Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Герасим'юк (1956)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-02-02 14:57:27 ],
на сторінці твору     "ПСИ ЮРІЯ ЗМІЄБОРЦЯ"   Герасим'юк Василь

Щодо цього твору вельмишановного Василя Герасим'юка, автора нашого найвищого рівня (R), то хочу зауважити, що в "Поетичних Майстернях" існує насторожене відношення до поезії в прозі, до білих віршів, до тілесно не римованих текстів.
Настороження тому, що, фізично римуючи текст, автор не може проводити чисто власного бачення, йому доводиться "входити в консенсус" з Вищою природою справ, з Вищою реальністю, що проявляється ніби у випадково вдало знайдених римах, метриці, ході, "зачісці" вірша. Автор дуже високого рівня, і це завжди стосується прози, відходячи від римування, гармонійного темперування тексту, відходить і від "руки на Евангелії, Корані, Біблії"... Тому такі твори ми вважаємо не до кінця поетичними. Якщо хочете, то "Майстерні" займаються тією частиною Поезії, де є строга відповідність чітким живим ритмам Життя. Удари сердця, рух крові, подиху, живий рух тіл, рух планет, проміння, визрівання плодів, квітів, буяння Природи - тут жодного хаосу, і перебудовування цих гармонійних ритмів вважаємо загрозою Живому, загрозою, як читачу, так і самому автору.
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-06 10:14:49 ],
на сторінці твору     "ПСИ ЮРІЯ ЗМІЄБОРЦЯ"   Герасим'юк Василь

Рими і ритми - це дві одиниці, які завжди поруч, але не завжди разом. Рима не може існувати окремо від ритму. А от ритм - абсолютно може. Отже, трохи не зрозуміло, про які ритми життя йдеться (віршіше зрозуміло тільки в загальному аспекті). Але якщо звернутись до поезії безпосередньо, то: "За одиницю ритму у віршуванні править віршовий рядок, виділений паузою... підсилений клаузулою (клаузула - кінцівка віршового рядка, починаючи, з останнього наголошеного складу) або римою" - це теорія вірша. Отже, ритм і справді є головним у вірші... але не рима. Бо закінчення віршового рядка часто бувають і не співзвучними (тобто не римованими). То ж чи варто збіднювати поезію, свідомо ігноруючи верлібри та білі вірші?.. А якщо у людини серце б"ється не в римі ямбу чи анапеста, а в ритмі білого вірша? Іти проти волі власного серця і штучно заримомувати - то вже літературний злочин, як на мене. А може це моя строга суб"єктивність.

А щодо правил "Поетичних майстерень" - то вже інша річ. Потрібно поважати думку шановних людей. Але ж заборонений плід - солодкий... Про це свідчить свідоме розміщення верлібру пана Герасим"юка на шпальтах "Майстерень" (правда, із заниженим поцінуванням, - це мабуть щоб не було повадно іншим друкувати подібне. :)
Коментатор , [ 2006-02-24 19:24:18 ],
на сторінці поезії     "РАНКОВА ПАСТОРАЛЬ"   Герасим'юк Василь

Коментатор Редактор Майстерень, [ 2007-04-02 14:27:46 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Герасим'юк Василь


Не знаю, звідки таке переконання, однак, якби Василь Герасим"юк ще раз запитав, які з його віршів найбільш детально й переконливо уособлюють, оголюють його поетичну особистість, я,як і кілька років тому, так і сьогодні, взялася б цитувати автору саме ці рядки. Від "Смерек" до "Папороті" ("Чорних хлопців"), пройшовши довгий тернистий шлях своєї літературної дороги (та епохи), Герасим"юк не зрадив ні себе як особистість, ні народ, як поет.Герасим"юкова харизма - природня, він - поет категорично правдивий у всьому, і саме це виокремлює його серед кращих представників сучасного літературного бомонду, возводить "над".Здається, що отой духовний стрижень поетового "я" лише більш загострюється (викристалізовується, оголюється) в його "Чорних хлопцях". Та ж сама етика філософської думки, елітарність спілкування з читачем і світом і якась надривна одинокість (що відчувається в самій лише енергетиці текстів) душі, що прагне, як повітря, Божественної істини. У цьому й сенс Герасим"юкових поезій - від "Смерек" до нових, ще не написаних, творів.
Коментатор Олексій Бик, [ 2007-07-04 13:01:26 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Герасим'юк Василь

1   2