спочинку предків видно.

      *Сянік - місто на пограниччі Надсяння і Лемківщини
      ** Улюч - Село над Сяном, де я родився



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Щастя
      Яке то щастя правду пити
      Із чаші віри та надії,
      Уміти недругів любити,
      Батьків своїх здійснити мрії.

      Яке то щастя - йти із Богом,
      Коли тяжить прожита осінь,
      Гріховне листя на дорогах,
      Мов покаяння наше просить.

      Яке то щастя нині жити
      Під чистим небом України,
      Де сонце правди в очі світить,
      В пошані рідна мова лине.

      Яке то щастя - в ріднім краю
      Прихід вітати Бога – Сина,
      Коли усі Його вітають,
      І перед Ним лиш - на колінах.

      Яке то щастя - вірно знати,
      Що ти батьків своїх є сином,
      І рідний край повік кохати,
      А край цей рідний - Україна.

      Тому то щастя, яке маєш,
      Цінуй, як святість Богом дану;
      Вимолюй в Бога - хай єднає
      Всіх нас від Дону аж до Сяну.
      26.12.2008р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Спів душі

      Чую душі мовчазний спів
      Чую як життя грає
      Правдою Божих колосків
      Які людей спасають

      Виловлюю суть тихих слів
      І в серце їх вкидаю
      Там буду кров’ю правди грів
      Дививсь як доростають


      Тоді коли вже доростуть
      Між людей їх розкину
      Хай ті почують їхню суть
      Хоронять від загину

      Я впевнений колись збагнуть
      З молитвою полинуть
      І зрозуміння принесуть
      У край наш в Україну.
      12.08.2008р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Є як є
      Лихо не спить а всі щасливі
      Погасли зірки за межами
      Свій хліб росте на своїй ниві
      Знов чути рідне слово мами

      Сестра сестрі не заздрить вроди
      Брат брату руку подає
      Живемо як вільні народи
      А в хаті чомусь є як є

      Інші спішать а ми все з заду
      Гілка історії зупиняє
      І нові ставить барикади
      На яких сидить крук і грає.
      09.07.2008р.





      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    99. Проминання
      Глянь! Мрії сідають.
      Минуле їм грає
      І співає час...
      Погасли надії,
      Бо той, хто їх сіяв
      Відійшов від нас.

      І тихне незнане
      Не діждавшись рана
      В кімнаті своїй,
      Де вікна закриті,
      Шиби не помиті,
      А на зовні гній...

      Знай про це дитино,
      Що роки проминуть.
      Відійде життя...
      Будемо без тіла...
      А мрії на крилах
      Понесе душа.
      20.06.2008р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Все таки іду

      До ваших правд доріг шукаю
      Іду думками не почутий
      Сьогодні мене оминають
      Всі ті які ідуть на скрути
      Мої запитання глухими
      Хоч голосно своє співаю
      Я з простих слів шию килими
      Яких поети не приймають
      Вони мене не розуміють
      Бо в мене батьків моїх мова
      Той наголос який я сію
      Чужій для Києва і Львова
      Бо він де хоче там сідає
      Бо він з Лемківщини з Надсяння
      Серед своїх він місце має
      Нема проблеми в них з читанням
      Вчені читати слів не вміють
      Бо в них є мудрість старовіра
      Який лиш себе розуміє
      В таких як я бачить лиш діри.
      29.03.2008р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Сучасність
      БудувАти силу на словАх
      А у снАх вимрІяти їй вЕлич
      Світлом прАвди значИти їй шлЯх
      Не боЯтись вІрити в ангЕлів.

      Теплим зОром мІряти їЇ
      МолитвАми захищати дИво
      ВиростАти поки молодІ
      Рости скОро поки нетерпелИві.

      Правда вкрИта хмарами брехнІ
      Які нЕсе поляканий вІтер
      Тихнуть дІти правди голоднІ
      І питАють де правдивий вчИтель.
      20.02.2008р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Ні, ти того не памяташ
      А памяташ, як колиси
      Билисме молоди?
      Як над нами місяц висив,
      І за нами ходив?

