Автори /
Устимко Яна
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
вже осінь
•
ода простирадлам
•
лютий 2021
•
все ближче і ближче до осені
•
Львівські лімерики
•
хмари
•
***
•
*****
•
***
•
жовтень
•
***
•
осінній вірш
•
казали
•
вже осінь 1
•
осіння гора
•
пісенька прокрастинатора ( на мелодію «Піду втоплюся у річці глибокій)
•
Експромт
•
харон ( пародія)
•
шепіт з літа
•
***
•
дві душі
•
і був день і була ніч
•
Пародія на пародію Від бабусь з любов'ю
•
Пародія
•
весняний ліс
•
вечірній етюд
•
привесняний аеропорт
•
Рось пливе
•
зима 2015
•
Йордан
•
зачарований вік
•
***
•
святвечір
•
***
•
пісня осінь
•
осінь золота
•
час присипляти каміння
•
часи. чорна земля
•
*
•
дорога
•
**
•
рисунок на клаптику старої серветки
•
Крути
•
моїм півоніям
•
липа
•
схід 2014
•
маки писані червоно
•
***
•
огорожа
•
Україна. гра в "цюцю бабки"
•
музика яблуневого саду
•
верба
•
сон про війну
•
пацифісти
•
магнолія
•
черемха
•
квітень
•
Великдень
•
ірѝси
•
занедбаним львівським кам’яницям
•
скляна джоконда
•
маєвий етюд
•
весняна вода
•
земля
•
серце донни
•
віра надія любов
•
майданна весна
•
***
•
спритноперефарбованим
•
ріка майдан
•
спроба екзорцизму
•
****
•
смійся паяце
•
*****
•
зимові сни
•
тиха ніч
•
як
•
безсніжжя
•
*
•
перша зірка
•
безгілля
•
двері на стіні
•
еволюція
•
на Божій скроні
•
золоті міражі
•
майдан
•
невідомість (відеопоезія)
•
польоти уві сні та наяву
•
байка
•
Камо грядеши
•
виноградника спів
•
пастораль :)
•
земні часовороти
•
wind rose
•
відображення у порожнечі
•
на зимівлю
•
колискова для Чіти
•
тінь осіннього капелюха
•
поетам про капець
•
шовковиця
•
шипшина зморшкувата
•
шипшина собача
•
інтернетзалежним присвячується
•
шипшина корична
•
вересневі меди...
•
під покосами
•
осінь яка не плаче
•
міжгалактичне
•
післяліто
•
сосна
•
ось і
•
гарячий голос піску
•
*****
•
вечір у горах
•
ангел тролейбусів
•
ну як тобі
•
екіпаж
•
українська волинка
•
дівчинка і кіт
•
середовище
•
львівським дощам
•
дитячий майданчик
•
тонке шиття
•
жайворове літепло
•
ніч поета
•
Львів. нічне полювання
•
львівська весна
•
2013-й. весняне сонцекупання
•
мантра омани
•
глід
•
бусли
•
чудеса
•
контраданс
•
сніг у березні
•
огородниця
•
осикові луни
•
вчорашня валентинка
•
валентинка для розбитих сердець
•
букове передгроззя
•
the show must end
•
сезонна зміна декорацій
•
кипариси
•
коляда
•
Різдво. вид із ратуші
•
чи
•
* * *
•
осокори
•
***
•
новорічне олів’є
•
акварель (зі скрипкою без оркестру)
•
вінтерактивне
•
часи
•
Миколай
•
модрина
•
тихо
•
осіння і золота
•
цвіте терен
•
перший сплін
•
груші на снігу
•
баобаб
•
позабалансове
•
безмежжя
•
мальви
•
сум
•
маленька осіння рапсодія
•
не так печально про вирій
•
падолист
•
плач папороті
•
в опалі
•
(р)еволюція
•
пасадобль
•
три бабині літа
•
жовтень
•
осінь світу
•
Львів. нічні атракції
•
осінньому адресату
•
вечірня вода
•
осінній сад
•
сезон осінь-осінь
•
картинна осінь
•
спосіб зникання
•
музика
•
осіннє
•
я повертаюся
•
дощ. дощ.
•
***
•
аматорські акварелі
•
не-сповнення
•
а море
•
гов!
