ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Релікти прогресу
Образ твору І небо, і Земля існують у пустелі.
Галактики зірок і броунівський рух
пронизує один-єдиний Божий дух,
об’єднуючи їх законом Торрічеллі.

Природа сущого боїться пустоти.
Процеси хаосу – дорога у нікуди,
але ідуть по ній непересічні люди
на перепутті до кінцевої мети.

Цивілізація являється пустою
породою землі. Це той же діатез
на мантії Землі – і суші, і небес,
який лікується вогнем або водою.

Те, що було і є, посилює уяву
про те, що буде і повториться не раз
у просторі імли і не лякає нас,
що по усій землі орудує лукавий.

І по інерції ще котиться процес,
запущений колись людиною одною,
формуючи її заочний інтерес.
Історія не вчить, але, само собою,
окаменілості із ери мезозою
показують, куди веде людей прогрес.

01.20

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-19 16:33:49
Переглядів сторінки твору 3612
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.371 / 5.75  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 6.320 / 5.75  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.962
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2025.06.07 12:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-21 23:01:28 ]
"Але ідуть по ній наївні люди –
природа сущого боїться пустоти" - люди йдуть в нікуди, тобто, не бояться пустоти? І цьому, схоже, суперечить рядок "природа сущого боїться пустоти"?

"у просторі імли, де зупиняє час
і по усій землі орудує лукавий" - теж, ніби, проблемне місце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 09:53:03 ]
Вірш починався строфою про абсурдність діянь людини на землі і в космосі і напевне тому без нього здаються абсурдними вказані Вами місця. Але ж не тільки в рубриці спейс-арт ми допускаємо метафори-оксюморони, які краще не пояснювати, якщо їх потрібно пояснювати. Тому я спробую поправити темні місця відкритого космосу в рамках трьохвимірного, а не метафізичного простору.
Дякую за орієнтацію на ясність думки.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 10:01:08 ]
У Торрічеллі – природа боїться пустоти. Природа сущого включає людину і це вже трошки інший аспект еволюції всесвіту.
Земля не де інше як у просторі імли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-23 19:37:44 ]
Так, просто ця думка, ця ідея, нмсд, суперечить "Але ідуть по ній (дорозі в нікуди) наївні люди". Тобто, - рух сущого (людей) в "нікуди" (форму відсутності-порожнечі) таки ніби виразно суперечить у ваших рядках оцьому, - "природа сущого боїться пустоти".
Мається на увазі, що це можливо обіграти трохи інакше, аби не виникав "не той акцент" розуміння. Бо зараз, нмсд, написане сприймається, мов "люди" наївно йдуть в "нікуди" ( і в процеси хаосу), хоча їхня природа (природа і кожної особи теж) цього боїться. Вважаю, що якісь слова можна змінити, аби з'явилася виразніша логіка подій і станів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:17:06 ]
Мені дуже цікаво, як Ви оціните мої старання увиразнити текст і понизити, наскільки це можливо, коефіцієнт прозорості.
Як бачите є шлях до консенсусу – Ви знімаєте свої несправедливі оцінки, я публікую вірші із природнім КП. Не думаю, що з іншими авторами у РМ виникнуть подібні проблеми. Я розумію, що перестарався зі стилем і цим злополучним коефіцієнтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:20:42 ]
До речі, що означає оцінка 0 у цьому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 15:01:14 ]
Шановний пане Ігорю, я не побачив "0" в оцінках до цього вірша. Але допускаю, що міг якийсь тимчасовий "глюк" статися під час роботи в іншому , програмному середовищі. Зараз, ніби все нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 16:01:46 ]
Отже, щодо "коефіцієнта прозорості".

Безумовно, що охопити в поезії всі творчі скерування об'єктивним аналізом неможливо. Тому адміністрація обрала базову модель - автор і поетичний простір буття навколо, всередині чи ще десь, але простір, не той, яким є автор тексту.
Тобто, наша математика і система оцінювання не точно працюють у випадку, коли автор у своєму тексті перебуває ніби сам у собі, і те чи те художнє співіснування з поезією навколишнього простору відсутнє, або майже відсутнє. Ясна річ, у цьому випадку в творі все дуже близько до "надпрозоро". І адміністрація ось в роздумах, як такі випадки вкласти в "систему цінностей", в той же час, не порушуючи вільного вибору форми авторського поетичного самовиявлення.
Ось така історія )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 14:21:49 ]
Звичайно, пане Ігорю, що на нуль цей вірш не заслуговує. 6 балів поставити не можу, бо зауваги суттєві, тож 5, 5. Даруйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 15:06:43 ]
Шановна пані Тетяно, разом з 0 Ваші 5,5 дають в результаті 2,75. Якби Ви були уважніші, то помітили б також, що вірш відредагований. Вас же ніхто не примушує ставити будь-яку оцінку? Тому, будь-ласка, зніміть своє оцінювання( натисніть верхній рядочок в переліку оцінок). Нехай залишається 0. Редакція майстерень експериментує. Не заважайте, будь-ласка, цьому процесу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:09:08 ]
Вибачте хотіла Вам допомогти таким чином. А якщо поставлю 6 балів, ситуація покращиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:11:07 ]
Поставила 6 і здається все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 19:26:03 ]
Я вимушений пояснити, що Ви зі своєю святою простотою через мене можете потрапити в халепу. Редакція вважає, що мої вірші занадто прозорі і тому неякісні і ні в якому разі не заслуговують на більше, ніж на 0-5,25. Так само вважають метри ПМ, в тому числі Ваш найдорожчий друг. РМ намагається виправити ситуацію, щоб і вовки були цілі, і вівці не голодні. Це виглядає смішно, але я не хотів би, щоб ви постраждали через свою доброту. Крім того може й справді відбудуться якісні зміни в оцінюванні творів, але я в цьому процесі не суб’єкт, а об’єкт критики і експериментів. Майте це на увазі.
Дякую за добрі наміри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 00:00:15 ]
Не переживайте, вже як буде, так буде. Бережіть здоров'я це саме головне!