      А памяташ, як сме ішли
      Од села до села...?
      Гори несли наши пісні.
      Як било весело!

      Або товдиль. Веснов, зрана
      Співав жайворонок...
      В тамтім році нас вигнао
      У світ, як ворони...

      Ні. Ти того не памяташ,
      Бо тя там не било.
      Спитай маму, спитай тата
      Як нас вивозили.

      Вони добрі памятают.
      Нигда не забудут,
      Як то їх з рідного краю
      Вишмарили люди.

      Вишмарили по долинах,
      Штоб ми там пропали.
      Штоби нашу Лемківщину
      Вони для ся взяли.

      Спитай бабцю, спитай діда
      Про рік сорок семий.
      Они тобі оповідят
      Житя картку темну.

      Гнес ничого ся не боят.
      Юж не хцут мовчати.
      І хоц юж над гробом стоят
      Готови вертати.

      До лісів, што колись няньо
      Миж горами садив.
      Думав, што колиси Ваньо
      Буде з того радий.

      Не дочекав. Взяли поле.
      Його ліси взяли.
      І в чужину, майже голим
      З Карпат го прогнали.

      Хоц не забил він ничого
      По роках тількоси,
      Кус заплаче, гварит з Богом,
      І трохи го носит.

      Бо не годен так забити
      Гори, ліси, поле...
      Вшитко мусів там лишити.
      Ой, коле го, коле.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    103. Бути
      Влітати
      В Карпати
      Шукати
      Де тато
      Родились і рослИ
      Над СЯном
      ВеснЯним
      Вже рАнок
      РосАми
      Співа молитвИ

      Там жити
      Молитись
      Любити
      Тужити
      Не перестАну
      Вертаю
      Бо знаю
      Чекають
      На краю
      Думки веснЯні
      08.02.2008р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Тиха молитва
      Леоніди вимінялись
      Ми біди боялись
      Питали чи жовто-синій
      Буде в Україні
      Хто зна які то прапори
      Принесуть Віктори
      Та чи жити краще буде
      Роздумують люди
      Якщо підемо на Захід
      Загрозою ляхи
      А, як будем, осполі -
      Знову візьмуть москалі.
      Підскажи нам Всемогучій
      Де до правди ключі
      Щоб „брати” не поділили
      Нас знова на Збручі.
      11.11.2004р



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Січень
      Розлився січень
      По всіх площинах
      Нового Року
      Дарить кому що
      А то снігу підкине
      Щоб діти погрались
      А то кригами
      Замостить
      Ріки і потоки
      Дерева інею
      Прикрасить у ранці
      Морозовим вітром
      Помалює лиця
      День скоро минає
      А ніч не спішить
      А лютий
      Вже з далека
      Руку подає
      Мороз обіцяє
      То зима
      Білою хустиною
      Гріє сади
      Щоб могли
      Діждати весни
      Яка прийде
      Незабаром
      І засіє
      Вимріяні квіти
      На лицях світа.
      09.01.2007р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. +++

      Всі Роки
      Потоком
      Пливуть

      Їх Сила
      На крилах
      Летить

      До Бога
      Дороги
      Ведуть

      То й Слово
      Чудово
      Звучить
      01.01.2008р.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    107. Zaraz święta

      Dzieci stoją przy oknie

      Słychać szepty w oborze

      Nieproszony nie moknie

      Szczęść Boże!



      Pierwsza gwiazdka na niebie

      Cicho czysto na dworze

      Jest nakrycie dla ciebie

      Szczęść Boże!



      Sąsiad już się nie gniewa

      I w potrzebie pomoże

      Świat kolędy już śpiewa

      Szczęść Boże!



      Zakończone adwentem

      Moje oczekiwanie

      W mojej duszy już święto

      Wejdź Panie.



      Stół jest pełen pyszności

      Posprzątane mieszkanie

      Jezu bądź moim gościem

      Wejdź Panie!




