Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Бур'ян (1951)
Своє життя на "до" і "після"
Я принципово не ділю.
Злилися в ньому сльози й пісня.
Таким як є, його люблю!


Інфо
* Народний рейтинг 4.826 / 5.47
* Рейтинг "Майстерень": 4.604 / 5.43
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Переглядів сторінки автора: 22315
Дата реєстрації: 2012-07-18 19:17:59
Школа та стилі: Київська школа
У кого навчаюсь: Ліна Костенко, Василь Симоненко
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.08.03 11:21
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Сонцеворот
Вже й по весні! Кульбаба одцвіта
І хилить сиву голову на трави.
А Божий день мольберта розгорта
І дощ малює в сонячній оправі.
Та й солов'ям урвалися пісні -
Наспіли птахам клопоти родинні,
Лиш де-не-де ще зойки голосні
Палким відлунком виснуть на калині.
Якраз добіг межі сонцеворот -
Незрима грань небесного порядку.
В зеніті літа тягне на курорт,
А сонце знову верне на колядку!
Мандрує так від літа й до зими,
А потім знову, від зими й до літа.
Який би день не був за ворітьми,
Він вже не раз тут милувався світом.
Одвічний рух космічних величин -
Усе в свій час і строго по закону.
Первинний, кажуть, вибух на почин
Таку спричинив дію загадкову.
І в тій безмежній величі стихій,
В чіткому ритмі сонячних галактик,
Як виклик випадковості крихкій,
Земного раю витворився клаптик.
Блажен той рай, хоч інколи й жорстокий,
І жити в нім шкідливо без меча.
Мільйон епох там вирував неспокій,
Та й нині він так само докуча!
Тому й кортить малесенького дива -
Галузки щастя в оберемку зла,
Щоб вітер віяв і шуміла злива,
І щоб кульбаба навесні цвіла!
28.07.15р.