Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Епіграми, Наслідування Пародії, (1970)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі


А ми маємо ще одного кандидата:
Черепа Сергія.
Дуже перспективний хлопець, як на нас! Подающій надєжди!

*Любовні повороти*
Ти цілуєш мене у лобок.
Чи у лобик, палкими вустами,
Та у горлі моєму комок.
Я ж бо хочу любві Твоєй мами.
То є статна панянка,
Що любить носить шкіряне.
Вона, принаймні, як коханка,
Приваблює мене.
Я мабуть заручуся,
Вже будеш Ти моєю.
І з тещею зійдуся,
Ми станемо сім`єю.
Аби Ти не злякалась!
Вона, кажись, не проти.
Такі вони, сімейні,
Любовні повороти.
*Одурев до исступленья*
Одурев до исступленья,
Пьяным глазом глядя вниз.
Это, блин, стихотворенье,
Хрен повторишь Ты, на бис!
*В отношениях фигня*
В отношениях фигня
У людей случается.
И безумная любовь,
В жопу превращается.
*Аромат*
Ты пукнула, о как прекрасно,
Своей любимой - нюхать аромат.
Целуя зад, который страстно
Сношал, лишь пять минут назад.
О, то мгновенье безмятежно,
Где мы на смятых простынях,
Предались сексу так небрежно,
Другим, оставив стыд и страх.
Ночь как детей, обняла нежно,
Огонь желания в сердцах –
Нас гнал к тому, что неизбежно
Да, будет с криком на устах.
Я соблазнился не напрасно,
Испил до дна той ночи яд.
И через время так же ясно,
Любимой чую – аромат.
*Епілог*
Оце прочитавши, що я написав
Хтось осудливо скаже, я мрію.
Сьогодні, ще зранку собі я сказав
Некаюсь, надіюсь і вірю!!!

Проте споріть щодо заслуг вельмиуважаємого гаспадіна Б. тоже не будем. Ми їм просто гардімся!!!

І хоча довелося примиритися із закриттям "номінації у легкій вазі", як я сподіваюсь, тимчасово, але радіти видатним проявам авторського уміння поки ще не заборонено.
І я радію новому шедевру, ось він, публікую, як на сайті, але проставлю наголоси, аби допомогти читачеві до самих витоків осягнути дужу міць слова печатного.

Василь Шляхтич
2008.03.12 14:43
Запит́ання

Таке запит́ання весь час
Думќами марширує́.
Яка майбутність жде на нас?
Куди вона прямує?

Промивши очі, бачу шлях
Синів, дочок і внуків,
Що то відкинули вже жах
Наших земель байстрюќів.

Діти вже горді, хоч батьки,
Ще з сумнівами грають.
До сонця , чи зірок іти?
Зірки ще спокушають.

Ідеології книжки
В підвалах прикр́ив порох...
Не викинули їх батьки.
Не викинуть ще скоро.

Мр́ія минулого жива.
Надії в них ще п’яні.
Майбутність пише їм Москва.
Не були на Майдані.

З м́олотом і з серпом пр́апор
Увесь час в них в пошані.
Не вірять про бувшій терор,
Табор́и в Магадані...

Голодомор, ќажуть брехня,
Не геноцид народу.
Бо так вчила і вчить Москва,
Яка неправду родить.

Запитання весь час живі
Чому це так питаю
Чи дасть хтось відповідь мені
З улюбленого краю?

Скільки нових для Поезії і для мене імен!
Чудово, Романе, я отримала справжнє задоволення, світлу радість від читання вашого "Паркану життя".

Роман Бойчук - [ 2008.03.12 10:25 ]
Паркан життя

Окреслений природою туман,
Немов молочна річка серед лісу.
Ось так і все життя – самообман,
Як той паркан, через який не перелізу.

Якщо життя – паркан, то потім що?
Виходить: перелізеш – смерть настане.
І ні природою окреслений туман... Ніщо
По той бік тину тебе вже не дістане.

А все ж цікаво, як воно десь там..,
По той бік цього хисткого паркану?
Ніхто й ніколи не розкаже про це нам, -
Ніхто з них не вертається додому.

Ось так й живемо ми – у небутті,
Немов і справді в сірому тумані,
Та добре знаємо, що в нашому житті –
Сітка натягнута така, як на паркані.

Глибокі питання поставлені - незабутньо і гостро.
Спробую відповісти собі на деякі, які зрозуміла. :(

"По той бік цього хисткого паркану"
Романе! вам співатиму осанну!

А ось і ще одна знахідка, за день один написана, запам"ятаємо цю дату 20.10.06.
Надихаючий мої легені твір автора, у якого я, напевно, і зможу купити книжечку-другу!

Володимир Мацуцький
Навала дурнів в Україну

«У бога за дверми лежала сокира»
Тарас Шевченко

Навала дурнів в Україну,
навала ворогів.
Чи гине Світ, чи я загину,
моя країно?
З берегів
Дніпра зникають сиві кручі,
чуже, неначе, стало все.
І не реве колись ревучий,
і кров ворожу не несе
у синєє море.
Як подолати моє горе,
Тарасе мій, єдиний боже?
Хто із народу в силі зможе
народ повести за собою
до того праведного бою,
коли народ себе спасе?

А, може, ми самі є дурні,
свої не платимо борги?
Шукаємо ту правду в урні
серед заклятих ворогів.
В своїй країні – де ж та правда? –
без України ми, біда.
Безсила й Господа порада:
і Гóспода купили господá.

20.10.06

"і Гóспода купили господá..."
"навала дурнів"! Ой, біда! біда!!

Із прикрістю зауважила, що без мене багато цінного, і я би сказала - геніального, - матеріалу тайком видалено з моїх сторінок!
Але ж ми знайшли консенсус, правда адміністраціє?

Отож із оркестром і фейєрверками повертається до нас уже знаний на сторінках "ПМ" автор Олесь Пришвін!

Повторно з великою радістю, і тремтінням у голосі оголошую про існування світів небачених мною раніше.
Двомовна досконалість віднині з нами!

http://maysterni.com/user.php?id=1788

НЕЗАБАРОМ БЕРЕЗЕНЬ

У сивому мороці місто моє,
Той слинить і поїдом їсть все навколо,
На враження наші він просто плює,
Тому й так виходить - і сиро, і голо.

У темряві неба зійшлися зірки,
І виринув місяць зі східного боку.
Зима позитивно дається взнаки –
Ті сяють собі крізь прозорість глибоку.

Побачу я сонце зрання у вікні,
Яке нагадає про теплу подію -
То свято жіноче, що будить в мені
Чекання весни, від якого я млію.

КОМЕНТАР: Знову ж таки вам, любі читачі, може здатися, що автор пише не серйозно, що це тільки гра. Тоді загляньте на його сторіночку http://maysterni.com/user.php?id=1788 переконаєтесь самі - серйозніше нікуди!
Абсолютно серйозний вірш про "ТОЯ" у якого закохана лірична героїня, в яку закоханий (а то і в обох) сам автор, бо з такою любов'ю пестить він рядок за рядком...
Отож - вона поетично-смішно любить ТОЯ, який "слинить і поїдом їсть все навколо,
На враження наші він просто плює,
Тому й так виходить - і сиро, і голо..." - вам зрозуміло! Ось причина! Як кажуть:"любов зла - полюбиш і козла"...
І ось наслідки від такої "любові":
"То свято жіноче, що будить в мені
Чекання весни, від якого я млію..."
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   27