Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тетяна Левицька

Інфо
* Народний рейтинг 5.606 / 6.24
* Рейтинг "Майстерень": 5.687 / 6.32
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Переглядів сторінки автора: 281530
Дата реєстрації: 2009-10-07 19:12:27
Звідки: Київ
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.07.08 13:17
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Тетяна Левицька народилася в м. Романів Житомирської обл. З 1976р. проживає в м. Київ.
Поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України — НСПУ, "Заслужена діячка естрадного мистецтва України".
Друкувалася у збірках: "Шал вітрів", "Пензлі різнобарв", "Многоцветия имён", "Обпалені крила", "У пошуку альтернативи", "Українській літературній газеті", журналі - "Дніпро",четирьох альманахах"Нескорена Україна"
Авторка поетичних збірок: "Причастися любов'ю", "Долю пишуть небеса", "Лавандові мрії," "Світоч душі" - корона сонетів."ВІРА, НАДІЯ та онкомаркери" — проза.
На її слова написано більше шестидесяти пісень такими композиторами, як: Леонід Нечипорук, Тетяна Мирошниченко, Михайло Назарець(спільний пісенний альбом), Віктор Охріменко, Олександр Чернега, Володимир Сірий, Світлана Кас'яненко, Юрій Євсєєв, Геннадій Володько та інші. Дипломант багатьох конкурсів.
Лауреат I ступеня "I-го Київського фестивалю Православної Поезії", — 2019р.
Лауреат пісенного фестивалю "Вернісаж — 2021-2022р", дипломант фестивалю " Ucrania Fest" (Іспанія) — 2021р.
Лауреат Міжнародної премії — "Культурна дипломатія", нагороджена Всесвітнім золотим орденом - "Культурна дипломатія" — 2022р
Лауреат літературної премії Ярослава Дорошенка — 2023р.
Лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди — 2024р.

Найновіший твір
Не ловіть мене
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Тож не зазирайте так далеко —
Разом ще і кави не пили.
Спілкуватись в інтернеті легко,
Та не факт, що стрінемось колись.
Не планую завгодя нічого —
бо війна кладе малят в труну.
Може, завтра я побачу Бога,
Чи у лютім пеклі сатану?
В нашім віці про любов чи варто
Мислити, не те, що говорить?
Штучні фото догорять, як ватра,
І порвуться, наче ветха нить.
Бачили мене без макіяжу,
Кволою опісля терапій?
Зазирнувши в очі, лиш розкажеш,
З ким збирала пахощі надій.
Поховала неземне кохання,
А тепер плекаю — самоту.
У прекрасних серенадах травня
Загубили жінку саме ту.
Як піймаєте на вудку, знаю,
Чим це може обернутись враз.
Віднайшла в поезії розмаю
Млосну тишу і прекрасний вальс.
Поки ще горіх не розкусили,
Розгадали таїну душі —
Не ламайте зуби, друже сивий,
В озері мутнім ловіть лящів.

07.07.2026р.