ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!

Тетяна Левицька
2020.01.21 05:56
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
Мені тебе завжди бракує.
Погляну в неосяжну вись,
там сизі голуби літають,
крилами ніжуть небозвід.
Я так далеко, від одчаю
й так близько до твоїх воріт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 ***
Мати сіяла сніг у світ
і дивилась у вікна тоскно.
Ій було тридцять вісім літ,
худорлява, маленька зростом…
Як ховали, дощило день,
і провулок тонув і танув.
Довго доня питала : «Де,
де поїхала мама, тату?»
Мати ж сіяла сніг у світ
і навшпиньки ходила снами,
і топила на шибці лід.
«Доню, мама уже не з нами…»

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Любов Бенедишин 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-15 22:53:06
Переглядів сторінки твору 1875
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.511 / 5.75  (5.206 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.186 / 5.5  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.10.22 15:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-15 23:06:59 ]
хороший вірш, дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-15 23:12:00 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 23:09:16 ]
Софіє, вірш викликав сльози...
Щиро Вам дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-15 23:12:48 ]
Дякую! НЕ треба плакати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 23:11:59 ]
Софіє, перепрошую, вкралася дрібна одруківка: "Їй було..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-15 23:12:36 ]
Дякую! виправила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2013-01-15 23:23:29 ]
І в мене вірш викликав сльози. Та я їм тільки рада. А вірші, що здатні викликати такі почуття - на вагу золота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-15 23:24:57 ]
Дякую, Аделечко!
Боялась вірша.... Написала, наснились погані такі зуби.....
страшно.... бо часом вірші збуваються, навіть ті, які я не пустила у світ, а задушила в зародку......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 09:26:13 ]
Міцно, Соню. Якщо чоловіче серце бере, то міцно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 10:32:03 ]
Дякую, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 11:51:57 ]
Це вірш, після якого хочеться помовчати...
Кожне слово - в душу...
Згадала свою подругу, яка задишила своїх дітей у цьому віці, Царство їй небесне. Нині теж сіє сніг...
Дякую, Софійко, за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 11:55:30 ]
Дякую, Любонько!
Хай буде їм земля небом... хай сіють сніг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 12:34:52 ]
Пронизує, рве серце на отой холодний дрібний сніг... Сильний, справжній вірш, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 17:53:15 ]
Дякую, Любонько!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 13:28:22 ]
А вірші таки мають здатність сповнятися...
Вірш дуже тривожний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 17:53:32 ]
Дякую, Наталочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 19:39:25 ]
Теж сльози...
Люблю Ваші вірші, Софіє,вони простують прямісінько до серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 21:32:50 ]
Дякую! Було б добре, щоб посмішки у них було більше, але....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 18:41:48 ]
Класно!
"де поїхала мама" - правильно "куди"
А закінчення НМСД слід переробити - підсилити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 19:51:50 ]
Дякую, Костю!
Не буду переробляти! У нас питають "де поїхав, де пішов?".... як почну все надто літаретурно, за полтавським діалектом, то живу дитину у рядку знищу... зроблю її відмінницею