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Нинішні думання
      Вогню надії не зупинить
      Буря брехні і вітрів злочин.
      Камінь, якого Сизиф точить
      Не здушить овочів калини.
      Піднята, народ поєднає.
      Збагнена правда стане квітом.
      Нам соромитись перед світом
      Причин ніяких вже немає.
      З часом і віра в нас дозріє.
      І добро брата, нашім стане.
      Бог, який скинув з нас кайдани
      Добро в усіх серцях засіє.
      Лиш сестро, брате - будьмо разом!
      Промиймо руки наші й очі,
      Бо бруд і темрява торочить
      Серця і край, наче зараза.
      В бруді блоха й воша щаслива
      Ми люди а не паразити
      Попробуймо як люди жити
      Просімо в Бога справедливість.
      05.12.2007р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Іду в минуле
      Так. Я влітаю в світ дитячий
      Де все було таке просте
      І все що своїм зором бачив
      Тулив душею мов святе

      Правди батьків моїми стали
      Їхнє слово хлібом життя
      Воно минуле розсівало
      Щоб зберегти від забуття

      Вертаю в пам’ять. Там їй святість
      Виловлюю кожного дня...
      Ох, як батьки були багаті
      Любов’ю лиш до СВОГО Я

      Історія роками писана
      Вона є книжкою життя
      Молитва в кожний вечір, рано
      Правд стерегла від забуття

      Тому так любо там влітаю
      В землю батьків в рідне село
      З того що бачу я читаю
      Все те що є і що було.

      Що прочитав я вам співаю
      Може де хто почує спів
      Сина з Закерзонського Краю
      Який своє так полюбив.
      04.12.2007р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. ставати і творити
      чи нам боятися
      ставати проти
      поганих дій
      топтаних надій
      коли брехливий змій
      минулого гріх
      сіє
      а мудрі вчинки німіють
      бо їх
      творить свій
      щоденним хлібом
      як в молитві
      такий то вчинок
      йде в болото
      а правда й світло
      пропадає
      на стежках
      які ведуть нас
      в наше майбуття

      ні
      нам не боятися
      гордості брата
      ні плутанини
      слів його
      незабаром
      на них ржа сяде
      як на меч ката
      і замовкнуть вони
      а ти
      надіє моя
      не проклята
      будеш жити
      своїм життям
      в обіймах
      нового вже нині
      вільного світа
      який співати тобі готов
      МНОГАЯ ЛІТА!
      23.11.2007Р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Юлько верне (поема на лемківських говірках. ІІ частина )
      Отец, якби зрозуміли,
      Што си думат коник сивий.
      Покивали не молодв юж головов
      І так до коника повів:
      - Ти є кін, а я чоловік.
      Тішся коне, жес не вордився коровов.

      - Чоловіче, чоловіче.
      - Хтів бис жебим іщи ричав
      І що рана хтів бис іщи ня доїти.
      Але, але, коню - друже,
      Сам знаш як тя люблю дуже.
      Але що там. Віо конику. Треба іти.

      Отця привітала їмусть,
      Коникови дала сіна.
      Їмусть тепла, до змерзненого ся тулит.
      Отец зїв. Напився вина.
      -Що за зима , що за зима.
      Рад би знати як ся чує малий Юлик.

      З охрещеним місяц, рочок.
      Юж сам входит на горбочок.
      Всьо, що видит в руки бере, тата питат.
      Тато вшитко му повідат,
      Думат вести го до жида.
      Бо жид мудрий. Навчит Юля як ся читат.

      Коли Юль мав десят років,
      Клима мучив юж неспокій.
      Юль мудрішшій ниж “Климиха” разом з Климом
      Зна писати і читати.
      Знає дні, місяці, свята.
      Знає чом ся небо сварит коли гримит.

      Ще кус підріс, гварит тихо
      Він до клима і “Климихи”
      -Пустьте тату, пустьте мамо, я в світ піду.
      Я не буду сіяв зерна.
      Мамо, тоту, - пустьте, верну
      Поки заспівают отец панахиду.

