Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галинка Лободзець
Коли блукаєш на початках усіх шляхів... хвилює лише проблема вибору. Коли ж щлях обрано, проблема досягнення чомусь уже не видається такою простою.




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Потоки рік років розбитих,
    забутих, згублених, земних
  •   * * *
    Потоки рік років розбитих,
    забутих, згублених, земних
  •   . . .
    Наче крилами, зоряний птах
    розстеляє між нами дороги.
  •   запах літа
    сьогодні справді пахне літом,
    зім*ятим жмутком теплих трав
  •   это вечности правило нам
    что то в жизни хотел изменить
    переправить, убрать перекрасить.
  •   втраченому
    колись забудеш як маму звали
    і постираєш шляхи додому.
  •   на кавовій гущі
    Я згубила частину тиші,
    трошки неба, й згубила спокій.
  •   ...
    Розвій на вітрі смутку море,
    усі слова - усе ж пусте.
  •   Паморозь зимова
    Заплітаю в коси паморозь зимову
    і нехай обпалить щоки молоді.
  •   життя закінчилось
    Життя закінчилось учора.
    Розбилось сонце мрій моїх.
  •   Коханням осіннім, вогнем поміж нами
    так легко забутись
    так хочу згубитись
  •   Самотня постать не твоїх площ
    залита світлом, забута Богом
    маленька стежка твоїх думок
  •   Тумани...
    Тумани шарами
    на очі, на губи -
  •   ...для твого світла
    і мого світу стане замало
    і затісний мій застиглий всесвіт
  •   для чого ми живемо....
    колишуться фарби розмитих доріг
    туман, метушня, загублений лик
  •   Пташко моя далека
    Коси твої розсипались золотом,
    думи твої розбіглись, прудкі,
  •   Місяць в вікно і небо на двох
    І місяць в вікно,
    і небо на двох,
  •   Прощання
    Ні краплі страху
    й жалю ні краплі.
  •   В твої сімнадцять
    Люблю тебе в твої сімнадцять,
    коли весь світ тобі малий,
  •   Новорічне побажання
    Я хочу тепла, у домі й надворі,
    щоб в серці палало нестримним вогнем.
  •   ...
    Твоя рука - незнатиме спокою,
    із дня у день, із року в рік.
  •   Зоряні ночі і дні
    Як зійдуть вечірні вогні
    Далеко-далеко за обрій,
  •   Гроза
    Котиться грому розлуння,
    блискавка сон розжене.
  •   Чи буде так вже після нас???
    Німіє вечір та худіють свічі,
    і кожен хоче бути перед нас.
  •   Я прощаю тобі...
    Залишаю позаду твої сторінки.
    Мене в тобі тягли лиш обрамлення.
  •   ***
    Пройди повз мене і іди,
    лиш не гадай що там позаду.
  •   Бабусі Олі
    Моя Бабця носила в очах озера,
    кожне ніби бездонна прірва.
  •   ***
    Тремтить твоя сильна рука,
    і ложечка об вінця бється.
  •   ***
    140 пульс, і наростає,
    і серце наберає оберти.
  •   Різдвяне
    Розсиплють зорі небоузори -
    чарівний розсип дивних мрій.
  •   Трамваї
    Трамвої розбивають колеса
    кожен стук відбиває пульс міста
  •   Листя горіха
    Литя горіха
    в твоїм волоссі
  •   Вітер
    Не колише вже вітер кораблики,
    не здіймає вже піну морську.
  •   Осінь
    Гріх тобі серденько спати,
    тихий вечір зізнань осені.
  •   ...
    Безмовні губи розімкну,
    кричати в темряву несила.
  •   Сніжинка
    Сніжинка вмирає в долоні.
    Хіба помирають в теплі?
  •   Зима
    Рипають кроки по снігу,
    мороз задирається в очі,
  •   Квітка
    Моя квіточка пахне духмяно,
    моя квіточка манить так пяно.
  •   ...
    Кожен крок
    до дірок
  •   Програма
    Кожному місце прописане в світі.
    Java - мова моєї програми.
  •   Твій прогноз
    Сонце прогнозують твої очі,
    малохмарність і слабкі вітри.
  •   Стара груша
    В старої груші терпкий смак,
    і гілля так причудно сірі.
  •   Хто для тебе я?
    Хто для тебе я?
    Ні чужа, ні сім'я.
  •   Хочеш?
    Хочеш сонечка молодого,
    Хочеш місяця холодного,
  •   Моя осінь...
    Моя осінь пахне листям,
    свіжозавареним гірським чебрецем.
  •   То ж вересень
    Тож вересень!
    Передімною сад.
  •   . . .
    Нема кінця ,бо не було початку.
    Навіщо мені знов безмежність волі?
  •   . . .
    Як тінь приходить, і зникає,
    Лишень втіху вона приносить.
  •   * * *
    Я хочу піти
    Не знаю куди
  •   * * *
    Кілометри зітхань
    І літри зеленого чаю
  •   Між нами
    Між нами,
    полинами і садами,
  •   Горизонт-кордон
    І горизонт кордон
    між мріями і мною
  •   Любов сердець ранених
    Кімната – Бастилья
    замок оборонний
  •   * * *
    І кожен раз я замикаю коло
    і кожен день з собою наодинці
  •   * * *
    відкриваю повіки для тебе
    кожен ранок
  •   Кому потрібні почуття?
    Кому потрібні почуття,
    сьогодні знижки, розпродажа!
  •   Словом
    Кожне слово злітає з пера
    і у безвість знаки невідому.
  •   Ти таку не кохаєш
    Болю осені мої повні,
    кров′ю налиті долоні.
  •   Поруч вже нікого
    Сплітались наші юнії тіла
    у тихих сутінках кімнати.
  •   Любові жертви
    І Осінь знову за вікном моїм,
    а дощ й не дума замовкати.
  •   Не хочу гаснути
    І я писала тихими квітками.
    І я стояла знов на роздоріжжі.
  •   Львівська погода
    Погода львівська
    не дивує,
  •   Життя немов дорога
    Скільки міст минало за вікнами машини,
    а мені все було мало, і я далі стирала шини.
  •   . . . ти був, а я ще буду
    Ти опустив свої повіки,
    повіки вічного буття.
  •   Лірика про світ що псується
    Красивих слів ті вічні переплети,
    і знов слова, падіння ті і злети.
  •   Чужих очей печаль
    Чужих доріг
    стрімкі ці повороти.
  •   Наші ночі
    Наші ночі з перелітних птиць,
    з тих пташок легких та бистрокрилих.
  •   Я лиш жертва
    Сірі очі – небо хмарне.
    Темні ночі – щастя марне.
  •   Я не дам без мене радіти
    Мої очі – синиці лякливі,
    і мій погляд незмірно легкий,
  •   Нерозіслані дні
    Нерозіслані дні
    Нерозісланіі дні
  •   Воїни
    За щось не скоєне,
    тобою скоєне,

