•  Пам’ятай

Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,

•  Питання всіх часів

Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.

•  У пошуках долі

Смарагдом ваблять очі свіжі луки
і таємниче зеленіє ліс,

•  На зорі

З вечірньою зорею опущусь
на підвіконня у твоїй кімнаті

•  Лейтмотив сьогодення

Лікарні, храми і бібліотеки,
пологові й жилі будинки… Світ

•  Сенс життя

У світі жив романтик безнадійний…
Хоча надій у думах не лишав,

•  Кому вірити?

Брехня і правда – завжди поряд.
Як чорне з білим розділить?

•  Весняна містерія

У розпалі вночі бісівський шабаш,
украли денне світло духи зла.

•  Не пропадай

Не пропадай раптово, просто так,
у тіні днів минулих не ховайся.

•  Самооман

Суспільство закульгавило душею,
пожива притлумила інтелект,

•  Ретроспективна перспектива?

Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.

•  Українському політи-куму

Політика – паршива справа:
присяг, обітниць цілий міх,

•  Обережно, мрії збуваються

Життя – ріка: потоки і стрімни́ни,
та хвилі, що біжать на перекат.

•  Несподівана знахідка

Я камінь філософський не шукав,
а намагався сенс буття збагнути.

•  Завесніло

Куди не кинь – усюди лиш експерти!
Усе уміють, знають, скрізь були…

•  А ти?

Із глузду їде світ! Це трапилось не раптом –
у напрямі такім ми рухались давно…

•  На біса?

Уже де факто п’єсу написали
на сірих буднів часу полотні.

•  Деменція чи кримінальний тандем?

Такого не очікував ніхто?
А що іще від виродка чекати?

•  Бідолахам

Як не буває вічної одежі,
і у життя існують свої межі,

•  На грані пересичення

Який же він, даруйте, всемогутній,
якщо диявола не може побороть?

•  Роздуми в чистий четвер

Зневаги чом багато у суспільстві?
Чому неправда поглинає світ?

•  Власна путь

Навіщо треба свідки Ієго́ві?
Кому потрібно свідчити і що?

•  Курячий сніг

З-за хмари раптом визирнуло сонце
і… сніг пішов. Лапа́тий, білий сніг!

•  Що потрібно для щастя

Для щастя треба зовсім небагато:
аби за п’яти не хапав мороз

•  Філософія самоти

Самотність – кара чи комфорту зона?
Трагедія чи іспити на біль?

•  Останнє бажання

Снідаю в перервах між думками,
побут зачекався у кутку –

•  Синові

Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.

•  Крилаті серця

Стукає з темряви гілка несміло у шибу,
лампа украла у ночі шматину стіни.

•  Лише понти

Я забуду про час, але він позирає на мене,
удогінці жене неупинно удень і вночі…

•  Дещо про гнуття

Ми різні по характеру і віку,
по колу спілкування і смакам.

•  Віра у довіру

Ділитись з ближнім – риса то хороша,
це капітал, але не завжди твій…

•  Часу млин

Поговори, щоб я тебе побачив.
Прошепочи, аби усе почув.

•  Одноденка

Метелик вилупився вранці,
попереду ще цілий день.

•  Зажди

Махаю, сі́паю руками,
затим ногами в унісон –

•  Доведеться думати

Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –

•  Усе в тобі

Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,

•  Сковорода чи пательня?

А небо плаче... Сльози на долоні
спадають діамантами хвилин.

•  Не пусті слова

Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!

•  Не спіши

Пий життя маленькими ковтками,
кожну мить смакуй, немов вино.

•  Як приємно!

Як приємно проснутись собою
і душею уже не кривить,

•  Сумні часи

Часи такі – ведуть сліпців безумці,
а шлях лежить крізь лихо і пітьму.

•  Всі ріки течуть…

Річки течуть із джерела до моря,
як і життя – з початку до кінця.

•  Роздуми у «прощену» неділю

Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.

•  Коли варто поспішати

Не укради, не лицемір
і не жадай чужого.

•  У високоссі

У перший день весни ходив у гори,
мене вітали квіти і птахи.

•  Еквівалент чого?

Ми звикли цінувати гроші
і марно витрачати час.

•  Роздуми про очевидне

Без душі усе те, що з галасом,
бо кохання – то серцем, не фа́лосом.

•  Дещо про детермінації

Зимою дощ кінчається морозом?
Весняне сонце завше не пече?

•  Хочу знати

Я просто хочу знати, що ти є
у цьому неспокійнім білім світі,

•  Ґрати

Все менше віриться у щирість
загальних жестів, пишних фраз,

•  Фатум?

Всміхається просвітленим умам
мінлива доля… Дійсно, чи не диво?

•  Не забуваймо!

Ми знову помилилися, їй-Богу!
Укотре віддали стерно лайну,

•  Яка різниця

Яка різниця, в чому ти обутий,
як під ногами вулиці Парижа?