•
натюр_морт
•
жовта медитація
•
лебедині досвітки
•
під шарманку
•
про натхнення
•
тінь місяця
•
літній львів
•
Action movie
•
небеса
•
&&&
•
камерне
•
старі казки на новий лад
•
мавчина колискова
•
подорожньому
•
глухий дощ
•
▒ ▒ ▒▒▒
•
зимова вишня
•
в її самотності
•
- - - - -
•
росте трава
•
сліпий дощ
•
а дощ іде
•
міжсезонна переоцінка цінностей
•
вам це не снилось
•
березовий дощ
•
дерево
•
дрейфуючи римами
•
**
•
класичний дефолт
•
колискова негаснучих свіч
•
весна!
•
пробудження
•
колискова для самотніх сновидінь
•
весна весна
•
відображення у весні
•
гра у мовчання
•
відзимки
•
the show must go on
•
народження весни
•
міраж
•
казка про серце
•
весна
•
лютневе небо
•
твоя весна
•
ця довга-предовга зима
•
тисячу перша
•
зимове місяцезвуччя
•
не сон
•
дорога крізь себе
•
x x x
•
****
•
постсвяткове
•
*******
•
зима-не-зима
•
нічний етюд
•
місто стрижених левів
•
танець маленьких чортенят
•
новорічне
•
снігу і солодощів!
•
ніч коляди
найдовша ніч у році. кава-ніч,
•
свято наближається
•
забута мелодія для губної гармоніки
•
казка про мир
•
новорічні бенгальські вогні
•
////V////
•
вірш для тебе
•
"""""""
•
**
•
яким би чоловіком я була
•
***
•
спи
•
фантазіїї на шоколадну тему
•
не сніг, а сміх.
•
до весни
•
про пам'ятники...
•
сезонне
•
- - -
•
про зимові листи
•
нарешті
•
позачасове
•
білий гольфстрім
•
,,,,,
•
***
•
ххххх
•
у тридев’ятому ...
•
без розділових знаків
•
з осінніх снив
•
беззвуччя
•
В пізньому листопаді
•
#####
•
****
•
*****
•
¤¤¤
•
&&&
•
хххх
•
Довгий сон
•
***
•
ну ось
•
***
віє запах тривожний
від сухого зела
від сухого зела
пишіть простирадла двоспальні пишіть
щоб реченню було нетісно
щоб реченню було нетісно
зранку з білих кучугур
чути звуки «гур-гур-гур»
чути звуки «гур-гур-гур»
все ближче і ближче до осені
павук вирушає за кроснами
павук вирушає за кроснами
Місто Львів – як новенька копійка.
Садовий постарався, Андрійко.
Садовий постарався, Андрійко.
хмари як отари
пари і без пари
пари і без пари
казковий жовтень – гномики в саду
пасуть в опалім листі череду
пасуть в опалім листі череду
вийди послухай осінь
ти ж бо не чув її
ти ж бо не чув її
ріка ковтає небо і сивіє
повісмами вростає в береги
повісмами вростає в береги
жартує жовтень листям золотим
закрутить вгору й кидає додолу
закрутить вгору й кидає додолу
ріка між нами розтеклась
а ми у повінь ту упали
а ми у повінь ту упали
осінній вірш прямує в ностальгію
багаття палить в себе на шляху
багаття палить в себе на шляху
казали що літо гуло то мабуть було
ходило казали і містом і за село
ходило казали і містом і за село
а що там осінь? – знову листям пише
пилюку в очі сипле золоту
пилюку в очі сипле золоту
ще тепло́ а листя догоряє вже
золоте з іржею на душі
золоте з іржею на душі
скінчилася днина скінчилися дві
закінчився тиждень вітри в голові
закінчився тиждень вітри в голові
пародія
шепіт з літа знов завіяв золотою пилюгою
і до щік із суховію пригортається тепло
і до щік із суховію пригортається тепло
ходимо безликі
по скляній землі
по скляній землі
обідній час а церква не обідавши
пересипає в поросі мідяк
пересипає в поросі мідяк
Великдень постукав постояв у дверях
хотів попроситися в дім на вечерю
хотів попроситися в дім на вечерю
фригідні бабусі шановний дідусю
ні краплі не гірші
ні краплі не гірші
Як тихо у п’янких обіймах Тані...
Не Таня? Катерина з Теремків?
Не Таня? Катерина з Теремків?