  • Огляди

    1. * * *
      Потоки рік років розбитих,
      забутих, згублених, земних
      я зупиню, щоб далі жити
      для нових, світлих і своїх.

      Морени слів з життя узбіччя
      засаджу садом я віршів,
      і хай зростає він сторіччя
      та буде кращим із садів.

      А льодовик твого мовчання
      я зупиню теплом надій,
      допоки капелька остання
      не зживить грунт замерзлих мрій.

      15.01.10



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. * * *
      Потоки рік років розбитих,
      забутих, згублених, земних
      я зупиню, щоб далі жити
      для нових, світлих і своїх.

      Морени слів з життя узбіччя
      засаджу садом я віршів,
      і хай зростає він сторіччя
      та буде кращим із садів.

      А льодовик твого мовчання
      я зупиню теплом надій,
      допоки капелька остання
      не зживить грунт замерзлих мрій.

      15.01.10



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. . . .
      Наче крилами, зоряний птах
      розстеляє між нами дороги.
      Всього всесвіту затишний дах
      порозбігся під босії ноги.

      Лиш до мене рукою торкнись,
      зупини, і не дай загубитись.
      Перед нами - вся зоряна вись,
      а позаду, все може лишитись.

      І з обіймів надійних оков
      не посмій ти мене відпустити.
      Лиш з тобою нуртує вся кров,
      біля тебе так хочеться жити...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. запах літа
      сьогодні справді пахне літом,
      зім*ятим жмутком теплих трав
      і моє серце повне світлом
      і мої руки повні справ

      залишу вчора мокру весну
      і з пам*яті зітру зиму
      як новий цвіт тепер воскресну
      і не піддамся більш Йому



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. это вечности правило нам
      что то в жизни хотел изменить
      переправить, убрать перекрасить.
      только жизнь мне нельзя пережить
      только память нельзя приукрасить.

      это вечности правило нам,
      это вечности нам наказание.

      сколько дней в серой дымке сомнений,
      сколько лиц сквозь меня, вдоль меня,
      только образ твой легкий весенний
      запрещу я себе изменять.

      с каждым годом мутнее картинка,
      с каждым вздохом все дальше мечта.

      ты пришла, ты прошла как виденье,
      словно сон, словно сказка, мечта
      и зачем мне тогда то сомненье
      та ли ты, или может не та.

      и в раздумьях свой шанс упустил,
      и в сомненьях останусь навеки.

      если бы знать, если бы видеть все ясно,
      если бы можно все прошлое смыть,
      я любил бы, верно и страстно,
      я бы любил , я бы не смог не любить...

      только прошлого воды глубоки,
      и пути наши неисповедимы.



      один з експериментів, хоча певно не моє, навіть коли ідеї є все таки на рідній пишеться краще



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. втраченому
      колись забудеш як маму звали
      і постираєш шляхи додому.
      чому для щастя потрібно мало,
      чому душа летить додолу???

      коли забудеш як пахне літо,
      таке дитяче і медо.. пахуче
      колись забудеш.. тоді ж бо хто ти
      серед листків вмира.. падучих??

      там за камінням даремних цілей,
      там за морями розпусних ночей,
      ти вже частинка, ніяк не цілий
      без права голосу, права очей.

      ти загубився, і память стерли,
      і твоє вчора давно забрали.
      маленькі мрії воскpе.. померли
      а твоє завтра ще ж не віддали...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. на кавовій гущі
      Я згубила частину тиші,
      трошки неба, й згубила спокій.
      Коли звуки - ну зовсім лишні
      чогось хочу кричать про тебе.

      Я згубила частинку щастя,
      кожен день я так щось гублю.
      Ще є барви що дні так красять,
      їх за вічність чогось так люблю

      Я згубила туманний розум,
      окуляри рожеві з ним же.
      Бачу в гущі - не будем разом
      тільки трохи не видно з ким же...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. ...
      Розвій на вітрі смутку море,
      усі слова - усе ж пусте.
      Твоє всесвітнє, люте горе
      на ранок сонцем проросте...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Паморозь зимова
      Заплітаю в коси паморозь зимову
      і нехай обпалить щоки молоді.
      Заплітаю ніжно, та все кольорову
      казку що ховають зими у воді

      І понесу зрання темними стежками
      всю оту чарівність та й тобі у сни.
      Хай квітує ніжно, хай квітує снами
      лиш тобі, щоночі, і аж до весни.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. життя закінчилось
      Життя закінчилось учора.
      Розбилось сонце мрій моїх.
      Й розлуки хижий чорний ворон
      щомить штовха мене на гріх.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Коханням осіннім, вогнем поміж нами
      так легко забутись
      так хочу згубитись
      щоб все могло збутись
      могла я лишитись

