Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Федів (1969)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Cвій небокрай
    Я барви беру у веселки,
    Якою єднаю блакить,
  •   Осінь
    Нема у осені повтору,
    А є контрасти кольорів -
  •   Линули
    Обоє линули за обрії печалі,
    І зорями у небі малювали шлях.
  •   Доля стала сумна
    Багато маємо зла,
    Опарою воно виростає,
  •   Ляже ябко у росу
    Ляже ябко у росу за вікном
    Це останнє, яке має гілля.
  •   Любов
    Себе любов не подарує темноті
    Та не наповнює образою серця.
  •   Гілля вітер хитає
    Гілля вітер хитає, хитає…
    Хмара у небі лине, пливе…
  •   Не сказали
    Любується косицею, бажає, щоб зірвали.
    І диво – квітку рученятами тримає.
  •   Непомітне перетворення
    Чого муляє у душі,
    І серце неспокійно б'ється?
  •   Прощання
    У позолоті осіннього листя –
    Риси прощальної церемонії,
  •   Площина
    У цноті білосніжна площина
    Притягує своєю чистотою.
  •   Суперечки
    А чи уміємо ми істину шукати,
    Коли свої озвучуємо аргументи,
  •   Пошук
    Шукаю мотивацію буденній суєті,
    Енергію на дріб’язкове витрачаю,
  •   Завірюха
    Завірюхою доля кружляє,
    Замітає знайомі пороги
  •   Потаємні двері
    Великі небеса сльозами рвало,
    І береги потоками води залило,
  •   Втрата дитини
    Я не маю у собі дитини
    Не тоді, як дорослим стаю,
  •   Не вистачило
    Не вистачає слів, аби переконати,
    Ідея на ходу міняє що було,
  •   Скажи
    Скажи, що це не кров червона, а калина
    Порозсипає ягоди свої тугі,
  •   Уверх та вниз
    А я іду у гори – полонини,
    Аби почути співанки вітрів.
  •   Нічні вогні
    Що я шукаю у небі вночі? Вогні…
    Осіяли його діаманти,
  •   ЗЕлені…ти?
    ЗЕлені рішення, ЗЕлені наративи,
    Але немає екології душі.
  •   Нема жалю
    Немає болю і нема печалі,
    Нема жалю, що забирає течія,
  •   Хотів
    Хоче зізнатися, не знає що казати.
    Хоче робити, а не вистачає сил.
  •   На варті почуттів
    Вона стає на варті почуттів,
    Або кодує обереги долі,
  •   «Маленька» людина
    «Мала» людина, що живе у суєті,
    Вирішуючи запити домашні,
  •   Не помітив
    Не помічає, що міняє світ,
    Не знає, як уже новий нюанс
  •   Ключі від неба
    Калічить долі, аби свою будувати,
    У гонорі гріха не помічає,
  •   Цілий світ
    Живе людина і бажає мати світ,
    І буде діяти, аби усе зібрати.
  •   Олівці
    Ми у житті усі, як у пеналі олівці,
    І маємо писати свою долю –
  •   Зламали
    І радили усі :” Роби отак! “
    А я робив, як побажали.
  •   Миттєвості
    Набирає оберти життя,
    Ілюзією поміняє світ,
  •   Ніч у місті
    Вечір минає, а дім засинає…
    І у ньому згасають вікна – очі…
  •   Ми
    Того ми не училися прощати,
    Хто наповняє мову ницими словами,
  •   Владні мрії
    Я тіло дугою гну у поклоні,
    Усе, що "бажаю", є під ногами.
  •   Владні бажання
    Усім жадає заліпити очі,
    Сліпими конірує, як бажає,
  •   Дитячий малюнок
    Дитя малює світ на площині -
    Будинок, сонце, квіти і дерева,
  •   У вишиванці
    У вишиванці доля оживає,
    Уміщує у хрестику усі світи,
  •   Доля обирає
    Із вітром нині доля розмовляла,
    Питала, а кому вона потрібна,
  •   Складають рученята оригамі
    Складають рученята оригамі,
    Об'єм уже міняє площину.
  •   Щоб слово звучало
    Натягую слово струною,
    Яке у душі залунає,
  •   Дві радості
    Ось моя доля, дві радості – гордості,
    Закутана ковдрою, лине у сні.
  •   Дарує людям крила
    Дарує людям крила і усмішка, і слово,
    Витягує наснагу, яка є у пітьмі,
  •   Він нині зліва…
    Він нині зліва – вчора справа,
    А позавчора навпаки.
  •   Зиму питаю
    Зимý питаю, де дорогу замітає,
    Чия за обрії котилася зоря?
  •   Для чого жити на землі
    Для чого жити на землі,
    Яку дорогу обирати,
  •   Ранковий простір
    Поля ранкові молоко залиє,
    Туман у трави сіє діаманти,
  •   Дежавю
    Чергова маска на екрані
    Озвучує чужі слова -
  •   Ранок
    Розмиє лісу обриси туман.
    Зоря уранці тихо випливає.
