Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лариса Пугачук (1967)
пройти крізь рай
намилувавшись вдосталь
світлинами наповнившись ущерть
любові трунком розчинити щем
залишити на пам’ять тиші дотик
і усміхаючись піти за край

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-08 16:40:16 ],
на сторінці поезії     "Довіра"   Пугачук Лариса

Радію Вашим очам на своїх рядках, Василю. Фото картини виставила, лопух навчився дечому)))
Коментатор Василь Дениско, [ 2016-04-08 22:42:34 ],
на сторінці твору     "Я впізнаю тебе, рідний"   Пугачук Лариса

Коротко і яскраво! :) Нагадало тезу з роману Кобо Абе "Чуже обличчя" - "В коханні ми всі намагаємося зірвати чужі маски..."
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-09 00:58:36 ],
на сторінці твору     "Я впізнаю тебе, рідний"   Пугачук Лариса

Дякую, Василю! Роман вже хочу прочитати. Після короткого перегляду прийшли думки, що іноді людині себе потрібно зуміти розпізнати.
Серцем бачимо ясніше. Очі можуть обманювати. Іноді я навмисне заплющую їх, щоб не збитись з дороги.
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-10 07:34:51 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

мотив прогулянок по воді як метафори віри загубився серед традиціоналіського патосу
Коментатор Ірина Бондар Лівобережна, [ 2016-04-10 10:13:59 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

а може, пане із пекла, ці рядки були присвячені саме вам?
Коментатор Василь Дениско, [ 2016-04-10 10:34:23 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Самозречення... І, може, пошук себе справжнього...
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-10 15:59:08 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Угу, побачила свою помилку. Щось треба придумати замість "ступаю", бо скоріше всього саме це слово привело Вас до думки про ходіння по воді, а я хотіла показати трішки інше... те, що я довіряюсь рукам Господнім і готова до будь-якого гартування, з вогню у воду... аби тільки знайти дорогу до рідного дому - до того, куди ми всі врешті решт прийдемо.
А відносно патосу, то він іноді проривається в мені. Не підкормлюю його, але й не виполюю. В таких особистих рядках він, можливо, й ріже вухо, але, якщо одне-два слова невдалі змінити можна, то ауру твору, закладену при написанні, змінити практично неможливо. Дякую Вам за слушне зауваження, Андрію.
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-10 16:20:10 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Пані Ірино. Я, яка, читає багато чого, в тому числі і твори Андрія Мироховича, боюсь образити людину, боюсь завдати їй болю. Я, яка на Вашу думку, насолоджується описання мук, коли стає зовсім нестерпно, замовкаю, відходжу від монітору і дійсно викликаю в пам'яті подробиці: цвяхи, вбиті в плоть живу, материнський біль при погляді на свою розп'яту дитину, і думаю - Він витерпів такі страшні муки заради того, щоб воскреснути в кожному з нас любов'ю і милосердям. І прощення прошу у Нього за те, що іноді спалахую гнівом. І повертаюся до розмов з людьми тільки тоді, коли чую в собі любов до ближнього.
Пройшлась тільки що по всіх своїх відповідях на Ваші звернення до мене. Може, не прискіпливо дивилась, але побачила, що всюди я говорила з Вами доброзичливо. Ні під одним твором Ви не побачите, що я обговорюю Вас а чи Ваших друзів. Я не приходжу до Вас взагалі, власне. Якщо ж я недобачила чогось, і десь чимось Вас образила, то прошу вибачення. Бажаю Вам добра і любові.
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-10 16:42:44 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Радію Вашим очам, Василю. Це, здається, перетворюється на моє традиційне вітання з Вами)) З Вашого дозволу дам розширений коментар (Ви не проти, сподіваюсь?)) Я вже трішки прожила на світі і маю спостереження, що найкращого результату творець досягає, коли має натхнення і коли матеріал покірний його рукам і не заважає ліпити задумане. Я жінка. І я намагаюсь бути покірним матеріалом в руках чоловіка, вчителя, творця. "Самозречення" допомагає і мені і тому. хто мене ліпить. Це в ідеалі, до якого мені ой як далеко:)), але спрямовую себе до нього.
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-10 23:18:29 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Прибрала натяк на "прогулянки по воді".

