•  ***

Гарячий ранок. Ох і спека ж нині!
Бджола шукає крапельку роси.

•  Ходім

Кайлом точити слово - справа добра,
але нема для того в мене сил.

•  ***

Сиділа захмеліла і німа,
крутила кутик чорної хустини.

•  ***

Пахне вечір димом і узваром,
Гупаються груші у траву.

•  ***

І раптом шибку в хаті затрясло,
і зойк прострелив тишу, наче куля.

•  ***

Повисла на фіртці, неначе на хмарі,
а мимо роки і закохані пари,

•  ***

Тоді іще літалося обом,
І мірялися мрії, як обнови.

•  ***

Ти був моїм до кінчиків думок,
ти був моїм так довго, аж до серпня.

•  ***

Які п'янкі у тебе... Ні, та ні!
Твої цілунки не бентежать більше.

•  ***

Літо - як спалах, як вічна примара:
Спека, роботи навала. Так мало

•  Рай імені Третього Інтернаціоналу (уривок із поеми-фрески)

Як буйно квітнуть уманські сади!
Як вірші розтікаються папером…

•  Люда (уривок із поеми-фрески)

Людмила вийшла в люди –
вступила в інститут.

•  ***

Там, де світло колише згадку,
наче тінь на стіні кімнати,

•  ***

Цей чоловік
цілий вік

•  Колишній

Білі галузки – їжачиться іній. Зима.
Чорна шипшина, торішня листва під ногами.

•  ***

Зустрілися двоє (у черзі, метро, лікарні),
про щось говорили (про вічне, війну і кару),

•  ***

Коли брехня, заплетена вінком,
на хамську шию одягнеться лавром,

•  Дванадцять місяців

Березень
Пом’якло небо, спінило ліси.

•  ***

І вечір був, і билася вода
у скло вікна, немов звала на поміч.

•  ***

А доки наш Мишко маленька миша,
допоки ще дає ночами спати,

•  ***

Саме бузок зацвів,
саме бралось на спеку.

•  З непрочитаного чоловіком

Можна, я цілуватиму день у губи,
поки ти спатимеш? Звикаю потроху, любий,

•  ***

Йду в пізню ніч сама,
кроки - слідом луною.

•  Прихильникам(цям) рускава міра

Уміє читати – фейки,
писати – паскудні коменти,

•  ***

Зворушлива така, як перший сніг.
Така ж легка, як він... Але направду

•  ***

І день спаде халатиком під ноги,
і ніч огорне плечі, й поведе…

•  На Сході

Тут Україна, хвора на амнезію,
виглядає зі Сходу на БеТееР-і месію.

•  Вартовий (пародія)

Така мелодія сумна
у півпорожній залі.

•  ***

Згадку перейти б у греблю,
стишити роки баскі.

•  ***

Стишені кроки і два силуети вночі.
Сині заграви небес і далекі громиці.

•  ***

Час вистигає. І точки кипіння в минулім.
Стигми долонь замість віри – і, зрештою, все.

•  ***

Така задуха у трамваї,
юрба і лайка з матюком.

•  ***

Небо. Небо моє рябе.
Небо в’язане із меланжу.

•  ***

Де захлиналися слова,
де світ, обвуглений димами,

•  ***

Мій сильний, мій прекрасний, мій крутий!
Притиснусь – обпікаю всеньке тіло.

•  ***

Ти її відпускав.
А над містом збиралися хмари.

•  ***

Не чорний біль, а біла заметіль –
між нами пересніжені дороги.

•  ***

Забрали сина, кров її та плоть…
Сади цвіли укотре біля хати.

•  Відвертий сонет

І завмирало серце, і пливло
усе: шпалери, стеля і полиці.

•  ***

І ти прийдеш, коли засипле сніг
усі шляхи і спогади, і мрії.

•  * * *

Вимолю в Бога країну для себе, для сина,
для бабці у черзі по пільги, для цілої черги.

•  ***

Господи, скільки дерев на узбіччях надій!
Тіні такі, що ні сонця, ні просвітку, ані

•  Спец

Він бачить три метри у скло на своїм шоломі
Вона – чисте небо в мереживах прапорових.

•  ***

Він вірить у диво, іде на площу,
прапор несе і вигукує гасла,

•  * * *

Квітує. Вірить у дива.
Красива, наче стигле літо.

•  * * *

Як я люблю Тебе і ці дощі!
Згорнутись по-котячому у кріслі

•  ***

Душа лягла у мережу.
А краще би лягла у ліжко.

•  ***

День оцвітав, і просилося серце в руки,
ніби руде котеня чи кудлатий песик.

•  ***

Коли цей святковий день
лежав, ніби п’яні вишні

•  Вірші не для дітей (Пародія)

Були це ніби вірші для дітей…
Щось граб собі приладив на коліна,

•  ***

Падалось у слова, як у трави,
неначе вперше.

•  ***

Мусила бути відвертою,
наче прочинені двері.

•  ***

Важко на серці Галі,
важко й мені. Про вічне

•  ***

Вино. СМС. І твій голос на тому боці
моєї країни, твоєї країни,

•  Дівчинка з хвостиком

Ця дівчинка з хвостиком ходить за нами хвостиком.
Кажуть, у неї мама живе у Франції.

•  ***

Темно-коричневі двері,
дівчина – зверхні манери.

•  ***

Печалі, печалі, печалі…
Подруга їде в Почаїв,

•  ***

і снився ліс і снилися дуби
і ще вовки у Грековому лісі*

•  ***

І спеки не було. Глибоке небо тане
і оцвітає день, і сиплеться дощем.

•  Пародія "Крізь одежу прозору"

Бережи мою мрію,
І мережки свої.

•  Пародія "Зливи"

З-поза хмар пробиваються зорі зухвалі.
Побудили, кохана, ми вже й ластівок.

