Феномен Івана Франка - універсальної особистості, генія, людини нового часу, що набагато перегнала свою добу, вченого і митця європейського рівня - ще чекає на осмислення й переосмислення. Франко-революціонер, яким його творила радянська ідеологія, відступає в минуле, і постає сьогодні в іпостасях поета, прозаїка, драматурга, фольклориста, етнографа, культуролога, мовознавця, перекладача, репортера, редактора, а також політика, патріота. "Усе, що йде поза рами нації, - писав Франко, - се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фанатів, що раді би широкими і вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації". І сьогодні актуальні його слова про те, що "ми мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів". Іван Франко відомий визначними творами політичної лірики: "Гімн", "Каменярі", "Товаришам із тюрми", поемами "Панські жарти", "Смерть Каїна", "Похорон", "Іван Вишенський","Мойсей", оповіданнями "бориславського циклу", повістями "Борислав сміється", "Захар Беркут", "Для домашнього вогнища", "Перехресні стежки". У збірках "Зів'яле листя", "Мій ізмарагд" переважають мотиви філософської та інтимної лірики. Йому належать драматичні твори "Сон князя Святослава", "Кам'яна душа", "Украдене щастя".

Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині с. Івана Франка) Львівської області. Навчався у Дрогобицькій гімназії, у Львівському університеті. Ступінь доктора філософських наук одержав у Відні, з 1894 року він - професор кафедри історії української літератури і мови Львівського університету. Початок Першої світової війни застав родину Франка в трагічному становищі. Хвора дружина перебувала в лікарні, сини - в армії. Позбавлений засобів до існування, письменник мешкав у шкільного товариша. Невдовзі захворів, але й, перебуваючи в такому стані, не випускав пера з рук. Помер Іван Франко 27 травня 1916 року, поховано його 31 травня на Личаківському кладовищі у Львові.