      - Юльку, ти нас хцеш лишити?
      - Як ми сами будем жити?
      Плаче мати до подолка слези їмат.
      - Юльку, сину, бій ся Бога,
      - Не лишай свого порога.
      Тато хворий, а ту сину іде зима.

      Дармо мама , тато просит.
      Юль не слухат. Його носит.
      Хце йти там, де ноги несут, а Бог веде.
      Зморщив лице милосерні.
      -Ой не плачте, я ту верну
      Та лем товдиль як ту пахти буде медом.

      Непомогли слези мами.
      Вона не спит юж ночами.
      Просит Бога щоб залишив Юлька в хижи.
      Юль не чеє і не бачит
      Як старенька мати плаче.
      Він хце іти, бо він читав о Парижі.

      Так і зійшов з гір в долину,
      Своє рідне гніздо кинув.
      Як відходив то ся навіть не відвернув,
      Щоб слез вітців не видіти.
      Вес час гварит, треба іти...
      Не плач мамо, не плач тату, я ту верну.

      Ішов Юлько до вечера.
      По дорозі слези втерав,
      Што му личком, якби струги дощу плили.
      І хтів іти і вертати,
      Шкода мами, шкода тата.
      Думат, як без нього вони будут жити?

      Сонце на горах сідало.
      Так і він ся спер о скалу.
      Хотів ногам дати хоц кус відпочити.
      Вкусив хліба разового,
      Зітхнув і погварив з Богом.
      Кус подумав,. Але що там, треба іти.

      Вечір ся на гори кладе.
      Здримнув би ся лем нема де.
      Став моркотним і му ся не як зробило.
      До села іщи далеко,
      Думат, ляжу під смереком,
      Кус ся здримну, та хоц кус відпочне тіло.

      З-за галузи звізди світят.
      З-за гір вийшов повний місяц.
      А Юль лежиті якось не годен спати.
      Ні, не боїться нічого,
      Добре зна, коли є з Богом,
      То нич му ся не повинно товдиль стати.

      Якос приснув під звіздами
      Снит му ся же між хмарами
      Собі літат як той орел барз високо.
      Снит му ся, же вшитко видит,
      Гори, море і Бескиди.
      З високости вшитко тішит його око.

      Юль ся збудив. Протяг кости.
      Смотрит, хтоси іде в гості.
      Кус ся боїт. “З нами Бог...” до ся повідат.
      Волос їжится як стерня.
      Смотрит а ту мале серня.
      А він думав, же то іде якас біда.

      Кличе серня на бесіду.
      Серня стоїт і не іде.
      Ой не менше воно боїтся від нього.
      -Нехцеш іти, лем стояти,
      То си стій. Я буду спати.
      Заран чекат ня в світ далека дорога.

      І зас приснув. Крас сон має.
      Снит му ся, на гуслях грає
      Штос такого, што ся вшиткім барз подобат.
      Купа люди смотрит, слухат.
      Граня трафлят їм до вуха.
      Але грає, але співат та хвороба...

      При нім його шапка стара,
      А в ній франи і дуляри.
      Люди мечут, а він тягне смик і співат.
      Боже, сам ся з себе тішу.
      Як то добрі жем ту прийшов...
      Я ту граю, а в нас в селі хібаль жнива.

      Тато з мамов топчут стерня
      І думают, коли верну.
      Юлько в сні, в великім місті ся не сміє.
      І ся збудив. І заплакав.
      Жаль му мами, жаль му тата.
      - Сходит сонце, лиш воно ня не загріє.

      Юлько сів. Зїв скибку хліба.
      - Жаль родичів. Верну хибаль
      І поможу їм зібрати з поля збіжжя.
      Звезу ярец і пшеницу,
      Товдиль піду за границу.
      Хто зна, може дійду до Парижа?