•  ***

Привітався: «Доброго дня!»,
а почулося: «Скоро осінь…»

•  ***

Зимно.
А літо давно продукує спеку.

•  ***

Квилить вечір чайкою,
день розтав поволі.

•  Спекотне

Така відвертість – аж сукня липне.
І ти ще трохи – і не до слів.

•  Слів метастази

Слів метастази.
Кажуть, обрАзи

•  ***

Місяця серпик повис на груші.
Тінню сидить у своїм дворі.

•  ***

І погляди, і руки-медоноси,
і квітка тіла, і роса на цвіт,

•  ***

Не склалося, не сталося. Іди
любитися у слові, як у сіні.

•  ***

У нас на двох були такі дощі,
і кілька слів про тих, які не стались.

•  ***

У хаті прибрала, помила до блиску,
опари на паску поставила миску,

•  ***

Така несходжена межа,
такі нестоптані сандалі.

•  Світ...ло...тінь (пісня)

Світло тут, поміж нас, і зовні.
На кордоні – вікна квадрат.

•  ***

Ну як тобі з нею?
Як після мене з нею?

•  ***

Поезія як вода.
То танеш у ній, то тонеш.

•  ***

обабіч неба рікам сняться ноги
русалчині

•  ***

Словом ділитись, ніби скориною хліба.
Дихати легко небом, свободою ніби.

•  ***

Бога із Храму вигнали.
Сказали: «У нас ремонт!»

•  ***

Зафіксовані факти. А болі фіксовані де?
Світ для обраних нині. Поділено, продано всоте.

•  ***

У долонях весна -
так останні сніжинки тануть.

•  Зрада

Душа – на відстані плювка,
І слово – курява береться.

•  Шовком коси манила (пісня)

Вона дива чекала. Тиждень.
Аж посивів каштанів ряд.

•  ***

Звихрені коси, в росі чоло,
ноги немов із вати.

•  ***

Небо каштанам голови крутить,
світле і добре, і вірне по суті.

•  ***

У неї в хаті пахне полином,
парфумами і часом пирогами.

•  ***

Вода, мов небо. Небо, як вода.
Іду босоніж, не тону, не тану.

•  ***

Дивиться в очі тихо.
Вік при дорозі. Вік.

•  ***

Ніби літо і ніби ні.
Мерзли півники* біля тину.

•  ***

До шибки ще летіли комарі,
і вечір лип на скло вологим носом,

•  ***

А за межею буде світло
і дрібка солі на хлібині.

•  ***

Мати сіяла сніг у світ
і дивилась у вікна тоскно.

•  ***

І зірвалася пісня із п’яних губ.
І пішла у танок по колу.

•  ***

Плаття м’яте. І губи м’ятні.
На годиннику скоро п’ята.

•  ***

Блукала думка. І душа брела,
заточуюючись у тумані злегка.

•  ***

Солодко плакалось. Так молитви і вірші
ходять душею і бавлять торішні сни.

•  Подруга

Коси вона фарбує –
їй не пасує срібло.

•  Відпустка

Заплющую очі – на старті
у мрію, у думку, у космос.

•  ***

Перший сніг розучує колядки:
«Коля-коля-коля-колядин…»

•  ***

На тім кінці любові падав сніг,
сивіло небо хмарами щоранку.

•  ***

Вітер босоніж ходить –
вим’яті спориші.

•  ***

Таврує в пам’яті трава
оте торішнє.

•  ***

Цілком реальні спогади про те,
чого насправді не було ніколи.

•  ***

Вечір пахне димом. Туманіє.
День до бильця притулив чоло.

•  Вчителька

А над містом сивіють сутінки,
кіт умоститься на колінах.

•  ***

Так величаво, немов би не двір, а кастинг,
вішає з миски білизну. І кличе Катьку.

•  Трохи

Здається, осінь марила дощем,
а я тобою.

•  ***

Любий, я виросла в іншім болоті.
Нас не навчали приносити жертви

•  ***

Де ластовиння тільки-но на носі,
весну малює, дошкуляє трохи,

•  ***

Благословлялося на день.
І квітень тротуаром

•  ***

Така тоненька грань, ось-ось - і рветься нитка.
Такі гучні слова - а пороху у них.

•  ***

Перевтілення першого квіту на темні ліси,
перевтілення темного лісу на сни білопінні.

•  ***

Мені наснився уманський шинкар,
зарізаний в минулому сторіччі.

•  ***

А я тебе ховала у собі,
на денці серця, так, немов у скрині.

•  Слово

Слово, неначе клітина, ділилось на речення.
Слово між нами було, безсумнівно, приреченим

•  ***

У полі два дубки схиляються до купи.
Сошейка вздовж полів до міста на базар.

•  ***

Ти від мене ідеш. Ти відходиш, як позаминулий
рік, снігами пропахлий і димом, і зрадами теж.

•  У Львові

А я ходила по дахах, і навіть у автомобілі
ганяла містом аж підхмарно.

•  ***

Зненацька з пам’яті, як яблуко з гілля,
зривається твій погляд перестиглий.

•  ***

Ні перемін, ані крапок над «і»,
Ні стежки, ні вікна, ні навіть ніші.

•  ***

У затінку пліток, де я – це я,
а писане роками – тільки порох,

•  ***

Коли полином поростуть слова
і відболить душа, і заніміє,

•  ***

Коли розтане срібна пелена
скрипучих зим і скресне крига біла,

•  ***

Стою між тіней, ніби межи стін.
Гортаю згадок вим’яті сувої.

•  Розстрільне

Заліг на сайті, як у бліндажі,
(зірки ледь-ледь блиснули на пагонах).

•  ***

Я плакала у тебе на плечі.
І ти, такий чужий і рідний дуже,

•  ***

Ці погляди вічні, як небо над сивим лісом,
коли на зорі роса, як мільйони сонць.

