Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Володимир Ляшкевич (1963)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2012-04-10 08:34:18 ],
на сторінці поезії     "Весняний ноктюрн"   Ляшкевич Володимир

спрощуємося - тут наголос на на "є"?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2012-04-10 09:45:11 ],
на сторінці поезії     "Весняний ноктюрн"   Ляшкевич Володимир

І так, і ні. )
Є таке поняття, як головний наголос рядка - бажано дотримуватися його найбільш природним чином )
Але деякі притишення, чи посилення звуку при читанні допустимі...
Та попри головний наголос є ще і розмір вірша, де "спрОщуємося" звучить, як і повинно...
Тобто, рішення цього, вами зауваженого, питання, напевно, у комплексному баченні і прочитанні...
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2012-04-10 10:18:58 ],
на сторінці поезії     "Весняний ноктюрн"   Ляшкевич Володимир

просто щоразу при читанні особисто я (не знаю, як інші) спотикаюся на цьому рядку - може, варто знайти якусь більш благозвучну заміну?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2012-04-10 10:35:51 ],
на сторінці поезії     "Весняний ноктюрн"   Ляшкевич Володимир

А ви спробуйте читати це слово з природнім наголосом, з яким воно тут і вжито. )
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2012-04-10 11:07:41 ],
на сторінці поезії     "Весняний ноктюрн"   Ляшкевич Володимир

згідно словника це слово не має подвійного наголосу - а, щоб не збити ритм, його доводиться читати саме так. Давайте запитаємо у філологів, а то що нам, двом технарям, сперечатись? ))
Коментатор Леля Далія, [ 2012-04-14 23:57:01 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

Гарні метафори - дихають ніжністю!!!
Тільки чомусь так безнадійно приречено...(чи то мені показалось)
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 07:55:51 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

..чомусь)..
будем жить..
воскресать...

бесподобное стихо.
по ритму напомнило мне Соринское "У моря".
даже концовка подобная, с солнцем..
а "шулики" ваши - это что-то..и след волчий.

"поруч"-"далеч" несколько диссонируют..
и музыки приложенной - уже не слышно..
но та что внутри - живет
и воскресает..
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 10:23:03 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

Где багряная грусть с непричесанным снегом венчалась,
где зеницами предков нас ветер прожег до костей,
я по волчьему следу ходил к своей жрице печали,
что с елово-небесных слетала ко мне крепостей...

благословите?
вот эта крепость - застрахована ли она от "чергової поразки"?..)
....................................
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 10:35:32 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

...Ты, как ведьма, меняла свой образ дневной на полночный,
и языческой жрицей – ты жаждала сразу всего,
а я пестил тебя, как поэт в кабаке свои строчки,
и как воин тебя добывал я у сна своего...
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 10:41:57 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

...Забывала со мной обо всем - что любовь бесконечна,
(а я отблеск мгновенья, и только земной птицелов)
что владела всем небом, а я только дикою пущей –
с упырями волками, и солнцем за тучей орлов...
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 10:43:55 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

оу..пущей предвечной..что-то такое там).. сори)..
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 11:09:23 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

Не жалела о прошлом - прожитую в радости долю - просто ласки, что пили вдвоем мы на зыбком мосту.
Ты дарила мне влагу - дождем поседевшему полю,
как осенняя роща – под золотом слёз наготу.

Просто так ничего не бывает – ни в коему разе.
Просто так только Бог незаметно дары выдает
и ещё моя жрица, печальней букетика в вазе,
что готова стать пеплом от страсти, сжечь сердце свое...

Видно дому ее уже не радовали пение свирели,
И в разбитые чаши дурманом не льётся вино.
Только муки потухшей звезды в одинокой метели
я в глазах ее видел - печальных, с огнем заодно...
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 11:11:30 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

видно дому её уж не слыхивать пенья свирели!..

сделаю я паузу)...
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 11:14:51 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

Видно дому ее уж не слыхивать пенья свирели,
И в разбитые чаши, пьяня, не прольётся вино.
Только муки потухшей звезды в одинокой метели
я в глазах ее видел - печальных, с огнем заодно

вот так. и закончим сегодня на этом) на подступах к небесным замкам..на полпути)..
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2012-04-15 11:27:00 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

О, дякую за таку увагу! Марто - це ціла епопея - коли "далеч" справді "поруч" )
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2012-04-15 11:27:56 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир


Приречено, це точно.
Доля розводить, аби потім знову звести...
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-04-15 13:53:53 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

Глазам своим не верю :) Неужто та самая Таня, громившая меня вчера за применение просторечия в переводе, сама пишет "ни в коему разе"??? Это даже не просторечие, это вообще непонятно какой мутант :)
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-04-15 16:58:01 ],
на сторінці поезії     " Сага пристрасті"   Ляшкевич Володимир

и всё-таки не нужно откладывать на завтра
то, что можно сделать сегодня):

http://maysterni.com/publication.php?id=76620
Коментатор Вітер Ночі, [ 2012-04-15 18:30:59 ],
на сторінці поезії     "Весняний ноктюрн"   Ляшкевич Володимир

Глибинно-потойбічно...)))!
Коментатор Тамара Ганенко, [ 2012-04-24 21:52:30 ],
на сторінці поезії     "Не свята..."   Ляшкевич Володимир

Гарно.

щастю правосуддя ні до чого,
була би неосудна теплота
-
та й усі інші рядки цитувати хочеться...
1   ...   85   86   87   88   89   90   91   92   93   ...   119