      торкати до ранку
      і вічність любити
      чекати світанку
      і більш не спішити

      так легко промінням
      так ніжно устами
      коханням осіннім
      вогнем поміж нами

      і поглядом милим
      впиватись до краю
      і серцем всесилим
      кричати КОХАЮ



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    12. Самотня постать не твоїх площ
      залита світлом, забута Богом
      маленька стежка твоїх думок

      дрібненькі мрії в палкому серці
      п*янять мене - весни трунок

      прямую пішки по бездоріжжю
      маленьких вулиць твої чуттів

      я загубилась, я загорнулась
      у твому місті чужих життів

      далекий погляд мов темні вікна
      й холодний дотик камінних рук

      твоє волосся старезних парків
      і твоя шкіра камінний брук

      я подорожній і я приблуда
      самотня постать не твоїх площ

      і не пробитись і не прорватись
      крізь твох стін камінну товщ

      2.07.08



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Тумани...
      Тумани шарами
      на очі, на губи -
      нічого не чути
      і взір відвести.
      Тумани втягають
      мене в свої згуби
      подалі від світу
      де центром є Ти.
      Тумани приходять
      волого, незванно,
      тумани шукають
      найглибших очей,
      щоб пильно дивитись,
      й забрати їх рано
      не давши пізнати
      найперших речей.
      Тумани розтануть
      із світла промінням
      не кожному буде
      відкрита та мить,
      тумани вростають
      у душу корінням,
      і смуток в тих душах
      навіки дощить...
      04.05.08



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ...для твого світла
      і мого світу стане замало
      і затісний мій застиглий всесвіт
      і розіллється, по швах пролізе

      і мого світу ... для твого світла


      і мого серця вже забагато
      навіть для двох воно занадто...
      воно на всіх навіть занадто

      і мого серця вже забагато - коханням повне

      і мої очі знову осліпнуть
      зайдуться зелом чудо прекрасним
      і мої вуха забудуть звуки

      і мої очі знову осліпнуть - чуття примари

      а мого дому покине розум
      забуде спокій душа блужденна
      сни затанцюють в танку шаленім

      і мого дому покине спокій - я вже спасенна!!!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. для чого ми живемо....
      колишуться фарби розмитих доріг
      туман, метушня, загублений лик
      ти робиш що можеш і те що не зміг
      щоб бути хоч чимось допоки не зник

      залишиш позаду, машину, дітей
      і може дружину не зовсім святу
      і купку забутих важливих ідей
      між них заповітну і саме оту

      для чого ти жив? собі відповів?
      зробив що хотів, чи просто пішов??
      бо так вже багато забутих слідів
      від тих хто зробив із життя свого шоу



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 4.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Пташко моя далека
      Коси твої розсипались золотом,
      думи твої розбіглись, прудкі,
      губи твої п*янили мя солодом,
      твої губи солодкі й м*які.

      Ніжки твої товкли роси вранішні
      так легенько що й трави цілі.
      Всі реальності бліднуть як немічні
      як являєшся в завтрашній млі...

      Твоє серце тріпоче пташиною,
      от-от вилетить в неба блакить
      і ширятиме все над калиною,
      не присяде але й не летить.

      Пташко моя закутана в відстані,
      серце моє, по кому тужу,
      не забудеш з якої ти пристані
      і не станеш для нас у чужу!!!

      29,02,08



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    17. Місяць в вікно і небо на двох
      І місяць в вікно,
      і небо на двох,
      твоє трохи далі,
      моє ж наді мною.
      На різних кінцях
      найдовших доріг
      знаходим контакт
      палкими серцями.
      І б*ється у такт
      цей марш почуттів-
      нечутний для всіх,
      нам ж музика неба.
      Я зроблю все так
      як ти лиш хотів,
      ти зробиш все так...
      а більше й не треба.
      І місяць в вікно,
      і небо одне.
      Немає доріг.
      Нема перепонів.
      І б*ються у такт,
      живуть як одне,
      лише по одному
      із тисяч законів.

      25,02,08



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5

    18. Прощання
      Ні краплі страху
      й жалю ні краплі.
      Чаша пуста, сухе її дно.
      Вже розлетілись надії цаплі,
      ти вже допив божевілля вино.
      Моментна пристрасть
      завдовжки в вічність -
      не наша книжка, не наш сюжет.
      Цей рік пройшов, як потойбічність,
      остання крапка, кінця куплет.
      І розлетілись, і загубились,
      дві різні долі чужих доріг.
      Були ж щасливі, ми ж так любились.
      Хто не зумів?? Хто не зберіг???
      23,01,08



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. В твої сімнадцять
      Люблю тебе в твої сімнадцять,
      коли весь світ тобі малий,
      коли думок враз кільканадцять,
      вже не малий а молодий.

      Люблю тебе в твої сімнадцять.
      Довіри повен чистий взір,
      коли тобі лишень зібраться
      і без турбот дістатись зір.

      Коли слова твої рішучі,
      про почуття і світолад,
      коли думки такі жагучі,
      від вражень, віршів і балад.

      Люблю тебе в твої сімнадцять,
      мій ангел щирого пера...

      20,01,08



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    20. Новорічне побажання
      Я хочу тепла, у домі й надворі,
      щоб в серці палало нестримним вогнем.
      Щоб доля летіла в життєвому полі
      легким білокрилим всевільним конем.

      Щоб з нового дня у нове життя,
      ступити неначе на вищий щабель.
      Нехай все минуле впаде в забуття,
      у нового дня занурся купіль!!!

      29,12,07



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    21. ...
      Твоя рука - незнатиме спокою,
      із дня у день, із року в рік.
      Моя душа, була й буде з тобою
      сьогодні, завтра і навік.

