Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олексій Кацай (1954)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-13 11:04:53 ],
на сторінці поезії     "ПОСТРІЗДВЯНА МЕДИТАЦІЯ"   Павлюк Ігор

Хоча з жінками не варто сперечатись, але абсолютно незгодний з Чорнявою Жінкою :) Може тому, що мені більше білявки подобаються? :)))))
Але якщо серйозно, то мене особисто чи не найбільше зачепили саме рядки «Темно-темно Йому, / Немов у стволі автомату». Вже потім прочитав комент ЧЖ і подумав: її теж зачепило. Щоправда, трохи з іншого боку. З жіночого. Бо (як мені здається) жінки інстинктивно бояться зброї :)
Адже річ в тому, що, як на мене, увесь цей вірш – медитація кулі. Ще непорушної кулі в стволі зброї. Яка ще не вирішила («І безлюддя нестерпна потреба…») чи створена вона для нападу («Горизонту коса, / Що бунтарські надрізує жили…»), а чи для захисту («Мальована слізьми вода…»).
А самий апостол Петро і є та сама куля в незграбному автоматі, що зробив вже три осічки :(
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-15 14:26:13 ],
на сторінці поезії     "Технофентезі"   Кацай Олексій

Дякую за увагу до моїх опусів :) Дуже це приємно. Особливо коли ця увага йде з боку справжніх знавців: адже оте «їх» і мене дуже й дуже муляло, але поки що я нічого не придумав, як воно замінити.
Загалом, це злощасне «їх» стосується Маргарити та Майстра, але згодний, що цей смисл десь губиться :(
Може отак краще буде? З «й»? Хоча тут звукопис страждає, але може смисл доступніший?
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-20 18:02:34 ],
на сторінці поезії     "Час"   Кацай Олексій

Угу, угу... :))) Засумнівався. Теж зазирнув в словник. З "тюбиком" згодний, зараз виправлю. А "мозку" таки правильно. Спасибі :)
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-20 18:07:58 ],
на сторінці поезії     "Сонет 11"   Єрох Олександр

Приєднуюсь до Надії :) Добре сконструйований :)))сонет. От тільки "непогода" - як мені здається, є русизмом. У нас - "негода".
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-20 18:12:35 ],
на сторінці поезії     "Пегас"   Єрох Олександр

До питання про мету:

"На крилах мрії ти лети,
Лети, поете, до мети!.."
До іскор тих, що у душі
Живі народжують вірші. :)))
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-26 16:21:22 ],
на сторінці твору     "Зрозуміти Ітаку (Проблема втечі в романі О.Левченка «Диявол добра»: Київ, «Дуліби», 2008)"   Кацай Олексій

Взагалі, в якості тупезного атеїста :)))) , я намагався відійти від якихось мудрувань не тему термінів «Добра» та «Зла» як таких, що не достатньо вивчені й визначені. Адже «добро» для окремої людини не завжди є таким для її родини, раціональне «добро» для родини не завжди є таким для територіальної громади, «добро» для громади часто-густо вступає в протиріччя з «добром для країни», те – з «добром для планети». Ну, а як співвідносяться раціональні «добри» :) планети Земля та навіть лише Сонячної системи ще взагалі невідомо. Мандрівник у Левченка є дияволом раціонального добра.

«Добри» ірраціональні є «любові». При чому в замкненій системі вони доволі раціональні (в системах окремої людини, родини і т.д.). Ірраціональність розпочинається в точках переходу з системи до системи. Коли менше підсистема шукає любові до більшої. Це є небезпечні точки біфуркації. Одна з них має назву «прогресорство».

Тема прогресорства, як на мене, є темою не «впровадження», не «дотримання», а «примушення до добра». Нічого не нагадує з всесвітньої історії минулого року? :)))

Коли елементарна підсистема (людина) любить найбільшу (всесвіт), тобто, розуміє вищі критерії добра, вона сама стає всесвітом. Більшості, до якої належу і я :( заважають на цьому шляху згадані вами «державно-цивілізаційні стандарти». Нестандартна людина Христос досяг більшого. Але це питання його етичного розвитку, внутрішніх мандрів, а не втечі. Він же не втікав від людей, ні? Мандри торують шляхи. З цієї точки зору – мистецтво дуже добре шляхобудівничне управління :))))))

Чи може збудувати модерний автобан окреме «я» без «ми»? Навіть пройшовши крізь вушко голки? Якщо його на іншому боці вушка не чекатимуть інші «я»? Яким знову потрібно проходити крізь нові й нові вушка.

