ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Шляхтич (1946) / Вірші

 Іду в минуле
Так. Я влітаю в світ дитячий
Де все було таке просте
І все що своїм зором бачив
Тулив душею мов святе

Правди батьків моїми стали
Їхнє слово хлібом життя
Воно минуле розсівало
Щоб зберегти від забуття

Вертаю в пам’ять. Там їй святість
Виловлюю кожного дня...
Ох, як батьки були багаті
Любов’ю лиш до СВОГО Я

Історія роками писана
Вона є книжкою життя
Молитва в кожний вечір, рано
Правд стерегла від забуття

Тому так любо там влітаю
В землю батьків в рідне село
З того що бачу я читаю
Все те що є і що було.

Що прочитав я вам співаю
Може де хто почує спів
Сина з Закерзонського Краю
Який своє так полюбив.
04.12.2007р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-05 18:40:32
Переглядів сторінки твору 5048
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.834 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.06.10 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 18:52:22 ]
Чую, пане Василю, ваш тужливий спів і плач за втраченою Батьківщиною. Слова ваші крають серце і не дають забути ту розправу над вашими (і нашими) земляками, які всього лиш хотіли жити на своїй, Богом даній, землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 19:10:45 ]
Дякую Вам за слово, Пане Валентине.Втрата РІДНОГО і любов до всього, що РІДНЕ допомагають мені іти в майбуття з вірою, що Всемогучій все бачить і чує. Колись Він подарує кожному те, чого йому треба. Я вірю в це. Хай Вам щастить, Пане Валентине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:11:27 ]
Нам, пане Василю, тут в Україні кричати треба: "Люби все своє рідне"! Так тяжко багатьх покалічила система, що люди цуралися свого імені, роду, мови... Так було легше фізично вижити. Хто не корився, того ламали, вбивали, душили як тільки могли. А нині, захопивши засоби масової інформації та основні засоби (промисловість, банківську систему тощо), навязують різноманітними політичними та інформаційними технологіями космополітизм під прикриттям євроінтеграції та глобалізації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-06 10:58:29 ]
Доброго дня, пане Василю!
Мені все ж таки здається, що політика політикою, а поезія поезією. Вона має свої закони. Ви ж не плакати перевиборчі пишете про те, як треба любити Батьківщину? А якщо це не плакати, а поезія, то, прошу пана, чому Ви не поцікавитесь десь у літературі, що таке, наприклад, хорей і чим він відрізняється від ямба. Свою основну професію люди опановують в навчанні, а до поезії чи мистецтва хіба можна ставитись так зневажливо?
Перепрошую, пишу для діалогу, а не для того, щоб чимось образити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:16:46 ]
Доброго вечора Вам, Пані Ларисо.Я перечитав тричі Ваш коментар і повірте, прошу, що не дуже зрозумів.Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини? Чому, власне ВИ, так вважаєте? На якій підставі Ви пишете, що я не ціуавлюся, чи теж не знаю, що це таке ХОРЕЙ чи ЯМБ і чим вони від себе відрізняються. Це правда, що я не зачислив ні одного уроку з української мови а мову вивчив власне через читання власне української літератури. А наголос класти на першій чи другий склад, поясніть, прошу, яке це має відношення до моїх, вижче вилитих думок? Дорога Пані Ларисо. В мене є багато видань колишніх "нашіх" радянських поетів. Вони по факультетах, наголоси в їх творах "положені " там де треба, тільки кому вони писані? Хто їх читає"? Знаю, що в моїх рядках є ще багато помилок. Знаю, що наголос не завжди там, де треба.Тільки уявіть собі, що Надсяння, Лемківщина чи Підляшшя "мають" свої наголоси і вони не завжди сідають на ті склади того самого слова в Київщині, Полтащині чи Харківщині. Колись я зустрівся з одним свідомим українцем родом з Волині. він нагадав свої молоді роки, теплі літні вечори і ночі і літаючі над головами КАЖАНИ. Я йому говорю, що "в нас" на них говорили ЛИЛИК. Він мені на це, що це не по - українски, бо і Шевченко писав, що "костокрилий кажан перелітає". А я йому на це, що "попід деревами шниряли без шуму чорні лилики". Так писав Іван Франко. Чи він не українець, я тоді запитав його. Він замовк. все стало "ясне", або зрозуміле. Дякую за увагу. З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:37:51 ]