      Там в Парижі в місті велькім
      Носят мешти, носят шельки.
      Вшитко файне, лем не гварит никт по-руски.
      Я там волю своє село
      Де хоц бідно а весело.
      Волю керпці, но і сподні на мотузку.

      Ту мі співат жайворонок.
      Ту своя літат ворона.
      Тота земля пахне потом моїх дідів.
      Ту хоц бим і не мав хати
      То я все буду багатий.
      Святий Боже позволь вернути в Бескиди!

      Дай клякнути під капличков,
      Дай слезами вмити личко.
      Позволь п*ястуком ся бити в свої груди.
      Прость мі Боже гріхи мої.
      Дай жити у правді Твоїй.
      А не як той син, што колись зблудив.

      Ту я в себе. Всьо ня тішит.
      Што мі там пінязи мішок.
      За границев вшитко інше і хоц яке.
      Там пес гавкат як каліка.
      Муха кусат а не бзикат.
      Ту ядлівці, ту смереки. А там кряки.

      Мавєм іти, а не піду.
      Жаль кинути крас Бескиди,
      Жаль кинути своє гніздо. НЕ ПОКИНУ!
      Зроблю так, як ті лелеки,
      Што вертают все з далека.
      Я теж верну в свою рідну ЛЕМКІВЩИНУ!!!




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    112. *** *** ***
      ja nie czytałem brudnych ksiąg
      nie trułem się głupotą
      uwierzcie nie mam brudnych rąk
      lecz męczy mnie słów krwotok

      idąc pod górę patrzę w dół
      gdzie będę musiał wracać
      na wyobraźni pełnej kół
      gdzie trwa mordercza praca

      ja wierzę w jutro pełne snów
      bo płonie ogień wiary
      lecz popiół do czyszczenia głów
      być może już za stary

      biorę co mi daruje Bóg
      a On nie daje mało
      czy ponad siły moich nóg
      jest nosić własne ciało



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Smutek

      Widać wakat był w niebie
      Drogi mały Marcinie
      Bóg powołał tam ciebie
      Żal zostawił w rodzinie

      Płacze tatuś mamusia
      I dziadkowie są w smutku
      Tyś do nieba iść musiał
      Chociaż taki malutki

      Tam wśród grona aniołów
      Będziesz uczył się latać
      By zlatywać do dołu
      I tu czuwać nad bratem

      Ty kochany Marcinie
      Ze swą duszą nie dużą
      Pozostaniesz w rodzinie
      Pąkiem wiosennej róży

      Żegnaj dziecię miłości
      Żegnaj duszo bez skazy
      Nie przyniosłaś radości
      Tylko smutek na twarze.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    114. *** *** ***
      Dziś świat wie
      skąd się wziąłeś
      Ty byłeś człowiekiem Boga
      Nigdy się nie potknąłeś
      O kamień na swoich drogach

      Ty grzmiałeś
      gdy świat się burzył
      Ty rozpędzałeś chmury
      Tyś swemu Bogu służył
      Dźwigając swoje purpury

      Dzisiaj kiedy Cię nie ma
      Tysiące pytań się rodzi
      Jaki będzie poemat
      Dla Tego który odchodzi

      Odchodzi by służyć Bogu
      Na łonie też swojej wiary
      Lecz czy tak myśli ogół
      Który niósł Twoje sztandary

      Dzisiaj się chyba nie dowiem
      Kto przyjmie po Tobie fotel
      Czy będzie to mądry człowiek
      Czy będzie miał myśli złote

      Czy będzie Twoim śladem
      Przemierzał kontynenty
      I światło niósł jak Aladyn
      Czy też omijał zakręty ?



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Наша весна
      Весна говорить
      Майбутнім днем,
      І шлях нам творить -
      По ньому йдем.

      Якщо ми вірим
      В весняний жест,
      То добре знаєм
      Христос Воскрес!

      Вести нас буде
      Через життя -
      І стануть люди,
      І скажуть "Я".

      Все те що маєм
      Дарує Бог,
      Він нас кохає,
      Він Наш Острог.