весняний птах з вишневим оком
перелетить через дощі
перелетить через дощі
земля горить і тільки мла дмухне
махне хвостом русальним упівмісяця
махне хвостом русальним упівмісяця
зустрічає і проводжає
б’ється тисячами аорт
б’ється тисячами аорт
Рось пливе
я осонну її і не бачила
я осонну її і не бачила
поміж висоток виснажений січень
тамує кров на сірому обличчі
тамує кров на сірому обличчі
коли вода із неба попливла
коли вода із неба полетіла
коли вода із неба полетіла
під скелею де в ріст людський трава
і де душа збирала в жмені жито
і де душа збирала в жмені жито
з рудого саду через білий сад
йдемо не озираючись назад
йдемо не озираючись назад
предвічні вікна і колядники
і рушники ялицею заклечані
і рушники ялицею заклечані
вгрузаємо в сніги немов у сни
щоб остудити вигорілу пам’ять
щоб остудити вигорілу пам’ять
осінь із коромислом ішла
лити студінь на гарячі весла
лити студінь на гарячі весла
а листя тріпоче мов риба у ринці
і чути як осінь рахує червінці
і чути як осінь рахує червінці
черкни мені вересню кріпості білим пером
пером золотим не питаючи в осені дозволу
пером золотим не питаючи в осені дозволу
сіяли солдатами
поміж лободи
поміж лободи
за ким голосить вигорілий дзвін
за ким трава поламана зітхає
за ким трава поламана зітхає
у наметі до жил просяклому солонавим літнім дощем
і з пропаленою полярною зіркою на пакунку із кровоспинними
і з пропаленою полярною зіркою на пакунку із кровоспинними
місячна дорога через озеро
палахкоче вогниками свіч
палахкоче вогниками свіч
кілька штрихів олівцем-малювцем
ось і готовий портрет
ось і готовий портрет
Крути – це круто як не крути
в сенсі патріотизму
в сенсі патріотизму
півонії-співонії відкину церемонії
схоплю вас в оберемок і пірну
схоплю вас в оберемок і пірну
ви чуєте як липа шелестить
як їй тремтять невистиглі рамена
як їй тремтять невистиглі рамена
у волошках витоптано чоботом
серед маків гільзи калаша –
серед маків гільзи калаша –
маки писані червоно
правлять кованими кіньми
правлять кованими кіньми
шовкова повня спалює вікно
в нічне обрам’я злущуються роси
в нічне обрам’я злущуються роси
ми порізну збудуєм огорожу
по цей бік я а ти по той бік тиші
по цей бік я а ти по той бік тиші
пінг-понг
час – гонг
час – гонг
бджолясті крила пелюстків
на яблуні бринять
на яблуні бринять
у моєї старої верби
що життя прозиває простою
що життя прозиває простою
хоч від безсоння Бог беріг
та страх нагнав нас і в екзилі
та страх нагнав нас і в екзилі
одні по той бік а оті по інший –
патріотичний громадянський він же
патріотичний громадянський він же
подих метеликом спурхує з уст
шанси магнолії потяг-прокруст
шанси магнолії потяг-прокруст
заприсягнула іще із ночі коли губила
незгойно пахнув рукав тобою черемхо біла
незгойно пахнув рукав тобою черемхо біла
а вже квітень скрипкує деревами
барабанить у ринвах
барабанить у ринвах
дзвін гойдається дзвін летить
сонце бамкає в писанках
сонце бамкає в писанках
під вікнами дрімота цвіркотить
колише стежку і квітник і хату
колише стежку і квітник і хату
занедбана кам’яниця і брама типово львівська
де запах сечі та цвілі із мороком заодно
де запах сечі та цвілі із мороком заодно
жінка прозора наскрізь жінка з тонкого скла
необережний порух – і розіб’ється
необережний порух – і розіб’ється
небом кінь зеленоокий –
яблуневий цвіт
яблуневий цвіт
весняна вода світліша за спілу ніч
коли переброджують зорі на молоці
коли переброджують зорі на молоці
ох заклякла земля
ох зіщулилась –
ох зіщулилась –
у кривому дзеркалі весни
заховала серце дивна донна –
заховала серце дивна донна –
знову планети ведуть парад
дивляться у приціл
дивляться у приціл
а весна цьогоріч – майданна
крізь пов’язки і крізь дими
крізь пов’язки і крізь дими
монетами наповнивши долоню
і зваживши розмінну перемогу
і зваживши розмінну перемогу
кривавий слід з пітних долонь іще не змився
а вже міняють кольори вчорашні вбивці
а вже міняють кольори вчорашні вбивці
ріка замерзла а човни відчалюють
де сиза мла снується по льоду
де сиза мла снується по льоду
треба бути не глухим а мертвим
між аналогічних домовин
між аналогічних домовин
на них ще знак зачавлених печер
в очах лопочуть сови чорнокриллям
в очах лопочуть сови чорнокриллям
співай ти чуєш співай і смійся
паяце
паяце
золота ясина непочатого вечора
