Автори /
Микола Бажан (1904)
Інфо
* Народний рейтинг | 3.490 / 5.5 |
* Рейтинг "Майстерень": | 3.490 / 5.5 |
* Творчий вибір автора: | Майстер-клас |
* Статус від Майстерень: | R |
* Коефіцієнт прозорості: | 0.696 |
Переглядів сторінки автора: | 47550 |
Дата реєстрації: | 2009-03-18 15:52:38 |
Група: | Користувач |
Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
Автор востаннє на сайті | 2009.03.19 11:00 |
Автор у цю хвилину | відсутній |
Про автора
Українська радянська енциклопедія.
БАЖAH Микола Платонович [н.26.ІХ (9.Х) 1904, м. Кам'янець-Подільський, тепер Хмельницької обл.] — український рад. поет, громадський діяч, академік АН УРСР (з 1951), засл. діяч мистецтв Груз. PCP (з 1964), нар. поет Узб. PCP, Герой Соціалістичної Праці (1974).
Член КПРС з 1940.
Почав друкуватися 1923.
Першу зб. поезій Б. "17-й патруль" (1926) присвячено героїці громадян. війни. Соціальною і філософською проблематикою позначені зб. "Будівлі" (1929), поеми і памфлети "Розмова сердець" (1928), "Гофманова ніч" (1929) і "Смерть Гамлета" (1932).
В поемі трилогії Б. "Безсмертя" (1935—37) змальовано образ С.М. Кірова.
Ідеєю ленінської дружби соціалістичних націй наснажені цикли "Грузинські поезії", "Узбекистанські поезії" (1938—39).
В період Великої Вітчизн. війни 1941—45 Б. — в діючій армії, редагував газету "3а Радянську Україну!".
Широкої популярності набув його вірш "Клятва" (1941).
В 1942—43 Б. створив книгу "Сталінградський зошит" (1943; Держ. премія СРСР, 1946 [Сталінська премія]).
В післявоєнні роки видав цикл "Англійські враження" (1948; Держ. премія СРСР, 1949 [Сталінська премія]).
В книзі "Біля Спаської вежі" (1952) оспівав віковічну дружбу рос. і укр. народів.
Тематичною широтою відзначаються зб. "Італійські зустрічі" (1961), "Чотири оповідання про надію" (1967) й "Уманські спогади" (1972), поеми "Політ крізь бурю" (1964; Держ премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1965) й "Нічні роздуми старого майстра" (1976).
Б. належать переклади поем Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі" (1937; Держ. премія Груз. PCP, 1937), Алішера Навої "Фархад і Ширін" (1947) й Давида Гурамішвілі "Давитіані" (1949),
віршів О. Пушкіна, В. Маяковського, С. Чиковані, Ю. Словацького, Ц. Норвіда, Я. Івашкевича, Р.-М. Рільке та ін.
Б. є автором літ.-критичних праць: "Дружба народів — дружба літератур" (1954), "Люди, книги, дати" (1962) та ін.
За участь у створенні "Історії українського мистецтва" (т. 1—6, 1966—68) удостоєний Держ. премії УРСР, 1971.
В 1943—48 Б.— заступник Голови Ради Міністрів УРСР.
На XVII—XIX і XXI—XXV з'їздах Компартії України обирався членом її ЦК.
Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань.
Депутат Верховної Ради УРСР 6—9-го скликань.
Головний редактор Укр. Рад. Енциклопедії (з 1958).
Секретар правління Спілки письменників СРСР (з 1959).
Нагороджений 5 орденами Леніна, ін. орденами, медалями.
БАЖAH Микола Платонович [н.26.ІХ (9.Х) 1904, м. Кам'янець-Подільський, тепер Хмельницької обл.] — український рад. поет, громадський діяч, академік АН УРСР (з 1951), засл. діяч мистецтв Груз. PCP (з 1964), нар. поет Узб. PCP, Герой Соціалістичної Праці (1974).
Член КПРС з 1940.
Почав друкуватися 1923.
Першу зб. поезій Б. "17-й патруль" (1926) присвячено героїці громадян. війни. Соціальною і філософською проблематикою позначені зб. "Будівлі" (1929), поеми і памфлети "Розмова сердець" (1928), "Гофманова ніч" (1929) і "Смерть Гамлета" (1932).
В поемі трилогії Б. "Безсмертя" (1935—37) змальовано образ С.М. Кірова.
Ідеєю ленінської дружби соціалістичних націй наснажені цикли "Грузинські поезії", "Узбекистанські поезії" (1938—39).
В період Великої Вітчизн. війни 1941—45 Б. — в діючій армії, редагував газету "3а Радянську Україну!".
Широкої популярності набув його вірш "Клятва" (1941).
В 1942—43 Б. створив книгу "Сталінградський зошит" (1943; Держ. премія СРСР, 1946 [Сталінська премія]).
В післявоєнні роки видав цикл "Англійські враження" (1948; Держ. премія СРСР, 1949 [Сталінська премія]).
В книзі "Біля Спаської вежі" (1952) оспівав віковічну дружбу рос. і укр. народів.
Тематичною широтою відзначаються зб. "Італійські зустрічі" (1961), "Чотири оповідання про надію" (1967) й "Уманські спогади" (1972), поеми "Політ крізь бурю" (1964; Держ премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1965) й "Нічні роздуми старого майстра" (1976).
Б. належать переклади поем Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі" (1937; Держ. премія Груз. PCP, 1937), Алішера Навої "Фархад і Ширін" (1947) й Давида Гурамішвілі "Давитіані" (1949),
віршів О. Пушкіна, В. Маяковського, С. Чиковані, Ю. Словацького, Ц. Норвіда, Я. Івашкевича, Р.-М. Рільке та ін.
Б. є автором літ.-критичних праць: "Дружба народів — дружба літератур" (1954), "Люди, книги, дати" (1962) та ін.
За участь у створенні "Історії українського мистецтва" (т. 1—6, 1966—68) удостоєний Держ. премії УРСР, 1971.
В 1943—48 Б.— заступник Голови Ради Міністрів УРСР.
На XVII—XIX і XXI—XXV з'їздах Компартії України обирався членом її ЦК.
Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань.
Депутат Верховної Ради УРСР 6—9-го скликань.
Головний редактор Укр. Рад. Енциклопедії (з 1958).
Секретар правління Спілки письменників СРСР (з 1959).
Нагороджений 5 орденами Леніна, ін. орденами, медалями.
Найновіший твір