Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Семен Санніков (1955 - 2020)
Твори більш промовисті, ніж усілякі резюме, що пишуться ледарями у пошуках грошовитих посад.

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-02 09:53:46 ],
на сторінці твору     "***"  

Як на мене, то у творі бракує ще одного образу - якого-небудь Гаврила. Тоді поему можна було б назвать Гавриліадою. І це не жахливо, що така назва вже колись була. Вашого твору не було, а тепер він є - нехай навіть з деякою кількістю технічно обґрунтованих помилок. У видавництві текст, якщо є кому, то підправлять. Проситимуть гроші, бо є за що.

Думка про столицю знайшла відгук у моєму читацькому серці.
Воно і дійсно - держава на порозі економічного та фінасового краху, влада не викликає симпатій як ніяка інша з попередніх, а Хрещатик вночі вирує. Провінція з гопотою приїхали гулять.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-07 00:03:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Настільки метафізично, що не все можна осягнуть, щб собі сказать: "Вкурив, Семене".
Наприклад, "на половину - лед". Коли "наполовину" л тоді я якось добираю, що воно, а инакше - ні.
Але метафізика - це не лише купа усіх значень, а і одна з усіх - річ (у значенні російською "вещь") сама у собі. Такий собі твердий горішок :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-07 09:48:43 ],
на сторінці твору     "***"  

Я його видалив, бо це не стільки вірш, як т.з. "витоки свідомости", які можуть цікавить лише свого автора, не додаючи нічого нового до Поезії.
А це поважна причина для того, щоб вірш залишивсь де-небудь у моїх щоденниках. З часом його можна буде видалити геть, якщо не вдасться зробить кращим.
Вітаю і я Вас з Різдвом. Дякую за вітання.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-08 22:51:47 ],
на сторінці твору     "5-7-5"   Санніков Семен

Може буть і таке :)
І мені з часів дитинства було цікаво:
- а хто дружина у Діда Мороза? Де та бабуся?
Чому про неї мовчить преса і радіо?
А це здогадавсь: Ожеледиця :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 13:28:11 ],
на сторінці поезії     "За осінню"   Гупало Сергій

Чудово, а от прикметник "недосяжний" на відміну, скажімо, від "присутній", у якості іменника не використовується. От дивіться:
"НЕДОСЯЖНИЙ, а, е.

1. До якого неможливо або важко дістатися, добратися через велику відстань. Ворожі літаки десь понеслися далі в глиб країни. Тільки тепер Захар збагнув увесь жах такої раптової появи ворога, недосяжного в небі (Іван Ле, Право.., 1957, 110); А мрії линули в простори, Туди, туди на сизі гори До недосяжних верховин (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 391);
// Надзвичайно великий, високий; безмежний. На небі світилися зірки, так само як і вчора, і позавчора. Десь, у недосяжній висоті мирно миготіли вони (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 123).

2. Те саме, що недоступний 2—4. Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 222); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 19); — Властолюбна уюролева Луїза, недавно горда і недосяжна, тепер щасливо посміхається, ловлячи кожен мій погляд і кожне слово (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 60).

3. З яким ніщо не може зрівнятися; пенеревершений. Сонце стояло над степом міднолике, значне у своїй недосяжній величності (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 173)."

ПРИСУТНІЙ, я, є.

1. Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутній. Кандидати в члени ЦК присутні на засіданнях Пленумів ЦК з правом дорадчого голосу (Статут КПРС, 1971, 17); [Коренєв:] Це дуже добре, що якраз присутній Борис Іванович. Бо справа ця стосується, напевно, і його (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 373); Кумиш, як жінка, не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика. Але вона до останньої хвилини не відходила од нього (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 20);
// у знач. ім. присутні, ніх, мн. Ті, хто перебуває в якому-небудь місці в певний час. За кожним разом, коли вимовляв [Мустафа] з неможливим акцентом французькі слова, повертавсь на всі боки та позирав на присутніх (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 136); Серед присутніх переважала молодь (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 463).

