Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Зубар (1956)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-10-31 23:14:53 ],
на сторінці твору     "Загальновідомі поради"   Зубар Іван

Ну, матеріал, звичайно, сенсово грайливо дитячий, але експресія нічого так, запальна, майже сальса, що завжди цікава...
Коментатор Іван Зубар, [ 2011-11-22 14:19:00 ],
на сторінці твору     "Загальновідомі поради"   Зубар Іван

Оце так, я ж гадав, усе тут очевидно, а воно круть-верть в різні боки думки порозбігалися.
Люди добрі, якщо, випікаючи хліб, ви вкладаєте у цей процес душу, але не маєте відповідних знань та навиків до цього діла, не обов’язково той хліб комусь припаде до смаку тільки тому, що ви в нього вклали душу.
Оце пропоную ще одну точку зору.

Мысли вслух
Сергей Тарази
Допустим, человек глухой. Или не так. Допустим, человек не имеет слуха. И голоса. И таланта певческого. И представления об исполнительской культуре. Просто нравится ему петь. И вот он, не зная толком слов, поперек мелодии каждый день поет. Ну, любит.

Или другой пример. Человек с плохим зрением. Но видел картины или там гобелены и вышитые диванные подушки. И тоже захотел. И вот этот человек, не различающий оттенки, не видящий канву, вышивает крестиком или малюет акварелью. Как может. Ну, нравится ему!

Наконец, пример совсем близкий - человек захотел писать. Он не понимает разницы между жанрами и стилями, только - между стихом и прозой. Язык улицы, язык печати, язык эссеистики, язык художественного произведения для него неразличимы. Но он пишет. Как слышит, как думает, как привык.
Вопрос простой – как относиться к такому человеку, если он пришел со своими талантами в общественное место?

Коментатор Ланселот Музограй, [ 2011-12-24 19:56:15 ],
на сторінці твору     "Що читаємо?"   Зубар Іван

Жадан і Андрухович вище Шевченка і Ліни? Та це хтось знахабнів і сказився, складаючи цей список. І Подерев"янський - твою дивізію, класика знайшли!
Коментатор Василь Кузан, [ 2011-12-24 21:38:54 ],
на сторінці твору     "Що читаємо?"   Зубар Іван

Кожен читач може укласти свій список. Усе відносно, як казав класик. Тому сприймайте всі подібні списки спокійно і як свідчення того, що і інші читають щось українське.
Коментатор Іван Зубар, [ 2012-01-11 16:34:22 ],
на сторінці твору     "Що читаємо?"   Зубар Іван

Та люди ж читають те, що читають.

Дякую.
З пошаною Іван.
Коментатор Іван Зубар, [ 2012-01-11 16:35:18 ],
на сторінці твору     "Що читаємо?"   Зубар Іван

Оце і справді, пане Василю, маємо тішитися, що дехто щось і по-нашому читає.
Дякую.
З пошаною
Іван
Коментатор Іван Зубар, [ 2012-04-08 15:59:05 ],
на сторінці поезії     "Спогад"   Зубар Іван

Верболіз, бий до сліз!
Не я б’ю, верба б’є,
будь здоровий, як вода,
а багатий, як земля...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-06-26 16:32:23 ],
на сторінці твору     "Що читаємо?"   Зубар Іван

Мав нагоду ознайомитись з "Депеш мод" - цією вузенькою, практично кишеньковою книжкою у твердій палітурці.
Історія, можна сказати, цікава.
Мова сучасна - така, яку я чую, може, не в електричці, а десь у іншій компанії - теж наполовину тверезих товаришів.
Матюки. Чи потрібні вони школяру? Може, потрібні для того, щоб той правильно вибудовував їхні поверхи? Це теж мистецтво. Лише яке?
Речення, з яких складається сама розповідь, мають проблеми з синтаксисом. Автор намагається створювати довгі речення, але для цього треба правильно узгоджувати між собою їхні складові частини.
Я хотів раніше навести приклади, та забув, кого цікавило це питання - питання вивчення української літератури на таких прикладах як один з них - книжка "Депеш мод".
Тому поки що не наводитиму, але факт має місце.
Я не радив би її читати своїм племінникам. Хай краще вивчають українську сучасну літературу на прикладі чогось іншого, гідного уваги школяра або ліцеїста.
Книжку я охарактеризував би як "прикольну". Цей прикметник якраз, НМСДД, відповідає її літературній вартості і концепції як авторському задуму.

З повагою,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-06-26 16:46:27 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

ЛГ - мабуть, резидент якоїсь розвідки, і його завдання тимчасово унеможливлює інший формат зустрічі. Щоправда, історія відвідувань інтернет-ресурсів зберігається, щонайменше на двох комп'ютерах і сервері. Інтернет-провайдер - це ненадійна ланка у ланцюжку цих віртуальних зустрічей. Він може завдати шкоди. Щастя у небезпеці.
ЛГ - це, можливо, чоловік, закоханий у кількох жінок. Або у цю, а живе під владою дружини і посвідчення про шлюб.
ЛГ (лірична чи літературна героїня) може бути сайтом, на якому дуже цікаво герою цього, я сказав би, мініроману.
Може мати місце ще яка-небудь версія, яку я ще не висвітлив, бо не мав намірів поглибленого вивчення цієї "лав-сторі".
Віртуальна оболонка над Україної, маю побоювання, зазанє утисків і змін.
Хай краще обидва ЛГ насолоджуються цим примарним щастям у Європі.