•  Зла не тримаю

Ну що простити можеш ти мені?
Скажи на милість, що тобі я винен?

•  Вечірня меланхолія

Темніє… Блимає свіча,
накрили сутінки оселю.

•  Не тратьте часу

Не пропонуйте власну правду
тому, хто має вже свою:

•  Сковородинівське

Не той неумний, хто не знає…
Причин у тому бе́змір є:

•  З нами Бог!

Воно нас заморозити хотіло –
бомбило Україну день і ніч,

•  Новорічна фантазія

Усе умовності, не більше…
Реальний лише часу біг.

•  Єдиний вихід

Все як завжди: виживає спритніший –
цнотами хто розфарбовує зло…

•  Нас не зламати

Зима, мороз, колючі хуртовини
і яблуня у кризі за вікном.

•  Сніжить

Сніжить… Лягла на серце туга.
Сніжить, коли втрачаєш друга.

•  Кінець епохи олжі?

Шалений світ зірвався з ланцюгів –
його уже і гальма не тримають!

•  Наша віра

Скажи, у чому місія твоя,
яку мету плекаєш, Україно?

•  Хто ми?

Христили нас у сиву давнину
хрестами і водою… з нагаями.

•  Усвідомлений вибір

Самотність – філософія душі,
витримують її лиш дужі люди.

•  Справжні є

Все менше у тобі того́,
що так раніше чарувало,

•  Чи варто?

Як не спіймати вітру в полі,
а серця щастям не спекти –

•  Інші

Сідає сонце у смереки,
ховається в карпатський ліс,

•  Танці на костях

Танцювала риба з раком,
як із шу́флею роска́ль.

•  Діалектика сподівань

Ти вигадав свою любов,
коли гойдав орелю часу,

•  Дружні поради

Будь там, де тобі раді щиро,
живи – для люблячих тебе,

•  Палає небо

Палає небо над Інгулом
і серце, ниючи, болить…

•  Не допалав огонь

Чергове літо сам, один –
уже не радує самотність

•  Ніч поглинає часоплин

У новорічну довгу ніч
смакую чаю філіжанку

•  Моя кара

Цю кару я напевно заслужив…
Та ні, я переконаний у цьому!

•  Божевілля сподівань

Сонним містом іду,
спочивають бульвари і парки…

•  Сито

Ану просієм через сито
усі тривоги і жалі,

•  Чи буде

Кому потрібні ці табу,
червоні лінії і вето?

•  Чудова річ

Надія – небезпечна річ!
Від неї скаженіють люди,

•  Замало

Талант важніше за талан
чи навпаки? А хто це скаже…

•  Пан Ніхто

Не дисидент я і не політв‘язень,
за булаву гетьманську не борець,

•  Сувої пам‘яті

Ти суперечлива до біса
і несподівана така…

•  У затінку думок

У затінку моїх думок
улітку – прохолода

•  Дві леді

У древнім замку Баллігаллі
цієї ночі був на балі.

•  Чи мислимо

Не спалося...
А ніч як море

•  Найбільший гріх

Усі ми грішні, кожен у своїм…
Провин завжди на душу вистачає…

•  Яка різниця

Тоді я тільки вигадав тебе
і покохав лише свою уяву…

•  Хай йому грець!

Дістатися я мріяв видноко́ла
і зазирнути аж за небокрай,

•  Вітряки

Млини...
Млини ідуть по полю

•  Кінбурнська жара

Коса, дорога, рев мотора,
пісок розпе́чений, жара...

•  Повінь

У ревній повені думок
втопає смуток мій.

•  Не варто

Ти шукала пригод
монотонно в життєвому морі

•  Планида в кожного своя

– Нас не дарма звела планида
і доля в нас тепер одна, –

•  Шлях до миру

Йдемо дорогами війни
яку вже сотню довгих років,

•  Кохай

Зі стелі, прямо на поду́шку,
спадають маревом вірші́

•  Поводирі

Ідуть степами кобзарі,
ідуть шляхами України,

•  Серебріє

Серебріє ранню в небі ранок,
іній серебріє на гіллі,

•  Хай буде казка!

Життя, як існування, не цікавить
і за́вше не цікавило мене,

•  Чорним по чорному

У чорнім мареві небес
чатує чорний кіт

•  У сад

Чарівну квітку в кришталеву вазу
ми ставимо, наливши вкрай води,

•  Небесний вартовий

Сивий старець у но́чі криницю
зазирає і сумно мовчить…

•  Зорепад

Стою на березі стрімкім,
дивлюсь, як падають зірки

•  На шовку спогадів

Я краю крайнощі як хліб
зі спогадів мого життя,

•  Вже віє груднем

Рипить, скрипить, та меле на страждання
шматки жури, старий дідівський млин

•  Вже час

Отак хотіла виграть поєдинок,
що й почуття поставила на кін.

•  Чому не спиться?

Стікає ніч краплинами хвилин
по склу віконнім у твоєму домі.

