Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олег Гончаренко (1959)
Я - скіф! І - все! З тривогою на серці, я пролюбив, як пролетів віки!

Інфо
* Народний рейтинг 4.643 / 5.39
* Рейтинг "Майстерень": 3.922 / 5.31
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Переглядів сторінки автора: 31908
Дата реєстрації: 2011-09-14 19:41:16
Звідки: Мелітополь
Школа та стилі: Усі в своїх найкращих проявах.
У кого навчаюсь: У всіх найкращого та душі моїй прийнятного.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2014.12.04 17:20
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Поет, прозаїк, публіцист. Член НСПУ. Автор більш, як 20 книг. Лауреат міжнародної премії ім. Б. Лепкого.

Найновіший твір
Українцеві

Не думав я, що ти мене згадаєш,
«проіснувавши мирно» сотні літ, –
що суть мою розтопиш, наче лід,
на вирви капищ, кладовищ, ристалищ.
Родимцю мій! Фантомний ближній мій!
Сучаснику, розбуджений криваво!
Суди, люби – на все ти маєш право!
Бери, гори, співай, спивай – імій!
Числа мене в скрижалях зла і несть…
Мій світ, такий на захист ефемерний
(такий, як щит майданівський фанерний,
що легко так просіював свинець).
Мій час… Мій біль… Мій плач… Мій сміх… Мій страх…
Мій титул й титл – «Народжений-на-розі»…
Чаїться мрія (чайка при дорозі,
чи Україна при семи вітрах)…
Що бачиш ти у талім мерехтінні?
Розкриль же пальці! Я стечу з руки
на хліб і камінь, щоб дались взнаки
тобі мої карби і світлотіні!
Все дам (і даль!) – ти стукай і проси.
Скрізь на чузі тепер нас буде двоє.
«Ласкаво росимо!» – шумну тобі травою
(я вже – роса…) – ти зринеш, як з роси.
Я, друже, – Вифлеємський феєрверк твій!
Я звикло зникну, аби ти літав!
Залиш в долоні весь «важкий метал»:
хай чисто п’ють мене живі і мертві.

2014 з.