•  ***

Білий світанку дотик,
зірка на небі тане.

•  Коштовне

Я не шукала слів коштовних.
А ти і бірюзу, й рубіни,

•  ***

От на порозі четвертих боргів
знову втрачаєш роботу.

•  Лабіринт (щоденник невідомої)

О скільки літ, о скільки довгих літ
ми йдемо лабіринтом. Він без краю.

•  ***

Там, де гріються ружі на білім причілку вікна,
де полохає люд собача, не припнуте завчасно,

•  ***

Коли була я сонцем і вчилася літати,
ганяючи хмариння і птаство вусібіч,

•  Про Андрійка

Мама пішла в магазин по харчі,
тато голи на футболі лічив,

•  ***

Я притулку шукаю у слові, а цуцик – у буді
(тільки б слово моє не садили на довгий ланцюг).

•  ***

У вимірах вогню лише затвердла глина,
у вимірах води – тумани і сльота.

•  У-двох

Так сови сплять, напевне, згорнувши сиві крила,
і очі синьо-чорні ховаючи у тінь.

•  Сад (триптих)

Дід вирубував сад,
бо податку не міг платити.

•  ***

У слові заплуталась, ніби в сорочці, яку
відкинула похапцем я (або ти) на підлогу.

•  ***

Я б мала утекти із цього міста
в америки, італії. Та я

•  ***

Маленька кухня два на два.
Солодкі запахи ванілі.

•  ***

Де Схід і Захід тягнуть за кінці
канат із тих часів, де Схід – Камчатка,

•  Реінкарнаційне

Ще небо тільки-тільки сповите у колисці.
Ще хмари не набрались ні снігом, ні дощем.

•  не…БОЖЕвільна

крізь ніч перейде у ранок
зашпортуючись на снах

•  ***

І ти не ти, і я давно не я,
а тіні снів, або життів минулих.

•  Надміру

Коли в мені ще тільки бруньковіли
слова і рими, ти уже посивів.

•  Весна

Бажань - ой-йой! Лише лічи:
пальто, каблучка і ключі

•  ***

Остання твоя печаль
наче моя перша.

•  ***

Пам’яті перестінки.
Згадувати не варто.

•  Зітри

Забудь мене. Із пам'яті зітри,
мов сон, який до півдня не розкажеш,

•  З ребра

Ти, може, створена з ребра,
але які були то ребра!

•  ***

Зцілила я тебе від самоти і суму,
від пасом павутинь на ніжності. Люби!

•  ***

Де веранди плечима туляться
і будинкам віками тісно,

•  ***

Любов не замести снігом,
не вбити, не поламати.

•  ***

Вечір цей хижо дивиться –
гірко і сумно знову.

•  ***

Небо виблисне синехмарно,
зарегочуть старі страхи.

•  ***

В таку холоднечу вірші (і ті) дзвенять,
ніби бурульки, які обліпили місто.

•  ***

перелицювати любов
не можна

•  ***

Нині поезія поза законом
логіки. Власне, і логіка також.

•  ***

Що не кажи, а у мене уперше так
через роки і століття. (Невже? Уже?)

•  СЕРЦЕ

СЕРЦЕ те саме СОНЦЕ
зігріває тіло

•  На папері

А на папері насіяно снів.
Може, вони проростуть почуттями?

•  ***

Зеленими були мої слова.
Їм дозрівати б, щоб тобі медами

•  ***

На вікні вистигала кутя,
мати страви лічила і ложки.

•  Мої тридцять три

Здається, мої тридцять три будуть сніжними.
Упнуся укотре у небо не думкою – ріжками.

•  Коли вицвітає рік

Коли вицвітає рік, коли відлітає в грудень
останній листок життя скупого календаря,

•  Гороскопи

- То Змія, то Дракона – подуріли!
Я розумію Кролика, Свині.

•  ***

Повна пазуха… віршів. Ти
не прогав поміж них свої.

•  ***

Так шляхи біліли.
Ніч. Авто. Зима.

•  ***

Де дуби докупки хилять голови ясні,
де співає сивий вітер полю «Ясени»,

•  ***

Десь і щось я знову недомріяла,
між рядків читаючи листи.

•  ***

Ти мій лицарю сивий, романтика вийшла із моди.
Я твоя королева, остання з усіх королев,

•  Ні початку, ані кінця

Ні початку, ані кінця.
Дріботіла по східцях пам’ять.

•  ***

Сповивала вчора на світанку мрію,
сірооку, дивну…

•  ***

Сіє густим дощем.
Вітер волоче сміття.

•  А дівчинка пише

А дівчинка пише вірші,
кульгаві, недобрі. Та

•  ***

Цього року Святий Миколай не долає заметів.
У кишені завчасно напхав кольорові буклети

•  ***

Як через кальку - контур
рук на шибках віконних.

•  Що тобі сниться, хато? (пісня)

Що тобі сниться, хато, в дощ і морози люті?
Чи не болять в негоду рами і стін шматки?

•  ***

Люстерко тріснуло, а ти
не бачиш і підводиш очі.

•  ***

Снігом бавиться пізня осінь,
снами дражниться ніч в авто.

•  ***

розплавлені сутінки
не опечись

•  ***

сповивай мене ноче
по руках

•  Або…

А може не робитимеш аборт,
не вб’єш дитя, зачате випадково?

•  ***

Лексуси і банки,
бутіки і вілли.

•  ***

Інів ранковий парк.
Небо у гайворонні.

•  Осінь – тонка поетка

Осінь прийшла і сіла поруч на лаві в парку,
перебирала листя жовте. А я листки.

•  ***

Наостанок були слова
і холодна рука, як вирок.

•  ***

одяг на долівці
світла ледь на тіні

•  ***

Щастя моє. Куце.
Ніби мале нині.

•  ***

У тебе всього вдосталь,
і слів, і уже фобій.

