ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.

Ярослав Чорногуз
2020.06.03 04:46
Ти, як мама моя, п`яненька,
Тільки п`єш не вино, а коньяк.
Цілувати любила ненька
Напідпитку мене щиро, всмак.

Пригортала, аж трішки грубо,
Як ведмедиця та – ведмежа.
Я соромивсь обіймів, люба,

Василина Іванина
2020.06.03 00:14
барви вбирають очі,
заполоняють подих,
бачу крізь скельце пляшкове
трави, і небо, й води,
пес недовірливо щулиться,
білий метелик мигне,
в світі цьому шаленому
в січні сіро-скаженому,

Олександр Сушко
2020.06.02 20:58
Такої вередухи як у мене ще пошукати. Щось не так - лускає ляпачкою по носі. А якщо сильно провинюся – може і гризонути ловкенько. А де ви бачили такого чоловіка, який би не завинив перед жінкою? Немає таких, усі грішні. А ходжу побитий і погризений лише

Євген Федчук
2020.06.02 19:06
Повертались запорожці з турецького краю,
Гарно в турок гостювали, нагнали їм страху.
Пливуть чайки Чорним морем, наче білі птахи,
В захід сонця Крим татарський вони оминають.
Але тут знялася буря, як смерть налетіла.
Одні чайки потопила, другі – розк

Олександр Панін
2020.06.02 15:19
Щоб осінь не подолала –
Сама стань Осінню!
Прекрасною!

Скинь
Приниження, зради,
насмішки,
Зневагу, нехтування,

Маріанна Алетея
2020.06.02 13:57
Сірим небом блукає осінь
Лише згадує просинь – знак,
Сивим полиском у волоссі,
Що колись все було не так.

Промінь дражнить застиглу тугу,
Що не можна вернути час,
Тільки вітер жене напругу,

Олександр Сушко
2020.06.02 11:16
В окопи чорнориза не зови!
Є попадя, церковка, сала кусень.
Іздалеку бурмоче молитви,
Підрощуючи в піст обвисле пузо.

Здоров'ячка бажає ворогам,
А землякам убитим - пишну месу.
Чи вірую у Господа? Ага.

Ігор Шоха
2020.06.02 09:53
Весна майнула майже непомітно.
Її палітру сонячного дня
на себе приміряє буйне літо,
сідлаючи гарячого коня.

Ніколи не було у цьому світі,
аби перемагала маячня.
Нові акорди чути у зеніті

Сергій Губерначук
2020.06.02 08:42
Перша.
Її світлість.
Акварельний силует.
Ще контур з-під п’ят,
і от – вже витонченість,
ще трохи і лет!..
Та кіс дика ліана
хвоста покинула в джунґлях;

Тетяна Левицька
2020.06.02 07:39
Яке ж це літо?
З небес крізь сито
холодна злива -
як із цебра.
З пахких акацій
додолу квіти
зриває вітру
лиха мара.

Микола Соболь
2020.06.02 07:31
Чи припаду до джерела добра?
Поезія не сповнена любові.
В ній біль за Україну в кожнім слові,
Бо журиться Тарасова гора.

Іще учора думав не про те,
Що ми по суті тимчасові гості,
Шукаючи у неба високості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Релікти прогресу
Образ твору І небо, і Земля існують у пустелі.
Галактики зірок і броунівський рух
пронизує один-єдиний Божий дух,
об’єднуючи їх законом Торрічеллі.

Природа сущого боїться пустоти.
Процеси хаосу – дорога у нікуди,
але ідуть по ній непересічні люди
на перепутті до кінцевої мети.

Цивілізація являється пустою
породою землі. Це той же діатез
на мантії Землі – і суші, і небес,
який лікується вогнем або водою.

Те, що було і є, посилює уяву
про те, що буде і повториться не раз
у просторі імли і не лякає нас,
що по усій землі орудує лукавий.

І по інерції ще котиться процес,
запущений колись людиною одною,
формуючи її заочний інтерес.
Історія не вчить, але, само собою,
окаменілості із ери мезозою
показують, куди веде людей прогрес.

01.20

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-19 16:33:49
Переглядів сторінки твору 644
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.356 / 5.75  (6.236 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 6.284 / 5.75  (6.330 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.962
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2020.06.02 09:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-21 23:01:28 ]
"Але ідуть по ній наївні люди –
природа сущого боїться пустоти" - люди йдуть в нікуди, тобто, не бояться пустоти? І цьому, схоже, суперечить рядок "природа сущого боїться пустоти"?

