Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оля Лахоцька
як світ вставав
з вогню, трави і чарів,
згубила, утікаючи, Остара
краплинку крові
на землі –
мене.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Вітер, [ 2012-11-11 23:16:43 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

Коментатор Тетяна Флора Мілєвська, [ 2012-11-12 00:00:44 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-11-12 12:36:17 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

Мені сподобалась метафора навіть в умовах її чорно-білого забарвлення.
А римується корба з торбою.
Мені здалось, що другий рядок виглядає якимсь відірваним від першого. Обидва речення поєднує кома, але, нмсдд, вони ближчими один до одного не стають.
Подобається і рима «гостем» - «досвід». Дієслівні рими наче кажуть про себе: «Ми дієслівні. Читай». А ця – ні. Настільки вона тонка (асонанасна, мабуть). Про торбу з корбою я б так не сказав.
З «дітьми» я б не зв’язувався. Всі рими до них здебільшого старі, або треба шукати щось практично невідоме. І «серце» таке ж саме.
А про вірш можу сказати, що йому б гумору додати. Серйозний він.
А коли читач сміється, у нього деякі ділянки розуму відключаються.
Йому смішно. Він радіє :)
Як і я, коли щоразу звертаюсь до Ваших віршів, якими б серйозними вони не були.
Без критики та експертизи,
Г.С.
Коментатор Тетяна Флора Мілєвська, [ 2013-01-14 12:55:03 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

Коментатор Тетяна Флора Мілєвська, [ 2013-04-04 01:39:46 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

1   ...   116   117   118   119   120   121