•  Чи зможемо?

Ніч укриває балдахіном,
розшитим маревом зірок.

•  Визначена невизначеність

Нарешті! Все! Досягнуто мети,
немовби й не було семи тих років!

•  Із моря погоди

Сама природа навіть розгубилась,
весна до нас прийшла якась не та.

•  Відповідь

Прави́м бажаєш бути чи щасливим? –
запитувала ти мене не раз

•  Гординя й гордість

Гординя й гордість – зовсім різні речі,
в них спільного – як в водню і води.

•  Плющ

Повзе уперто вгору плющ
вночі і вдень, у дощ і спеку.

•  Гарантії цноти

Не бачу у країні кандидата,
хто б крісло президентське міг зайнять.

•  Машина часу

Машину часу ти створи собі,
великих коштів це не вимагає.

•  Вищий закон

Адам і Єва – то початок людства.
Так Біблія говорить нам про це.

•  Дві біди

У України дві біди – пихаті і пархаті.
Жиди, кругом одні жиди, вже майже в кожній хаті.

•  Страх

Зневіри час в серцях посіяв страх.
Він на своїм шляху усе руйнує,

•  Сонцеворот

Настав нарешті справжній новий рік
і знову на додаток день пішов.

•  На дорозі чи роздоріжжі?

Іще один спливає рік,
мелькнув на горизонті фініш.

•  З днем народження

З днем народження, сину! Як, рідний, живеш?
Чи здоровий в далекій чужині?

•  Скільки ще?

Потрібно скільки ще Майданів відстояти,
ще скільки треба пережити лютих зим,

•  Ера Люцифера?

Весь світ, від Альфи до Омеги,
лиш мій! – волає Люцифер. –

•  Зимові реалії

Спустошує холодний вітер слів,
пронизують наскрізь порожні гасла.

•  В останню мить

Все ж убиває нас не лише куля,
граната, бомба, міна чи снаряд...

•  Розмова з Петром

Настав нарешті двадцять перший вік,
прогрес торує уперед дорогу.

•  У хвилини відчаю

Життя безжально трощить на шматки,
ти робиш за помилкою помилку?

•  Тема для роздумів

Два мільярди ударів – середнє життя!
Два мільярди ударів – вся сутність буття?

•  По совісті чи справедливо?

Нам кажуть жить по совісті і честі,
але вони у кожного свої.

•  Місто судної осені

У богом забутім краю,
де й сонце щодня набурмосене,

•  Воно близько

Трапляються на світі різні люди,
бракує їм то слави, то тепла…

•  Часоплинність

У часу хода невимовно легка
і шерхоту майже не чути.

•  Історія нічому нас не учить?

А вас історія ціка́вить, людства?
Хто Біблію хоч трішечки читав,

•  Любов і страх

Любов і страх – поняття несумісні.
Вони у серці разом не живуть,

•  Ми не раби

В людині не приймаю рабську суть,
кого б не стосувалася покора.

•  Почуття міри

Одним повітрям дише цар і челядь,
одну зорю пан бачить і бідняк,

•  Занадто не спішіть кохати

За правилами грати у наш час –
незвичним стало якось вже для нас.

•  За ким буде перемога?

Без наслідків не можна для здоров’я
насилувати власні почуття,

•  Чому так?

Чому я на батьків своїх землі
не маю змоги бути господа́рем?

•  Політичний лікнеп

– Навіщо навкруги будують ґрати?
– Щоб владу упирів охороняти!

•  Холостий постріл?

Люди, люди… Чому ви підвладні
так сумнівним, второваним чарам?

•  Фінансова петля

Що діється у нашій стороні?!
Бариги й злодії відкрито балом правлять.

•  Не розумію

Я не вписався в нинішнє життя,
де правлять гроші всупереч законам,

•  Свiй голос віддаю за доброту

́Нині людяність в людства вже зо́всім не в моді,
з доброти залишився один лише слух.

•  Думи мої

Думи мої, сіромахи, сумно мені з вами.
В синє небо ніби птахи линете з роками.

•  Мої боги

Мій бог – Любов! Не пло́тська, а духовна.
До ближнього, Вітчизни, до батьків…

•  Тятива

В усьому хочеться дійти мені до суті:
у праці головне знайти, у серця смуті…

•  Нічні роздуми

Я слухав Ніч і ті її слова,
що жоден День не може бути вічним.

•  Пересичення чи недолугість?

Весь світ сьогодні одягає вишиванку,
йому ж сомбреро й сарі подавай.

•  Питань багато

(семітсько-антисемітські роздуми)

•  Старе вино

Я пив вино, неначе кров червоне,
що краплями по бороді текло.

•  Роздуми про долю нащадкiв Адама

Усе частіше думаю ночами,
як виник Світ і хто його творець.

•  Помовчи

Не варто говорити, помовчи.
Послухай тишу, там своя чарівність.