Останнє підозріло нагадує теорію струн. Яка підозріло підозрює, що в основі світобудови лежать елементарні одновимірні «петельки». Або в іншій інтерпретації – вихори. Це може здатися фундаментальним. Бо, якщо - замкнені петельки, то основа світобудови - зловісна втеча, а якщо розірвані вихори – то доброзичливі мандри :)

Адже непосидючий аргонавт Орфей був теж не лише музикантом :)))))))))))))
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-26 16:31:50 ],
на сторінці твору     "Зрозуміти Ітаку (Проблема втечі в романі О.Левченка «Диявол добра»: Київ, «Дуліби», 2008)"   Кацай Олексій

"...якщо - замкнені петельки, то основа світобудови - зловісна втеча, а якщо розірвані вихори – то доброзичливі мандри..."

Тобто, навпаки, вибачаюсь :)
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-01-27 13:38:46 ],
на сторінці поезії     "Володимир Висоцький: Він не повернувся з бою"   Кацай Олексій

Дякую :) Але - чотири позициї:

1. Я є технарем, який намагається писати вірші. Не більше. Тобто, не обзивайте мене "докою" :)))) "Дока", як на мене, повинен мати базову гуманітарну освтіу. Але головніше, що, як на мене, "дока" - термін не порівняльний, а часовий. Поки ваша творчість не пройде випробування часом - усе інше мішура.

2. Саме на сайті з чудовою назвою "Поетичні Майстерні" і треба висловлювати будь-які зауваження, тобто, майструвати :) А де ж іще ?!

3. Я особисто приймаю будь-які зауваження, висловлені в нормальній тональності. На ненормальну - починаю вібрувати :)))

4. Щодо вашого супернормального зауваження, то я таки засумнівався :) і поцікавився в "доків" :))) Такими для мене є, по-перше, он-лайновий "Великий тлумачний словник сучасної української мови", в якому за адресою http://www.slovnyk.net/?swrd=з йдеться про наступне:

"З, ІЗ, ЗІ, рідко ЗО, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: … 35. з род. в. Вказує на місце, середовище і т. ін., звідки походять, з якими пов'язані особа, предмет…"

По-друге, певною "докою" для мене є «Россійсько-український словник» (в трьох томах) – К., Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1987

Відкриваємо його й дивимось:

"Вернуться – повернутися, повернути, вернутися… ; -ться из отпуска – повернутися (повернути, вернутися, вернути) з відпустки…"

Здається, я викрутився :))) Ще раз - величезне вам спасибі і за те, що я з цікавістю попорсався у відповідній літературі, так і за вашу оцінку перекладу.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-02-03 15:18:46 ],
на сторінці поезії     "Оптична пам‘ять кришталю..."   Кацай Олексій

Це що, погроза? :))))
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-02-03 15:23:39 ],
на сторінці поезії     "Оптична пам‘ять кришталю..."   Кацай Олексій

Ай, спасибі! Ай, дякую!!! Звісно, звісно - "лунке"! І тоді треба прибрати оте "комічне де-жа-вю", переробивши його на "космічне". І тоді останній рядок строфи міцно пов'язується з останнім рядком композиції. І тоді, врешті решт, зникає ота якась загальна надтріснутість, яку я інтуїтивно відчував. Ой, спасибі! Зараз же відредагую.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-02-03 15:32:41 ],
на сторінці поезії     "Оптична пам‘ять кришталю..."   Кацай Олексій

Звісно, про сонет я не думав :) Більше того, це - дійсно "технічна" композиція дещо... провокативного характеру :)
Річ в тому, що я так і не зміг розібратися, як правильно наголошувати: кришталЮ чи криштАлю. У мене навіть з друзями суперечка з цього приводу виникла. В словниках, здається, "криштАлю". І у перекладах Лорки від Олександра Богрардта теж так саме вгадується. Але у Стуса чи Забужко - "кришталЮ".
Тож, публікував цю композицію зі сподіванням, що якийсь філологовий :) знавець заспокоє моє серце. Чи роз'ятрить :)))
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-02-03 19:51:01 ],
на сторінці твору     "«Одкровення члена таємної сім'ї, яка керує земними цивілізаціями» "   Чесний Журналіст

Ха, інса-а-айдери :/

Олесь Бердник в "Зоряному Корсарі":