розтікається скрізь молитвами чернечими
розтікається скрізь молитвами чернечими
а що вам насниться узимку – чи море леліткове
чи може квіткові човни із лиману самотності
чи може квіткові човни із лиману самотності
танцюють довгі тіні на снігу
ведуть мінливий танець загадковий
ведуть мінливий танець загадковий
як мені дістати до зорі
що у небі колихає промені
що у небі колихає промені
тривке безсніжжжя цьогоріч
як аномальний стан
як аномальний стан
захриплий ангел зазирнув у клуню і
запахло сіно інеєм і зорями
запахло сіно інеєм і зорями
столітня сутінь безгучно рими перебирає
зима блукає в думках і прозі колючим згустком
зима блукає в думках і прозі колючим згустком
око зими холодне з голодним блиском
бійся бездумна пісне як дідько ладану
бійся бездумна пісне як дідько ладану
я намалюю двері на кам’яній стіні
мушу намалювати – стануть дверми чи ні
мушу намалювати – стануть дверми чи ні
на початку світу черепахами
дні повзли і спали три кити
дні повзли і спали три кити
сьогодні щедро сипнуло снігом на Божу скроню
зимовий ангел що гори двигав убрав червоне
зимовий ангел що гори двигав убрав червоне
пливуть рядком золочені човни
просторою пустелею у вирій
просторою пустелею у вирій
кожен кут що світає майдану шодень
впізнається за втомою кашлем і холодом
впізнається за втомою кашлем і холодом
невідомість чаїться під мостом
в самоті і чаює і тостить
в самоті і чаює і тостить
мені так личать короткі сукні
коли я схудну
коли я схудну
зима несла до міста і села
у торбі сніг різдвяним білим стогом
у торбі сніг різдвяним білим стогом
чи нам пороблено і ким
чи це ментальне та родинне –
чи це ментальне та родинне –
зелена скрипка золота струна
бринять жуками сонячному світу
бринять жуками сонячному світу
скинувши вовчі маски
вівці пасуться близько
вівці пасуться близько
час ганчірку бере і стирає на шибі писане
пам’ять вірить зимі та поволі терпне
пам’ять вірить зимі та поволі терпне
вітри нині скрізь непевні:
морські повернули в море
морські повернули в море
серед чистилища світу веслує харон
сіється жевриво смутку з натертих долонь
сіється жевриво смутку з натертих долонь
вернуши вічним возом пізню осінь
доописавши повне коло – стій
доописавши повне коло – стій
танцюєш понуро тремтиш як осика Чіто
закінчує літо пахучим горошком шити
закінчує літо пахучим горошком шити
у капелюсі – місяць і зірки
а де хати? хати посеред ночі
а де хати? хати посеред ночі
капець поету – ворог а не брат
коли з-під поетичного ребра
коли з-під поетичного ребра
точені рухи усміх павутинний –
у неї все за мірками краси
у неї все за мірками краси
народяться пухнасті змієнята
знайде шипшина кожному ім’я
знайде шипшина кожному ім’я
шипшина гострить пазурі до скла
фарбує губи відчаєм осіннім
фарбує губи відчаєм осіннім
залежність від нету хвороба чи необхідність?
на тлі монітора мигтять словоблуди рідні
на тлі монітора мигтять словоблуди рідні
шовковий цвіт і паморозь весни
і крапля літа в павутинній льолі
і крапля літа в павутинній льолі
на вересні настояний коньяк
в ковтках медитативного мовчання
в ковтках медитативного мовчання
під покосами літо покосами
скільки жмень молока
скільки жмень молока
осінь яка не плаче
щойно ледь виноточить
щойно ледь виноточить
видаляй мене – деліт на один два три
розвалився зореліт із банальних рим
розвалився зореліт із банальних рим
осінь сьогодні вперше кружляла мохом
всім звіроловам літа здирала пір’я
всім звіроловам літа здирала пір’я
сосна теплу прощає згубний крок
за крону сонця довгий
за крону сонця довгий
відкрито ворота і час вигорає в очах
«куди ти скитальцю» хапають вітри за волосся
«куди ти скитальцю» хапають вітри за волосся
грай барабане літо ще так пече
люди наскельні тануть і йдуть з печер
люди наскельні тануть і йдуть з печер
а озером туман туман туман
і тиша не шелесне не здригнеться
і тиша не шелесне не здригнеться
збігає день старим суничним пнем
чорницями ожиною і мохом
чорницями ожиною і мохом
мокрі тролейбуси схожі на млявих комах
трюхають юзом промоклим до кореня містом
трюхають юзом промоклим до кореня містом
ну як тобі жити в країні якої нема
ходити стежками землі без народу і назви
ходити стежками землі без народу і назви
пахне кіньми хитає світло
ліхтаря що закляк на розі
ліхтаря що закляк на розі
волинка грає час у.д.
