Усі коментарі - Нікі Торн - Поетичні майстерні

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-01 03:45:41 ],
на сторінці поезії ""... в Росії вечори."" Семенко Вячеслав

Надзвичайно.
Все ж таки не весь генофонд знищено, якщо Такі Нащадки.

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-01 12:50:48 ],
на сторінці поезії "Зустріч" Семенко Вячеслав

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-04 22:17:16 ],
на сторінці поезії "Про жінку" Могилко Сергій

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-04 23:23:38 ],
на сторінці поезії "Про жінку" Могилко Сергій

Oops
Юрію, вибачайте. "Хто" мені спершу прочиталося як "що" чомусь. То ж треба, як одне недобачене слово перевертає весь зміст з ніг на голову 8-) Червонію...
Той Ваш коментар - супер.

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-04 23:36:14 ],
на сторінці поезії "Про жінку" Могилко Сергій

Oops
Юрію, вибачайте. "Хто" мені спершу прочиталося як "що" чомусь. То ж треба, як одне недобачене слово перевертає весь зміст з ніг на голову 8-) Червонію...
Той Ваш коментар - супер.

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-05 16:41:05 ],
на сторінці поезії "Про жінку" Могилко Сергій

Канада, США - ні, я не там, я тут :)

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-05 17:55:58 ],
на сторінці поезії "Королівські лови" Осадко Ганна

Вибачте, п. Василю, але тепер точно не втримаюсь. Це повний маразм, а не коментар.

Коментатор Нікі Торн, [ 2006-12-07 17:50:54 ],
на сторінці поезії "Прозріння" Меленчук Мирослава

Дякую! Нічого подібного ще не бачила. Просто шерсть дибки стає. Так передати ті відчуття.. Такий синкретизм, глибина, а "Бачу ... трі-по-тять" - просто вершина. Вічне життя, людяність, теплота....

Коментатор Нікі Торн, [ 2007-02-01 00:56:43 ],
на сторінці твору "***" Пиріг Ірина

Вітаю, п. Ірино! Ваша поезія - як промінчик взимку.

...Тризубий Стас - від 29 січня ц.р. вже не пише :(

Коментатор Нікі Торн, [ 2007-02-07 16:20:20 ],
на сторінці поезії "Розмова з Євою за філіжанкою кави в барі "Едвін"" Осадко Ганна

Клас.
Знаєте, пригадався ось цей віршик про Лесю - ніби паралельна реальність. "Інший" світ, де все склалося інакше - нема ні "Одержимої", ні "Адвоката Мартіана", ні "Лісової пісні", нічого, - але всі живі і нормально щасливі...
Вічна ділема, вибір. Але, мабуть, справжній поет не має того вибору? Хоча ні, також має. Згадати хоча би славного Тичину, від чийого кларнету зрештою лиш "помальована дудка зосталась"... Але там уже нічого до діла з жінками :(

Коментатор Нікі Торн, [ 2007-02-07 17:04:59 ],
на сторінці поезії "Розмова з Євою за філіжанкою кави в барі "Едвін"" Осадко Ганна

тобто "пофарбована [дудка]"

Коментатор Нікі Торн, [ 2007-07-11 01:22:54 ],
на сторінці поезії "Дубно.Ніч.В котрий раз..." Семенко Вячеслав

Така глибина - під модерною структурою, в котрій є місце для високої трагічності (але не для слабкої сентиментальної безнадії, бо це справжній high modernism) - проступають якісь давні вічні архетипи - національні в тому числі. Куди там пост-модерну. Заторкуються якісь глибинні асоціації - настільки глибинні, що їх майже неможливо переплавити в звичні й домашні :) вербальні думки. Добре, якщо вдається схопити хоча би краєчок такої асоціації - якесь напівзабуте відчуття, чи запах, чи напівспогад, напівслово. І тоді якесь збентеження - і захоплення. "Магічний реалізм". Не знаю, як це точно сформулювати.
"Великий Віз", "Дежавю" викликають подібні думки також - це вірші-проникнення кудись "туди", за межу. Це як слухати Баха. Навіть дивно, що можливо словами так [майже?] передати це "щось". А ще той божественний гекзаметр. Чи Ви помічали, що звук морських хвиль, як правило, точно вписується в гекзаметр? :) Можна сказати, "розмір хвиль" тотожній гекзаметру.

Коментатор Нікі Торн, [ 2007-12-18 23:06:47 ],
на сторінці поезії "Птахотворення" Лазірко Юрій

Цікаве відчуття виникає від Вашого вірша. Так ніби твориться в ньому щось дуже просте і водночас всеосяжне. На мене це завжди справляє сильне враження - елементи чогось простого, звичного у глобальному і навпаки. Справді, для чого писати довгі пафосні поеми, якщо можна розповісти про Птаха і Бога.

Асоціації, що виникли під час читання, вивели мене на дещо теж космогонічне - http://gumilev.ru/main.phtml?aid=5000430
Готтентоти вірили, що предком людей був Птах, і що колись люди подолають свою роз"єднаність і не буде проблем з тим, щоб "увічнити "Бога". Ну нє? :)

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?