2. Який є, існує в чому-небудь, десь; наявний. Поезія М. Рильського, перш за все, розумна, мисль поета присутня в кожному .рядку, в кожній картині і явищі, події і предметі (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 12); Єдність і дружба наших братніх народів — це те, що присутнє в серці кожної радянської людини (Павло Тичина, III, 1957, 502); Пісня, прислів'я, приказка, дотеп, жарт, казка, легенда незмінно присутні в українській комедії, вони є органічними елементами твору (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 89).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 53.

І тому у мене як у читача, виника питання: а про кого йдеться? Бо далі про цих загадкових персон анітелень. Дієслово "сидять", на мою думку, якесь зайве. Як читач, я розумію, що ті персони вигідно вмостились.
Оскільки на сайті існує практика видалення коментарів (а у ній я переконавсь, зазирнувши у свої "інші коментарі"), які, на думку деяких поетів, виглядають, наче вони критичні, хоча це далеко як не так, то далі не писатиму, щоб не витрачать свого часу на корисний, а для когось, може, нецікавий допис :)
Філософського забарвлення і змісту твір.
Я вмію хвалить :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 14:00:34 ],
на сторінці поезії     "За осінню"   Гупало Сергій

А де тоді іменник (підмет) або присудок?
"Бо це ніби моститися скраю,
Де пани, недосяжні для суду."

Щось таке, одним словом.
Як Ви розумієте, я не пропоную, а цікавлюсь, щоб потім залишить Вас у спокої :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 14:23:29 ],
на сторінці поезії     "За осінню"   Гупало Сергій

Існують і безособові.
Мене зацікавив прикметник без іменника.
Мене цікавить саме ця обставина, а всі оті синтаксичні нюанси - ні.
Якщо Вам подобається так, як є, то я не проти.
Це ж Ваш твір.
(з пафомом) Вам його нести крізь життя, а не мені. Це не моя ноша.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 14:26:01 ],
на сторінці поезії     "За осінню"   Гупало Сергій

"пафосом".
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 20:50:04 ],
на сторінці твору     "***"  

"Нове в почуттях озивається з віком".
Чи не правда, так краще?
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 20:53:12 ],
на сторінці твору     "***"  

"Як тиша книжкова у бібліотеці".
А так можна було б продовжить.

І виникла б цікава колізія.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 20:57:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Чому "невигойно"? Це щось глибоко індивідуальне?
Я уявляю (а я один з читачів) щось лікарняне. А далі йдуть яйця.
"Кості - гості" погана (слабенька) рима для поета Вашого рівня.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-09 21:08:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Гурман, Олександре, справжній гурман. Завдяки Вашому смаку мені відомо про васабі і як про хрін. Я знав, що це якась міцна приправа до саке, під яке їдять м'ясо, лангустів, омарів, а не плавлені сирки "Наш молочник" (рос.).
Або приберіть усі коми, або розставте розгублені :)
А їх багатенько.
Щасти.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-20 17:49:07 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаве і летюче привітання. Воно не втомлює у черзі (низці) всього вітально-поетизованого матеріалу, який ось-ось - і зупиниться. Час ставати до роботи.
Скільки ж можна про одне і те ж?
Чому не віршуємо про роботу? У державі страшна економічна криза. МВФ вимагає повернення боргів, і не лише відсотків.
Час зупинитись, бо модне (зимове-весняне і т.д.) декадентство наступа. А ми святкуємо, у нас празники.
Позитивний святковий вірш.
Яр-Дан, щоправда, якось перегукується зі Скотленд-ярдом, але це зовсім різні речі :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-21 10:21:28 ],
на сторінці твору     "***"  

"Успіх провокує нелюбов" (с).
"Буття визначає свідомість"(с).
Що пасивне, що активне, що підмет, що присудок - здогадайсь. Та автори знали, що хотіли сказать. І їм це вдалось.
Можливо, час замислитись не лише над рядками, а і над перекладом. І в результаті може вийти сонет, не гірший за найкращі з шекспірівських :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-21 13:31:35 ],
на сторінці твору     "***"  