біда навчить– зубасті знають
біда навчить– зубасті знають
дівчинка і кіт виглядали місяць
звідти де сичі тісто ночі місять
звідти де сичі тісто ночі місять
в чужім городі рік триває п’ять
в чужій господі рік триває вічність –
в чужій господі рік триває вічність –
Меркурій нинька мокне під дощем
на капелюcі щуляться крильцята
на капелюcі щуляться крильцята
крутяться каруселі квітами сипле дощ
діти ростуть до стелі з гуми старих калош
діти ростуть до стелі з гуми старих калош
з яких висот з яких небесних скринь
весна виносить сонце на тарелі
весна виносить сонце на тарелі
жайворове літепло
бабі з печі витекло
бабі з печі витекло
не спалося – барвисті сни
застрягли в моніторах
застрягли в моніторах
ми йдемо на лови з левом
раз два три
раз два три
сумує лев підперши підвіконня
весна до Львова править навмання
весна до Львова править навмання
сонце замерзле повите твоїми смутками
вибрало волю на довгі тривожні дні
вибрало волю на довгі тривожні дні
бунтується простір від дотику топиться сніг
до ніг припадає його знемагання саманне
до ніг припадає його знемагання саманне
сьогодні глід калáтав до весни
студив межи сніги палючу воду
студив межи сніги палючу воду
бусли сонце з вирію несли
бусли небом вишили дороги
бусли небом вишили дороги
чорна хмара вовчої зими
водить мертві душі манівцями
водить мертві душі манівцями
гуде у ринві вітру білий бас
весну ж не відпускає гордий вирій
весну ж не відпускає гордий вирій
до вузького вікна прилипають весняні сніжинки
березневі коти сторопіло в підвалах сидять
березневі коти сторопіло в підвалах сидять
на веранді, внизу на п’ятому
пані бадає декольте:
пані бадає декольте:
осика уже й не тремтить одшуміла
д
д
вчорашній день не тямлячи нічого
закохано чекав лютневу ніч
закохано чекав лютневу ніч
він літає низенько як всі крокодили
і на цей раз фортуна за пивом ходила
і на цей раз фортуна за пивом ходила
бук розгулявся – ким
час потурає умінню сумлінно чекати
темним конем відбивається повня у чаті
темним конем відбивається повня у чаті
без тебе віриш не те що б страшно –
бісівськи нудно
бісівськи нудно
пасувало б розкрити шановному панству
таємницю
таємницю
вперше після дитинства
сніг розквітав лапато
сніг розквітав лапато
кину монету з ратуші
може нептун спіймає
може нептун спіймає
чи зможеш освятити самоту
з невидимої копанки у серці
з невидимої копанки у серці
спліталися хмари безлисті у яблучний хмиз
а яблука пити хотіли а яблука спали
а яблука пити хотіли а яблука спали
а осокори йшли тісним рядком
по тій горі, що завше за горою,
по тій горі, що завше за горою,
такий-то сум аж віхолою коле
і важко тисне тишею на скло
і важко тисне тишею на скло
новорічна ніч на «носі»
пахне олів’є
пахне олів’є
ні душі
заснула скрипка
заснула скрипка
сніги загвинтили коріння у землю глибоку
пробили бруківку проїли до мозку асфальт
пробили бруківку проїли до мозку асфальт
мете мете не видно світу Божого
ні неба ні землі
ні неба ні землі
щезником щезником срібний туман
та відпусти його та не тримай
та відпусти його та не тримай
буду тобі модриною
тихо тече вода
тихо аж чути осінь
тихо аж чути осінь
тобі не личить осінній настрій
а я осіння і золота
а я осіння і золота
припадає віно листом
віно листом
віно листом
фатальний перший сніг на хризантемах
ще сонних і до зради не готових
ще сонних і до зради не готових
забідкалася осінь при грушках
залишених на зиму догнивати –
залишених на зиму догнивати –
сорок рук
а що ти можеш мені сказати
нічого більше – іде зима
нічого більше – іде зима
не толочи тонкий туман
коли скрадається тривога
коли скрадається тривога
він слухає село а я стою навшпиньки
і спиною тулюсь до відголосу мальв
і спиною тулюсь до відголосу мальв
так багато свічок
так багато свічок до води
так багато свічок до води
зібрали жито прибрали сита...
