Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сергій Ясенич (1970 - 2001)
Вновь по жизни своей, словно туча по небу скитаюсь.
Что на сердце моём? - Самомнение, боль или зависть?
Я, творящий добро, приближаюсь к себе самому,
Умножающий зло, снова сам от себя отдаляюсь...

Інфо
* Народний рейтинг 4.502 / 5.44
* Рейтинг "Майстерень": 4.121 / 5.38
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Переглядів сторінки автора: 16261
Дата реєстрації: 2011-05-05 13:47:37
Звідки: м. Новояворівськ
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2011.07.03 00:24
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Із небуття, із попелу, із тліну
Я світові вертаю цю Людину,
Аби вона воскресла у віршах...
Світись, радій, поетова Душа!

Наталія Крісман

Найновіший твір
КРІЗЬ ВІЧНІСТЬ ДО ТЕБЕ...
До полону обіймів гарячих твоїх
Я навічно бажаю віддати себе,
І на кару солодку цілунків п'янких
Моє серце розтерзане вперто іде.

У чеканні своїм відчини лиш вікно,
Серенаду почуєш - мене помани.
Я кохаю тебе! А все інше - ніщо,
Вже ніхто не здолає моєї весни.

Увійду, увірвусь, як завгодно тобі,
Цілуватиму спрагло, не знаючи меж.
Та якщо зі світанням не змеркнуть вогні -
Мою долю у руки свої забереш.

Хай зорею палає в долонях твоїх
І погасне у мить, коли очі зімкну.
Моя пристрасть жагуча - не сором, не гріх,
Я без тебе, Кохана, намарне живу.

За полон у обіймах гарячих, тобі
Я себе, не вагаючись й миті, віддам.
Незбагненою силою, в щасті й журбі,
Я крізь Вічність до тебе веду себе сам...
2000р.