Поетичні Майстерні

"... Зауважте, поет - це остання людина, котра радіє перекладу своїх віршів на музику. Постільки він першочергово стурбований змістом, а зміст, як правило, читачем сприймається не повністю і не відразу. Навіть коли поезія надрукована на папері, немає жодної гарантії, що читачу зміст став зрозумілим. Коли ж на вірш нашаровується ще й музика, то, з погляду поета, відбувається додаткове затемнення. Так що, з одного боку, якщо ти фраєр, то тобі лестить, що на твої вірші композитор музику написав. Але якщо ти дійсно стурбований реакцією публіки на твій текст, - а це, якраз те, з чого твоя творчість розпочинається і до чого вона, врешті-решт, приходить, - то святкувати тут абсолютно нічого. Навіть, коли маєш справу з найкращим композитором на світі. Музика, загалом, виводить вірші в абсолютно інші виміри..." Й. БРОДСЬКИЙ

Характерно несхожий на звичні погляди висновок Бродського, так? Утім Бродський надзвичайно високо цінив, скажімо, того ж Володимира Висоцького, його співану поезію. Ніби парадокс? Чи якраз той самий "інший вимір", куди вже перейшов Висоцький? Привожу спроби перекладу, думаю, добре відомих вам пісень Володимира Висоцького, Актора, Поета і Барда. Принагідно зауважу, що значення назви "Бард" (Бейрд) варто шукати в древніх Друїдів, що за часів римських завоювань широко розселились усією Галією і Британією, а, загалом, були відомі і з більш древніх часів. Середньою ланкою системи із трьох шкіл Друїдів кажуть, власне, і була школа Бардів. Вони одягалися в небесно-блакитне, що натякало на володіння гармонією та істиною, і повинні були знати 20 тисяч віршів священної поезії Друїдів, а також вміти подати її у супроводі відповідного музичного інструменту.