•  Жінка

Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?

•  ***

У калюжах небо.
Кораблі-каштани.

•  ***

Коли мені було п’ятнадцять,
ти мав і досвід, і вагу.

•  Вона дива чекала

Вона дива чекала. Тиждень.
Аж посивів каштанів ряд.

•  ***

Отак і айстри вицвітуть усі,
як швидко розлетілися кульбаби.

•  ***

Несказана, неспівана, неспита,
неюна, несолодка, як тоді.

•  Щастя приїде

Щастя приїде потягом.
Візьме плацкарт і чай.

•  Мандрівне

Обмити втому у Дністрі
і посуд вимити дочиста.

•  Джаз

Моя мелодія вітрів
несе тобі у вікна листя.

•  ***

                          О.
А я вчетверте випила жалю

•  Пародія ("Понесу міледі")

На руках без втоми понесу міледі.
Де ж ти так роз’їлась, серденько моє?

•  ***

Сиротіє село. Бо у місті, звичайно, легше –
супермаркети є і робота така-сяка.

•  ***

Вона фарбувала життя, як годиться, яскравим.
Ні фарби жаліти не стала, ні рук, ні колін.

•  ***

У лісі дощі інші.
У лісі дощі тиші.

•  Про Царя Гороха

Біля ставу на леваді,
де рясніють будяки,

•  ПА-ДЕ-ДЕ НА ХВИЛЯХ (пародія)

Ми в нічному морі в стилі «ню».
Що у нас, кохана, у меню?

•  Однокласниця (пародія)

Я королеві чаю націдив
і джему абрикосового норму.

•  ***

Голуби бентежать тишу.
Що то жити нагорі!

•  ***

Пилом і полином перехрестя ляже.
Ти зібрався, кажуть, у важкий похід.

•  лю

смикаю за рукава час
то щоб швидше а то щоб став

•  Компот (пародія)

Падіння яблук, зовсім ранніх,
в давно некошену траву…

•  ***

Розпорола сукню літу
осінь. При надії тісно.

•  ***

Сині айстри схололи, долоні замерзли. Кишень
недостатньо для серця. А зимно найбільше у ньому.

•  ***

Твоя відстань до сина більша,
аніж Місяця до Землі.

•  Набоїв мало?

Мисливець ти. Вполюй мене. Та ну!
Хіба набоїв мало? Чи таланту.

•  Мій солодкий рогалику

Мій солодкий рогалику, мій шоколадний пиріг!
Моє ніжне суфле, або краще рахат із лукумом,

•  ***

Антологія болю. Хронічного. Вже не до сліз,
коли тіло звикає віками повзти і сахатись,

•  Коханка

Душа забилась у куток,
трусила тіло лихоманка.

•  ***

світ сивий-сивий наче тінь лісів
корону неба приміряти важко

•  ***

Міряю слово болем.
Болі – словами. Радше,

•  ***

Село селом. Похилені двори,
дерева з омелою як вервечка.

•  ***

Як солодко, як боляче, як дивно
заплакати над римами твоїми

•  ***

У селі згоріло кладовище.
А палили ж бур’яни, гілля.

•  Молитва

В останню ніч торішнього страху,
у першу ніч прощення і прощання

•  Залель

Залюль мене, залель, заколиши
і залюби як люблять раз на вічність.

•  Тіні

Щось на тім причалі є,
неприховано-прощальне,

•  ***

Ти мою печаль позолотив
голосом солодким. Хай недовго.

•  ***

Весна лягла в обійми – і розквітла.
Цей світ уміє міцно пригортати.

•  Віконне

День зачинався прісно.
Вікна транслюють січень.

•  ***

Може, сон – то не сон, а ілюзія білих модрин.
Може, біль – то не біль, а статичність емоцій і тіла.

•  Чернетка в томику Франка

Засохле листя у «Зів’ялім листі».
Чернетка з дев’яностих – кілька слів.

•  У серцевині квітня

За білизну зачепились хмари.
От і сохне майка третій тиждень.

•  Ранок

Ранок сивий-сивий.
Дощ у вікна, вітер.

•  ***

П’ю із долоні сни.
Любий, шалена спрага!

•  ***

Біля сільського храму
підсніжників білі хмари

•  ***

Стільки втеч у минуле. Майбутнє – ілюзія мрій.
Захололі у пам’яті білі сніжинки і квіти.

•  ***

Змаліло у душі. Весна, а сніг.
Прогнози обіцяли плюс п’ятнадцять.

•  ***

Він мільярди лічить. Я – борги.
В нього – вілли, в мене – півкімнати.

•  ***

Липне ніч метеликом до скла.
Липне сумнів холодом до віри.

•  ***

Я уже запізнилась у той мандариновий рай,
що мені обіцяв ти у січні. В тюльпановий також.

•  ***

Лютує лютий. Справді, ще зима.
Таксист на гривню поступився. Радість.

•  ***

Птахів пустила і пішла у час,
за обрій, бо збиралося на зиму,

•  ***

Ще тріпоче ніч
на плечі, як шовк

•  Відлихо

Крига. Зими кайдани.
Весни. Та де ті весни?

•  Я хочу весни

Весна. Календарна. Снігу
ще стільки. І стільки суму.

•  Художник

Дід був маляром. Батько – трохи.
Мати шила хрестом, по-моді.

•  ***

Не спалюй спогаду в мені
останнім словом. Хочу тиші.

•  Темні

Дивні ми, чоловіче.
Плакати би і годі.

•  Надія (чоловіки, сьогодні 8 березня!!!)

Світ поділено навпіл. Звісно,
чоловічий і наш, жіночий.

•  Гостя

Прийшла і сіла. Гепнулася тобто
у давнє крісло. Ексцентрична пані.

•  Нічого не помітиш

Нічого не помітиш у снігах.
Прозорий простір метений вітрами.

•  Зацілуй мене голосом

Зацілуй мене голосом. Можна
я сплітатиму звуки у пісню,

•  Щодень

Будильник. Чайник. Яйця і батон.
Маршрутка. Офіс. Кава. Секретарка.

•  Білому світові

Білому світові – Господи!- як же болить
білому світові чорна ненависть і заздрість.

•  ***

Коли світанки перемелють
холодні ночі в чорну каву,

•  Переосмислення

Такі переосмислення світів.
Снігам болять і солі, і лопата.

•  ***

Колись життя натягне тятиву
і вистрелить наосліп і в останнє.

•  ***

Повітря знов подібне кришталю.
Дзвенять у ньому неопалі вишні.

•  Чоловіче… кіно

В обіймах у тебе все важче ховатись мені.
Життя невблаганне – тікає у зрілість і спогад.

•  Весні

Заплакана, налякана. Та ні,
не плач, маленька – березень – не більше.

•  Може… і…

Обманула себе. Одяглася у жовте. Зима.
На мохеровім шарфику паморозь. В серці – замети.

•  Не стало

І не стало його, вічно юного дядька Толі.
По обіді у середу. Кажуть хворів. Але

•  Світ

Мій світ помолився. Спить.
Лягає о двадцять першій.

•  Між нами нічого

Між нами нічого не сталося. Просто зима,
холодна і довга. А ціни на газ – грітись марно.

•  Знак

Заграковіло місто – то на сніг.
Гойдаються на липовому вітті.

•  Казка про Золотого Сома, Діда, Бабу і бабки

На Чорнім морі, біля порту,
Там, де Припортовий завод,

•  Нелогічний

Усе добігало кінця. Нелогічного, та
натомлене слово здалося в полон і зніміло.

•  Верни мені мене

Любчику, верни мені мене!
Захисти байдужістю од болю.

•  О!

Люблю тебе! Любитиму повік.
Схолонуть дні чи опадуть у Лету.

•  Любові

У тебе в долонях літо.
І коси п’янять любистком.

•  Жебрачка

Де перетинаються дороги,
де кипить базар, немов баняк,

•  ***

Ніч розмалювала зошиту поля.
У клітинку думка. Липнуть букви-тля.

•  Вона і собаки

Зима не лютує. Заледве за мінус.
Ціпок і собаки. У торбі харчі.

•  Осені вина

Осені вина. Винна.
Випила сонця вволю.

•  На перерві

- Мій тато бізнесмен – чотири точки!
- Мій на ремонтах в Києві. А ваш?

•  Колисанка

Казка-сон на порозі. Тсиии...
Спи, моє янголя. Бай-бай...

•  Оревуар

Оревуар! Чи як там, хлопче?
Ця відстань ту любов затопче.

•  ***

Рук пелюстки - на плечі,
Сонце очей - у серце.

•  Ти мій лицар

Ти мій лицар. І що із того,
що ні біцепсів, ні гроша?

•  ***

Так губиться світ у тінях. Даремно стікає в ноги.
І галас уперше гасить даремний і дикий крик.

•  У негативах

У тому світі усе інакше.
Там білі букви в папері білім,

•  Я світла украду

Я світла украду, якщо не можна щастя,
і покладу його між білі сторінки.

•  ***

Три на чотири кімната,
диван і стільці для гостей.

•  Вистачило трьох

Не тридцять срібних - вистачило трьох..
Сади цвіли на білу біля хати,

•  Часи

У кошику паски, ковбаси, бабка сирна,
яєць десяток-два червоних і рудих.

•  мат...ріархальне

сьомий вимір вогню надцять третє століття до ери
незаведених книг і неписаних календарів

•  ***

І вона також мала велику любов,
невзаємну, на жаль, але все таки першу.

•  ***

Та обручка пече. Так уперше пече невідомість.
Я уже не його, не твоя, не своя... нічия...

•  ***

у тебе німби
у мене крильця

•  Зимова казка

Пишуть, подовшав день. Раптом, на дві секунди.
Білий туман налип на будяки і тин.

•  ***

Тільки б межі* не згубити в безмежжі
і не упасти в омани туманів.

•  ***

Помилок припускаюсь вкотре,
відганяю думки, як мошку.

•  2011

Бокали шиплять на таці.
Лягає виделка в шубу.

•  Досі рано?

Відвоювали. Без боїв і куль.
Ми вбиті ще до власного зачаття.

•  Було

Він стишив кроки і спитав дорогу.
Майнула думка – так уже було.

•  Про скарб і Рому

Якось Настя та Даринка
заховали скарб: перлинки,

•  Притулилася кущем

Притулилася кущем
до твоєї огорожі.

•  Умань

Тоді світало довго, майже тиждень,
бо згарища чаділи і тополі

•  Ти вийшов

Ти вийшов зі світла в тінь.
Із тіні – в туман і мряку.

•  Проросла

На чужих помилках я не здатна збагнути глибини.
Ані вартості слова, ні важкості знаків між них.

•  ***

Твої світанки вічні, як душа.
Я гріюся у слові як у сонці.

•  Вірші

Снігом коли трава?
Скільки іще минеться,

•  Хіба то сніг?

Хіба то сніг? То небо оцвітає,
кульбабово засіює над світом

•  На молоці

Замісила ніч на молоці –
сходило до ранку дике тісто.

•  Війни

Наші розмови з тобою нагадують війни.
Хто розпочав і для чого – то тайна допіру.

•  ***

Холодні души листопаду.
Гарячі душі – я… чи ти…

•  Страшить

Мене страшить не ніч, а я і ти -
обом сьогодні боляче од гніву.

•  ***

Перейшла межу на стопу із лишком.
Я твоя іще навіть не колишня.

•  ***

Моє світло прийшло на поріг до твого безвіконня.
Захитало пилюку кутків, павутиння і тишу.

•  Незбагненне

Вимірюючи ціпком нерівності на дорозі,
вдивляючись у життя нерадісну суєту

•  Чекання

Чого тобі? Чого піджав хвоста
і дивишся на двері, як на Бога?

•  На долоні у неба

На долоні у неба - осінь,
пізня-пізня і тепла-тепла.

•  Ця синя ніч

Ця синя ніч скотилася з гори
до самого порогу, в хризантеми.

•  Моя дивна печаль

Моя дивна печаль перебралась до тебе в оселю.
У кутку умостилась, мов киця, і муркає тихо.

•  ***

Крила осінні летять у сніги чи весну.
Інею порох. Горять хризантеми востаннє.

•  Ця осінь така безпорадна

Ця осінь така безпорадна, як я перед ніччю.
Така ж невимовно заплакана і засумна.

•  Він пише прозу

Він пише прозу. Зошит у косу.
Він пише вдруге. Вперше – зранку в школі.

•  Я випила до дна

Я випила до дна твої бажання, літо.
Я перейшла межу повернень і прощень.

•  Нерозділене кохання

Переписую історію. Твою.
У моїм романі ти непозитивний.

•  ***

Хмари граками – фрески осінні.
Розпач і туга голих дерев.

•  А я губилася в тобі

А я губилася в тобі,
як губляться в чужих парадних.

•  В таку погоду можна тільки пити

В таку погоду можна тільки пити,
хмеліти у туманах і словах...

•  Ти знав мене, та не ту

Мені не достатньо слів
і шкіри відчути вчора.

•  Присвяти затерті

Відбилося сонце од вікон навпроти.
Північна оселя з думками у сніг.

•  ***

Ти дивний мій. Така важка печаль
лягла на плечі і затисла горло.

•  ***

                                                               О.
Виллє над нами осінь втому і біль солоні,

•  Про мишей і книжки

Їли сірі мишки книжки.
Згризли Блока і Малишка,

•  Твій голос по стінах...

Твій голос по стінах тече конденсатом,
задуха нестерпна у серці моїм.

•  Світ облітає

Світ облітає. У нього не вистачить сил
золота стільки тримати на плечах у кленів...

•  Вечір

Світло розтало цукеркою. Вечір.
Ти поза зоною. Може, доречно.

•  Переорано

Переорано рими. Засіяно слів на віки.
Переміряно болем і страхом, і, врешті, терпінням.

•  Я до вирію

Я багатшою стала на втрату і на сподівання.
Відпусти мої руку і слово – летіти пора.

•  Ти не поруч

Ти не поруч. Ти дихаєш важко у спину.
Як сумління, як тінь, як провина і гріх.

•  Світе мій...

Світе мій, перейдемо убрід
цю печаль і осінь, і провину.

•  Заміновую почуття

Заміновую почуття
словофальшами про порожнє.

•  Я повертатимуся вчора

Я повертатимуся вчора на зорі,
у м’ятій сукні, з острахом і тихо.

•  На папері

А на папері насіяно снів.
Може, вони проростуть почуттями?

•  Затулю від осені вікно

Затулю від осені вікно,
бо у мене у кімнаті літо.

•  ***

Моєму вітру закортіло в ніч.
Твоїм словам свербить іти у люди.

•  Останній перший сніг

Останній сніг. Останній перший сніг.
Між нами від сьогодні тільки зими,

•  Стали муром роки

Стали муром роки, заховали за ґрати зморшок.
Ти в полоні у літ. Не до весен. Болить зима.

•  Мені у спадок

Мені у спадок лишено слова,
торішні сни, знервованість і втому.

•  Ще...

Час розгойдує, наче вітер,
біловипрані простирадла

•  І знов до весни далеко

І знов до весни далеко.
Я плачу. Я ніби осінь.

•  Пісня для Барбоса

Грає Мурчик на роялі
цілий день собачий вальс.

•  Ми

Ми далекі такі. Стільки слів приховали перше.
Ми солодкі такі поміж спогадів без образ.

•  Вітер доносить

Вітер доносить уривки чужого життя.
Виють собаки і дощ пробирається в душу.

•  ***

Не проситиму головного.
Просто погляду. Ні? То ні.

•  По долонях ворожить клену

По долонях ворожить клену
кароока циганка осінь,

•  У ситцях

Ранок у келихи світла наллє,
сонця ігристого майже по вінця.

•  Неосінь

Світло загусне. То так загусає на дощ.
Сиві потоки із хмар на нерівності вулиць.

•  ***

Ти не тільки роки розгубила.
Нитку снам перервала. І бісер

•  Білий світ А-4

Акварелі медові. Пірнають мазки в молоко.
Білий світ А-4 такий загадковий і теплий.

•  Про Васька

Кіт Васько на полюванні
на кухонному кутку.

•  ***

Ми бачились востаннє так давно,
на тім кінці заплутаних ілюзій.

•  Мало-мур-мур

Колисало-сало-сало
котеня шматочок сала.

•  ***

Ще сонце не котилося з гори
і квіти у вінки не заплітали,

•  Нарешті

Нарешті я відкашляла тебе.
Такі сухоти – Господи помилуй!

•  не плутай...

не плутай сонце свічку і слова
слова по свічці скапують під ноги

•  Сни

Сни виповзають за рамки свідомості та
реінкарнують нитками і пасмами шовку

•  Про каву та ґав

Смакували ґави каву,
так поважно, ніби пави.

•  Запала мовчанка

Запала мовчанка, тривожна, липка і нестерпна.
Занозою нила у грудях… назовні просилась

•  Ти

Ти плід моїх фантазій. Божество,
яким у кілометрах стати просто.

•  День поклав на плаху сонце

День поклав на плаху сонце.
Гострі леза горизонту

•  Звільни мене

Звільни мене. Зніми з долонь і вух
кайдани снів і ланцюги любові.

