Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сонце Місяць (1974)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-13 02:23:27 ],
на сторінці поезії     "prost, сплінe"   Місяць Сонце

надзвичайно Вам радий тут, Петре

сплін такий стабільний стан поецький
що хоч не хоч приходиться якось обживати його
і він віддячує, у свій спосіб -
головне, мислити оптимізм & надто не
самоїдствувати, але то вже практичне мистецтво...


* за найсвітліші чуття *
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-13 02:36:25 ],
на сторінці поезії     "prost, сплінe"   Місяць Сонце

зачарувавсь і собі*

о Ларисо

і літери, і склади можуть бути притихшеними, тихішими
тоді трохи чутніше що там, за ними, у відлуннях

коли музика просто оглушує & давить
тоді простіше жити, згоден

але
Коментатор Тамара Ганенко, [ 2018-02-15 04:49:51 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

Нехай присниться поряд...
Нехай у сни прийде.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-15 05:20:30 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

о Тамаро

дякую за світлі чуття
тлумачення снів - такий надісторичний бізнес
а як на мене, поезії ті ж самі снива

от РМ і досі не визначилася, що ж воно таке
’неритмізована поезія’
але се ж метафізика чистої води
неупереджений потік свідомості
де не мають значення відповіді на питання
’як хто що де звідки чому чого... ’

а також - найголовніший головняк - навіщо
Коментатор Тамара Ганенко, [ 2018-02-15 06:39:58 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

Живучи в іншомовному світі і стикнувшись зі вправами перекладів - своїх і чиїхось,- я стала інакше дивитись на римовану поезію. То цікава гра в слова, але - лиш при вживанні лише для своєї мови. Перекладаєш же - суть, настрій, колорит, чуття ітд в основному, рима - заднє в тім, ба навіть зайве... Тому - римування, як на мене, - то на здоров“я-, якщо охота з тим гратися. Це так, - коротко кажучи, спрощено))
Нічого проти того не маю, і сама ще часом бавлюся, як охотка візьме і часу маю вдосталь (в основному-то його - катма.) Та і Муза, - вона ж коли яка, приходить...)))
Коментатор Тамара Ганенко, [ 2018-02-15 06:45:56 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

...ой, я трохи не туди відповіла, - про римовану. Але про ритмізовану - те ж саме. І ритм і рима - то є одна з складових поезії. Може бути, а може - і ні. Аби лиш поезія була, думка поетична... Або і оригінальна, переломна.. Ну то вже як пощастить...
А ПМ - добре що є. Де б оце я з вами, милими поетами, через роки стрічалася? Щира дяка ПМ!
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-15 07:03:47 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

вжеж
рима & метрика якби обов’язкові атрибути
класичної музикальності поетичної

але мені йшлося за аналогію зі сновидінням
бо уявити собі сновидіння метричне або й
’чітко ритмізоване’ ~ мабуть годі

першим це протиріччя намагався подолати, здається
Новаліс ( із відомих нам
безсумнівно класичних персон)

’Гімни до ночі’ прецікавий маніфест
Михайло Орест навіть перекладав українською
хоча і не повністю, але все ж
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-02-15 08:36:28 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

Цікава думка, пані Тамаро. Ритмізована поезія дається не кожному. Тому аби замаскувати свою безпорадність люди хапаютьсч за верлібр. Так набагато простіше. Потік свідомості можна навіть не редагувати - і так "сойдьоть". Я б зрозумів би якщо до такого фокусу перейшов би зрілий, знаний автор. Це б сприйиалося б як пошуки нового. А коли це роблять люди, незграбні в силаботоніці, то це виглядає не інакше як утеча. Та ввд самого себе не втечеш. Прикладів геніальності при переходіз віршованої поезії до верлібру мій колега - дуже відомий поет- каже, що ге знає. А Ви як гадаєте?
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2018-02-16 16:20:13 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

Н-да, верлібр - це все-таки вищий пілотаж. За наявності вродженого відчуття ритму зляпати ритмізований текст - не проблема, а заримувати сяк-так і першокласник може, ну а якщо насобачитись як слід, то можна видавати на-гора навіть непогані рими, тільки от поезії в цьому всьому може не бути й близько.
А от коли проковтуєш текст не очима, а всією собою (і логіка при цьому сидить тихенько, роблячи вигляд, що її в твоїй голові зроду не було і вона свого носа скрізь не пхала), і лишаються тільки чисті емоції - отоді розумієш, що поезія - це не рими і навіть не ритм (хоча він, хай і ламаний, здебільшого присутній). Потоки свідомості - вони різні бувають, настільки різні, як і їхні автори.
Гарно і трохи лячно вийшло - ну, то для мене лячно, бо прохідних кімнат не люблю, вони - нежилі, як же в них можна жити, коли - прохідні? І коридори лякають, вони під наркозом ввижаються: чи то коридори, чи тунелі, і тебе туди вкручує, а ти навіть не знаєш, ЩО ти таке - не те що хто...
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-16 17:39:56 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

дяки))


у снах наче немає диктату еґо, яке керується масою
явних і не дуже обмежень, правил, поправок до них &
інших заморочок, набутих у реальному житті, якби
тому і було трохи таке порівняння щодо ілюзорної вільності
чи довільності верлібрів, хоча невідомо що насправді
є механізмом і верлібрів і сновидінь — може і підсвідоме
може й позасвідоме, може якесь вище свідоме, — або й ні...