  •   Політ
    Коли літаю і літав у цьому сні,
    Банальне: «Ти ростеш.», - не зачіпає,
  •   Маски
    Нині вулицею гуляю,
    І очі очима ловлю,
  •   Совість
    Вона полинула до людей,
    І їм зазирала у очі,
  •   Гармонія пропала...
    Немає рівноваги. Гармонія щезає...
    Ходила біля мене, але її нема.
  •   Чи «Так!», чи «Ні!»
    Умійте ясно говорити: «Так!»,
    Коли упевнені у правоті позицій,
  •   Передозування
    Сіяє жовтий ліхтар у вікні,
    Аморфними є силуети,
  •   У пошуках правди
    Немає правди, де лише мовчання,
    Її ховали цензори у скрині,
  •   Зневіра
    Зневіра буяє – у слові і ділі.
    Ламає усе у душі і у тілі.
  •   Україні
    Вона терпіла від наруги, болю
    І ворогів, які її жадали.
  •   Про минуле
    Історія допомагає жити,
    У пам'яті минуле оживає,
  •   Падає зіронька
    Падає зіронька з неба.
    Омріяне я забажаю -
  •   Умійте тішитись
    Умію утішатися життям,
    Як суєта усе з’їдає,
  •   Ріка пам'яті
    Ріка пам'яті у вічному щезає
    І наші дії забере собою.
  •   До друга
    Він недалеко. Зустрічі. Розмови.
    Бажаємо усе обговорити.
  •   Небесній сотні
    Небесна сотня білі крила опускає
    І огортає ними небокрай,
  •   Знайти себе
    Минає силует у обрії надії
    Щезає, не дає упізнавати,
  •   Приходить час
    Рука оманою ховає,
    А зимне серце не болить,
  •   Бажання змін
    Саме бажання змін не гарантує зміни,
    Але воно показує нові світи.
  •   Неподільне
    Лазурні небеса не поділити
    І серце не розіб’ю на частини,
  •   На виставці
    Цікаве полотно. У ньому - таїна.
    Експресія химерна лінії вражає.
  •   Чужа думка
    Пильнуємо за думкою про нас,
    В’язали дії норми у суспільстві,
  •   Світло зірок
    У світлі далеких зірок,
    Яке у ночі засіяє,
  •   Повернення
    У країні весною квітують розмаї,
    А веселка дарує барви землі,
  •   Підкорення вершин
    Побачимо нове і незбагненне
    У русі на омріяні вершини.
  •   У далечінь
    У далечінь іде забуте почуття,
    Проектор долі у ночі моргає,
  •   Краса поряд
    Дивує світ появою краси
    У дещиці і дії повсякденній,
  •   Весняний настрій
    Іду я легко, і нема тяжіння,
    Світи, які мінялися вдихаю,
  •   Лінія
    Лінія міняє усю форму,
    Окреслює собою площину.
  •   Порепана душа
    Порепана душа, як верх старого черевика,
    Де тріщини запилені – дороги у життя.
  •   Заплакала весна
    Холодно. Душа моя болить,
    У дощі оплакує весна,
  •   Вітер віє
    Вітер віє, пада листя,
    Ягоди калини.
  •   Складові існування
    Усе життя людей наповнює історію,
    Новелами утворює світи,
  •   Для чого жити?
    У запалі стає на зігнуті коліна,
    І має цілувати п’яту точку
  •   Паралельність
    Нічний потяг, старенький вагон -
    І дорога у кілька годин.
  •   Надія є...
    Надія є, і час лікує,
    Отямляться усі, хто спить.
  •   Шевченкові
    Пророком був! Пророком є!
    Пророком буде України!
  •   Шанс
    Переповнює чашу терпіння,
    І палає у людях протест,
  •   Відносність часу
    Час заховали у годинниковий механізм,
    Що нараховує мені секунди і години,
  •   Дерева розмовляють
    Дерева говорили, що минає,
    І бачене оповідали, і почуте.
  •   Дорога до правди
    Ставай, іди! Благаю уставай!
    Не вірю я тому, що сил немає.
  •   Перші кроки
    Дитя на ноги підвелося і пішло,
    Воно іде невпевнено, зате щасливо.
  •   Чому він так не любить Україну? (сепаратистам)
    Чому він так не любить Україну,
    Блакить її небес і золото ланів?
  •   Спогади
    Учора…Нині…Завтра…Післязавтра…
    Рахує календар одноманітні дні.
  •   Мудрість вічності
    Все мудре вічного у пам'яті народу,
    У мові, що пережила віки,
  •   Прості рішення
    Корисно, коли рішення одне?
    Я не шукаю інші варіанти.
  •   Не забувай
    Не забувай як розпускаються бруньки,
    А білі шати одягає черемшина,
  •   Для «слуг народу»
    Ми волали, а влада глухою була,
    Голосили, а нас не почули.
  •   Надії?
    «Побудувати! Досягти! Реформа діє!»,-
    Лунали голосно слова.
