Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лариса Вировець
Харківський поетично-пісенний клуб «Апостроф» відтепер має свій сайт:
http://club.apostrof.in.ua/
і свій форум:
http://forum.apostrof.in.ua/
Слідкуйте за нашими новинами у розділі «Скоро в клубі»

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олег Бондар, [ 2006-09-21 16:25:14 ],
на сторінці поезії     "ЧОВЕН . монолог поета."   Вировець Лариса

Три кожухи, щоб не мало,
Шапку, сукню, дві спідниці
П'ять хустинок, одіяло і...
Бігом на вечорниці!!!

На забудь м'яку перинку,
Ковдру два на три із вати...
...Вища насолода: жінку
Неквапливо роздягати!!!
Коментатор Марта Шуст, [ 2006-09-24 00:00:40 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Гарно.
Коментатор Марта Шуст, [ 2006-09-24 00:11:39 ],
на сторінці поезії     "ЧОВЕН . монолог поета."   Вировець Лариса

"6" Дуже гарний вірш. Чудовий образ. Залишається відчуття легкого смутку. Дякую.
Коментатор Варра Тор, [ 2006-09-24 06:18:40 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Гарний вірш. Найбільший асоціативний ряд у мене викликало "Летять десанти легкокрилі, риплять возів незримих осі..." гут.
А з перцем якось Ви не патріотично. Наш український перць теж ого-го, куди там чілійському!
Коментатор Ірина Пиріг, [ 2006-09-24 12:19:40 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Прекрасно. "6".
Коментатор Олег Бондар, [ 2006-09-25 12:39:14 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Най ледацюга - ледацює!
Хто герцював - нехай герцює
...Мій старий клен стікає кров'ю...
Ти ж, серденько, займись... ото ж!!!
*******************

Без усяких сумнівів
З літа, аж по нині
Налилася соком
Файная майстриня!

Ніякому бовдурові
Даром не минеться
Якщо він до рученят
Лариски попадеться!

Виправеться, вража мати,
Ліпше ніж під пресом:
Більш не будє зачипати
Жінку поєтесу!

*************
Вірш напрочуд гарний.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-09-25 21:01:44 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Всім подяка за відгуки.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-09-25 21:06:23 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Олеже, так чим, ти кажеш, ти зараз займаєшся?
Це народ на Стихірі полюбляє: прямо під віршами, а в мене ж – вірш про Осінь... :(
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-09-28 15:33:29 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Згідний із Ларисою, трохи пан Олег "перегнув" тематику сторінки. :(

Незабаром буде змога поспілкуватись із авторами на спеціальних інтерв'ю-сторінках:)

Щодо вірша, то він подобається мені, але чомусь здається, що саме в цьому випадку було би краще, якби більш особистіше, інтимніше все йшло? :)(:
"Призупинюсь в осіннім герці,
мов кожен день - мій день останній:
мов вересень чілійським перцем
горить в палаючій гортані... " :) (:
Коментатор Олег Бондар, [ 2006-09-28 17:38:42 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

Жінок усяких забувать не слід!
Фотографе - шануй Кариатид
..........................
..........................

***********************************
Вмієте, шановна пані Ларисо, здивувати.
А це чи ненайкраща жіноча риса.

З повагою,
Олег Бондар
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-09-29 07:50:43 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Зазвичай той, хто пропонує зміни, не любить, коли автор довго і нудно пояснює, чому його ті зміни не влаштовують, але я все ж два слова напишу. :)

Коли я звертаюсь у вірші до чоловіка, або якби автор-чоловік звертався у вірші до жінки, а не до себе самого, тим самим у вірш привноситься елемент почуття, і опис осінніх звуків отримує вже інший зміст, ніж якби я з перших рядків зверталася лише до себе самої. Та що, це ще питання, як саме буде ІНТИМНІШЕ :))

І ще не подобається, коли у вірші вживається багато слів "мов", "як", неначе. Та ще в сусідстві, де заважає літера В: "мов вересень".
О... відписалася :))
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-09-29 07:54:46 ],
на сторінці поезії     "ЧОВЕН . монолог поета."   Вировець Лариса

Дякую, Марто.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-09-29 07:56:45 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

Навіть і не знаю, чим я Вас дивую... Сама вже майже не дивуюся, звикла до себе.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-09-29 23:48:30 ],
на сторінці поезії     "Мертвий ліс"   Вировець Лариса

Дякую, Ірино. Це й справді є подовженням тієї ж теми, що й вірш "Допливи". Друзі кажуть, що цей вірш більш сильний, ніж той. А для мене, звичайно, дуже важливо почути на нього відгуки.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-10-02 15:15:53 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

У вас, шановна Ларисо, є свої віддані читачі! І ще які читачі! Це факт, який багато чого вартий.
Вельмишановний пан Олег не залишає просто так коментарів, і їх потрібно мудро використовувати.
Що саме використовувати?! А це я не буду оприлюднювати, бо тема надто серйозна. :)
Скажу лише, що поважний життєвий досвід має потужне інформаційне поле, і воно тут досить чітке. :)(:
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-10-02 20:57:05 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

Володю, я нічого не зрозуміла... Що використовувати, який досвід, чиє поле... Аж голова обертом. Я тут сиджу на обшарпаному пілоні, тупа, змерзла, кам’яна, а вони зі мною розумні розмови ведуть. :)) Хоч би один сказав "та злазь вже, ось тобі склянка кави та кнедлик і кофтина на плечі..." :))
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-10-03 20:42:01 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

А... і справді!
Архітектори - не люди. Зачерствіли, це сором, напевно? В голові одні креслення змінюють інші. Так що, мила Кариатидо, постійте ще трохи, ще мить, поки картина в голові набуде цілісності, добре? Ще мить.
Цікава композиція, думаю, що деяка прямота мови оправдана древністю каріатиди, її певною дитинністю, так? - у цьому занадто закрученому (хоча це тільки видимість) світі :)
Але до цієї композиції, як до мелодія, потрібно звикнути і тоді все відкриється з часом повністю :)
Вище трохи постоїте, правда?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-10-03 20:45:30 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

Чому чоловікам так важко приймати жіночу правоту? Це Вищий недогляд, правда? :)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-10-03 20:48:25 ],
на сторінці поезії     "ЧОВЕН . монолог поета."   Вировець Лариса

Пані Ларисо, до ваших настінних розписів пан Олег додає такі вітражі, просто милуюсь композиціями в кожному нефі Споруди.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-10-03 21:43:33 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

Звичайно, постою. Мене ж насправді для прикраси поставили. Обов’язок, обов’язок... Назвали каріотидою - стій та не рипайся.
Та Ви ж архітектор, так що самі знаєте :)
А в яких рядках дитинність? То, мабуть, моя дитинність, і я її тому не бачу. От же ж... Скільки не живи, а дитиною помреш... :)) Це я про себе.
Дякую, Володю.
1   2   3   4   5   6   7   ...   47