взагалі тема хороша щодо висловлення будь-якого автора
хоча ми, здається, говорили скоріше про поезії пані Тамари
а стосовно того, що ця тема не сильно цікавить ПМ, то
тут одна із відповідей, які лежать на поверхні, це —
відсутність серйознішого критичного підходу, та бо
реальна критика у світлі контекстів & підтекстів, все ж,
потребує чимало часу, певного хисту, та й бажання,
не кажучи вже про досвід.

а максимум ’критики’, який тут, на Майстернях, завжди
був звичним, це дрібніші технічні якісь недоліки, які
в принципі можна одразу побачити і на них вказати, а отже
не втягуватися в складнішу якусь аналітичну роботу, щоби
отримати ’дякую’, у ліпшому випадку. тому тема ’критики’ і
викликає глузування з боку тих, що десятки років пишуть
і видаються собі, без особливих заморочувань стосовно того,
наскільки смертельні збіги приголосних чи голосних у їхніх
віршах, чи то які наголоси невідповідні. бо чого не пофіксить
редактор, те пройде собі спокійно в дужках переднього
зауваження на першій-другій сторінці про ’авторський текст’
навіщо ж мучитися, перестворювати те, що не хоче й не може
перестворюватися з урахуванням якихсь ’критиків’

можуть бути ще всякі інші моменти, але не хочу лізти в матерії —
а резон щодо побіжності чи зверхності задля зручності, він
таки є, бо зручно винести все в окрему теку ’іншої поезії’ і там
вже можна не звертати уваги, бо ну що про це можна загалом
сказати? та й ’інша поезія’ вже хоч якесь досягнення, або ж на
початках і того не було, а була засторога ’не публікуйте непоезію!’
вона і зараз має місце, але ж те не означає не публікуйте ’іншої
поезії’, що має означати якийсь прогрес, але на цім і все, мабуть

наразі
Коментатор Ночі Вітер, [ 2018-02-16 19:19:00 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

І проміж поміж
не знайшов тебе
така покута
не для нас з тобою
високовольтні теплять
міражі
десь там є ти
як вітер наді мною
сповзає тінь
у сніжну заметіль
і ти
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2018-02-16 19:43:52 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

От навіть додати нічого - стосовно критики. Втішає одне: всі ми, власне, самоучки, і той, хто хоче вчитися і вдосконалюватися, завжди знайде шлях до того.
А щодо снів і сновидінь - вчені (не британські, кажись :)) ) наче ж кажуть, що об'єктивно потреби у сні в земних організмів немає. А проте всі ми спимо і бачимо сни. У "небывалые комбинации бывалых впечатлений" чогось не віриться )) Може, це те ж життя, тільки в інших вимірах, без участі тілесної оболонки - така собі репетиція посмертя, щоб коли прийде час, не сильно шугалися ))
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-17 05:20:06 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце

як заметіль по
всій землі &
вигасає одиноке
тіло на
фоні~тлі

не говори мені
про міражі
напівзотлілі
ліпше

про щось
інакше
помовчи
зі мною

сниво
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-17 06:14:05 ],
на сторінці поезії     "інакше"   Місяць Сонце



якщо земне життя є сон
то сон у земному сні
міг чи мав би бути чимсь тоншим
аніж репетиція пробудження

а може, все притаманно
залежить від ракурсів
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-02-17 08:50:37 ],
на сторінці поезії     "трикрапкове"   Місяць Сонце

І це правда. І не варто відвертатися погляд.
Коментатор Марґо Ґейко, [ 2018-02-17 09:37:14 ],
на сторінці поезії     "трикрапкове"   Місяць Сонце

"Мовчання слів",
про що вони мовчать?
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-17 10:10:09 ],
на сторінці поезії     "трикрапкове"   Місяць Сонце

дякую за правдиву емоцію, Олександре
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-17 10:11:19 ],
на сторінці поезії     "трикрапкове"   Місяць Сонце

якщо мовчання може бути промовистим
& навіть красномовним, то чому ж і словам
не помовчати, інколи,

о, Марґо
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2018-02-17 12:02:14 ],
на сторінці поезії     "трикрапкове"   Місяць Сонце

Смерть справді не сховати в могилах...
Коментатор Ночі Вітер, [ 2018-02-17 12:09:11 ],
на сторінці поезії     "трикрапкове"   Місяць Сонце




…Що полягли не вперше, не востаннє
в неоголошеній, невизнаній війні.
Надалі там, у тьмі, з вогнями
крізь хмари чи дими
мовчання слів
і недолугість мов провина,
і хлам чуттів на злому тлі.
А ви
не вірте, що сховають
смерть в могилах.
Правдиво смерть живе
з живих.

Моє бачення...
1   ...   136   137   138   139   140   141   142   143   144   ...   197