      Твоя рука не знатиме спочину.
      Слова летять мов іскри з під пера.
      Пиши!!! Твори прекрасне безупину,
      хай не поглине сірості діра.

      Твоїм думкам, й уяві - не спинитись,
      вони на плесі аркуша цвітуть.
      Тобі лиш варто хвильку зупинитись,
      вони ж летять, вони не підождуть.

      Цвіте з під рук уяви розголосся,
      твоя рука летить у забутті,
      чи то намарилося чи то булося,
      чи у уяві, чи в твоїм житті.

      Тобі стрілки годинників байдужі,
      нехай летять, тобі же не до них.
      З тобою ми далекі, ми не схожі,
      але ми творимо для тих ОДНИХ.

      Нехай з тобою ми їх величаєм,
      нехай не знають лиш ВОНИ про те.
      Та ми з тобою друже про те знаєм,
      писати - дар, а слово - то святе!!!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    22. Зоряні ночі і дні
      Як зійдуть вечірні вогні
      Далеко-далеко за обрій,
      Й весняними чарами дні
      Зайдуться співати нам оди,

      залиш тоді думи сумні,
      втопи їх у темнії води,
      коли так чарівні ті дні,
      коли так шукаєш свободи,

      Як скориться місяць до ніг,
      Опалений, мідно-холодний,
      Як вся павутина доріг
      У пригорщі жита потоне…

      Із тихим прибоєм прилинь.
      Як скучило серце! Ти чуєш?
      Закутана в зоряну синь
      Тривога навік хай зночує,

      тоді у сліпучих житах
      з тобою ми дві бригантини.
      і вже наяву а не в снах
      розібєм окови рутини

      Хай зоряні ночі і дні
      Піти не покваплять нас рано,
      Як ніби той сніг навесні –
      Лежав й довіку не танув.

      P.S. Спільна праця Шуркало Віталія та Лободзець Галини)))



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Гроза
      Котиться грому розлуння,
      блискавка сон розжене.
      Може, тепер не засну й я
      коли так небо живе.

      Взір електричний малює,
      з неба злітає вода.
      Дивно природа вирує,
      дивно - мені ж не шкода.

      Котиться крапля по тілу,
      кожна наступна скоріш.
      Моя гроза так несміло
      переливається в вірш.

      Небо сміється яскраво,
      блискавки розріз грайливий.
      Я тепер маю те право-
      крикнути - СВІТ ОСОБЛИВИЙ...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Чи буде так вже після нас???
      Німіє вечір та худіють свічі,
      і кожен хоче бути перед нас.
      Та чи заглянеш страхові у вічі,
      та чи приймеш ти незворотній час???

      Пройде життя у дикому сторіччі,
      де кожен гонить віру і любов.
      Чи ти згадаєш як німіє вечір,
      і як заграва студить в жилах кров???

      Чи як не стане нас на цьому світі
      уже не буде так цвісти захід,
      чи не дзижчатиме цвіркун у житі
      коли пройде опала наших літ???

      Ні, вже тожі не так німіє вечір,
      і свічка тіло губить вже не так,
      і не спаде зоря надією на плечі,
      і не злетить у небо мрії птах.

      БО НАС НЕМА
      у новому сторіччі,
      німіє інший вечір,
      худіють чужі свічі!!!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    25. Я прощаю тобі...
      Залишаю позаду твої сторінки.
      Мене в тобі тягли лиш обрамлення.
      Кожен дотик твоєї до смерті блідої руки,
      наче знову творить у мені надломлення.

      Як тобі так виходить писати рядки,
      що ні сенсу, ні серця ні ані ідеї.
      У твоїх теоремах завжди здогадки,
      про чужі почуття чужих ще людей.

      Я прощаю тобі всю бездарність останніх листків,
      всю нескромність твоєї пихатості.
      Та не стане життя лиш так як хотів,
      воно вимагає собі лиш повної вартості.
      12,05,07



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    26. ***
      Пройди повз мене і іди,
      лиш не гадай що там позаду.
      Пройдеш і ти, пройдуть світи,
      Лиш я думкам не дам всім ладу.

      Пройди повз мене і мовчи,
      Нехай не буде глас прокляттям,
      Хай не почуєш як кричить
      моя душа в муках каяття.

      Пройди повз мене і забудь,
      Забудь що ти пройшов повз мене,
      Бо як згадаєш як-небудь
      Той спогад вже мене не верне.

      Пройди повз мене – я молю,
      Не знаєш що готує доля,
      Не знаєш як тебе люблю,
      Та й нащо тим знанням є воля.

      Пройди повз мене – заклинаю,
      Бо втратиш все й погубиш нас.
      Повір, бо я про то вже знаю,
      Відкрив на долю очі час.
      3,03,07



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    27. Бабусі Олі
      Моя Бабця носила в очах озера,
      кожне ніби бездонна прірва.
      Моя Бабця збирала вранішні зела,
      всеодно виростало що не зірве.

      У Бабусі коси чорні як ворони,
      як уся темнота найсліпішої ночі.
      І від тої краси не відвернеш в сторону
      чорнотою засліплені очі.

      Моя Бабця співала мені колисанку -
      дивних слів огортала мережка
      щоб зійти з оченят Божого ранку,
      дарувати сну спокій безмежний.

      І не буде для неї поминальним це слово,
      бо жива і здорова й дай Боже їй віку.
      Хай і моїм малятам співа її голос,
      і не буде чудовим пісням тим ліку.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. ***
      Тремтить твоя сильна рука,
      і ложечка об вінця бється.
      А я без сорому в думках
      лиш уявляю як по тілу ллється

      Як розливається бажання чар.
      Я б тебе випила, і пила безупину.
      Зіграла б я, що ти для мене цар,
      а я б була просто людина.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ***
      140 пульс, і наростає,
      і серце наберає оберти.
      Чого нервуєш?
      Я не знаю!
      Мене тобі вже не згубити.
      Облиш слова, облиш ті погляди
      закінчмо гру, ти переміг!
      Навіщо флірту вічні обряди?
      Моя душа у твоїх ніг!
      Чого іще ти добиваєшся?
      Облиш усе і пригорни,
      якщо колись це все й розвіється,
      не буде в тому нашої вини.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    30. Різдвяне
      Розсиплють зорі небоузори -
      чарівний розсип дивних мрій.
      Конструктор сніг будує гори,
      засипле світ маленький мій.