•  Місяць

Загусне день, у сутінках засне
вологе місто, зливами омите.

•  ***

Я недопалки снів через ночі стомилась нести,
на околиці смутку гойдати світанки солоні.

•  Я любитиму тебе

Я любитиму тебе півжиття... чи трохи більше...
І складу колись тобі пару... або тільки вірші....

•  ***

То не небо розплакалось – роси змочили траву...
То не я відгоріла, а сонце за обрій упало…

•  ***

десь на роздоріжжі в сивих клубах пилу
у подертих джинсах і чужім пальто

•  Про бабу і Купідона

Ганяє баба Купідона
вже другий день навколо хати.

•  Небо

І що, скажи, наснилося тобі,
що так ридало скрушно до світання?

•  В цьому місті

Цьому місту байдуже, хто ти.
Безперечно, байдуже, де,

•  ***

У груші душа вразлива,
світанками оповита.

•  Гадаю на лататті

Гадаю на лататті у воді...
Водянику мій сивий, ти в полоні

•  Роз’єдную половинки

Роз’єдную половинки,
на чорне ділю і біле.

•  Ти мені снишся

Ти мені снишся уперше такою, відколи
падає чорна вода і кипить у калюжах.

•  Недочитана книга зір

Недочитана книга зір.
На сімнадцятій штамп казенний.

•  Я помилилася дверима

Я помилилася дверима? –
стандартні блоки під горіх.

•  То так давно

То так давно, немов у тім житті.
Пекли слова і літо, і... і люди...

•  Липень

Липень прилип на скло
сплющеним вдвічі носом.

•  Про Васька

Кіт Васько на полюванні
на кухонному кутку.

•  липень

липень листя ллє у вітер
заціловує левади

•  Майже... Може...

Я майже твоя ("майже" додано вчора).
Я майже свідома своїх помирань

•  ***

Засмальцює вечір білий день,
згасне небо у захмар'ї чорнім.

•  Зброя не потрібна більше

Зброя не потрібна більше.
Запеклися кров і крик.

•  Година-пік

Година-пік. Одна нога в повітрі,
на іншу наступають час від часу.

•  Задзеркалля

Гублю у задзеркаллі
ознаки, знаки, зуми.

•  У душі сутеніє

У душі сутеніє...Ми
переходимо межі меж.

•  Не зачаклую

Не зачаклую. Не кляни мене.
То очі чорні, почуття – прозорі.

•  Чудні

І ти колись відбудешся до дна,
і я пірну в глибини неодмінно.

•  Про павучат

Намагалась павучиха
павучат малих привчити

•  Про лижі і мишей

Якось дві цікаві миші
відшукали на горищі

•  Про мурах і Катю

Ой набралась Катя жаху,
як побачила мураху.

•  Захід

Засмаглий обрій горнеться до пліч.
Тобі, тобі оголені рамена!

•  Злива

Загрозило, загуло,
затремтіли вікна,

•  3D

Твоє 3D зображення - ти ба!
Торкнутись, роздивлятись можна навіть.

•  до вівтаря

до вівтаря у вельоні із трав
бери за руку і веди по квітах

•  ***

Зеленими були мої слова.
Їм дозрівати б, щоб тобі медами

•  Ангел

На комод поклала німб
поруч із ключами

•  ***

Торік було спекотно у цей день.
Розплавлена будинків цитадель

•  Дівчинка не любить шоколаду

Голову хилила на плече,
тисла шоколадку у долоні

•  Я з ним

Я з ним, а думаю про день,
в якому я була з тобою...

•  ***

Наче снігом і уперше,
замете сліди.

•  Зорю засвітила пізню

Зорю засвітила пізню,
припала до вуст вустами.

•  Місто

Місто прокинеться, місто поставить чайник.
Ранок на каві заварить і на вершках.

•  ***

Між нами сизий сум як небо із граками
коротких днів зими... І монітору тло..

•  Натхнення

Натхнення бере вихідний.
Стомилось зі мною, їй Богу,

•  Намокли шляхи між нами

Намокли шляхи між нами.
Негоду, дощі прости.

•  Важкі часи

Важкі часи. Твоя прадавня суть
у суперечці за любов і віру.

•  Хочу

Хочу літати, від щастя співати.
Бульбашки мильні пускати з балкону.

•  Остання цівка світла

Остання цівка світла упаде
мені до рук. У хрестовинні рами

•  перехожий

ти чимось на мене схожий
очима

•  ***

тисячу "так" у такт
тінню торкаю тінь

•  ***

Хіба я тобі зізнаюсь
у тому, що не права?

•  І що тобі мої п’янкі слова?

І що тобі мої п’янкі слова?
На хліб не покладеш, борщу не звариш.

•  відкоркую любов

відкоркую любов
не дограла

•  Ти мене вигадав

Ти мене вигадав сам, не було ніколи
у листопаді мене. Просто літа тінь,

•  ***

Зацілує весна вуста.
Фото фактом фіксує промінь.

•  Доти

Тоне в тумані спокій,
тане в тумані тінь.

•  Вірт

Нам не доступні більше
смайли у чаті, спами.

•  - - -

сонце таке холодне
наче твоє сумління

•  Світ...ло...тінь

Світло тут, поміж нас, і зовні.
На кордоні – вікна квадрат.

•  страсна п’ятниця

тамую пристрасті
бажання

•  Я у тебе?

Я у тебе до кави? Ранковим дзвінком чи більше?
Може, раптом, до чаю з лимоном чи до котлет?

•  то погляд на переможених

то погляд на переможених:
тамуючи жаль раптово так

•  ***

Не стало хати, тільки комин
дірою в небо. Полинами

•  ***

А нам хотілося пливти
дощем у ріки темно-сині.

•  Пародія на вірш Олексія Тичка

*******
Дві пари рук, відро цибулі,

•  Шоколадне...

