Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Шоха (1947)

Рубрики / ЗА ВИДНОКОЛОМ

Опис: Печально, якщо на початку творчого шляху розумієш, що пора робити висновки, підсумки, збирати каміння... Але мабуть потрібно встигнути до цього всього щось додати з пережитого.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Спогади про майбутнє
    Минає диво. Ще гудуть рої,
    і обіймає ялівець ялину,
  •   Чорно-біле й кольорове
    Повертаю у сни кольорові,
    неосяжні у білому світі,
  •   Арії самоти
    Якщо поезія не та,
    не тими пишеться словами,
  •   За рікою часу
    Тече, вирує і шумить вода,
    нестримна у найвищій іпостасі.
  •   Слово істини
    За істиною правди не буває.
    Ачей вона у кожного своя:
  •   Перед вирієм
    Уже нелегко й поле перейти
    і вижити одному – ой, нелегко.
  •   Ти, вона, весна і літо
    У мене є єдина і одна.
    А хто не розуміє цю різницю,
  •   На все життя
    У нашій долі як у тому полі –
    усе, що є, плекає кожен сам,
  •   Творчий порядок
    Творець одвічно експериментує
    на неосяжнім поприщі своїм –
  •   За межею пам'яті
    Буяли маки, квітла материнка.
    У полі ні стежини, ні межі.
  •   Не оглядаючись назад
    IЖиття дає, а забирає смерть
    усе, що устигаємо надбати.
  •   Західна брама
    Усе минає, як було і досі.
    Повторюється казочка стара.
  •   Пам'яті поета
    Десь помандрував і ти, Іване.
    Зав’язався калиновий цвіт.
  •   Заочні візії
    Наївні сни, якщо це міражі:
    і райські пущі, і пекельні кола,
  •   Полярні душі
    ІНікого не лякає забуття,
    якщо уміє іншого навчити
  •   Тільки так
    Тільки й жити на білому світі,
    тільки й мати, що небо дає,
  •   До воскресіння
    Вселенська тиша... Аж до воскресіння
    розп’ятого на череп’ї Христа...
  •   На переправі
    Несе моя фантазія мене у білі сни,
    у заповідні пущі.
  •   Миттєвості
    Де ті наші юні
    і ясні літа,
  •   На своєму березі
    У цьому світі доброти і зла,
    де маються і праведні, і грішні,
  •   Аура весни
    Моя весна уже не за горами.
    На те вона й моя,
  •   Польоти стріл Амура
    То не така уже й наука –
    піймати «рибку золоту».
  •   Український Армагеддон
    До Бога недалеко тій сім'ї,
    яка не лише молиться, а дбає
  •   Екслібриси часу
    У небесному колі містики,
    поза обрії висоти
  •   Неминуче
                       І
    Усі умремо. Настає той час,
  •   Втікачі задзеркалля
    У новому
    у цьому році
  •   Біле з чорними ознаками
    За обрії білого світу
    поволеньки котиться віз
  •   Ось-ось
    Коли пролунає, – пора до небес
    на спокій у інші покої, –
  •   Все, що собі
                                І
    Дуже економно за життя,
  •   Незакінчений сюжет
    Все йде у Лету як і ця пора,
    і наші юні весни за водою.
  •   Подорожі у снива
    Блукаю ночами, іду на дорогу,
    де вештають снива юначі.
  •   Із до у після
    Погуляли по білому світу.
    Вирушаємо у майбуття.
  •   Без варіантів
    Помалу чимчикуємо по світу.
    Лиха біда на фініші мети.
  •   Сансара
    І невмолимий, і незнаний,
    і незворотній лине час.
  •   І уму, і серцю
    Усе відомо як... Але – чому? –
    таке питання досі не стояло.
  •   Батальні колорити
    Ще баба осінь посилає літу
    на полики узори й кольори,
  •   Заморожені відлуння
    Сіє-віє мрякою погода.
    Не чекає згоди у народу.
  •   На осонні осені
    Читаємо з листа мелодії і скерцо
    минулої весни, майбутньої зими.
  •   Все, що збувається
    Наснилося, що є у мене дім
    у далині за білою горою,
  •   Під Божою рукою
    Приснилася Його десниця.
    Не знаю, що це означає.
  •   Опій любові
    А ми були такі ніякі,
    коли усякими були.
  •   Нічні бдіння
    Уві сні ми не маємо тями
    осягнути таємні світи.
  •   До і після
    Як любо, що немає смерті,
    коли із вирію летять
  •   Без простою
    Кон’юнктури у мене немає
    і тому не пишу я «поез»,
  •   На шляху істини
    У зеніті літа часу мало.
