Душа моя обвітрена,
Обвуглена, обдощена,
Яскравою палітрою
Веселок запорошена.
Із крилами обдертими,
Які грішать і каються,
До сонця розпростертими,
Що зір ясних торкаються.
І росами, мов перлами,
Сіяють в Божій милості,
З оголеними нервами,
Що хворі надчутливістю.
У битвах пошматована,
Знекровлена, обпечена...
Та небом зацілована
І на любов приречена!