      Серед свічок і духу хвої
      хай перейметься серце святом.
      Я ореальню мрії твої,
      наповню дім добром і ладом.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Трамваї
      Трамвої розбивають колеса
      кожен стук відбиває пульс міста
      Серед тихого бруківкового плеса
      Чи знайдеш для себе ти місце?

      Трамваї розбивають душі
      по кому дзвенять трамваї?
      Маленький клаптик небруківкової суші
      Маленькі залистянілі алеї

      Трамваї повертають додому
      у депо засинають смиренно
      стара жінка зітре зі сидіння втому
      нового дня чекають страшенно.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 4

    32. Листя горіха
      Литя горіха
      в твоїм волоссі
      такий як гріх
      отой волоський

      Горіха листя
      на твоїх грудях
      немає місця
      у твоїх кудрях

      Листя пожовкле
      з голів злітає
      і навіть сліду
      не залишає

      Литя горіха
      як сонця пломінь
      не заглушити
      серця той стогін
      25,11,06



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Вітер
      Не колише вже вітер кораблики,
      не здіймає вже піну морську.
      Не спішать по степах сірі равлики,
      і не вірять у силу людську.

      Не жбурляє той вітер вже хмарками,
      не снує з верболозу хатки.
      Не дзвенять у шинках поки чарками,
      позабули веселі думки.

      Не розносить той вітер билиночки,
      не дарує їм шанс на життя.
      Ти пішов, не залишив й хвилиночки.
      Вільний вітер пішов в забуття.
      20,11,06



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    34. Осінь
      Гріх тобі серденько спати,
      тихий вечір зізнань осені.
      Листя співає сонати
      так осінньо-сумні.

      Гріх тобі серденько спати
      твої очі закриті для зір.
      Хочеш кохання пізнати?
      Тільки в нього повір!

      Гріх тобі серденько спати.
      Осінь - не лише вмирання пора.
      Осені треба чекати!
      Осінь дарує дива!
      5.11.06р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    35. ...
      Безмовні губи розімкну,
      кричати в темряву несила.
      Без тебе, милий, не засну,
      в думках що я тобі не мила.

      Сіронезрачі очі відкрию,
      долоньми прикрию вуха.
      Жити без тебе невмію.
      Яка ж слізлива осіння посуха.

      Довирву серця шматочки,
      нехай не гниють у грудях.
      Поллю востаннє квіточки,
      хоч щось нехай будять у людях.
      4,11,06



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    36. Сніжинка
      Сніжинка вмирає в долоні.
      Хіба помирають в теплі?
      Сніжинка вмирає в полоні,
      для неї клітки замалі.

      Сніжинка вмирає від тебе,
      хоч як би її не любив.
      Любив ти її лиш для себе,
      її ти собою убив.
      4,11,06



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Зима
      Рипають кроки по снігу,
      мороз задирається в очі,
      душу мо, неприкриту, нагу,
      гонить мороз серед ночі.

      Гори думок розвіває той вітер,
      дивну мозаїку з них виклада.
      Де ж для думок назбирать мені літер?
      Де ж ви розбіглись зрадливі слова?



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Квітка
      Моя квіточка пахне духмяно,
      моя квіточка манить так пяно.
      Моя квітка помре вже до завтра,
      не велика для світу то втрата.

      Зроблю квіточці похорон пишний,
      зроблю ложе з гілок мої вишні.
      І замовлю оркестри весняні,
      хай співають в квітковом дурмані.

      Будуть поминки моєї квітки,
      будуть птиці ламать свої клітки.
      Буде навіть днів сорок по тому,
      поховаю їз квіткою втому.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    2. ...
      Кожен крок
      до дірок
      протирає щоки асфальту.

      Знову рок,
      далі крок,
      моя совість робила сальто.

      Твій урок
      для зірок
      заспіває колись же альтом?

      Знову крок?
      Порядок!
      Я далі крокую асфальтом.
      11,10,06




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    3. Програма
      Кожному місце прописане в світі.
      Java - мова моєї програми.
      Ми китечки в одному суцвітті,
      ми відтінки однієї гамми.

      Кожному точно прописана дія,
      всі скріпти вже давно відомі.
      Навіть прописана наша мрія,
      навіть вірус в Гоморі й Содомі.

      Давновідомий і наш є домен -
      дабі дібі.Земля.немає
      Хочеш залишити світу спомин?
      Програма нікого не забуває.
      11,10,06




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4

    4. Твій прогноз

      Сонце прогнозують твої очі,
      малохмарність і слабкі вітри.
      Руки – прогнозують теплі ночі,
      А долоні – незабутні сни.

      І всерів, що в прогнозі теле
      Обіцяють мінус п’ять і сніг,
      Хай собі ота білявка меле,
      А мені той сніг...до ніг.

      Хай бушують за вікном морози,
      Чи там спека, чи яка гроза.
      Я лиш вірю у твої прогнози,
      І хай опадами не пройде сльоза.
      17.08.06



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 4

    5. Стара груша
      В старої груші терпкий смак,
      і гілля так причудно сірі.
      На ній вже не один є часу знак,
      і кожен убива її у певній мірі.

      В старої груші смак солодкий,
      неначе мамин поцілунок наніч.
      Але той смак такий короткий,
      ну як і мамине «добраніч».

