Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лариса Вировець
Харківський поетично-пісенний клуб «Апостроф» відтепер має свій сайт:
http://club.apostrof.in.ua/
і свій форум:
http://forum.apostrof.in.ua/
Слідкуйте за нашими новинами у розділі «Скоро в клубі»

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-10-03 21:45:37 ],
на сторінці поезії     "Осінь"   Вировець Лариса

:))
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-10-03 21:52:04 ],
на сторінці поезії     "ЧОВЕН . монолог поета."   Вировець Лариса

Я теж сподівалася, що Ви оціните як митець. :)
Хоча мені здавалося, що я нічого не писала в цьому вірші про проблеми інтимного характеру...
:(
Коментатор Олег Бондар, [ 2006-10-06 13:21:25 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

Пошарпана вытрами, градом бита
Стоъть собы така Кариатида
Всы архитектори без винятку - падлюки!
Таке важке сувати бабы в руки!

Лариско, серденько кидай мерщый

Коментатор Олег Бондар, [ 2006-10-06 13:45:45 ],
на сторінці поезії     "Двісті років очікування або Каріатида"   Вировець Лариса

Перепрошую, вимушений розпочати знову.

Пошарпана вiтрами, градом бита
Сторчить собi одна Кариатида...
Всi архiтектори без винятку - падлюки!
Таке важке давати жiнцi в руки!

Лариско, серденько кидай мерщiй тi справи.
"Бастардо" э! Ходiм скорiш на кави!
Прибiг. Дивлюсь! Ii нема, та й годi!
Де дiлася? Невже забрав Володя?

Тут з неба голос божеський спокIйний:
- Ii вiн в поле взяв. В ынформацiйне.
А вас прошу зв'язавши страстi бантом
Годин п'ять-шiсть постояти атлантом...

Отут я впав, як з печi на пiдлогу
А що робити? Хто ж вiдмовить Богу?
***********************************

Подальший ровзвиток подiй буде описано тiльки з письмовоi згоди шановноi панi Лариси.

************************************
З повагою,
Олег Бондар
Коментатор Марта Шуст, [ 2006-10-14 19:14:21 ],
на сторінці поезії     "Варення з інжиру"   Вировець Лариса

Колись, отой угледівши бурштин –
згадаю негостинну галерею
свободи, болю й зайвості своєї –
любові з нелюбов’ю перетин.

Надзвичайно гарний вірш. Прозорий, мов ковток чистого повітря.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-10-14 23:33:01 ],
на сторінці поезії     "Варення з інжиру"   Вировець Лариса

Дякую, Марто. Тільки написалося, тому з нетерпінням чекала перших відгуків... :)
Коментатор Олег Бондар, [ 2006-11-14 12:51:32 ],
на сторінці поезії     "Варення з інжиру"   Вировець Лариса

І знов ти невдоволена листами
На жовтому... А через день, чекай,
Зима тобі надійшле телеграми
На білому... А навесні розмай,
Рожеві відправить єс- єм- еси.
Грім - бандеролью, телексом - гроза
А в вересні чекай автоекспресом
Від осені посилку - гарбуза!!!

*****************************
Досить вправно.
8873
Олег Бондар
Коментатор Ганна Осадко, [ 2006-11-18 17:16:00 ],
на сторінці поезії     "Мертвий ліс"   Вировець Лариса

Дуже сподобалося! Чудово! Схоже на глибокий. туманний сон, з якого не хочеться виринати...
Коментатор Юрій Кондратюк, [ 2006-11-21 19:14:41 ],
на сторінці поезії     "ЗВИКАЮ"   Вировець Лариса

"Надихавшись духмяної облуди...", я пошлявся по НЕТу і наткнувся знову на таке рідне імя. Дякую , що Ви є, Ларисо! Ви ж знаєте як я Вас люблю!
Коментатор Юрій Кондратюк, [ 2006-11-21 19:18:30 ],
на сторінці поезії     "ДОПЛИВИ"   Вировець Лариса

Чимось зхоже на моє "Сину". Тільки у мене по-чоловічому.
Я Вам оцінок "наставлю".!!!
Коментатор Юрій Кондратюк, [ 2006-11-21 19:26:05 ],
на сторінці поезії     "ЦИКЛОН"   Вировець Лариса