Без намірів селянського аналізу, а на засадах клубного і товариського інтересу,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-06-26 16:47:40 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Віртуальна оболонка над Україної, маю побоювання, зазнає утисків і змін.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-06-26 17:00:40 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Коментування творів як технічний процес, має ознаки якоїсь дивної технічно-інформаційної підтримки.
Слова, якими, може, користувався сам Т.Шевченко, Л.Українка, П.Тичина Л.Костенко etc, не знаю, чому, якась програмна залізяка сайту "ПМ" підкреслює хвилею червоного кольору. А буває, що не підкреслює. Або підкреслює ті слова, про які йшлось вище, але не підкреслює якісь інші, які можуть бути не зовсім українськими.
Ця обставина розпорошує увагу і в деякій мірі дратує. А це не сприяє праильному набору текстів - особливо, коли твій комп'ютер працює у віруальному офісі чи на перегоні Південно-Західної залізниці.

То хай вибачає ота програмна залізяка і творча громада випадкові помилки.
Коментатор Володимир Сірий, [ 2012-06-26 17:52:10 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Віртуальна оболонка - це велике нещастя( але хто зі мною погодиться - адже звикли до неї , як до рідної мами). З віртуального сексу діти не народжуються. Тому зичу ЛГ відійти від монітору і пройтися вулицею, -там дуже багато красивих дівчат, і тоді не буде нічого здаватися :)))
З повагою і без жодної перчинки С.В.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-06-26 18:16:05 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

А спробуй уявити, що можна витворяти по "скайпу".
Милуватися мовчки, розмовляти, про "камасутру" не писатиму, бо ми ще не визначили, про кого йдеться.
Я схиляюсь до думки, ЛГ - полярник. А там такі умови, що космічний зв'язок - і той ненадійний. А під час полярного сяйва немає ніякого зв'язку.
І коли виникає будь-який - це вже щастя. Що він є.
Коментатор Ксенія Озерна, [ 2012-06-26 19:42:17 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Якби ж хтось шукав отак у мережі моє ім'я)
А мені так знайомі оті пошуки... Бо дуууууууже довго я набирала у пошуковій системі одне і те ж слово, переглядала результати сторінка за сторінкою... Бажане не знайшла, зате віднайшла для себе ПМ. Це було 2 роки тому... З тих пір я набираю у гуглі лише "поетичні майстерні"...
Коментатор Михайло Десна, [ 2012-06-27 11:38:58 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Оболонка зветься Гугл:)))
Коментатор Іван Зубар, [ 2012-07-09 13:20:07 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Ого, як багато версій щодо ЛГ. Насправді все приземленіше: ЛГ - розлучений алкоголік, закоханий, але тверезо мислячий :))
Про комп’ютери і сервери - не второпав :(
Дякую, шановний Гаррі.
Коментатор Іван Зубар, [ 2012-07-09 13:22:22 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Шановний Володимире, на вулиці і справді всього багато, дякую за пораду,
але мій ЛГ - такий собі ретроград, очевидно. Попри втіху вуличних зайомств, щось треба і для серця
:(
Коментатор Іван Зубар, [ 2012-07-09 14:56:38 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

О Гаррі, а ще можна через супутник відстежувати, хто ж приходить на побачення до ЛГ, або із ким із сусідів вона балакає через тин :)
Скайпом ще не довелося користуватися, дякую за підказку, буду пробувати.
Коментатор Іван Зубар, [ 2012-07-09 14:59:02 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Пані Ксеніє, тут доречно зауважували, що краще сяка-така реальність,
ніж примарна віртуальність :))
Однак -
відтепер стежитиму за Вашою творчістю на ПМ!Чи Вас іще десь можна знайти?
Коментатор Ксенія Озерна, [ 2012-07-09 17:15:29 ],
на сторінці твору     "І це – щастя"   Зубар Іван

Знаходити взагалі важко, а знайти жінку (чоловіка) - так щоб на всі 100 величезна рідкість. Отож і я мала на увазі подібну ситуацію. Приємно, коли твоє ім'я набирає ВІН, саме той, єдиний і ще незнайдений чи уже давно відомий. І вкрай неприємно, коли відслідковує, переслідує той до кого не лежить ні серце, ні душа, ні помисли...
Так, 20 років тому я погоджувалась на сяку-таку реальність і досить тривалий час, зараз - ні, мені миліша примарна віртуальність, бо вона додає крилам лету, а сяк-так вбиває останню надію.

Рs. У гуглі (і не тільки) я шукала цілком реальну людину, яка просто не захотіла знайтися з певних причин. Добре, що вашому лг приходять добрі звісточки. Мені так не пощастило. Відносно мене - то я тільки в ПМ. Стежити за моєю творчістю навряд чи вдасться, бо мені хочеться відпочити від рим, поетичних образів і такого іншого, але дякую за таке бажання.
1   ...   5   6   7   8   9   10