Ми не діти Землі,
ми посланці небес.
Вже еони минули, як прийшли ми з безмежжя,
сповнені творчої сили.
Свій вогонь віддали
первозданній і дикій планеті.
Скільки мук і страждань,
скільки дивних містерій?!
Меркне спогад про рідну країну,
частокіл лабіринту все вище,
втома павутину плете
з ілюзорних туманних видінь.
Гуллівер розіп’ятий ліліпутськими нитками
на тривимірній сфері планети.
Інколи сняться йому чаруючі сни,
закликають летіти у невимірну глибінь!
І тоді Гуллівер посилає вві сні
міжпланетні ракети,
ніби пташок паперових.
О смішні і наївні видіння!
Прометею! Трусони скелю матерії,
до якої тебе прикував нещадний закон,
громом обізвися до братів — закутих титанів!
Ми ж прийшли — згадайте — з ясного безмежжя.
Ми — його діти!
Чому ж, коли ми забули про велич вітчизни?
Про її неосяжну красу?
Зупиніться, хто юний духом,
хто старий духом,—
зупиніться і згадайте славне минуле
згадайте казкову блакить
свого прекрасного царства,
де народилися ми,
де ми зростали під лагідним поглядом
Великої Матері!
І вставайте!
На світанку вставайте, —
молоді й сильні,
відважні й непохитні!
Умийтеся сонячними променями
і починайте нове життя!
І починайте нове життя у невимірності волі,
бо земне існування твоє, Гуллівер,—
то лише мить сновидіння…
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-03-02 11:17:39 ],
на сторінці поезії     "Зірки України"   Кацай Олексій

Дякую за теплі слова :) А щодо "сексульних" дівчат, то куди ж без них. Особливо напередодні Восьмого Березня :)))
А якщо серйозно, то це ж дуже добре, що ми різні! Якби все писали про одне, то яка б нудота у світі настала...
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-03-17 19:03:03 ],
на сторінці поезії     "Проліски"   Кацай Олексій

"Світлофоротяма" - це круто!!! :)))))))
Загалом, в перший редакції був "лабіринтний розум". Це змістовніше, але потім мені так здалося, що то є русизм. У нас - "лабіринтовий". Відповідно, ламався увесь рядок. Прийшлось шукати замінник. І поки що нічого окрім світлофору не знайшов :(
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-03-17 19:11:23 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Сироватко Вікторія

Вітаю сестру по розуму :)))
Гарний вірш, але мене трохи насторожує: "прокліпаю в небеснім оці / зірковий пил". Як на мене, тут є певний дисонанс дії (кліпання) із загальним настроєм поезії (передчуття польоту).
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-03-17 19:23:21 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Сироватко Вікторія

Знаєте, пані Вікторія, подивився я отут в словнику і маю принести певні вибачення, адже окрім звичного значення маємо (цитую): "КЛІПАТИ - .... перен., розм. Світитися слабким мінливим світлом; блимати (у 1 знач.), мерехтіти".
Тобто, в цьому сенсі все, здавалося б, гаразд. Але все одне важкувато пробратися до закладеного сенсу "прокліпаю" крізь нашарування побутового розуміння значення цього слову. Може, все ж таки, варто його якось обійти?
Ще раз спасибі за гарний вірш, близький моєму серцю :)
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-03-17 19:45:41 ],
на сторінці поезії     "Проліски"   Кацай Олексій

Спасибі :) Адже саме такий сенс я і вкладав у "світлофорний". Але, й Редакція у дечому права - саме слово важкувате для звукопису :(
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-05-05 11:15:50 ],
на сторінці поезії     "Ассоль-3000"   Кацай Олексій

Ото так! :))) Перший пішов! Другий - ключ на старт" :)
От тільки ти забув додати, що хрін - він допомагає від язикатих інопланетян :))) Щодо того, що повз Аеліт важко пролетіти, то це ж Ассоль летить! Зі скалкою :)))
І ще, найголовніше, ДЕ МОЯ ГОРІЛКА З ПІВЛІТРОВОГО ТЮБИКА??? :))))))))))))
А скойки - це стулка мушлі. Тобто, черепашки.
І взагалі, надзвичайно радий чути твої позивні, друже :)
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-05-08 12:06:13 ],
на сторінці поезії     "ТРАВНЕВЕ"   Павлюк Ігор

Ну, от... Знову... Знову... Знову - дрижаки по шкірі. Справжня поезія. Не як "вода під льодом", а як невидима грізна магма під захарканим асфальтом. Дякую.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2009-05-08 12:34:41 ],
на сторінці поезії     "Ассоль-3000"   Кацай Олексій

шшшшпшпшп..ш-ш-шшш…. ш-шу… ш-шук… шукаю тюбики!.. тюбики!.. я - третій… третій… знайш-ш-ш… знайшов… біс його!... сплут… під… підмінили… на бля… бляндаменд… йду навздогін за антаресуками!.. підтримують вулканіани й сомалійці… тримайте зв‘язок, сьомий, тримайте… ще будемо пи… пи-и-і-і-.. пит…. пі-пі-піпіпі---пі-піііі---пі....
1   2   3   4   5   6   ...   10