У воду кидаєш, і я пірнаю,
Хоч плавати не вмію - научуся.
Легені без повітря роздирає,
Та скрикнути не піддаюсь спокусі.

Сміюсь, бо може послідувати зауваження про дієслівні рими...
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2016-04-11 14:41:34 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Ірина Бондар Лівобережна у своєму коментарі звертається до якогось пана, тому Ваші вибачення, Ларисо, тут, нмд, не зовсім доречні. )
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2016-04-11 14:44:23 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Якщо Вас цікавить покращення технічної сторони Ваших віршів, пропоную ознайомитись зі статтею Сергія Осоки та Світлани Іллініч "Вступ до поетичної майстерності" (http://litclub.org.ua/texts/show/37167/).
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-11 18:40:16 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

да ладна, це певно до мене. печалять люди, які ніяк в гілці розмови писати не хочуть. справдешнього болю мені завдає поганонаписаний текст. писання цієї лівобережної кралі до рівню тексту просто не дотягують, як і писання її чічісбея
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-11 18:41:29 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

і посміятись
Коментатор Мирохович Андрій, [ 2016-04-11 18:46:05 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

намарно, як мені. я люблю цю метафору - якраз віра і довіра. я патосу традиціоналіського не дуже люблю.
з.і. плавати не вмію - і пірнаю? угу. тону. і спокуси кричати жодної- хіба спокуса вдихнути
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-11 19:55:49 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

ДослухАюсь до Вас, але й до себе також. Ну не ліпиться сюди ця метафора. Повну довіру хочу показати і через момент гартування болючого. Далі. "ПІРНАТИ, аю, аєш, недок.1. Занурюватися у воду з головою". Іноді так вчать плавати, кидають у воду - вчись, дитино, якщо хочеш жити. А от відносно крикнути, то це суто жіноче)) - від жаху порятунок один - закричати так, щоб у вухах заклало. Але крик у воді річ небезпечна, тому моя ЛГ, хоч і боїться, але шукає шлях до повітря. Мовчки. А от відносно патосу. Ну от чула так себе в момент написання твору. Ну от так заспівалось. А завтра ще якось буде))
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-11 20:22:47 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Дякую за посилання. Пр нагоді загляну. А от відносно недоречності моєї відповіді, тут складніше. Я хочу спробувати донести до людини, що хвиля ненависті руйнує набагато сильніше, аніж обсценна лексика. І я дійсно вибачаюся перед людиною, бо хочу спинити цю хвилю неприязні, поки вона не затопила обидві сторони. Це ЛІТЕРАТУРНИЙ сайт, де мають бути зауваження до форми та суті творів.
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-11 22:17:29 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Оскільки я початківець, то прочитала уважно, що люди написали. Власне, нічого нового для мене, але повторення зазвичай закріплює знання)) Не скажу, що намертво хапаюсь за усталеність, за шаблони, за думку фахівців, іноді вибрикую живим словом, іноді просто не бачу помилок, буває... Так вже склалось, що дойшла до більшості з описаного у вказаній пам'ятці "емпіричним способом", однак вчитись ніколи не пізно)
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2016-04-11 22:56:52 ],
на сторінці поезії     "Тобі ввіряюсь"   Пугачук Лариса

Ознайомилась. Хороший лікбез для початківців. Хоча, як правильно зауважено в коментарях під твором, в основному "не в коня корм". Цікаво, чи написав хтось подібну пам'ятку відносно помилок іншої якості - по типу тих, на які мені вказує Андрій. А чи такі майстер-класи можливі тільки при розбиранні конкретних творів?
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2016-04-12 06:39:46 ],
на сторінці поезії     "Різдв'яна колискова"   Пугачук Лариса

Ларисонько, оце я собі дозволю увірватися до Вашої сторінки. Загалом - дуже приємна така композиція, близька мені тематика, образи гарні.

(вітер вві сні) - можна би була за Вашим бажанням і "вітер у сні" - вигає мелодика тексту.
"віте(р з б)ері(з в в)ечір" - тут - таке потужне збіговисько приголосних - можна розчинити - якщо забажаєте.

Дякую за приємність читати.
1   ...   3   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   84