Я щаслива – бери шматочок...
Чорні кубики шоколаду...

•  -ранок-

ранок навколішки молиться небу
росами плаче на трави і квіти

•  Спас

За долоню взяла – ворожити бралася наче,
говорила про долю, любов, золоті літа,

•  А ми сьогодні місимо сніги

А ми сьогодні місимо сніги,
одні на двох, і танення весняне.

•  ***

Словами розмалюю, задурю
сама себе. А краще хто зуміє?

•  Я пішла по світах

Я пішла по світах, як, буває, ідуть у відпустку.
Роздивлялася сни у вітринах на вулицях міст,

•  Кінопроби

Ролі вивчимо, реплік мало.
Кінопроби на право жити.

•  Квити

Ти не покинув курити.
Я не пішла ще від нього.

•  Я не уміла ще тоді

Я не уміла ще тоді
ділити на своїх та інших.

•  *****

З дахів весною скапує зима.
Капрони ніг на зміну вічним джинсам.

•  --8--

то теж було восьме березня
моя нескінченна вісімка

•  Привіт тобі! (Любителям телефонних та Інтернет-романів)

Привіт тобі! Хай baby і салют!
Я дякую мобільному прогресу –

•  тссссс...

видноколом вічне коло
вились вихором вітри

•  Березень (із циклу

Зайвий на шиї шарфик,
у ластовинні ніс…

•  Про Кощія (майже дитяче:)))

Парив цілий день Кощій
В сауні свої мощІ.

•  Актриса

Зцілуй з обличчя крапельки роси,
зцілуй востаннє та іди до дому.

•  *****

Мій ніжний хлопче, поміж нами слів
на сім життів, або лише на подих...

•  ***

Сонячним зайчикам холодно на бетоні,
пліснява стін лапи судомить, вуха.

•  а нам з тобою холодно

а нам з тобою холодно – зима
дві пари рук сховали в рукавички

•  Про Горинича (майже дитяче:))

Спіткало Горинича горе так горе –
В одній з трьох голів зуби мудрості хворі.

•  Шовком коси манила

Шовком коси манила,
жаром важких коралів.

•  ПРИРОДА – жінка, але ЛЮТИЙ – ти

Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 14:17:31 ]
... Які різні люті через рік)

•  - лютий - (із циклу "Місяці")

цього року лютий
тільки на дощі

•  стулили повіки хмари

стулили повіки хмари –
і небо заголосило

•  Про бабу-ягу (майже дитяче:))

У бабусі у яги
Кістка є замість ноги,

•  Розчахнулися сни

Розчахнулися сни і постала примара у світлі.
Заскавчала душа, наче битий собака. – То я

•  Я вицвіту колись

Я вицвіту колись, пожовкну, як шпалери
на стелі. Не дивись. Заплющ повіки дню.

•  на ромашках НЕБО ворожило

на ромашках НЕБО ворожило:
- СОНЦЕ мене ЛЮБИТЬ? НІ? – за крила

•  Було нам хіба до світу

Було нам хіба до світу,
коли він лише між нами?

•  Дегустація болю

Дегустація болю на двох у пропаленій тиші.
Найніжніші слова до уявлених нами людей.

•  - нічне -

відблиск ультрамарину
золото помаранчу

•  Ці сходи у небо або на горище

***
Ці сходи у небо або на горище.

•  Січень (із циклу "Місяці")

Ми до січня засікали час.
Посекундно. Побокально. Пізно.

•  Зібрався

Збирався Сергійко кататись на гірку.
Штани одягати надумав – там дірка.

•  Усе...

Усе було між нами до пори.
Важкі пологи першого «не варто

•  безсоромнощаслива

безсоромнощаслива злива
серед грудня в мороз не снилось

•  ... передгрудневе...

вистелю тобі дорогу в зиму
жовтим листом зеленню озимих

•  Чорно-біле

Сивіє світ. Посивіли вікна
фіранки сині у тумані грудня.

•  І небо було твоїм

І небо було твоїм
і я у ранковім сонці

•  ***

затемнення сонця
тебе затемнення у мені

•  грудень (із циклу

чи було то колись
чи може

•  Залиши мене. Тут, у слові

Залиши мене. Тут, у слові.
Хоч апострофом, якщо звуком

•  Городи ще не поховали груди

Городи ще не поховали груди,
ще навіть не труснуло, не мело.

•  Із моря тумани. На вулиці мряка.

Із моря тумани. На вулиці мряка.
Намоклі, щасливі, одні

•  Що тобі сниться, хато?

Що тобі сниться, хато, в дощ і морози люті?
Чи не болять в негоду рами і стін шматки?

•  Намалюєш мені себе

Намалюєш мені себе –
на заплаканім склі віконнім

•  Червоним-чорним

Червоним-чорним. І чого це так?
Чому просили Ви мене розшити

•  Квітень (із циклу

Уквітчай мене, Квітне мій,
обвінчай із вишневим цвітом.

•  Світанком цілована рано

Світанком цілована рано,
Ледь пещена сонцем і вітром.

•  Я Джина випустила з лампи

(іронічне)

•  повінь

місяць у повні повінь
повна печаль по вінця

•  Перепливти. А як перепливти

***
Перепливти. А як перепливти

•  А за колючим дротом був садок

***
А за колючим дротом був садок

•  Блукаю степом. Загубила шлях.

Блукаю степом. Загубила шлях.
Чи цю межу між трав коли осилю?

•  травень ( із циклу "Місяці")

Він цілує їй сонні губи,
він шепоче на вушко тихо,

•  ти богом був, що впав з небес

***
ти богом був, що впав з небес…

•  Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.

Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
Я попелище. Ані сліз. Ні зла.

•  Цілунки тобі знайомі

***
Цілунки тобі знайомі

•  Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.

***
Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.