А я би спробував ворон замінити цвяхами забитими в небо...
Перепрошую, Ваш вірш, Ларисо, дуже образний. Може я і не рпавий, але мені відчувається пейзаж Коровіна.
Коментатор Юрій Кондратюк, [ 2006-11-21 19:29:17 ],
на сторінці поезії     "ВЕЧІР В РІДНОМУ МІСТІ"   Вировець Лариса

Дякую! Ви ж знаєте як я Вас люблю.
Пейзажі Коровіна...
Коментатор Юрій Кондратюк, [ 2006-11-21 19:34:38 ],
на сторінці поезії     "ПIСЛЯМОВА"   Вировець Лариса

...як завжди в кайф!!!
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-11-21 22:46:55 ],
на сторінці поезії     "ЦИКЛОН"   Вировець Лариса

Дякую, Юрасю. Ну які ж у Коровіна цвяхи? :)
Я справді бачила це небо і дим крізь вікно на роботі, але не справжнє, а так, наче воно намальоване на старому жовтавому полотні. І ворони - наче чорною фарбою хто мазнув.
Незручний сайт для розмови, на жаль, поки що :)
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-11-21 22:48:36 ],
на сторінці поезії     "ЗВИКАЮ"   Вировець Лариса

І це взаємно.
Дякую Вам, Юрасю.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-11-21 23:33:39 ],
на сторінці поезії     "ДОПЛИВИ"   Вировець Лариса

Обманув... :)) Де оцінка??
А де Ваше "Сину" почитати?
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2006-12-01 11:36:18 ],
на сторінці поезії     "Млини осенi"   Вировець Лариса

Ларисо, даруйте, але щось у Вас забагато помилок вийшло цього разу. Найперше - назва, то які це все-таки млини - осінні чи осені?

"...присипаючи жовч розпашілого листя..." - як я розумію, то розпашілого - значить такого, що парує, якому гаряче. Якщо листя восени таке розпарене (а хто його грів, якщо снігопад?), то сніг його точно не прикриє - воно за таких обставин буде танути на очах.
"...мелють жито життя
невтомимі млини —
змелють літо колишнє на зиму імлисту." - "мелють-змелють", а можливо, краще було б одне замінити на якесь споріднене слово? І потім так "кусається" оте Ваше "невтомимі".
"Біле борошно згодом засипле дахи
і загусне." Борошно розумію за яких обставин загусне, але от паралель із снігом тут не відчувається. Як може загуснути сніг? Можливо, застигне? Принаймні тоді асоціації з льодом виникають.
І, звісно, правильно листки, а не "два самотніх листка".
Перепрошую за своє нерозуміння, але відчувається, що Ви поспішали.
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-12-01 20:21:29 ],
на сторінці поезії     "Млини осенi"   Вировець Лариса

Дякую, Мирославо за конструктивну критику. Я дійсно поспішала, бо, на жаль, як завжди, маю часу обмаль, але згодна не з усим, що Ви написали.
"Осені" — зараз виправлю. Невтомимі - трохи важкувато... Але поки що не знаю, чим замінити, що не змінився зміст.
"Мелють-змелють" - в мене не викликає сильного опору, хоча й можна пошукати інше слово.
"Два листка" - вжито вірно, бо вони, листки, - неживі.
Щодо іншого - не згодна категорично, бо загусне - це образ, я саме так відчуваю товстий шар снігу, що злежався і почав підтікати. Зрештою, слово "загусне" більше підходить до мокрого борошна.
Але дякую.
Я повинна була би також написати Вам свої коментарі... Вибачте, маю проблеми з часом. Але спробую днями написати.
Коментатор Ірина Пиріг, [ 2006-12-03 13:25:05 ],
на сторінці поезії     "ЯКБИ"   Вировець Лариса

Ларисо, давно хотіла написати комент на цей вірш, але чекала, щоб не бути першою...Не дочекалася :)

"Напиши про ймовірність
і про неспроможність утечі,
про оте неможливе,
розкішне, болюче «якби»..."

Всі рядки пройшлися душею, а ці - особливо...
Коментатор Лариса Вировець, [ 2006-12-03 16:30:56 ],
на сторінці поезії     "ЯКБИ"   Вировець Лариса

Дякую, Ірино. А я все чекаю, чому ж той "перший" не з’являється :) Сашкові теж саме ці рядки сподобалися. Та ж вірш заради них і написаний. Просто я наперед ніколи не знаю, в які слова воно виллється — те, що хочу сказати.
1   2   3   4   5   6   7   8   ...   47