Регочуть русалки, - їм лилики й п*явки лоскочуть побабчені перса і виї, а ризи подерті й розідрані шати волочить заюшений вітер.(В.Бендюг "Бердиш").
Пане Василю, мова не про слова і їх значення. Лилики є у "Словарі..." Грінченка, про них згадували інші класики, на Поділлі також кажанів називають лиликами. Багатьом людям незвичними є ваші наголоси. Поки я не зясував, що ви з Польщі, то теж не розумів їх. Тим, хто й надалі вважає їх не правильними, пропоную присвятити один вечір читання творів Івана Франка та ознайомитися з наголосами у польській мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 11:34:48 ]
Шановний пане Василю, я боялась, щоб Ви не образились, але боюсь, що таки це є. Справа ж не в наголосах. Вірніше не тільки в наголосах. Справа, у ритмі віршу, а так, певно і у Вашому світогляді. Бачите, я говорю про граматику, а Ви натомість пишете мені "Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини?". Мені лишається тільки розвести руками.
До речі, щоб Ви знали, я напівполька-напівчешка по батькові. Мій дід з Варшави родом. Я трошки знаю чеську мову і вона мені дуже подобається. А всі ті "лилики" мені загалі дуже подобаються, як і деякі особливості західних діалектів. Дуже любила з дитинства книжки Кобринської, Кобилянської, казки про песиголовців та опришків.
Я, певно, не повинна була робити Вам зауваження, раз Ви їх не потребуєте. Хочу додати, що зробила їх лише тому, що Ви ставитесь то своїх текстів як до поезій, тому, гадаю, і я маю право ТАК до них поставитись. Тобто маю право шукати в них ознаки поетичного твору. На жаль, можливості спілкування в рамках коментарів трошки обмежені, в тому числі обмежені моїм власним часом, тому, якщо б Ви цікавилися теорією, я могла би щось написати Вам з цього приводу у вільний час в листі. Перепрошую, аж ніяк не хочу завдавати Вам якихось негативних емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 13:37:46 ]
Доброго дня Вам, Пані Ларисо!
Повірте, прошу, що був момент читаючи Ваші слова у першому коментарі до того мого "вірша", заболіло мене. Я так багато про Вас читав...Читав багато Вашіх віршів і думок. Мені здавалося, що наші напрями мають вспільний епіцентр. Лиш, коли прочитав той першій Ваш коментар до моїх "думок" якісь сумніви зродились, яких ніяк мені було прийняти. Все таки згадка про болі залишається, хоч самі вони проминають. Я стільки разів просив о допомогу...
А була вона, яка була. Перепрошую, якщо не зрозумів я Вашої світлої поради. Буду дуже вдячний, коли захочете поспілкуватись зі мною емейлем, якого напевно знайдете. Вдячний Вам за слово. З повагою Василь Шляхтич.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 17:38:50 ]
Ось і славно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:32:28 ]
:))
Пане Валентине, не розслаблюйтесь. Я Вам також якось напишу якесь запитаннячко про Хмельницький або про село Головчинці між Меджибожем та Летичівом... Чи живі ще там старі мури?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:51:25 ]
Добрий вечір, пані Ларисо! Мури живі та ще й відроджуються. Останній раз був там десь рік тому у жіночому монастирі(навіть обідав). А було це з приводу приїзду митрополита київського і всієї україни Володимира на свою батьківщину і у церкву де його (під час німецької окупації) охрестили. Пишна кавалькада, смачний обід (хоча й пісний, але з хорошим вином), різношерста свита... Поруч - колишній дитбудинок... Чи не він?... Там збираються (вже виділені кошти і грантівські є) зробити буд.відпочинку сімейного типу для дітей з вадами розвитку. Памятаєте джерело? Тепер воне святе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:07:32 ]
Дякую, Валентине. Батько мій там виріс. Я там була в свої 12 років, з ним їздила, родичів шукали. Він народився у Хмельницькому.