  •   Не знищити
    Наруга над святинями душі,
    Які оберігаємо віками,
  •   Порожнеча
    Весна не може горе подолати
    Ні кількістю тепла, ні зеленню ланів.
  •   Полеглим
    Ми пам’ятаємо усіх,
    А ноша ця нам душу крає.
  •   Краса життя
    Є у життя краса - це різнотрав’я літа,
    Осіннє золото і білизна зими,
  •   Світло
    Ця влада обіцяє світло у кінці тунелю.
    Ми усі увіруємо, і має бути так.
  •   Аркуш
    Аркуш на столі перед тобою
    Занотовує думки митця,
  •   Материнське слово
    Лови слова у океані звуку,
    Які у наші душі засівали мами,
  •   Дощ
    Розмиє обриси… Контрасти починає,
    Щезає сірий пил у течії води.
  •   Незмінне
    «Мине усе»,-
    Казали архаїчні мудреці.
  •   Правда
    Багато правди не буває,
    Бо завше істина одна.
  •   Шлях до мрії
    Іти… Іти уперто уперед...
    І мрія вимагає, і бажання.
  •   Вибір
    І знову у нас вибору немає -
    Знайомі лиця і слова відомі.
  •   33- тій
    А біль і нині не дає заснути
    Собою усю землю накриває.
  •   Вибори
    Іти? Чи ні? Яке питання?
    На вибори? Маю іти.
  •   Політ митця
    Він біля мене, а душа далеко.
    Надією у задуми летить,
  •   Керунок
    Коли міняємо існуючі світи,
    У іншому шукаємо рятунок,
  •   Руйнування фантазії
    Візії немає у надію мою,
    Побудували нові будинки.
  •   Творчість і Байдужість
    У Творчості Байдужість запитала:
    Навіщо гарувати у житті?
  •   Розмови
    Я хороше умію говорити
    І відповіді маю на питання,
  •   Фантазія
    Я на балконі і у даль широку
    Дивлюся, і себе уявляю
  •   Закономірність
    "Хто не живе, тому не помирати"
    Є тезою у філософії буття.
  •   Порівняння
    Слів небагато, як ми є маленькі,
    Але рідна людина усе розуміє.
  •   Закони
    Утворено закони на піску
    І рівними розміщено рядами,
  •   Моїм учителям
    Осіння пора у багрянець усе одягає,
    У школу юрбою весела іде дітвора.
  •   Мости.
    Ламаємо у суперечці списи,
    І палимо у ній усі мости.
  •   Ніч
    Мені ця ніч дарує порятунок
    За марноту минулого життя.
  •   Для Чиж
    Записує слова у конструкцію,
    І кодує таємні знання,
  •   Пісня
    У серце лине сум за очі волошкові,
    Калинові уста і вигін чорних брів.
  •   Почуття
    А почуття говорять,що не сила жити,
    І серце не іде у такт з брехнею.
  •   Кохання
    У океані слів шукаю одно,
    Аби у душі одізвалось,
  •   Казка
    Оповідайте казку дитині ,
    Яка далеко її поведе,
  •   Мелодія.
    Мелодія, як символ існування
    Усього, що даруємо Землі,
  •   Слова
    Слова, слова і є одні слова,
    А істина лягає у цитати.
  •   Кумові (Гривінському В.Я.)
    У чорноті, гадаю, усе просто.
    І чорнота не має вороття...
  •   Традиційно
    Вони голосували усі: "За" ,
    І не боялися… За що казали…
  •   Обов’язок
    Уже один, а родичі далеко,
    У хвилі линули усі униз,
  •   Не ображай митця
    Не ображай Митця ні дією, ні словом,
    Він у свою роботу залучає час.
  •   До зірок
    Жадає хто зорі у неба?
    І чому забажає їх?
  •   Омана
    Омани слово лагідно і ніжно,
    У дії зачаровує людей,
  •   Таємниця мистецтва
    Ти подивися, як митець працює,
    І як свою нову оцінює модель,
  •   Пережите
    Не пояснити муки і страждання,
    Коли душа у горі не болить.
  •   Мрія
    Шалена, рожева, казкова -
    Епітетів ряд обираю,
  •   Прогрес
    Ми розробляємо таблиці і схеми,
    Описуємо наукові дилеми,
  •   Життєве поле
    «Життя прожить - не поле перейти»
    Слова почуємо відомі.
  •   Пасьянс
    Розкладає доля пасьянс,
    Колоду ретельно тасує,
  •   Зміни
    У долі зміну чекаю,
    Казати боюся собі,
  •   Колір
    Існує колір там, де є сміливі,
    Лягає на цнотливо біле тло.
  •   Кава
    Ось філіжанка кави на столі,
    Маленьке диво з таїною долі.
  •   Вісімнадцять
    Уже вісімнадцять.
    Зоря сідає,
  •   Свіча
    Горить свіча, поволі тане віск,
    І полум’я метеликом літає.
  •   Думки
    Думки посіє у слова,
    Отримає узори на папері.
  •   Самотність
    Не дивися на мене у кільце диму,
    Бо усе одно нічого не вийде.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки