- Тетяна Левицька - - Поетичні майстерні

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2018-11-26 18:43:56 ],
на сторінці поезії "Відлуння" Левицька Тетяна

Талановито й трепетно відтворено явища природи й душі.

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-27 03:08:18 ],
на сторінці поезії "Відлуння" Левицька Тетяна

нібито, ’зорепаду’ в родовому, якщо я не помилився
можна сказати і ’зорепадна яса’, як вже ’а’ суттєве, о Тетяно

сум’яття душевне передано гарно, авжеж

Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-11-27 08:50:44 ],
на сторінці поезії "Відлуння" Левицька Тетяна

У першу строфу Ви спробували вмістити більше, ніж це можливо. Далі все гармонійно і поетично.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 10:57:59 ],
на сторінці поезії "Відлуння" Левицька Тетяна

Дякую, пане Іване, за душевний відгук!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 11:00:06 ],
на сторінці поезії "Відлуння" Левицька Тетяна

Дякую дуже, Сонце Місяцю, за відгук і суттєву заувагу!
Виправляю...

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 11:03:40 ],
на сторінці поезії "Відлуння" Левицька Тетяна

Дякую, Ігоре, Ви мене порадували! Перша строфа, підсумок того, що хотілось сказати, а всі інші, чому саме, ЛГ тікає від почуття...

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2018-11-27 18:36:20 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Скільки ж потрібно часу для прозріння?..

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 19:26:07 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Тупцюємо на місці шукаємо світло, летимо до зірок, а падаєм в безодню! Дякую, пане Іване, що відгукнулися!

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-11-27 19:38:00 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

населення, як не шкода, все безпросвітніш, для цього ж зомбоящик і вигадали, наскільки я в курсі

тобто, ніхто не наївний, анітрохи
всі технології роботи з населенням давно працюють і нон-стоп...

о Тетяно

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 20:00:58 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Прозріти важко, коли дві олжі!
А Бог один на лівих і на правих.
Війна безглуздя, сльози на межі.
І люди обирають знов Вараву!

Дякую, пане Ігорю!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 20:06:41 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

А може цей катрена добавити?

Коментатор Володимир Бойко, [ 2018-11-27 21:02:44 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Проблеми споконвічні:

Брехня і фальш сплелися у союзі
І підлість возвели на п’єдестал,
В тісному гурті, наче вірні друзі,
Вони у грішнім світі правлять бал.

Хоча кажуть, що світ став кращим. Але не скрізь.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 21:16:30 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Так, Володимире, Ви праві, сатана , там править бал, люди гинуть за метал. Дякую, за не байдужість!

Коментатор Володимир Дубровський, [ 2018-11-27 21:50:20 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Люди не обирають, на жаль...А взагалі це прокляття мати все і ніколи за всю історію, тисячолітню, не жити, як живуть нормальні люди.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 22:31:30 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Усі все розуміють, а змінити нічого не можуть!
Дякую, Володимире, за відгук!

Коментатор Галина Кучеренко, [ 2018-11-27 22:46:37 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Пані Тетяно, у кожного свій ідол і свій злодій.....
Таке враження, що Ви і самі ще не визначились, кого до якої категорії віднести. Бо в тих аспектах, де ви впевнені - ваші твори дуже потужни і в них немає вагань, як в цьому. Як на мій суб'єктивни погляд...
Так, для всіх важкі часи, а правда зазвичай не в білому. Важко визнати, що вона завжди у боротьбі серед бруду і крові. Нам легше повірити в чисту, золоту, оманливу брехню, і визнати, що то є правда.....
Вибачте за втручання

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 23:20:11 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Про які вагання йде мова пані, Галино, я сказала те, що хотіла сказати. Людей використовували і використовують.Ми лекторат. Я нікому не довіряю, бо за свій вік не бачила президента, який би стояв за правду і народ. Всі набивають свої кишені, а після тікають за кордон. Були рабами і рабами залишились, бо дозволяємо себе знищувати, як націю. Раб безсловесний, бо його не чують на якій би мові він не кричав! Слава Україні! Героям слава!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 23:28:40 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Крім Бога ніхто не знає, що буде завтра!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2018-11-27 23:35:17 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Для мене "ідолів" - нема. Не сотвори собі кумира, так каже Біблія.

Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-11-28 06:47:29 ],
на сторінці поезії "Прозрій" Левицька Тетяна

Таню! Є кілька зауваг. А чи вони потрібні - вирішувати вам. Отже, "зріють дуби" . Взагалі зріють ягоди чи жолуді. Дуби ростуть. Тому раби, які зріють як дуби сприймаються неоднозначно. Ще й повтори - зріють раби, множаться раби.
Населення суспільних категорій - означення побудоване неправильно. Я б поміняв цю фразу взагалі, бо воне не несе ніякої інформації про властивості того населення. Наприклад, - в населення відріс пороків корінь". Щось таке.
Так бУло - було так. Після Господь тире без коми. Зріють дві олжі - кОли не варто.
Сподіваюся, що мої пропозиції старуть Вам у нагоді. А то люди плескають у долоні, а щоб реально допомогти - уже лінуються. І стає сумно.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?