Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Майстер Рим

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Майстер Рим, [ 2006-11-28 12:34:54 ],
на сторінці поезії     "***"   Олійник Віталія

Коментатор Майстер Рим, [ 2006-12-06 10:18:50 ],
на сторінці поезії     "Обід"   Трасун Мірко

Шановний Мірку, перепрошую за невеликий "наїзд" попередніх коментарів, "наїзд", що був викликаний зовсім не віршем, але не поясненими "6" поціновувачів. Ви маєте безумовне право публікувати свої вірші, але поціновувачі безумовного права на найвищі оцінки на шпальтах "Самвидаву" не мають. :(
Стосовно самого вірша, котрий, як на мене, склався повністю модерністичним, і навіть неомодерністичним, за світоглядними, композиційними, стильовими ознаками, - то він (теж, як на мене) не відповідає критеріям "прекрасно", і, навіть, "гарно". Не відповідає світоглядними, понятійними протиріччями, які швидше руйнують, аніж відтворюють поняття Божественного і Прекрасного, Поетичного.
Відразу домовимося, що глузлива чи гумористична іронійність по відношенню до Господа відкидається як творчий мотив, так? Бо в такому випадку взагалі про що має йтися? Говоримо про інші мотиви, і, частково, про те, чому можна і не можна навчати дітей (хоча цей тезис шановної п. Оксани Яблонської):

"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних,
Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні."

Дякувати Господу за чужу біду, страждання інших дуже негарно. :( І цей контекст для подальшої великодушної щедрості ліричного героя - "Дарую сміх, любов, пиріг", тобто все те, що їм ніби не дано Господом, і чим ніби володіє ліричний герой - навіть не помилковий, а просто гріховний :(
Ліричний герой зовсім не володіє перечисленими речами (хіба що за винятком пирога, не власними руками "зробленого"), аби їх комусь дарувати. До того ж, в руслі такого розуміння меценатського, чи навіть апостольско-чудотворного служіння-"причинно-наслідковий" зв'язок виглядає дуже підозрілим:

"За допомогу ( за текстом - допомогу від нашого героя?)
У павутиннячках доріг
Подякуй не мені, а Богу."

Ця думка, очевидно, тісно пов'язана із "Спасибі, Господи, Тобі,\\ І за голодних, і холодних,.."

Які інші мотиви, крім іронійних? Можна говорити, що автор просто стібається з якогось конкретного слухача, якому і був присвячений цей текст, і сам несерйозно відноситься до своїх слів, що добре підкреслюють два останніх рядки, можна :

"З твого зникаю горизонту
І насипаю борщ нужденним."

Говорити про грайливу форму стьобу можна, але нічого корисного від нього ні талановитому (за співпрацею з мовою) автору, ні, тим більше, дітям не має. Хіба що, якесь віршоване оправдання перед тією, з чиєго "З твого зникаю горизонту" - та й то, тут ж бо йдеться і про нічний час "Служіння"? -]

"Як віддаєшся гарнізону
Секунд нічних, годин щоденних...

Можливо є інший, більш ідеальний ракурс авторського бачення, ракурс, який кардинально змінює відтворену картину? Було би дуже добре, прикро, що я його не знайшов. :(
Так, чи інакше, сподіваюсь на розуміння автором моєї позиції.
Щиро - успіхів!
1   ...   5   6   7   8   9