У мене з паном Василем з приводу останньої події, з якої Ви бажали роздмухать скандал, відбувся обмін листами. Сарказму тут нема і не може буть.
Рядок дійсно цікавий.
Про схожість побудови сонетів (і це нормально як обмін думками) я висловивсь посутньо.
Тримайте себе у межах пристойности. Не провокуйте мене, будь-ласка, на симетричну (адекватну Вашій хамській) відповідь.
Я вас не знаю і не бажаю знать.
Щасти :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-21 14:27:14 ],
на сторінці твору     "***"  

Переходів на особистості я не вітаю. Не фантазуйте.
І, будь-ласка, вдруге прошу Вас: забудьте про мене і про все, що якимсь чином про мене нагадує.
Життям я задоволений, а те, що я віршую не про Різдво і не про Водохрещу у той час, коли певна кількість поетів віршує про Різдво чи Водохрещу, і не пишу нічого про ці свята, а опублікував серію віршів про сланцеві гази, а жартома - ще і про Нібіру, то це є моєю особистою справою.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-23 21:31:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Мабуть, усі хто служили у піхоті, повинні були знать про бабаїв. Уданому випадку, напевне, повинно буть "бабає́м".
"ХтоСЬ Забрати" - нов комент (no comment).
ЯК ПРомажу.

І це лише одна строфа.
Ваш вірш, якщо над ним попрацювать, може стать кращим, аніж обидва попередні.
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-01-28 11:17:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Пане Миколо, нащо Вам оця історія?
Хай поети віршують про що хочуть.
Тут не щодавно про рай з його римами було декілька віршів. Це, напевне, нормальне явище. А скільки іноді буває про печаль та усіляку синю даль? Ого-го-о-о-о-о...
У мене на роботі на столі багатоканальний телефонний апарат, і досить часто буває, що водночас надходить виклик двома-трьома каналами зв'язку. Потім долучається мобільний. Це, ймовірно, означа, що десь виник імпульс (поштовх) комусь кудись (у даному випадку мені) зателефонувать. І абоненти телефонують, а я намагаюсь усім відповісти.
Якщо у Вашому вірші є якийсь образ, який через деякий час десь озвався у чийомусь вірші, то що з цього? Нехай.
І взагалі краще не писать нічого, аніж писать таке, що хтось може написать краще. Усілякі замальовки та поетично невиразні блюзи - це далеко як не щось поетично досконале та фінальне. Це може буть стартом для кого-небудь иншого.
У мене вчора було приблизно так. Щоправда, я взяв рядок, який мене зацікавив, у епіграф. І створив своє без будь-якого зазіхання на чуже.
Викинули б Ви цей, з дозволу сказать, "твір".
Бережіть нервову систему :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-02-18 20:46:55 ],
на сторінці твору     "***"  

Ухолод - номумі - сячнімся -йві,
Колибар -визника-ютьзайві.

Нічого страшного, як на мене, нема. "Жіночі" клаузули і відсутність "чоловічих".
Штучне скорочення парних рядків.
Чесно кажучи, не знаю, що робив би я, віршуючи навмання - тобто, керуючись власним баченням основ версифікації. Скоріш за все, кількість однакових за розміром стоп була б однаковою. Коли чергуються між собою "жіночі" та "чоловічі" клаузули - це инше питання. Кількість складів відрізнялась би на один, і це відбувалось гармонійно.
У даному випадку я бачу, що і віршовий розмір або гуля, або щось діється з наголосами.
У результаті виникають "колиба" і "стаєхви".
Або ми маємо справу з силабічним віршуванням. Але ж це не так.
Щоправда, якось "проходить" тонічне. Три наголошених склади у кожному рядку.
Воно більш підходяще.
Про силабо-тонічне йшлось у перших рядках коментаря.
А тексти цікаві.
Вони художньо-естетичні.
Я такої думки :)
Коментатор Семен Санніков, [ 2013-02-18 21:49:07 ],
на сторінці твору     "***"  

Нічого не робіть.
Я можу бачить вірш очима робітника типографського цеху, і ці очі шукатимуть квадрати та прямокутники, а структура вірша може передбачать щось инше.
Це - поезія, а не розбивка ділянок для приватного садівництва.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14