    Коло переписує Велес.
  •   Багаж неофіта
    Минає термін дії рандеву,
    коли атрофувались апетити.
  •   Тій, що чекає
    Чого ти снишся? Не літа між нами,
    а буревії і сухі дощі.
  •   Співавтор
    Чуєш, мій ангеле неба,
    як то я вторю тобі,
  •   Без вибору
    Не уявляю те моє село
    без неї – не тієї, що немає,
  •   Трикутники задзеркалля
    Дивлюсь на юнь і згадую свої
    літа недавні і роки забуті.
  •   Від кінця до краю
                            І
    Ми убогі по задуму Бога.
  •   Чужа бабуся
    Стоїть, у щось замислена, бабуся.
    Її рука зависла біля уст.
  •   Гра на клепсидрі
    Говорять люди, – час покаже.
    Але одного разу
  •   Та сама весна
    Минулою весною
    ішов я по дорозі
  •   Інші проводи
    На землі ніщо не промине.
    Є падіння і бувають злети.
  •   Напередодні
                            І
    Хто чумакує у майбутнє,
  •   Заплющивши очі
    Далекий день украденого часу.
    У хаті – тіні. Сонце у вікні.
  •   Від імені...
    Оживаю я, панове,
    у раю своєму,
  •   Друзі назавжди
    Вірні друзі, – на ціле життя, –
    у червоній записані книзі
  •   Сучасний Аріон
    Слова не убивають,
    аж поки не почую,
  •   Без ностальгії
    Я не лишаю заповіту.
    Уже достатньо дум, ідей...
  •   Епітафія колишньому
    Не кожен за життя отримав по заслузі.
    Не ті були часи і час їх не настав.
  •   Незлобивим у вірі
    Шаную того, хто шанує віру
    і має Бога вище за богів,
  •   Приземлення
    Мені минає не десятий,
    а я усе пасу ягнят,
  •   Перелітна еліта
    Знову у пущу далеку
    линуть крізь ночі і дні
  •   Миті вічності
    Небо бере і дає.
    Рай проганяє-приймає.
  •   Карлики всесвіту
    Ущерблені із малечку ізгої –
    майбутні адвокати параної,
  •   Таємниця душі
    Із нею оживає ясен день,
    але – без неї. Бо така кебета,
  •   Нічне спросоння
    Не я сумую, а душа моя.
    І їй, одній, ще боляче дивитись
  •   Метафори віри
                 Я не нав'язую нікому
                 метафор віри і добра.
  •   Не хочу
    Я не хочу жити у напрузі,
    бути тамадою у ослів,
  •   Туга піднебесна
    Минає літо. Все минає,
    що починається весною.
  •   Релікти союзної епохи
    Пожати лаври капітана Немо
    не випадає, поки молоді.
  •   Моя хода травою-муравою
    – Катай зо мною, – чую із далека
    ночами одинокі голоси.
  •   Літні приморозки
    До осені – рано. На зиму – нізащо
    не хоче до раю ніяке ледащо.
  •   Дерева як люди
    Виринає силует осики
    у оазі буйної лози.
  •   Аніме у форматі 3D
    Падає небо на трави шовкові.
    Сіє акація білі дощі
  •   Мить помилування
    Не дивина. Що уві сні люблю,
    те і жалію, і усе прощаю.
  •   Скороминуще
    Ростуть і діти, і онуки,
    і настає новий етап.
  •   Проводи юності
    Ти і досі ще снишся мені
    на вокзалі, у вихорі балу...
  •   Три іпостасі
    Мова поезії інша,
    поки існую… мовчу…
  •   На спомин
    У долині, у ріку глибоку
    весело стікають ручаї.
  •   Силуети весняної Музи
    Літає Муза уві сні
    у таїні земного раю.
  •   За азимутом долі
    Як у тумані даленіє пам’ять
    оазою німого дежавю.
  •   Лист із юності
    І – що посію, те й пожну,
    і що напишу – не згорає…
  •   Миттєвості дитинства
    Коли ясніше сонечко сіяло
    і інші щебетали солов’ї,
  •   Платонічна любов
                            І
    Там, де поять коней амазонки
  •   Хутір Гай
    Де не було ніякої стежини,
    а вітер сіяв тільки блекоту,
  •   Візії чорної археології
    Мені і досі спати не дає
    містерія загадок та історій
  •   За часом навздогін
    Ера крокує століттями.