така погода що тільки й вити
така погода що тільки й вити
іржаве листя нашепотіло твоїм слідам
що маклер -жовтень
що маклер -жовтень
а листя корчиться і тане під ногами
повітря збурює суїцидальний гамір
повітря збурює суїцидальний гамір
горе осіння мавко
коси твої - дощі
коси твої - дощі
опале сонце в опалі сонце
на сонці плями на сонці діри
на сонці плями на сонці діри
про неї писали ранкові газети
про неї гули вокзали
про неї гули вокзали
кармінні айстри Кармен зриває
забути має себе Кармен
забути має себе Кармен
у далекому тумані
кінь пасе потахлу осінь
кінь пасе потахлу осінь
а ліс поважчав ліс позолотів
лежать мов гарбузи нагріті дзвони
лежать мов гарбузи нагріті дзвони
зникає вогка далина
у пасмі сонного туману
у пасмі сонного туману
моторошно пусто лиш неон
і хвости щурячі із пивниць
і хвости щурячі із пивниць
осінь стоїть за трьома дверима
пустиш і станеш всуціль озимим –
пустиш і станеш всуціль озимим –
багряно-синій мед вечірньої води
розплавлений метал у кратері погаслім
розплавлений метал у кратері погаслім
рудих котів набігло повен сад
руді ворони дзьобають насіння
руді ворони дзьобають насіння
навіть асфальт відчуває цю ранню осінь
котиться листя віддушинами кінг кросу
котиться листя віддушинами кінг кросу
мабуть не пишеться не надихає –
осінь з його картини
осінь з його картини
спосіб зникати з ознаками збайдужіння
літо обрало дорогою в царство тіней
літо обрало дорогою в царство тіней
коли виникає музика з нічого
так хочеться пригорнутися до Бога
так хочеться пригорнутися до Бога
качки летять крізь озеро і небо
женуть липкий туман до осоки
женуть липкий туман до осоки
я повертаюся а осінь у дворі
мене чекає щоб сказати: добрий вечір
мене чекає щоб сказати: добрий вечір
у місті зачорно, завогко у місті,
від плачу по-літньому прикрих дощів.
від плачу по-літньому прикрих дощів.
пори мене по білій нитці дня
сотай мене по чорній нитці ночі
сотай мене по чорній нитці ночі
у день не її народження
дощем з ароматом хмелю
дощем з ароматом хмелю
не-сповнення теж бувають
самотніми як і ми
самотніми як і ми
а море синє море сиве море чорне
у море серце віднесло раптовим штормом
у море серце віднесло раптовим штормом
гов там високо в небесній святій канцелярії!
дайте нарешті подайте нарешті дощу
дайте нарешті подайте нарешті дощу
серед міста - як на пательні
спека кельнерка-ектраверт
спека кельнерка-ектраверт
на сонячнім стовпі росте зелений сад
а поруч пролягла покручена дорога
а поруч пролягла покручена дорога
котило сонце колесо
туди де небо молиться –
туди де небо молиться –
і знову алхімік тобі нахімічить півнеба
і знову тебе намалює маститий художник
і знову тебе намалює маститий художник
дуже багато цікавих віршів
пишеться нам на робочому місці
пишеться нам на робочому місці
тиша готується до тектонічного вибуху
сходить на шкірі цілунком отруйна роса
сходить на шкірі цілунком отруйна роса
мріє спека понад містом
хвилями пливе
хвилями пливе
вона зійшла в очах його блаженних
тавром непогамованого смутку
тавром непогамованого смутку
блакитні небеса бездонні небеса
прадавні небеса ховають тайну таїн
прадавні небеса ховають тайну таїн
будувалися сходи до неба нового лиття
фарбувалась підлога і милися вікна та стіни
фарбувалась підлога і милися вікна та стіни
сцена
сіріє в залі
сіріє в залі
в дощові долоні теплі
заховало казку сонце
заховало казку сонце
блимає оком ревнивиця ніч
котить за обрій кружала облич
котить за обрій кружала облич
їдь уже їдь собі їдь але знай
думати буду про тебе чужого
думати буду про тебе чужого
не слухай музику дощу
палюча музика дощу
палюча музика дощу
у попередньому житті ми розминулися з тобою
у попередньому житті були ми слабшими не ті
