Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ліна Костенко (1930)

Рубрики / Крізь роки і печалі

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки.
    Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.
  •   * * *
    Стояла груша, зеленів лісочок.
    Стояло небо, дивне і сумне.
  •   * * *
    Дзвенять у відрах крижані кружальця.
    Село в снігах, і стежка ані руш.
  •   На спиляному осокорі
    Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок,
    з трьома буханками хліба йшов у Маковщину.
  •   Українське альфреско
    Над шляхом, при долині, біля старого граба,
    де біла-біла хатка стоїть на самоті,
  •   * * *
    Не треба думати мізерно...
    Безсмертя є ще де-не-де...
  •   * * *
    Ті, що народжуються раз на століття,
    умерти можуть кожен день
  •   Доля
    Наснився мені чудернацький базар:
    під небом у чистому полі,
  •   * * *
    Юдоль плачу, Земля, моя планета,
    блакитна зірка в часу на плаву,
  •   Пастораль ХХ сторіччя
    Як їх зносили з поля!
    Набрякли від крові рядна.
  •   * * *
    Мій перший вірш написаний в окопі,
    на тій сипкій од вибухів стіні,
  •   * * *
    Мені завжди здавалося, що у Греції
                                           навіть статуї теплі.
  •   Три принцеси
    Немов чарівні декорації –
    жасмин, троянди і бузок.
  •   * * *
    Стоїть у ружах золота колиска.
    Блакитні вії хата підніма.
  •   * * *
    Шалені темпи. Час не наша власність.
    Фантастика - не мріяв і Жюль Верн.
  •   * * *
    В маєтку гетьмана Івана Сулими,
    В сучасному селі, що зветься Сулимівка,
  •   Казочка про трьох велетнів
    У чистім полі, в полі на роздоллі,
    де колосочки проти сонця жмуряться,
  •   Цавет Танем!
                                           Сільві Капутікян
    Згоріли їхні селища, пропали їхні мули,
  •   * * *
    Я хочу на озеро Світязь,
    в туман таємничних лісів.
  •   * * *
    І дощ, і сніг, і віхола, і вітер.
    Високовольтна лінія Голгоф.
  •   Старий годинникар
    Ще пароплавчики чаділи,наче праски,
    ще ми шукали крем’яхи в піску, —
  •   * * *
    Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
    Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.
  •   * * *
    Я вранці голос горлиці люблю.
    Скрипучі гальма першого трамваю
  •   Повернення Шевченка
    Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
    Нічого-Оренбург. Нічого - Косарал.
  •   * * *
    Затінок, сутінок, день золотий.
    Плачуть і моляться білі троянди.
  •   Пісенька з варіаціями
    І все на світі треба пережити,
    І кожен фініш – це, по суті, старт,
  •   * * *
    Шукайте цензора в собі.
    Він там живе, дрімучий, без гоління.
  •   * * *
    Криши, ламай, трощи стереотипи!
    Вони кричать, пручаються, - ламай!
  •   * * *
    Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
    Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
  •   * * *
    Вечірнє сонце, дякую за день!
    Вечірнє сонце, дякую за втому.
  •   * * *
    Відмикаю світанок скрипичним ключем.
    Чорна ніч інкрустована ніжністю.
  •   * * *
    Страшний калейдоскоп:
    в цю мить десь хтось загинув.
  •   * * *
    Ой ні, ще рано думати про все.
    Багато справ ще у моєї долі.
  •   * * *
    І засміялась провесінь: — Пора! —
    за Чорним Шляхом, за Великим Лугом —
  •   * * *
    Очима ти сказав мені: люблю.
    Душа складала свій тяжкий екзамен.
  •   Незнятий кадр незіграної ролі
                                       Іванові Миколайчуку
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки