- Чому Барвінко звешся ти, чому Калина? -
Спитала якось із цікавістю дитина.
- Як відповідь знайти на звичне запитання?
Ох і складне ж ти задала мені завдання.
Це - марево. Це - сон. Це - нереальність.
В краплині сонця, в блиску зір - моя ментальність.
Коли полину я в берізки верховіття,
Враз перетворююсь на листя, на суцвіття, -
В суцвіття барв і пахощів, і прохолоди;
В суцвіття вітру, ранку й весняної вроди.
І розчиняючись в красі всього живого,
Я - вже частиночка великого й малого.
Я поринаю в те, що зветься БОГ, в тім раю
Цвіту калиною й барвінком проростаю.


Сторінку Калини Барвінко (Тетяни Семенчук) представляє Любов Бенедишин.