      В старої груші листя темне,
      кожне пам’ятає перші весни.
      У строї груші все даремне,
      як солодкі груші нікому віднести.
      22.08.06



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
      Самооцінка: 4

    6. Хто для тебе я?
      Хто для тебе я?
      Ні чужа, ні сім'я.
      Чи шепочеш моє ти ім'я
      серед ночі, коли не твоя?

      Чи малюєш мої ти сліди
      серед вулиць у місті біди?
      Чи шукаєш далекі сади
      у яких не бував іще ти?

      Стільки знову у мене питань -
      серед тисячі зайвих зізнань
      ні одного з важливих пізнань,
      тільки "ближчим для мене не стань".



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
      Самооцінка: 3

    7. Хочеш?
      Хочеш сонечка молодого,
      Хочеш місяця холодного,
      Хочеш хмарку у небі легеньку,
      Хочеш пісню мою веселеньку?
      Хочеш?

      Буду у радості і горі,
      Буду в пустелі і морі,
      Буду і поруч й далеко,
      Буду синицею і лелекою.
      Буду!

      Будеш для мене щасливим,
      Будеш постійним і мінливим,
      Будеш старим і молоденьким,
      Будеш гірким і солоденьким.
      Будеш!

      Хочу для тебе усього,
      Хочу найкращого й золотого,
      Хочу щасливим щоб був,
      горя і біди усі ти забув.
      Хочу!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Моя осінь...
      Моя осінь пахне листям,
      свіжозавареним гірським чебрецем.
      Моя осінь пахне містом,
      і твоїм далеким сумним лицем.

      Мої ночі пахнуть шовком,
      і заплаканим мокрим вікном.
      Мої ночі виють вовком,
      і пянять міцним вином.

      Мої очі пахнуть болем,
      його запах до сліз гіркий.
      І мій погляд пахне морем,
      він далекий, солено-терпкий.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    9. То ж вересень
      Тож вересень!
      Передімною сад.
      Далекий грім колише
      сірі хмари.

      Це ж вересень!
      І з висоти посад
      вам всім такі
      далекі саду ці примари

      Це ж вересень!
      І кожен лист
      свинцем налитий
      землю розбиває.

      Це ж вересень!
      Такої чудо-
      дивної і золотої
      смерті більш немає.
      18,09,06



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. . . .
      Нема кінця ,бо не було початку.
      Навіщо мені знов безмежність волі?
      Усе засохло навіть без зачатку.
      Хто написав такі звороти долі?

      Нема бажань, бо і страхів немає.
      Як можна втратити того, кого не маєш.
      Як може зникнути знов те, що не зникає.
      Як незворотнє ти знов повертаєш?

      Нема кінця, бо не було початку.
      Хай в безкінечності мене це почуття терзає.
      17,09,06



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. . . .
      Як тінь приходить, і зникає,
      Лишень втіху вона приносить.
      Про неї цілий світ не знає,
      Вона усе те просто зносить.

      Вона ніхто, і ні для кого,
      Про неї й думати не варто.
      Сьогодні вона лиш для нього
      А завтра, знов як ляжуть карти.

      Вона приносить насолоду.
      Та що ж всередині нуртує?
      Вона здає йому свободу,
      А ї сліз ніхто не вчує.
      04,09,06



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. * * *
      Я хочу піти
      Не знаю куди
      Загубила усі свої мапи.
      Я хочу втекти
      Від себе туди
      Де можна нічого не знати
      Я хочу пройти
      Крізь тебе й світи
      В яких я не можу кохати
      Я хочу втекти
      Не знаю куди
      Нема вже кудою втікати.
      25.08.06



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 3

    13. * * *
      Кілометри зітхань
      І літри зеленого чаю
      Сотні непризнаних признань
      І ні одного Я КОХАЮ

      Тисячі загублених хвилин
      І мільйони непрочитаних сторінок
      І не згадаю жодної з людин
      Чи то б пак людинок

      Тисячі убитих рим
      Сотні паперу сторінок
      І нікому непотрібний грим
      В кожну хвилю з тисячі хвилинок.
      25.08.06



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 4

    14. Між нами
      Між нами,
      полинами і садами,
      долинами і часами
      пролітає час.
      Між вами,
      співанками чи піснями,
      вітрами чи думками
      не згадає ніхто нас.
      Між ними,
      золотими, забутими,
      затертими чи чужими
      вже не буде нас.
      22.08.06



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": 4

    15. Горизонт-кордон

      І горизонт кордон
      між мріями і мною
      між літом і зимою
      немов який закон

      Птахи летять
      долаючи кордони
      неписані закони
      вони пісні кричать

      І сонце знов
      ховається за обрій
      у кладовище мрій
      де стине кров

      Хто на кордоні тім
      хто прикордонник
      хто там законник
      напено просто тінь

      І цей кордон
      мені ще не зодлати
      усе мені віддати
      усе поставити на кон

      Мені не треба візи
      я буду емігрантом
      а може імігрантом
      іду складать валізи.
      18,03,2006р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 3 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    16. Любов сердець ранених

      Кімната – Бастилья
      замок оборонний
      думок засилля
      наступ незаконний

      І крок за кроком
      атака по атаці
      і ненароком
      я загублюсь в абзаці

      Ти наступаєш –
      експансія нечесна
      ти ще не знаєш
      яка я величезна

      Не захопити
      тобі я не під силу
      краще дружити
      ніж використать силу

      Давай угоду
      альянс чи перемир′я
      на все дам згоду
      під знаменем сузіря

      Давай без крові
      без жертв і полонених
      і без любові
      сердець ранених
      18,03,2006р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    17. * * *
      І кожен раз я замикаю коло
      і кожен день з собою наодинці
      мені написано в житті співатисоло
      ловити журавлів а не синиці.

