Анастасія Лаган (1954)
|
Україно моя рідненька!
Де б у світі я не була
Пам'ятай мати дорогенька,
Що я назавжди дочка твоя.
|
Незрівняно красива наша галицька земля, а особливо її мальовничий край - Яворівщина. І в цьому чудовому краї народилася я, Лаган (Зелінська) Анастасія Михайлівна. Мої дитячі і юнацькі роки пройшли в с. Стадники, що поблизу м. Новояворівська, в якомо я навчалася в середній школі №1.
За фахом я економіст, закінчила Львівський державний Університет економічний факультет.
Приймала участь у 1 Конкурсі української книги в Італії. За внесок у розвиток українського слова в Італії та вітчизняної видавничої справи нагороджена ГРАМОТОЮ в номінації поезія за книгу "Моя Україна".
Конкурс був організований "Українською Газетою" спільно з Посольством України в Італії та Міською радою м. Рима.
30 вересня 2009 р. м. Рим.
Синочку мій!
Дитино моя мила,
Роки біжать, як бистрая ріка,
Тобі сьогодні - тридцять,
А моїй радості меж нема.
Я ніжно до серця Тебе пригортаю
Бажаю радості, щастя і веселого життя,
Щоб доля завжди усміхалась
І дорога життєва світлою була.
Нехай синочки здоровими зростають
На славу людям і потіху Тобі,
Бо в дітях ми свою любов залишаємо,
А в внуках бачимо що це є ми.
Поцілуй і пригорни ніжно до серця
Людину найдорожчу у світі Тобі -
Кохану свою дружину,
Яка так щиро вірна Тобі.
В радості і в злагоді живіть
Ще сто з лишнім літ
Божа Ласка нехай вас всіх освітляє,
А ангельський хор многих літ співає.
13.02.2007
м. Рим