Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Павло Вольвач (1963)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор В'ячеслав Романовський, [ 2011-01-09 13:35:11 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Яфинка Незабудка, [ 2011-01-09 19:44:20 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Павло Вольвач, [ 2011-01-09 21:06:35 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Павло Вольвач, [ 2011-01-09 21:07:14 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Павло Вольвач, [ 2011-01-09 21:07:46 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Павло Вольвач, [ 2011-01-09 21:08:22 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Павло Вольвач, [ 2011-01-09 21:10:47 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Адель Станіславська, [ 2011-01-09 22:48:46 ],
на сторінці поезії     "Зимова ніч"   Вольвач Павло

Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-01-09 22:52:07 ],
на сторінці поезії     "НА СМЕРТЬ ЖУКОВА"   Вольвач Павло

Коментатор Василь Кузан, [ 2011-01-10 09:12:14 ],
на сторінці поезії     "НА СМЕРТЬ ЖУКОВА"   Вольвач Павло

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-01-10 11:05:39 ],
на сторінці поезії     "НА СМЕРТЬ ЖУКОВА"   Вольвач Павло

Й.Бродський
НА СМЕРТЬ ЖУКОВА

Вижу колонны замерших звуков,
гроб на лафете, лошади круп.
Ветер сюда не доносит мне звуков
русских военных плачущих труб.
Вижу в регалиях убранный труп:
в смерть уезжает пламенный Жуков.

Воин, пред коим многие пали
стены, хоть меч был вражьих тупей,
блеском маневра о Ганнибале
напоминавший средь волжских степей.
Кончивший дни свои глухо в опале,
как Велизарий или Помпей.

Сколько он пролил крови солдатской
в землю чужую! Что ж, горевал?
Вспомнил ли их, умирающий в штатской
белой кровати? Полный провал.
Что он ответит, встретившись в адской
области с ними? "Я воевал".

К правому делу Жуков десницы
больше уже не приложит в бою.
Спи! У истории русской страницы
хватит для тех, кто в пехотном строю
смело входили в чужие столицы,
но возвращались в страхе в свою.

Маршал! поглотит алчная Лета
эти слова и твои прахоря.
Все же, прими их - жалкая лепта
родину спасшему, вслух говоря.
Бей, барабан, и военная флейта,
громко свисти на манер снегиря.

1974
1   ...   12   13   14   15   16   17   18