      За кожне щастя я плачу удвічі,
      за біль переплачу ще більше
      мені б ще раз зирнуть у твої вічі
      немає миті для мене миліше

      І кожну мить повторюю минуле
      і кожне слово й подих вітру
      та ті хвилини в небуття канули
      колись і їх як пил я зітру.

      В твоїх очах хотіла потонути
      і поїзд зупинити я хотіла
      та не звогла я навіть видихнути
      коли моя любов у даль летіла



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 3 | Рейтинг "Майстерень": 3
      Самооцінка: 4

    18. * * *
      відкриваю повіки для тебе
      кожен ранок
      пропускаю весь біль крізь седе
      до найменших ранок
      усі букви сплітаю красиво
      кожне слово
      намагаюсь створити диво
      було б чудово
      хочу пісню тобі написати
      чудо дивну
      хочу ніжно тебе кохати
      експресивно
      хочу пестити твоє тіло
      так бажане
      хочу щоб нам було мило
      у коханні
      05,04,2006р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 4
      Самооцінка: 5

    19. Кому потрібні почуття?
      Кому потрібні почуття,
      сьогодні знижки, розпродажа!
      Кому треба моє життя,
      сьогодні я іду на продаж!

      Мене відкинули любя,
      і я колись так відкидала.
      І лише Бог мені суддя,
      і лише я шлях обирала.

      Не вам мене ось тут судити,
      і не сьогодні ще мій суд.
      Й серця замерзлі розбудити
      мене покликано ось тут.

      Кому потрібні почутт?
      Кому життя моє потрібне?
      Хоча і це вже не життя,
      а існування безпросвітне!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": 4

    20. Словом

      Кожне слово злітає з пера
      і у безвість знаки невідому.
      Чи до віршів коли я жила?
      Чи знала блаженну утому?

      Кожне слово карбує чуття,
      кожен порух, надію, печалі.
      Я без віршів не бачу життя,
      я не можу заглчнути в далі.

      Я б тобі дарувала весь світ.
      Та навіщо тобі ті обмани?
      Я тобі подарую слів літ,
      що лікує усі серця рани.

      Хочеш казку, комедію, драму?
      На папері усе ожива.
      Наиалюю тобі словом даму
      серед поля в серпневі жнива.

      Я словом зведу тобі замок,
      у лорди тебе возведу.
      Кохання солодкий ранок,
      без докорів і стиду.

      Хочеш все? то усе вже можливе
      в царстві слова і букв, і рими.
      В цьому світі усе неважливе,
      не потрібна ні маска ні грим



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 3 | Рейтинг "Майстерень": 3

    21. Ти таку не кохаєш

      Болю осені мої повні,
      кров′ю налиті долоні.
      Місяць над містом у повні,
      я залишаюсь в думок полоні.

      Рцки твої несла забути,
      легше забути як вдихати повітря.
      Кожен твій крок хочу минути.
      Кожен твій погляд – у серце вістря.

      Я не така, ти знаєш,
      ти не таку мене бачив.
      Ти таку не кохаєш,
      ти мене не пробачив.

      Я забираю своє похмілля,
      я залишаюсь з собою.
      Я ламаю руки-гілля,
      впивоюсь терпкою журбою.

      Мені без тебе не жити,
      тобі, жити але не зімною.
      Я не в силах тебе розлюбити,
      я кохатимусь тою зимою.

      Наші стежки серпантином,
      ми ще не раз зіткнемось.
      Моя любов буде клином,
      і ми розійдемось.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 3 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Поруч вже нікого


      Сплітались наші юнії тіла
      у тихих сутінках кімнати.
      І твої темні очі, мов смола,
      дозволили мені в них потопати.

      І я в тобі так легко розчинилась,
      і ти в мені такий був ніжний.
      В мені від тебе ще щось залишилось,
      і цей дарунок в мені – вічний.

      І знов світанок. Я одна.
      І день почався з шепоту легкого,
      щось пройняло мене до дна,
      і бачу я, що поруч вже нікого.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": 4

    23. Любові жертви


      І Осінь знову за вікном моїм,
      а дощ й не дума замовкати.
      І Осені усе те розповів,
      про що не сила вже мовчати.

      Я розповім про втрачене тепло,
      що знов з тобою в далі відлетіло.
      Я розповім про зламане крило,
      що ніч-у-ніч мене боліло.

      Я розповім про вбиту музу на столі,
      уся у квітах, та все ж мертва.
      Про дивні краплі на моєму склі,
      про те, що я любові жертва.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 4

    24. Не хочу гаснути


      І я писала тихими квітками.
      І я стояла знов на роздоріжжі.
      Дорога знову розлилась струмками,
      немов весняні промені ті свіжі.

      Позаду знов минулого тумани
      і біль, і страх, і помилки.
      Чарівні сни весни й осінні ті омани,
      і роздоріжжя, і стрімкі стежки.

      Попереду знову тяжка дорога,
      і знову попередні помилки.
      Хто розірве кільце? Заради Бога!
      Не хочу пересохнуть, як струмки.

      Не хочу гаснути, як в небі зорі,
      як ясні цяточки в імлі.
      Не хочу бути краплею у морі.
      Не хочу бути клаптиком землі.

      Я особливості в собі шукаю,
      чогось такого, що не бачив світ.
      І лиш тоді себе достоту я пізнаю,
      коли мине ще добра сотня літ.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 4

    25. Львівська погода



      Погода львівська
      не дивує,
      і небо землю
      знов не чує.

      Воно ридає,
      та сміється.
      Отак між ними
      нам живеться.

