Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Олехо (1954)
Граматичні помилки були, є і будуть! За шкільні роки не написав жодного диктанту без хоча б однієї помилки. Каюсь, каюсь, каюсь...


Рубрики / Лірика

Опис: Вірші про природу, пори року, почуття
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    А десь далеко… за вікном,
    чи може ближче… уві сні,
  •   Ця осінь
    Ця осінь із нами на ти…
    І небо, Землі парасоля,
  •   Минає осінь...
    Минає осінь. Зорепади
    югою вкриті. Дух імли
  •   Ти поспішаєш, осене...
    Ти поспішаєш, осене... Куди?
    В дорозі літо бабине згубило.
  •   Осіння пані
    Осіння пані, Ви такі чарівні…
    Осяяні печаллю зайвих знань.
  •   * * *
    Егоцентричні кола днів,
    різновіддалені орбіти.
  •   Сюжети снів
    Сюжети снів приходять уві сні.
    Іде вистава у порожній залі.
  •   Із днів осінніх позолота зійде
    Із днів осінніх позолота зійде,
    перетече відтінками у тло.
  •   приходить осінь...
    приходить осінь тиха зрима
    у спогляданні в почуттях
  •   Заосеніло барвами розлуки
    Заосеніло барвами розлуки,
    серпанками знетеплених порань.
  •   Якби та осінь...
    Якби та осінь в зиму не впадала –
    відразу до веснянок золотих
  •   Час добігає у осінь...
    Час добігає у осінь. Вдихаю
    бабине літо і дідові сни,
  •   Злободенне...
    А осінь ходить поміж нас
    з обличчям сірим волоцюги,
  •   Уже зима
    Уже зима – направду, без олжі.
    На голих вітах – білі еполети,
  •   А ось і грудень
    А ось і грудень. Вечоріє,
    а тільки п’ята на стіні,
  •   Листопад
    Листопад. Голе гілля. В тумани
    осінь млиста маскує лице.
  •   О, осене...
    О, осене, багатолика жрице,
    принади днів у золоті жури,
  •   А осінь різна...
    А осінь різна – молода,
    із полум’яними вустами,
  •   О, осене...
    О, осене, твої ясні мотиви
    звучать прозоро в синіх небесах.
  •   Вулиці міста вже плачуть дощами
    Вулиці міста вже плачуть дощами.
    В парку міському мокріє листва.
  •   Осіннє(оптимістичне і не зовсім)
    Іду я в осінь кожен рік
    крізь холоди, весну і літо.
  •   Багряніють кущі на узліссі
    Багряніють кущі на узліссі.
    Спорожніло мовчить жовтий ліс.
  •   * * *
    Сідлає осінь ясного коня,
    несе за вітром срібні павутинки,
  •   Лихоманить сади...
    Лихоманить сади, лихоманить.
    В жовто-прілому подиху днів
  •   * * *
    По багряних, як сад, тротуарах,
    по алеях печальних зітхань,
  •   Дощ іде
    Дощ іде. Блукає мокра осінь
    у забутих Господом кутах,
  •   Цикл
    Ходить осінь, непомітний злодій.
    Жовте листя стелить по землі.
  •   Цикл
    Зітхає жовта пелена
    і губить лист
  •   Осіння абетка
    Алея. Аркада арок.
    Буяє багряний бузок.
  •   Вересню
    Ти напився п’янючого літа…
    У високій блакиті жаги
  •   Станція
    Потяг останній до станції «Осінь».
    Прошу, панове, проходьте вперед.
  •   То закінчилось літо...
    То закінчилось літо
    чи прийшла уже осінь?
  •   Серпень-2
    Хазяйнує серпень, серпиком довкола
    накосив набуте, оросив світи.
  •   Серпень
    У серпанках стиглих сновидінь,
    мов п’яничка, туманіє ранок.
  •   Спустилась ніч
    Спустилась ніч. Між пелюстками цвіту
    розлилась тишею в весняному саду.
  •   тече весна
    тече весна у вікна тче проміння
    тепло цілюще в небо струменить
  •   Весна.
    Опасистий і басистий
    навесні забутий грім
  •   Минув вже лютий.
    Минув вже лютий. Дотліває
    натхнення зоряне зими,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки