Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Валентин Бендюг (1954)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-12 22:43:27 ],
на сторінці твору     "Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік"   Адміністрація Майстерень

Ну, і до чого тут "бухгалтер"? Заберіть свої слова назад, пане Редакторе, бо зовсім не солідно вони виглядають на такому тлі.
І Драч має цілковиту рацію.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-12 23:04:23 ],
на сторінці твору     "Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік"   Адміністрація Майстерень

Про "бухгалтера - пасічника". Це чомусь у нас тепер стало найогидщнішими професіями і захопленнями людей.
Нобелівська премія теж давно не приватна, - її вручає не хто-небудь, а король Норвегії! При вивішених державних прапорах!
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-12 23:09:51 ],
на сторінці поезії     "***"   Романчук Леся

Ні, пані Лесю, нема в українців вибору, бо те червоне серце наскрізь фальшиве.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-12 23:16:39 ],
на сторінці твору     "Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік"   Адміністрація Майстерень

Вручення Нобелівських премій лауреатам - зоряний час інтeлектуалів - "небожителів".

Нарешті, після всіх експертних оцінок, процедурних формальностей і таємного голосування лауреати обрані. Що ж далі?

Найперше, Нобелівські установи негайно повідомляють новообраних лауреатів про їх нагородження премією, надсилають кожному з "небожителів" телеграму та зв'язуються телефоном. Буває й так, що окремі новообрані лауреати дізнаються про виняткову в їх житті подію з повідомлень засобів масової інформації.

Увесь інтелектуальний світ ніби завмирає напередодні 21 жовтня. Як правило, саме до дня народження Альфреда Нобеля на прес-конференції оголошуються і публікуються в пресі результати таємного голосування в Нобелівських установах. І на небосхилі з'являється кілька нових яскравих зірок - лауреатів Нобелівської премії в шести номінаціях.

До речі, слову "лауреат" майже дві тисячі літ і походить воно від слова "лавр". Благородний й урочистий лавр - вічнозелене деревце. Стародавні греки й римляни з особливою поштивістю ставилися до лавра як дерева міфічного бога Аполлона - покровителя поезії і мистецтв. Вінком із лаврового листя нагороджували переможців музичних і спортивних змагань - співаків, флейтистів, гімнастів. Римляни вручали лавровий вінок полководцю, який одержував перемогу над ворогами. Увінчаного переможними лаврами (лавровим вінком) здавна називають лауреатом.

Урочисте вручення премій Нобеля нововизнаним “небожителям” відбувається щороку в Стокгольмі й Осло (Премії Миру) 10 грудня. Передбачені протоколом заходи тривають більше тижня і перетворюються в справжнє свято науки і мистецтва. Яскраві Нобелівські урочини справляють незабутнє враження. Церемонія в Концертному залі Стокгольмської філармонії, мабуть, єдиний випадок, коли іншим дозволяється сидіти в присутності короля та його близької родини. І досягають цього не силою чи владою грошей, а талантом і працею. Завдяки телебаченню останні десятиріччя за церемонією вшанування лауреатів спостерігає весь світ.

Зазвичай, лауреати мають можливість запросити на урочини свою сім'ю і близьких друзів. А вечірні сукні і фраки - обов'язкові. Церемонія триває дві години. Про кожного нового лауреата говорять проникливі, образні слова визнання і вдячності за видатні результати інтелектуальної праці. На банкеті лауреат-чоловік має можливість сфотографуватися з королевою, лауреат-жінка - з королем. Кожен лауреат на банкеті говорить кілька фраз - тост, що його називають "маленька Нобелівська промова".

10 грудня 1901 р. - у п'ятиріччя від дня смерті Альфреда Нобеля - відбулося перше вручення премій його імені. Відзначали найбільш гідних на той час першопрохідників науки - фізика Вільгельма Конрада Рентгена (Німеччина), хіміка Якоба Хенріка Вант-Гофа (Нідерланди), бактеріолога Еміля Адольфа Берінга (Німеччина), а також поета Рене Сюллі-Прюдом (Франція). Премію Миру тоді поділили засновник міжнародного товариства Червоного Хреста Анрі Жан Дюнан (Швейцарія) і пацифіст, засновник Міжнародної ліги миру Фредерік Пассі (Франція).

У наступні роки й десятиліття цією найвагомішою міжнародною нагородою, зокрема, за видатні досягнення в різних галузях науки відзначено чимало провідних вчених XX століття. Серед них Альберт Ейнштейн - автор теорії відносності; Нільс Бор, який вперше відтворив модель атома; Хане Бете, який пояснив природу випромінювання Сонця; Петро Капиця та Лев Ландау (добре знані в Україні) - автори основоположних теорій конденсованої матерії; Джеймс Уотсон, Френсіс Крік з їх знаменитою "лінією життя" - молекулою ДНК та інші.

Перше вручення премій вченим-економістам - меморіальної "Премії з економічної науки пам'яті Альфреда Нобеля" - відбулося 1969 року. Підставою для нагород у цій номінації були наукові міркування, включаючи й математичні та статистичні. Першим двом лауреатам-економістам Рагнару Фрішу (Норвегія) та Яну Тінбергену (Нідерланди) присуджені нагороди за їх вельми вагому працю "в економетрії, аналіз економічної діяльності за допомогою математичних виразів".

Особливо урочистою була церемонія вручення премій в усіх шести номінаціях 10 грудня 1996 р. - в день століття від дня смерті Альфреда Нобеля. В Стокгольмі премії вручав король Швеції Карл XVI Густав. У Концертному залі, в якому проходила церемонія, встановлено бюст засновника премій, щедро розміщено квіти. Тут звучали мажорні й спокійні мелодії Мендельсона, Гріга та звуки фанфар, коли після представлення короткою промовою наступного лауреата він проходив у центр, ставав на коло із зображенням великої літери "М", а король брав з рук церемоніймейстера почесний Диплом і Золоту медаль та вручав їх лауреату. Перший день офіційного святкування завершився королівським банкетом на честь новообраних Нобелівських лауреатів у Золотому залі міської Ратуші. Перший тост бургомістр столиці проголосив за славу короля, другий, що супроводжується мовчанням, - в пам'ять Альфреда Нобеля...

В Осло Премію Миру цього пам'ятного дня 1996 р. вручав, як і завжди, голова Норвезького Нобелівського комітету. У залі асамблей університету нових лауреатів тепло вітав король Норвегії Гарольд V та члени королівської родини. Були присутні члени уряду й парламенту (стортінгу), найвищі чиновники, представники науки, культури і мистецтва Норвегії. Потім на честь нових двох лауреатів (з Індонезії), які розділили премію, було дано великий банкет, а наступного дня вони прочитали передбачені протоколом Нобелівські лекції для студентів університету і державних діячів. (Повний відеозапис урочистої церемонії вручення Нобелівських премій в Стокгольмі й Осло, що транслювалися по супутниковому зв'язку, зберігається в особистій відеотеці автора).
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-12 23:19:53 ],
на сторінці твору     "Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік"   Адміністрація Майстерень

Не хочу все переглядати, бо знаю, що вже можу й не знайти того, про що кажу. Коли вже нема, то й добре. Про справжніх і несправжніх не нам з вами, електронщикам у поезії говорити.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-12 23:29:04 ],
на сторінці твору     "Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік"   Адміністрація Майстерень

О, не тільки король Норвегії, але й король Швеції - два королі колишньої імперії.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 22:01:22 ],
на сторінці поезії     "Як впаде та зоря"   Бендюг Валентин

Пані Лесю, я вже знаю, як то буде! Хоча не легко померти, як казала одна бабуся, сорочку не закалявши.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 22:17:26 ],
на сторінці поезії     "Як впаде та зоря"   Бендюг Валентин

А я так собі задумав. Знав одного чоловіка, який виготовив собі гарну дубову труну ще за життя і тримав у ній пшеницю для курей... Звали його Антон Цикальчук. Не надіявся дядько, що коли помре, то хтось за нього так подбає... А я собі так сьогодні загадав. А чому? А Бог його знає... Дописував на роботі розвідку про графа Каліостро, який гостював у Сутківцях під Проскуровом... Мо, це вплинуло.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 22:27:37 ],
на сторінці поезії     "***"   Романчук Леся

Чомусь я саме так прочитав вашого вірша, пані Лесю. Хочу залишитися при своєму прочитанні.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 22:35:05 ],
на сторінці поезії     "Проти ночі"   Романчук Леся

Не знаю, як люди, а я таки трішки садомазохіст. буває й біль приємним, як потягусі.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 22:42:24 ],
на сторінці поезії     "Як впаде та зоря"   Бендюг Валентин

Та жив трохи більше, як у Біблії нам назначено. Там сказано, що дав нам бог літ 70, а при доброму здорові і праведникам 80. Моїй мамі, слава Богу, вже 83. Мабуть,Ю живе за свого тата, що помер у 33-му, за двох своїх сестер, що померли тоді ж, за сина-первістак, що помер однорічним, за чоловіка, що помер у 54...
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 22:57:19 ],
на сторінці поезії     "Як впаде та зоря"   Бендюг Валентин

Мамине міцне. Я у неї вдався.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 23:32:14 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Гірник Павло

Цей вірш Павла Гірника запамятовується після першого прочитання. не так часто ми тепер зустрічаємося, як те було десь 92, коли видавали з ним рухівську крайову газету "Пробудження", але і на похороні Івана Іова, і на 50-річчі Павла ми з ним пригадували цього вірша... Десь він тепер у Деражні мешкає.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 23:42:14 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Гірник Павло

Любове, ти холодна і тяжка,
Як меч в руках сліпого ватажка.
Як вихрест, що проказує слова,
Якими потім душу повбива.

О, скільки тих вихрестів розвелося!
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-13 23:46:12 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Гірник Павло

Провiнцiя душi. Космiчна самота.
Це так характеризує самого автора, що годі щось додати.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-14 00:01:50 ],
на сторінці поезії     "***"   Романчук Леся

А я якось так убого собі символами мислю: серце, коса, проГлєма...
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-14 00:19:16 ],
на сторінці поезії     "Проти ночі"   Романчук Леся

Утра вєчєра мудрьонєє. Пака.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-14 08:55:02 ],
на сторінці поезії     "Як впаде та зоря"   Бендюг Валентин

І я вам, і я вашій мамі.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-14 09:35:02 ],
на сторінці поезії     "Як впаде та зоря"   Бендюг Валентин

Дякую, земляче. Але ті погані думки у мене зявилися зарання, бо доводилося багато ризикувати життям.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-03-14 10:44:55 ],
на сторінці твору     "Повстанці попереджали про голод 1947 року"   Бендюг Валентин

Пане Пришвін, а ви оце читали?
1   ...   68   69   70   71   72   73   74   75   76