      Дощі, тумани,
      прохолода –
      така у Львові
      в нас погода.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": 4

    26. Життя немов дорога

      Скільки міст минало за вікнами машини,
      а мені все було мало, і я далі стирала шини.
      Все по німій дорозі в незвідані світи,
      а серце все в тривозі, може десь там ти?
      З кожним днем все далі домівки силует,
      позаду всі печалі, і долі пірует.
      Життя – немов дорога з одностороннім рухом.
      Дорога? Як для кого, кому горби, а кому пухом.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. . . . ти був, а я ще буду
      Ти опустив свої повіки,
      повіки вічного буття.
      Ти залишив мене навіки,
      ти закінчив своє життя.

      Прожив не мало й не багато,
      прожив яскраво, так як всі,
      і було срібло, було й злато,
      була й любов у всій красі.

      Були і радісь і страждання,
      було усе і враз нічого,
      було і може те кохання,
      а може було не до того.

      Життя – одвічні перегони
      і полювання за нічим.
      Тобі не писані закони,
      ти був і добрим але злим.

      Усе було, усе минуло.
      А що залишив ти по собі?
      Усе роками тими здуло,
      залишивши сліди на лобі.

      Усе було
      Усе і буде.
      І ти лиш був,
      а я ще буду.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 6

    28. Лірика про світ що псується

      Красивих слів ті вічні переплети,
      і знов слова, падіння ті і злети.
      То знову вгору строка та поплила,
      і в даль від зору всі барви пролила.
      У лови з нею я граюсь в забутті,
      і мрію й млію в заримленім житті.
      Зновау хапаю думки за хвіст,
      одні втрачаю, другі кладу на лист.
      Безперестанку в думках та голова,
      із позаранку виводжу знов слова.
      Усе я граюсь з музою й словами,
      хоч потім каюсь, та лиш не перед вами.
      Ви, ниці люди, прагматики буденні.
      І звідусюди я бачу вас смиренні.
      Ви так покірні довічним тим засадам,
      такі розмірні, і вам близька лиш зрада.
      Всіх інших дум далекі вам ті злети.
      Вам близький шум, і гроші й кабінети.
      Жінки давно забули про кохання,
      в крові вино, в думках одне бажання.
      Бажання грошей, папірців безцінних,
      та вас як вошей вже у світі цім.
      Ви мов гангрена Землю заразили.
      Була вона зелена, а ви усе згубили.
      Що не зламали – то у кайдани ржаві,
      ви все б віддали суспільству і державі.
      Але ж навколо квіток безмежні плаї.
      Співають соло ліси і темні гаї.
      Ти слухай тишу, шепіт високих трав.
      Я вас залишу, у мене море справ.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    29. Чужих очей печаль

      Чужих доріг
      стрімкі ці повороти.
      Чужий поріг,
      чужі, а не мої турботи.

      Чужий цей дім
      весь повен прикрощів та зла,
      в нім стільки зим,
      що зима все тут добре замела.

      Чужих очей
      в мені болить печаль.
      Чужих ночей . . . ,
      чужим мене не жаль.

      Не жаль краси,
      що лиш тепер он розпустилась.
      Не жаль сльози,
      що так повільно по щоці спустилась.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Наші ночі

      Наші ночі з перелітних птиць,
      з тих пташок легких та бистрокрилих.
      Наші дні з напівзабутих лиць,
      з дивних дум і слів тих милих.

      Наші руки, мов той шелест трав,
      мов той порух балерини.
      Наші душі біс давно украв
      і сховав в бездонні пелерини.

      Наша совість пмира в пилу,
      як забута непротерта ваза.
      Наша воля десь на дні в мулу,
      як забута непотрібна фраза.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Я лиш жертва
      Сірі очі – небо хмарне.
      Темні ночі – щастя марне.
      Ніжний дотик – ласка тиха.
      Сірий котик – мурка стиха.
      Теплі губи – жар кохання.
      Море згуби – мить остання.
      І для нього я лиш жертва,
      після цього я знов мертва.
      Будні знову, сірі дні,
      ніжну мову схова на дні.
      На дні моря, серця дні.
      На дні горя, в глибині.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    32. Я не дам без мене радіти

      Мої очі – синиці лякливі,
      і мій погляд незмірно легкий,
      я ховаю душу у зливі,
      у місті де кожен німий.

      Сірі вулиці марять тихо,
      марять полумям почуттів,
      а я хочу вчинити лихо,
      залишити без себе батьків.

      Мені важко ходити, стояти,
      в мене сили уже нема.
      А колись, я могла співати,
      а тепер, убиває зима.

      І нікого мені винити,
      вся вина до краплв моя.
      Я б могла ще трохи пожити,
      та зносилась моя збруя.

      Я беззахисна перед світом,
      я оголена, я ніхто.
      Я б хотіла залишитись з літом,
      потонути в твоєму пальто.

      Я тобі даруватиму квіти,
      я до тебе прийду у снах.
      Я не дам без мене радіти,
      я залишусь на твоїх вустах.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 4
      Самооцінка: 5

    33. Нерозіслані дні
      Нерозіслані дні
      Нерозісланіі дні
      спочивають на дні,
      залишилось проставити дати.

      Ми з тобою сумні,
      ми з тобою одні,
      я готова тобі все віддати.
      Колихаються сни
      від відлуння весни,
      моє серце так прагне кохати.

      За вікном не весна,
      я без тебе – одна,
      буду вірно тебе я чекати.

      Забуваю про все,
      час мене знов несе,
      я буду у місті блукати.

      Я чекаю тебе,
      я кохаю тебе,
      я не знаю що ще написати.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 4
      Самооцінка: 4

    34. Воїни
      За щось не скоєне,
      тобою скоєне,
      чи мною скоєне –
      Молись!

      Ми оба воїни,
      любові воїни,
      беззбройні воїни –
      Борись!

      З кохання скроєні,
      в кайдани сковані,
      бажанням сковані
      Колись!

      Ми оба воїни,
      і нами скоєне,
      з кохання скроєне,
      жило колись.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 4
      Самооцінка: 4