Усі коментарі - Ганна Осадко - Поетичні майстерні

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-05-14 17:33:03 ],
на сторінці твору "***"

А про що ж тоді писати, люба Наталю, як не про любов? Ну ще хіба про смерть. А вірш сподобався. Щасти!

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-06-06 09:41:30 ],
на сторінці поезії "спостереження" Явна Уляна

Сподобалося. Старість - це острів, оточений смертю. І Вам, Уляно, вдалося тонко відтворити дух того острова - через неначе дотичні речі (запахи нудкого м"яса, передчуття дощу, відмежованість вікном і роками від чужого свята, шпильку з відламаним зубчиком...)
Здається, таку чи майже таку картину я бачила колись у Львові - якусь стару пані у горішньому вікні - між бегонією і худою кицькою - вона стояла така відсторонена і чужа - дивилася - згадувала?-чекала?
Словом, гарно. Дякую.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-06-19 20:41:21 ],
на сторінці твору "***"

Гарний, сильний, визрілий вірш. Кінцівка - дуже глибока. Дякую.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-07-30 17:17:12 ],
на сторінці твору "***"

Моє шанування авторці! У цьому вірші - все на своєму місці - однаково сильними є зміст і форма. Щасти!!!

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-08-15 17:28:14 ],
на сторінці твору "***"

Чудово і відверто. Сподобалося дуже.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-09-18 16:52:34 ],
на сторінці поезії "Різдвяний романс (переклад з Бродського)" Щавурський Борис

Чудовий переклад геніального тексту! Прекрасно, майстерно відтворено оригінал. Моє шанування.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-09-19 21:50:27 ],
на сторінці твору "***"

Хороший вірш, Вандо. Щирий, відболілий, справжній. Моє шанування.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-10-02 22:29:10 ],
на сторінці твору "Редактори і колишні редактори «ПМ»" Адміністрація Майстерень

Агов, чоловіки! На грома вам той космос, коли надворі - бабине літо!? Пропоную писати про осінь як любов.
Приміром:
1) Які баби - таке і літо...
У Києві - плюс двадцять три...
2) Пастель осіння...Подихи розмиті,
Тіла сплелись плющем - і під дощем...
3) А журавлі летять... І ти летиш...
І осінь відлітає із тобою...
Ну і так далі:))))

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-10-04 16:30:19 ],
на сторінці поезії "На розі вулиці..." Осадко Ганна

Усім дякую за увагу до тексту

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-10-13 21:17:17 ],
на сторінці твору "***"

Сильний жіночий вірш. Сподобалося, Вандо! А свобода... Так на світі повелося... Щось втрачаємо, щось знаходимо навзаєм:) Моє шанування!

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-10-21 14:18:59 ],
на сторінці твору "***"

Люба Ондо Лінде, "я волком би вигриз" - то із Маяковського, "Стихи о советском паспорте":)

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-10-23 17:55:49 ],
на сторінці твору "***"

Несподівано близький вірш Ви написали, пане Юрію. Він заколисує, як поїзд уночі – і поїзд той є життям, і коханням, що за суттю одне те саме. «Із пункту А у пункт Б вирушив один поїзд. Із пункту Б у пункт А назустріч йому вирушив другий. Запитання: коли вони зустрінуться? – Ніколи. – Чому? – Не судилося…». А тепер про вірш. Він зацікавлює одразу ж – і першої ж метафори: «Дождь накроет и затушит пальцем свечу». Уже потім у вимикається «болтливый свет», болісно відчувається оте «приживётся к твоему плечу». І лунають серед того вагону напівпошепки: «Слышишь, проснись, я люблю тебя.. это… мука», а потім голосно, так голосно! : «Ну, не легче с тобой повеситься!?!», а тоді знову притишено: « - Я люблю тебя больше жизни... - Я возьму только жизнь, глупышка». А вже потім, потім-потім – навіть не через місяць. А, здається, через життя: «Через годы - силовой кабель. И нагрузки, режимы, память. И во сне, за плечо, как будишь:
«Знаешь, ты больше меня не любишь!» Такі болісні монологи-діалоги…Не судилося…А потім…що потім? «В точку А не ходят автобусы. В точку Б я пунктирами врос»…Чудово!

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-10-30 11:47:16 ],
на сторінці твору "***"

Вельми цікавий вірш, Мандрівний поете! Жертвопринесення осені, кривавий ніж, що завис над головою, золоті двері… Образ жалю-жаленяти особливо розчулює – як він тулиться до грудей наляканим кошеням…Але осінь триває – і жетвопринесення триває, і кривавить червінню небо…Сильно! Яскраво.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-11-04 22:17:51 ],
на сторінці твору "***"

Мені сподобалося, Володю. Справді, сподобався оцей вірш-пісня-плач. Яскрава картинка, ніжні слова...І білий дім на горі. І охрещений гріх. Дякую.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-11-14 21:11:07 ],
на сторінці твору "***"

Подобається мені оцей Ваш стиль написання - схожий на танець. І думаєш-передумуєш розмаїті варіанти (залишися - не залишися) упродовж цього танцю, стискаючи сухі пальці коханої (чи не коханої), і то вже не танець, а життя, у якому стільки усього намішано - аж-аж...Чуттєво і цікаво. Щиро. Ну і... кінцівка!
Сподобалося, словом.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-11-14 21:14:10 ],
на сторінці поезії "***" Осадко Ганна

Усім дуже-дуже вдячна за відгуки і позитивні оцінки твору:)))

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-11-16 11:48:23 ],
на сторінці твору "***"

Гарно, Муза! Мені подобається, коли у вірші замішано всього-всього - з усіх можливих світів - бо ж так воно і є у нашому житті, пра? Паралельно осінні акварелі, вчорашній борщ, кагор, граніт, цвяхи, корито (корито - то взагалі особливий символ сімейності:). А закінчення - навідмаш!
Дяка.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-11-17 00:22:43 ],
на сторінці твору "***"

Мені сподобалося - емоційно і чуттєво - така недомовлена, розгублена ніжність. І тижні, що минають від грудня до грудня, і змовчані слова, і телефонні побачення - життєво і близько. Зимовий вірш.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-11-23 18:07:25 ],
на сторінці поезії "[коли...]" Роман Василь

Дуже-дуже цікавий вірш, Василю. По-перше, виправдане і логічне акцентування на повторюванні звуків "з", "п", "м", "я" і пречудове завершення кожної строфи відомим афоризмом. Сподобалося.

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-11-23 18:11:13 ],
на сторінці поезії "ТікТак (від квітня до листопаду)" Заверуха Ірина

Гарно, Іро - не все одразу стає зрозумілим, та й не треба. Поезія ж бо не називання, а сугестія настрою. А настрій створено майстерно. Голубі кити!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?