у попередньому житті були ми слабшими не ті
вишні як ноти на нотному стані життя
вишито гладдю а плутаний виворіт – низзю
вишито гладдю а плутаний виворіт – низзю
в її самотності багато слів товчеться
реприз на публіку – банальних і пустих
реприз на публіку – банальних і пустих
ніч віддаляється в чорній сутані
росте трава трава співає гімни
пливе земля в черемхових дощах
пливе земля в черемхових дощах
як дощова краплина плину я плину плину
перетікаю межі там де зійшлося клином
перетікаю межі там де зійшлося клином
а дощ іде
меланхолійний смуток
меланхолійний смуток
покинь цей лист - порви і не вникай
у міжсезонні спогади в опалі
у міжсезонні спогади в опалі
він говорив говорив говорив говорив
тріскали вбиті наявні уявні дзеркала
тріскали вбиті наявні уявні дзеркала
здригнуться небеса і вихолоне тиша
і серце мов дудук заплаче під дощем
і серце мов дудук заплаче під дощем
стояло дерево чудне над темним яром
весна зійшла в його верхах зелено яро
весна зійшла в його верхах зелено яро
заримувати синю самоту
у сонячно-криваве надвечір'я –
у сонячно-криваве надвечір'я –
весна проснулася прозоро-вечорова.
ще пахли проліски і сяяв первоцвіт.
ще пахли проліски і сяяв первоцвіт.
по тілах пустивши кігті
в'ється дикий плющ
в'ється дикий плющ
дуже тонко скрипка грає
пурхає смичок
пурхає смичок
діставайте парасолі! -
сніг відкланявся, поволі
сніг відкланявся, поволі
соком наливаються дерева,
при надії бронзові бруньки.
при надії бронзові бруньки.
ловити вогники в імлі передвечірній
ліпити місяць хухати на тінь
ліпити місяць хухати на тінь
із білих рим до безтурботних весен
несе мала бджола медовий сон
несе мала бджола медовий сон
весна зайшла веселкою у дім
розколисала гойдалку до стелі
розколисала гойдалку до стелі
шепіт чекання мені забиває дух
маятник міряє я за тобою йду
маятник міряє я за тобою йду
сьогодні прокидалася весна
потягувала плавно сонне тіло
потягувала плавно сонне тіло
до зустрічі залишилася ніч
і мокрий сніг який розтане вранці
і мокрий сніг який розтане вранці
крига рушила - льодохід
вниз по вигинах рік і рук
вниз по вигинах рік і рук
за вітражами пелюстків пяти бузкових
в пісках постелі
в пісках постелі
весняне серце – льодове німує в комі
воно належало тобі тепер нікому
воно належало тобі тепер нікому
світло падає на стежку
що біжить порожнім полем
що біжить порожнім полем
лютневе небо прокидається вдосвіта
гріє воду в широкій мидниці
гріє воду в широкій мидниці
битися битись чолом до стіни
гучно горлати лякаючи сни -
гучно горлати лякаючи сни -
мої суглоби світяться у темряві –
болить весна - ще довго до весни
болить весна - ще довго до весни
ось тобі серденько казка на ніч:
пишеться-креслиться час незнаний
пишеться-креслиться час незнаний
а місяць сьогодні чомусь не казав не кради
де тіні танцюючи сліпо сплітались у відчай
де тіні танцюючи сліпо сплітались у відчай
ця жінка не снилась і пахла як вранішній шовк
ясніла до уст притискала тендітні долоні
ясніла до уст притискала тендітні долоні
не бійся - тільки спробую пізнати
чи холодно душі від краплі суму
чи холодно душі від краплі суму
до мли вікна іржаві ліхтарі
схилили час у місяцевих німбах
схилили час у місяцевих німбах
мені тебе накаркав дід Макар –
він пас телят і римував потроху:
він пас телят і римував потроху:
топився сніг - ото й було по святах
каріатиди прали рушники
каріатиди прали рушники
всю довгу ніч мело мело мело
і біла шкіра злазила з небес
і біла шкіра злазила з небес
не просто змирилися, більше - дружимо,
щодня споживаєм желе зі слів.
щодня споживаєм желе зі слів.
байдуже темряві спить собі втомлена
втоплена в сум передмість
втоплена в сум передмість
змішані хвилі - захоплення і відрази:
фауна льоху, і флора, яка ще є.
фауна льоху, і флора, яка ще є.
ніч новорічна -
звідниця вічна
звідниця вічна
хотілося щастя бажалось тепла
і запаху свіжої глиці,
і запаху свіжої глиці,
по ниточці спускається зима
зі стриху зацукрованих страхів
зі стриху зацукрованих страхів
найдовша ніч у році. кава-ніч,
затягаємо паски, дістаємо сани
і плануєм Новий Рік з олів'є так само.
і плануєм Новий Рік з олів'є так само.
падають білі сніжинки лапатими патами
партію в шахи задумала хитра зима
партію в шахи задумала хитра зима
розкажи мені на ніч казку
про лялькову смішну війну
про лялькову смішну війну
канатний скрип не дихає димар
на дно морів спускається зима
на дно морів спускається зима
почати з осені, останнім журавлем
відправити вагання - крапка. ну ж бо.
відправити вагання - крапка. ну ж бо.
я не писатиму тобі палких присвят
в яких піаряться гламурні охи-ахи
в яких піаряться гламурні охи-ахи
довго не можна дивитися тоншає скло
час до зими відвернутися доки не пізно
час до зими відвернутися доки не пізно
багряна борозна – зорали небо
на вітер-часовій
на вітер-часовій
несправедливо: їм - чоловікам -
живеться надто легко (як на мене).
живеться надто легко (як на мене).
гріх тужити за літом. кидаю .
кров перелита у жили осінню.
кров перелита у жили осінню.
а сніги у полі пелехаті,
спи
спи
я памятник собі замовлю, з чоколяди,
на білий постамент бісквітного коржа.
на білий постамент бісквітного коржа.
з листопаду в грудень
перейшов маруда -
перейшов маруда -
по падолисту смерть і пародисту,
бо так розпорядилися ПееМ.
бо так розпорядилися ПееМ.
я пам'ятник собі перетягнув зі скверу.
стояв одним – один, як символічний перст
стояв одним – один, як символічний перст
листопад - напитися й топитися
у вині.
у вині.
і міжсезоння дихає в потилицю
і так єлейно по-сусідськи щириться
і так єлейно по-сусідськи щириться
хрускає під колесами
ця зима
ця зима
нарешті дерева затихнуть
під гаснучу свічку костельну
під гаснучу свічку костельну
думай про мене ночами безсонними
клич мене іменем клич
клич мене іменем клич
не ловляться зорі - криницю засипали снігом
твої рукавиці загрубі щоб чути ясу
твої рукавиці загрубі щоб чути ясу
осінь іде із міста - ставна, худа, висока.
фільцовий капелюшок гостре перо згубив.
фільцовий капелюшок гостре перо згубив.
за листопадом біль перемовчи.
твої сліди кривавіють у сні
твої сліди кривавіють у сні
довгі пальці втомленого вечора
денний пил підпалюють до обрію -
денний пил підпалюють до обрію -
жили-були...щоб видивлятись віч-на-віч
як жар мінливий затікає до облич
як жар мінливий затікає до облич
у глибину вогню правічного
втекти від болю
втекти від болю
гуляє осінь вечорами,
шукає щастя по дворах.
шукає щастя по дворах.
в іржавому листі не грає етюди скрипаль.
безмісячна ніч одержимо шукає наосліп
безмісячна ніч одержимо шукає наосліп
В чаші з глухої сталі
Перебродили вина,
Перебродили вина,
осінь звикає ходити в пальто.
Дивне авто, у якому ніхто,
Дивне авто, у якому ніхто,
приворожи мене, я – ніч.
приворожи, мольфаре снів.
приворожи, мольфаре снів.
вдертись до тебе непрошеною зимою,
вчасно знечуливши садна, які кровлять
вчасно знечуливши садна, які кровлять
вона просто любить, маскуючи сум під утому.
про це говорити не прийнято в певному колі,
про це говорити не прийнято в певному колі,
це місце тебе не тримає, іди -
без ноток надриву і зайвих істерик
без ноток надриву і зайвих істерик
укотре відпустити найдорожче
у літо. залишається хандра
у літо. залишається хандра
Ти, чужинцю - не мій.
Ти, чужинцю, не смій,
Ти, чужинцю, не смій,
де ти гукав – там сніг і лід,
а за туманами на дні
а за туманами на дні
і ось ти заходиш і ось ти:
ні сліду вчорашньої злості
ні сліду вчорашньої злості
лунко і порожньо.
зоряне борошно
зоряне борошно
Огляди