Усі коментарі - Іван Потьомкін - Поетичні майстерні

Коментатор Ніна Сіль, [ 2011-03-17 18:33:12 ],
на сторінці твору "...А діти виростуть..." Потьомкін Іван

Погостювала на Вашій сторінці, пане Іване. Дякую, гарно.

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-03-17 19:35:37 ],
на сторінці твору "...А діти виростуть..." Потьомкін Іван

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-03-17 21:29:31 ],
на сторінці твору "...А діти виростуть..." Потьомкін Іван

Шкода, що поки що ніхто не відгукнувся на поему "В ім'я Вітця і Сина, і Святого Духа". А в ній мова не тільки про людський подвиг блаженного
Ковча, а й дещо про сьогоднішню ситуацію в наших стосунках.
Сподіваюсь, що невдовзі почую голоси бодай тих, хто вже відгукувався на мою творчість.
З повагою до всіх вас, любі мої читачі!
Іван Потьомкін з Єрусалима

Коментатор Іван Гентош, [ 2011-03-17 22:44:54 ],
на сторінці твору "...А діти виростуть..." Потьомкін Іван

Влучно сказано Любою - мудро і проникливо! Цілком згоден. Гарно

Коментатор Володимир Сірий, [ 2011-03-18 18:04:09 ],
на сторінці поезії "Ватажки" Потьомкін Іван

Історія повна всіляких пригод...

Коментатор Іван Гентош, [ 2011-03-19 10:51:05 ],
на сторінці поезії "У якій криниці утопить ревниці" Потьомкін Іван

Дуже сподобалося! Написано ФАЙНО! Хоча скільки про таке писано-переписано, а тема вічна, допоки людство живе і кохає. Вітаю

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-03-20 12:46:17 ],
на сторінці твору "Слухаю Гріга" Потьомкін Іван

Соковито. Власне, як і сама музика Гріга.

Коментатор Патара Бачія, [ 2011-03-21 16:58:40 ],
на сторінці твору "Не мертвими приходять в сни мої рідні" Потьомкін Іван

Так зачепили, пане Іване, що попри свято розплакалася. Прочитала, а написати коментар вже не змогла... Пішла пройшлася по сторінках, а тепер повернулася, щоб подякувати Вам за пам'ять. Живими будуть наші рідні доки ми їх пам'ятаємо живими. Я через те й не розумію людей, які фотографують похорон, для чого тримати світлини рідних вже мертвих, хай краще будуть в пам'яті живими.З повагою Патара.

Коментатор Патара Бачія, [ 2011-03-21 17:00:05 ],
на сторінці твору "Не мертвими приходять в сни мої рідні" Потьомкін Іван

І про трясогузку прочитала і про Моцарта... Дуже душевно Ви пишете, дай Вам Бог здоров'я! Патара.

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-03-21 17:25:41 ],
на сторінці твору "НАХЛИЭЛИ" Потьомкін Іван

Дякую Вам, Патаро,за теплі відгуки і про вірші, й про дебют у прозі.
Шкода, що не знаю, Вашої електронної пошти.
Будьмо здорові!
Іван Потьомкін з Єрусалиму

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2011-03-21 18:35:29 ],
на сторінці твору "НАХЛИЭЛИ" Потьомкін Іван

Чудове оповідання! прочитала з задоволенням і чекаю наступних.

Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-21 18:58:52 ],
на сторінці твору "НАХЛИЭЛИ" Потьомкін Іван

І мені сподобалось. Нетривіальні думки і легкий стиль. Виставляйте ще, пане Іване, будемо читати )

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-03-21 20:14:34 ],
на сторінці твору "В ПОИСКАХ "СНЕЖНОГО ЧЕЛОВЕКА"" Потьомкін Іван

Любі Оля й Мрія Поета, дякую і виконаю ваше побажання щодо маленьких оповідань, бо тільки такі й пишу.
Іван Потьомкін з Єрусалима

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-03-21 20:20:11 ],
на сторінці твору "В ПОИСКАХ "СНЕЖНОГО ЧЕЛОВЕКА"" Потьомкін Іван

Интересно описываете :) После этого кумиров не взращивали в себе? Кстати, не один раз уже читаю, что в передрягах (при походах и т.п.) именно мужчины первые "сдают", а не "слабые женщины".

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-03-22 19:12:17 ],
на сторінці твору "В ПОИСКАХ "СНЕЖНОГО ЧЕЛОВЕКА"" Потьомкін Іван

Шановна Чорнява Жінка, герой мого оповідання був моїм вчителем йоги, а не кумиром. Що ж до походів (у мене вони були найчастіше байдарочними), то не можу погодитися з Вами. Можливо, тому, що знав добре тих, з ким ішов.
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалиму

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-03-22 21:08:12 ],
на сторінці твору "ЯКИ" Потьомкін Іван

А что было дальше? Наверное, за время вашей работы в этой школе накопилось много таких историй?

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2011-03-22 22:10:32 ],
на сторінці твору "ЯКИ" Потьомкін Іван

Радий, що Ви, Чорнява Жінко, найбільше цікавитесь моєю прозою.
Маєте рацію, за рік роботи в цій специфічній школі я набрав чимало матеріалу для прози, але ще більше - для поезії, в чому Ви й інші читачі переконаються.
А найбільшим набутком для мене стало засвоєння івриту. Цьому сприяло спілкування з корінними ізраїльтянами, а також подарована батьками дітей книга віршів Рахелі, частину яких я згодом відтворив українською мовою і помістив у книгу "Заплутавшись у гомоні століть" (2009), яку й досі не знаю, як реалізувати, на відміну від видання на івриті, котре вже розійшлося.
Даруйте, за багатослівність і будьте щасливі!
Ваш Іван Потьомкін з Єрусалима

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-03-23 20:59:40 ],
на сторінці твору ""А Я ТОГДА ПОЖАЛЕЛ ТЕБЯ"" Потьомкін Іван

Спасибо за рассказ. Ещё :)

Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2011-03-23 21:59:18 ],
на сторінці твору ""А Я ТОГДА ПОЖАЛЕЛ ТЕБЯ"" Потьомкін Іван

Гуманне і людинолюбне оповідання. Хоч цей Юрій Іванович несправедливо привселюдно навісив на Вашого ЛГ тавро крадія. А це тяжке звинувачення. Не кожен би пробачив. Але правда рано чи пізно з"ясовується, і шизофренія підозріння наказується як кажуть "свыше". Видно і він отримав своє за це, раз пробачення попросив.
Дякую, було цікаво і повчально читати.

Коментатор Олександр Комаров, [ 2011-03-24 12:14:21 ],
на сторінці твору ""А Я ТОГДА ПОЖАЛЕЛ ТЕБЯ"" Потьомкін Іван

А як той, що звів привселюдний наклеп?

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?