"у просторі імли, де зупиняє час
і по усій землі орудує лукавий" - теж, ніби, проблемне місце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 09:53:03 ]
Вірш починався строфою про абсурдність діянь людини на землі і в космосі і напевне тому без нього здаються абсурдними вказані Вами місця. Але ж не тільки в рубриці спейс-арт ми допускаємо метафори-оксюморони, які краще не пояснювати, якщо їх потрібно пояснювати. Тому я спробую поправити темні місця відкритого космосу в рамках трьохвимірного, а не метафізичного простору.
Дякую за орієнтацію на ясність думки.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 10:01:08 ]
У Торрічеллі – природа боїться пустоти. Природа сущого включає людину і це вже трошки інший аспект еволюції всесвіту.
Земля не де інше як у просторі імли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-23 19:37:44 ]
Так, просто ця думка, ця ідея, нмсд, суперечить "Але ідуть по ній (дорозі в нікуди) наївні люди". Тобто, - рух сущого (людей) в "нікуди" (форму відсутності-порожнечі) таки ніби виразно суперечить у ваших рядках оцьому, - "природа сущого боїться пустоти".
Мається на увазі, що це можливо обіграти трохи інакше, аби не виникав "не той акцент" розуміння. Бо зараз, нмсд, написане сприймається, мов "люди" наївно йдуть в "нікуди" ( і в процеси хаосу), хоча їхня природа (природа і кожної особи теж) цього боїться. Вважаю, що якісь слова можна змінити, аби з'явилася виразніша логіка подій і станів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:17:06 ]
Мені дуже цікаво, як Ви оціните мої старання увиразнити текст і понизити, наскільки це можливо, коефіцієнт прозорості.
Як бачите є шлях до консенсусу – Ви знімаєте свої несправедливі оцінки, я публікую вірші із природнім КП. Не думаю, що з іншими авторами у РМ виникнуть подібні проблеми. Я розумію, що перестарався зі стилем і цим злополучним коефіцієнтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:20:42 ]
До речі, що означає оцінка 0 у цьому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 15:01:14 ]
Шановний пане Ігорю, я не побачив "0" в оцінках до цього вірша. Але допускаю, що міг якийсь тимчасовий "глюк" статися під час роботи в іншому , програмному середовищі. Зараз, ніби все нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 16:01:46 ]
Отже, щодо "коефіцієнта прозорості".

Безумовно, що охопити в поезії всі творчі скерування об'єктивним аналізом неможливо. Тому адміністрація обрала базову модель - автор і поетичний простір буття навколо, всередині чи ще десь, але простір, не той, яким є автор тексту.
Тобто, наша математика і система оцінювання не точно працюють у випадку, коли автор у своєму тексті перебуває ніби сам у собі, і те чи те художнє співіснування з поезією навколишнього простору відсутнє, або майже відсутнє. Ясна річ, у цьому випадку в творі все дуже близько до "надпрозоро". І адміністрація ось в роздумах, як такі випадки вкласти в "систему цінностей", в той же час, не порушуючи вільного вибору форми авторського поетичного самовиявлення.
Ось така історія )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 14:21:49 ]
Звичайно, пане Ігорю, що на нуль цей вірш не заслуговує. 6 балів поставити не можу, бо зауваги суттєві, тож 5, 5. Даруйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 15:06:43 ]
Шановна пані Тетяно, разом з 0 Ваші 5,5 дають в результаті 2,75. Якби Ви були уважніші, то помітили б також, що вірш відредагований. Вас же ніхто не примушує ставити будь-яку оцінку? Тому, будь-ласка, зніміть своє оцінювання( натисніть верхній рядочок в переліку оцінок). Нехай залишається 0. Редакція майстерень експериментує. Не заважайте, будь-ласка, цьому процесу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:09:08 ]
Вибачте хотіла Вам допомогти таким чином. А якщо поставлю 6 балів, ситуація покращиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:11:07 ]
Поставила 6 і здається все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 19:26:03 ]
Я вимушений пояснити, що Ви зі своєю святою простотою через мене можете потрапити в халепу. Редакція вважає, що мої вірші занадто прозорі і тому неякісні і ні в якому разі не заслуговують на більше, ніж на 0-5,25. Так само вважають метри ПМ, в тому числі Ваш найдорожчий друг. РМ намагається виправити ситуацію, щоб і вовки були цілі, і вівці не голодні. Це виглядає смішно, але я не хотів би, щоб ви постраждали через свою доброту. Крім того може й справді відбудуться якісні зміни в оцінюванні творів, але я в цьому процесі не суб’єкт, а об’єкт критики і експериментів. Майте це на увазі.
Дякую за добрі наміри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 00:00:15 ]
Не переживайте, вже як буде, так буде. Бережіть здоров'я це саме головне!