Автори /
Дума Козак (1958)
![]() |
|
Рубрики
/ Думи мої
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Пан Ніхто
•
Сувої пам‘яті
•
У затінку думок
•
Дві леді
•
Чи мислимо
•
Найбільший гріх
•
Яка різниця
•
Хай йому грець!
•
Вітряки
•
Кінбурнська жара
•
Повінь
•
Не варто
•
Планида в кожного своя
•
Шлях до миру
•
Кохай
•
Поводирі
•
Серебріє
•
Чорним по чорному
•
У сад
•
Небесний вартовий
•
Зорепад
•
На шовку спогадів
•
Вже віє груднем
•
Вже час
•
Чому не спиться?
•
Чи зможемо?
•
Визначена невизначеність
•
Із моря погоди
•
Відповідь
•
Гординя й гордість
•
Плющ
•
Гарантії цноти
•
Машина часу
•
Вищий закон
•
Дві біди
•
Страх
•
Сонцеворот
•
На дорозі чи роздоріжжі?
•
З днем народження
•
Скільки ще?
•
Ера Люцифера?
•
Зимові реалії
•
В останню мить
•
Розмова з Петром
•
У хвилини відчаю
•
Тема для роздумів
•
По совісті чи справедливо?
•
Місто судної осені
•
Воно близько
•
Швидкоплинність часу
•
Історія нічому нас не учить?
•
Любов і страх
•
Ми не раби
•
Почуття міри
•
Занадто не спішіть кохати
•
За ким буде перемога?
•
Чому так?
•
Політичний лікнеп
•
Холостий постріл?
•
Фінансова петля
•
Не розумію
•
Свiй голос віддаю за доброту
•
Думи мої
•
Нічні роздуми
•
Пересичення чи недолугість?
•
Питань багато
•
Старе вино
•
Роздуми про долю нащадкiв Адама
•
Помовчи
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Не дисидент я і не політв‘язень,
за булаву гетьманську не борець,
за булаву гетьманську не борець,
Ти суперечлива до біса
і несподівана така…
і несподівана така…
У затінку моїх думок
улітку – прохолода
улітку – прохолода
У древнім замку Баллігаллі
цієї ночі був на балі.
цієї ночі був на балі.
Не спалося...
А ніч як море
А ніч як море
Усі ми грішні, кожен у своїм…
Провин завжди на душу вистачає…
Провин завжди на душу вистачає…
Тоді я тільки вигадав тебе
і покохав лише свою уяву…
і покохав лише свою уяву…
Добігти мріяв я до виднокола
і зазирнути аж за небокрай,
і зазирнути аж за небокрай,
Млини...
Млини ідуть по полю
Млини ідуть по полю
Коса, дорога, рев мотора,
пісок розпе́чений, жара...
пісок розпе́чений, жара...
У ревній повені думок
втопає смуток мій.
втопає смуток мій.
Ти шукала пригод
в монотоннім життєвому морі
в монотоннім життєвому морі
– Нас не дарма звела планида
і доля в нас тепер одна, –
і доля в нас тепер одна, –
Йдемо дорогами війни
яку вже сотню довгих років,
яку вже сотню довгих років,
Зі стелі, прямо на подушку,
спадають маревом вірші
спадають маревом вірші
Ідуть степами кобзарі,
ідуть шляхами України,
ідуть шляхами України,
Серебріє ранню в небі ранок,
іній серебріє на гіллі,
іній серебріє на гіллі,
У чорнім мареві небес
чатує чорний кіт
чатує чорний кіт
Чарівну квітку в кришталеву вазу
ми ставимо, наливши вщерть води,
ми ставимо, наливши вщерть води,
Сивий старець у но́чі криницю
зазирає і сумно мовчить.
зазирає і сумно мовчить.
Стою на березі стрімкім,
дивлюсь, як падають зірки
дивлюсь, як падають зірки
Я краю крайнощі як хліб
зі спогадів мого життя,
зі спогадів мого життя,
Рипить, скрипить, та меле на страждання
шматки жури, старий дідівський млин
шматки жури, старий дідівський млин
Отак хотіла виграть поєдинок,
що й почуття поставила на кін.
що й почуття поставила на кін.
Стікає ніч краплинами хвилин
по склу віконнім у твоєму домі.
по склу віконнім у твоєму домі.
Ніч укриває балдахіном,
розшитим маревом зірок,
розшитим маревом зірок,
Нарешті! Все! Досягнуто мети,
немовби й не було семи тих років!
немовби й не було семи тих років!
Сама природа навіть розгубилась,
весна до нас прийшла якась не та.
весна до нас прийшла якась не та.
Правим бажаєш бути чи щасливим? –
запитувала ти мене не раз.
запитувала ти мене не раз.
Гординя й гордість – зовсім різні речі,
в них спільного – як в водню і води.
в них спільного – як в водню і води.
Повзе угору вперто плющ
вночі і вдень, у дощ і спеку.
вночі і вдень, у дощ і спеку.
Не бачу у країні кандидата,
хто б крісло президентське міг зайнять.
хто б крісло президентське міг зайнять.
Машину часу ти створи собі,
великих коштів це не вимагає.
великих коштів це не вимагає.
Адам і Єва – то початок людства.
Так Біблія говорить нам про це.
Так Біблія говорить нам про це.
У України дві біди – пихаті і пархаті.
Жиди, кругом одні жиди, вже майже в кожній хаті.
Жиди, кругом одні жиди, вже майже в кожній хаті.
Зневіри час в серцях посіяв страх.
Він на своїм шляху усе руйнує,
Він на своїм шляху усе руйнує,
Настав нарешті справжній новий рік –
сьогодні на додаток день пішов.
сьогодні на додаток день пішов.
Іще один спливає рік,
мелькнув на горизонті фініш.
мелькнув на горизонті фініш.
З днем народження, сину! Як, рідний, живеш?
Чи здоровий в далекій чужині?
Чи здоровий в далекій чужині?
Потрібно скільки ще Майданів відстояти,
ще скільки треба пережити лютих зим,
ще скільки треба пережити лютих зим,
Весь світ від Альфи до Омеги
лиш мій! – волає Люцифер, –
лиш мій! – волає Люцифер, –
Спустошує холодний вітер слів,
пронизують порожні наскрізь гасла.
пронизують порожні наскрізь гасла.
Нас убиває все ж не тільки куля,
граната, бомба, міна чи снаряд...
граната, бомба, міна чи снаряд...
Настав нарешті двадцять перший вік,
прогрес торує уперед дорогу.
прогрес торує уперед дорогу.
Життя безжально трощить на шматки,
ти робиш за помилкою помилку?
ти робиш за помилкою помилку?
Два мільярди ударів – середнє життя!
Два мільярди ударів – вся сутність буття?
Два мільярди ударів – вся сутність буття?
Нам кажуть жить по совісті і честі,
та на біду вони у кожного свої.
та на біду вони у кожного свої.
У Богом забутім краю,
де й сонце щодня набурмосене,
де й сонце щодня набурмосене,
Трапляються на світі різні люди,
бракує їм то слави, то тепла…
бракує їм то слави, то тепла…
Тихенька хода у часів і легка,
що й шерхоту зовсім не чути.
що й шерхоту зовсім не чути.
А вас історія ціка́вить людства?
Хто Біблію хоч трішечки читав,
Хто Біблію хоч трішечки читав,
Любов і страх – поняття несумісні.
Вони у серці разом не живуть,
Вони у серці разом не живуть,
В людині не приймаю рабську суть,
кого б не стосувалася покора.
кого б не стосувалася покора.
Одним повітрям дише цар і челядь,
одну зорю багач зрить і бідняк,
одну зорю багач зрить і бідняк,
За правилами грати у наш час –
незвичним стало якось вже для нас.
незвичним стало якось вже для нас.
Без наслідків не можна для здоров’я
насилувати власні почуття,
насилувати власні почуття,
Чому я на батьків своїх землі
не маю змоги бути господа́рем?
не маю змоги бути господа́рем?
– Навіщо навкруги будують ґрати?
– Щоб владу упирів охороняти!
– Щоб владу упирів охороняти!
Люди, люди… Чому ви підвладні
так сумнівним, второваним чарам?
так сумнівним, второваним чарам?
Що діється у нашій стороні?!
Бариги й злодії відкрито балом правлять.
Бариги й злодії відкрито балом правлять.
Я не вписався в нинішнє життя,
де правлять гроші всупереч законам,
де правлять гроші всупереч законам,
́Нині людяність в людства вже зо́всім не в моді,
з доброти залишився один лише слух.
з доброти залишився один лише слух.
Думи мої, сіромахи, сумно мені з вами.
В синє небо ніби птахи линете з роками.
В синє небо ніби птахи линете з роками.
Я слухав Ніч і ті її слова,
що жоден День не може бути вічним.
що жоден День не може бути вічним.
Весь світ сьогодні одягає вишиванку,
йому ж сомбреро й сарі подавай.
йому ж сомбреро й сарі подавай.
(семітсько-антисемітські роздуми)
Я пив вино, немовби кров червоне,
що краплями по бороді текло.
що краплями по бороді текло.
Усе частіше думаю ночами,
як виник Світ і хто його творець.
як виник Світ і хто його творець.
Не варто говорити, помовчи.
Послухай тишу, в ній своя чарівність.
Послухай тишу, в ній своя чарівність.