Поетичні Майстерні - Львів
Поезія. Засоби та зразки для створення власних справжніх концептуальних світів. Конкурси, огляди, відзначення, аналітика, рейтинги уподобань.
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Наш сайт  близько 1000 сторінок. Поетичні майстерні, що розвиваються в руслі альтернативному до поняття 'performance' чи 'акція'
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого




ПОЕЗІЯ. ПІСЕНЬКИ. РОЗДУМИ

Прислухайтесь
"... Зауважте, поет - це остання людина, котра радіє перекладу своїх віршів на музику. Постільки він першочергово стурбований змістом, а зміст, як правило, читачем сприймається не повністю і не відразу. Навіть коли поезія надрукована на папері, немає жодної гарантії, що читачу зміст став зрозумілим. Коли ж на вірш нашаровується ще й музика, то, з погляду поета, відбувається додаткове затемнення. Так що, з одного боку, якщо ти фраєр, то тобі лестить, що на твої вірші композитор музику написав. Але якщо ти дійсно стурбований реакцією публіки на твій текст, - а це, якраз те, з чого твоя творчість розпочинається і до чого вона, врешті-решт, приходить, - то святкувати тут абсолютно нічого. Навіть, коли маєш справу з найкращим композитором на світі. Музика, загалом, виводить вірші в абсолютно інші виміри..." Й. БРОДСЬКИЙ

Характерно несхожий на звичні погляди висновок Бродського, так? Утім Бродський надзвичайно високо цінив, скажімо, того ж Володимира Висоцького, його співану поезію. Ніби парадокс? Чи якраз той самий "інший вимір", куди вже перейшов Висоцький? Привожу спроби перекладу, думаю, добре відомих вам пісень Володимира Висоцького, Актора, Поета і Барда. Принагідно зауважу, що значення назви "Бард" (Бейрд) варто шукати в древніх Друїдів, що за часів римських завоювань широко розселились усією Галією і Британією, а, загалом, були відомі і з більш древніх часів. Середньою ланкою системи із трьох шкіл Друїдів кажуть, власне, і була школа Бардів. Вони одягалися в небесно-блакитне, що натякало на володіння гармонією та істиною, і повинні були знати 20 тисяч віршів священної поезії Друїдів, а також вміти подати її у супроводі відповідного музичного інструменту.

Володимир Висоцький

( м. Москва)


КОНІ
ЗАВИБАГЛИВІ


Здовж обриву,
над безоднею,
по самому
по краю
я коней своїх
нагайкою
стібаю,
поганяю…
І повітря
мені мало –
вітер п’ю,
туман ковтаю, -
чую з захватом
смертельним:
пропадаю,
пропадаю.

Повільніше коні
трохи,
уповільніться-ледь!
Ви невпинну
не слухайте
пліть!
Та що за коні-то попались
завибагливі геть -
і дожити не встиг,
й доспівати
не вспіть.

Я коней
напою,
я куплет
затягну –
І хоча би ще мить
постою,
на краю…

Згину я –
мене-пушинку
ураган
змете з долоні
і в санях мене
галопом
потягнуть
по снігу зранку, -
ви на кроки
непоспішні
перейдіть,
о мої коні,
хоч на трохи
шлях та збільшіть
до останнього
притулку!

Повільніше коні
трохи,
уповільніться-ледь!
Не укажчики вам
пуга й пліть!
Та що за коні
це попались
завибагливі геть -
і дожити не встиг,
й доспівати
не вспіть!

Я коней
напою,
я куплет
затягну –
І хоча би ще мить
постою,
на краю…

Встигли ми, -
до Бога в гості
не буває
невстигання, -
що ж там ангели
співають
надто злими
голосами?!
але може
це дзвіночок
захлинувся
від ридання,
чи ж бо я
кричу коням,
щоб не несли
так швидко сани?!

Повільніше коні
трохи,
уповільніться-ледь!
Вас благаю, ускач
не летіть!
Та що за коні
це попались
завибагливі геть -
як дожити не встиг,
доспівати б хоч
вспіть!

Я коней
напою,
я куплет
затягну –
І хоча би ще мить
постою,
на краю…




БАНЬКА

  • Протопи
    мені баньку,
    хазяєчко!
    Розпечу я
    себе,
    розпалю!
    Й на полоці,
    у самого
    краєчку,
    в собі сумніви я
    подавлю.

    Розімлію
    я до
    непристойності -
    ківш холодний
    й позаду усе,
    і наколка
    часів
    культу пильністю
    понад серцем
    напружить
    лице.

    Протопи!
    Протопи!
    Протопи ж мені
    баньку
    по-білому! -
    я від білого
    світу
    відвик,
    угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.


  • Скільки віри
    і лісу повалено,
    скільки звідано
    горя і трас,
    а на лівій
    груді
    профіль Сталіна,
    а на правій –
    Маринка –
    анфас.

    Ех, за віру
    мою
    беззавітну та
    стільки літ
    спочивав у
    раю! -
    проміняв на
    життя
    безпросвітне я
    несусвітну
    ту дурість
    свою.

    Протопи ж
    мені баньку
    по-білому !-
    я від білого
    світу
    відвик.
    Угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.


  • І пригадую, як
    рано-раненько
    брату крикнути
    встиг -
    “Пособи!”
    і мене
    охоронці
    красивенькі
    повезли
    із Сибіру
    в Сибір!

    А затим
    на кар’єрах,
    трясинах і
    наковтавшись
    і сліз і
    сирця
    біля серця
    кололи ми
    профілі
    щоби чув він,
    як рвуться
    серця!

    Не топи ж
    мені баньку
    по-білому ! -
    я від білого
    світу
    відвик.
    Угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.


  • Ох, знобить
    від казання
    докладного,
    пар прогнав
    думи враз
    від ума
    і з імли
    крижаного
    минулого
    поринаю
    в гарячий
    туман.

    Та помчали
    думки
    попід тім’ячком:
    знать дарма я
    таврований
    Ним,
    і шмагаю
    березовим
    віничком
    по здобуткам
    тих мрячних
    часин.

    Протопи – нетопи,
    протопи – нетопи,
    Протопи ж
    мені баньку
    по-білому !-
    я від білого
    світу
    відвик.
    Угорю я
    й мені
    угорілому
    пар гарячий
    розв’яже
    язик.

    Переклав: В. Ляшкевич.





  • Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів
       
      AD     MARGINEM


    Конкурсна арена

    Наші переможці


    Мережеві скриньки:
    Власні пісні
    Відомі мелодії
    Пісенна поезія
    Просто Реп
    Романси
    Про Ойчизну
    Коломийки

    Поетичні уподобання


    Народження пісеньок
    Сашко Недоній "Пісні “Калєкції”


    АНАЛІТИКА:
  • ДІАЛОГИ з Й.БРОДСЬКИМ
  • СОЛЖЕНІЦИН БРОДСЬКОМУ
  • R. M. RILKE "ЛИСТИ молодому поету"
    ПРОЕКТУВАННЯ ВІРШІВ
    ПЛАҐІЯТ І ЙОГО КОНТЕКСТИ"
    ФОРМУЛА ПОЕЗІЇ