Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тетяна Левицька

Інфо
* Народний рейтинг 5.540 / 6.17
* Рейтинг "Майстерень": 5.620 / 6.26
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Переглядів сторінки автора: 232328
Дата реєстрації: 2009-10-07 19:12:27
Звідки: Київ
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 09:10
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Тетяна Левицька народилася в м. Романів Житомирської обл. З 1976р. проживає в м. Київ.
Поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України — НСПУ, "Заслужена діячка естрадного мистецтва України".
Друкувалася у збірках: "Шал вітрів", "Пензлі різнобарв", "Многоцветия имён", "Обпалені крила", "У пошуку альтернативи", "Українській літературній газеті", журналі - "Дніпро",четирьох альманахах"Нескорена Україна"
Авторка поетичних збірок: "Причастися любов'ю", "Долю пишуть небеса", "Лавандові мрії," "Світоч душі" - корона сонетів."ВІРА, НАДІЯ та онкомаркери" — проза.
На її слова написано більше шестидесяти пісень такими композиторами, як: Леонід Нечипорук, Тетяна Мирошниченко, Михайло Назарець(спільний пісенний альбом), Віктор Охріменко, Олександр Чернега, Володимир Сірий, Світлана Кас'яненко, Юрій Євсєєв, Геннадій Володько та інші. Дипломант багатьох конкурсів.
Лауреат I ступеня "I-го Київського фестивалю Православної Поезії", — 2019р.
Лауреат пісенного фестивалю "Вернісаж — 2021-2022р", дипломант фестивалю " Ucrania Fest" (Іспанія) — 2021р.
Лауреат Міжнародної премії — "Культурна дипломатія", нагороджена Всесвітнім золотим орденом - "Культурна дипломатія" — 2022р
Лауреат літературної премії Ярослава Дорошенка — 2023р.
Лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди — 2024р.

Найновіший твір
Ой, чи жи́ві...
Ходить Га́рбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи жи́ві, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
«Слава Богу, що здорові
всі родичі Гарбузові.»
«Так!» — сказав Порей лапатий,
що при владі депутатом. —
«Поки жи́ві та здорові
всі родичі гарбузові!»
Оприлюднили Томати:
«Нас послали воювати —
Гинуть молоді, здорові
Не родичі гарбузові!
Нещодавно, десь під тином,
Героїчно Кріп загинув!
Безвісти пропав Часник,
Кабачок в Донецьку зник.
Підірвався Біб на міні.
Безлад, паніка в країні.
У полоні Бараболя,
Топінамбур і Квасоля.
Смерть літає біля хати,
А немає чим збивати.»
Розійшовся гострий Перець,
Підняла Цибуля вереск:
«Не пускають за кордон,
Бо нас там уже мільйон!!!
Благодійні внески банків
У кишенях олігархів.
Кавуни від ТЦК
Заховались в будяках.
А Редиска білолиця
Заробляє на в'язниці.
Коку нюхають Бобові, —
Теж родичі гарбузові.
Баклажани — погань сита,
Полуниця соковита
Продали ракети й дрони,
Хрону, Моркві, Патисону,
І нема на них закону.
Гроші вкрали і до бою;
Заїдають смерть ікрою!»

А ще хочемо... Та ну!
Швидко виграти війну?

29.11.2025р.