    Йдуть у колону віки,
  •   Старість і дитинство
    Утрачені дитячі ролі.
    Не возить Бозя калачі.
  •   Якорі юності
    Піднімаємо якорі.
    Оминаємо фути, милі.
  •   Легкоплинна ілюзія
    Пливе до берега Арго,
    а тоне човник орігамі.
  •   Із виру у вирій
    – і не шукай і не жалій
         що я не та яку чекав
  •   Мандрапапупа-мандрапапа
    Коли нікуди ще не їду,
    але давно уже пора,
  •   Ключі до раю
    Ще прибирає осінь самобранку
    і роздає останню благодать.
  •   У саду Плеяд
    О, матінко мія,
    Надія
  •   По дорозі до осені
    Яку не обирай дорогу,
    а доля все одно одна.
  •   Поза земними шляхами
    Війнуло і не падає дощем,
    як-то із того світу, що немає,
  •   Поза земними шляхами
    Війнуло і не падає дощем,
    як-то із того світу, що немає,
  •   Ковчеги спасіння
    Що вірші, що ковчеги будувати –
    однакові і засоби, й мета.
  •   Доктрина виживання
    І я, і доля маємо по полю
    на волі, незалежно від братів,
  •   Поетичною ріллею
    Карета їде із кордебалетом,
    який, буває, може зупинитись,
  •   Азм єсм
    Є в українській мові загадкові,
    і несказанні літери-слова,
  •   По дорозі на той бік
    Іванович, Васильович –
    мої учителі
  •   На переправі
    Немає філософії, мій друже,
    у тому, що ночами не до сну
  •   Мандрівочки
    Коли міняю стелю на пустелю
    і орані поля на цілину,
  •   Містерія судного дня
    Я не мамоні, а Богу молився.
    У самоті, у чаду суєти
  •   Тоді, коли не так, як нині
    Коли прийде нова яса,
    і не уміючи літати,
  •   Весна і війна
    Молимось, благаємо у Бога
    іншої – своєї перемоги.
  •   Навздогін утраченому
    У мене поетична кухня
    така, що й босим підійде.
  •   Елегійне навіювання
    Коли у тебе є ще я,
    то є й емоцій ціле море.
  •   Коловорот
    Тече минуле у своє майбутнє.
    А нині що – не відає ніхто.
  •   Душа-сорочка
    ...душе моя заручнице
    живого в неживім
  •   Питання віри
    Живемо, як усі. Ті – свідками Єгови,
    а іншим Саваот віщує уночі.
  •   Гастролі на прив’язі
    Душа моя любить гастролі
    і кличе у мандри мене
  •   Молитва Пречистої України
    Великий Боже, Ти живий єси?
    В ім’я Марії і святого Сина
  •   Ностальжі без адреси
                   І
    Існує нібито сім’я.
  •   На ланцюгу проминущого
    Минає час і день за днем
    не додає мені до стажу.
  •   Нічого
    Усе, що маю дорогого,
    уже немає наяву,
  •   Грозове відлуння
    – Що то реве і клекоче?
    – Черево осатаніле.
  •   Епітафія невідомому поету
    «Тут почиє у мирі, у тиші
    той, що піснею...»
  •   Drang nach Osten
    Усякий має те, чого достоєн,
    як он із мінометами бійці,
  •   Перемога по-українському
    Святкуємо підпільно Перемогу.
    І порох, і тумани – із Кремля.
  •   РОЗСИПАНИЙ БІСЕР
    Як сонце у ясній купелі
    у лоно чорної тарелі
  •   Неугодні Богу
    Як не є, а гірше може бути
    не тому, що ми такі-сякі,
  •   У колі Сварога
    Весна о тій порі, коли усе – зненацька:
    і листя, і трава, і квіти у саду,
  •   Із-за хмар видніше
    Зібралися запорожці
    тай на тому світі,
  •   Мрії напрокат
    Іду до себе, як у гості.
    Не помічають, то дарма.
  •   Безпросвітність
    Я у думці нікому не видимий,
    і, буває, що й сам я не свій.
  •   Кримська весна
           Доні берізка явилася біла,
                   та що у сні не ламає ніхто.
  •   Мандри в дежавю
    Не до елегії білої...
    Магія інше навіює.
  •   В дорозі
    Ти й досі сумна і одна.
    А в мене – зупинки, платформи.
  •   Якби не заважали жити
    На будь-яке на світі запитання
    є відповідь. Та проповідь стара:
  •   Коні міражів дитинства
    Небо запахло снігами.
    Іній укрив береги.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки