•  Мій Київ

Древнє місто, величне і тихе.
Ось і знов опускається сніг.

•  Слово до ворога

Ти прийшов під покровом ночей.
Та правило тут просте-

•  Що ми зробимо коли піде війна

Що ми зробимо коли піде війна?
Відбудуємо дороги і домівки?

•  Втеча до Єгипту

Вони ночами йшли через пустелю,
Віслюк, дві постаті і на руках Дитя.

•  Про надiю

Цей танкер не вийде із порту,
Зіржавіє, всохне, засне.

•  Зимова нiч у Києвi

Щось ніжне в очах заблищить,
І теплою стане усмішка.

•  Нiчний жах

Від нього немає спасу.
Він бачить моі сліди.

•  Адамів плач

Ти тихе небо над полями коло дому,
Самотня стежка коло древньоі верби.

•  Я йду по нитці

Я йду по нитці вулицями міста,
Туди, де серце завмирає назавжди,

•  Поганське небо

Пропечене безкрайнє дике поле.
Десятипагорб`я. І сива ковила. І маки.

•  Перед Страсним тижнем

Ще не тікали люди с тих земель,
Але гонителі вже чують запах крові,

•  Повечір`я

Це повечір"я не закінчиться ніяк,
І сутінки - як феї полохливі.

•  Не так

Сонце щезло, сховалось за край,
І в польоті помер чорний шпак.

•  Про життя

Між сухостою я шукаю віщих снів,
Живих молитв до Бога мовчазного.

•  Про життя і смерть

То не життя,
То моє небуття.

•  Заходило дитинство

Заходило дитинство в гості у ві сні,
В очах ласкаве сонце посміхалось і раділо.

•  Вічність

Цей липень всміхається тільки мені.
Цей спокій, це небо, ця ніжність,

•  Про головне

То мої зорі,
То моє місто,

•  Про головне

То мої зорі,
То моє місто,

•  Надія

Чи вистачить сили доплити?
І сни, як приховані мрії.

•  Про безнадійність

Мої крила важкі від біди,
Піді мною стривожене море,

•  Мандрівник і вічність

Лиш я і пес. І ніч до виднокраю,
Здається, зупинився навіть час.

•  Скрипка

Здригалась скрипка від ридань,
І я ховав тремтячі руки.

•  Осінь

За обрієм осінь оправила свитку,
Всміхнулась, зітхнула і далі – в поля.

•  Птах

В очах у птаха сині океани,
Та подих щастя зліва під крилом.

•  Гефсіманський сад

Як настане ніч на тій землі,
Щезне місто, люди і пустеля,

•  Про долю, про мене і про тебе

Все що вітер зібрав у долоні
Розплескалося наче вода,

•  Молитва ченця

Як теплий вечiр,
Тихий i сумний.

•  Про тебе

Ти темну ніч у коси заплела,
На дно очей фіалки зірвані поклала.