      Тому приймаймо
      Що Він дає -
      Чуже шануймо...
      Славім своє.

      Славімо Бога
      В Словах батьків
      Твоя дорога
      Не лічить днів.
      10.04.2007р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Братам полякам


      Rozumiem. To nie wasza wina.
      To zbrodnie dziadów i pradziadów.
      Dziś, gdy jest wolna Ukraina
      Tam wciąż szukacie swoich śladów.

      To ojcowizna, tak jak Niemców ,
      Których wygnano z Ziem Zachodnich.
      Pamięć wciąż pozostaje w sercu
      Pamięci tej jesteście głodni.

      Krew ojca, brata, czy sąsiada
      Wciąż pozostanie krwią niezmytą.
      I o niej będą opowiadać.
      A gdzie przyczyna? Po co pytać?

      A warto zajrzeć do historii
      Pisanej prawdą nie mitami.
      Pisanej w ciszy nie w euforii.
      .Popartej żywymi faktami.

      Powiedzmy innym kto i komu
      Rujnował domy, cerkwie, krzyże...?
      Wszedł nieproszony do ich domu?
      Kto nad Rusinem chciał być wyżej?

      Kto jego duszę chciał zniewolić?
      To ręka polska , styl łaciński...
      Ja wiem , że to może zaboleć.
      Tak myśli naród ukraiński.
      Lipiec 2004r.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    117. ***
      Боятися світла
      Боятися ночі
      -Хочеш? –Не хочу!

      Боятися Правди
      Боятись Брехні
      -Хочеш? –Ні!

      Скажи кого хочеш
      На своїх дорогах?
      -БОГА!!!
      26.12.2006р.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Вірш на лемківській говірці
      Колись лемки мандрували
      Не лем по Карпатах...
      Про них кругом вшитки знали,
      Гварили багато.

      Повідали там в Криници,
      Перед Франц-Йосифом,
      Як то лемки за границу
      Поплинули шифом.

      Ой, далеко поплинули,
      За воду велику.
      Товдиль може ще нечули
      Нич про Гамерику

      Мож гнес вам кус оповім,
      Так як мі гварили -
      Як то предкам з Мудрикова
      Виростали крила.

      Мудриково - вельке село
      Гин в наших Карпатах.
      Люди жили там весело
      І то не лем в сьвата.

      Колись старий лемко гварив
      Й плакав як дитина,
      Як то поляк го вишмарив
      З його Лемківщини.

      Старий лемко за горами
      Плакати все буде:
      Гори снять му ся ночами,
      ВІн їх незабуде.

      Мав там вшитко жеби жити:
      Церков, школу, поле...
      І не думав він лишити
      Својх гір николи !

      Ту їм ночев місяць світив,
      Як ішов зі Сходу;
      Ту родилися їм діти,
      Як були молоди.

      Ту женилися, вмирали,
      Бо ту били в себе.
      Вшитко своє всі кохали
      Не менше, ниж небо.

      Прийшла весна. Всі йшли в поле
      Обробляти ниву.
      Лем де яки діти в школи
      (Й шкіл не дуже било).

      Гнес син лемка на чужині
      Лемком лем від сьвата...
      Раз на рік јде до Ждині,
      Товдиль, коли Ватра.

      Іщи кус а лемковята
      Станут чужинцями:
      Мало котре запамятат,
      Де є гніздо мами.

      Бортак лемка як чорт кусит,
      Щоб звик до чужини.
      І відтігат го від Руси,
      Тобто, Украјни

      А то му історю пише
      На лемківскій мові,
      Хвалит лемка же залишив
      Гори полякови

      Землю, ліси нам забрали
      Охрещени брати.
      Хцеме би нам єй віддали,
      Лем не хцут віддати.

      В Мудрикові з старой церкви
      Вельку баню зняли,
      Щоб лемківски сліди стерти,
      Щоб наше пропало.

      Наши церкви пропадают,
      Пропадут цвентари,
      Сліди наши затирают
      Нинішні варвари!..



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Самооцінка: 6